Постанова № 63159928, 01.12.2016, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/667/16-а

Номер провадження 2-а/699/19/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.12.2016 м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря судових засідань Таран О.В.,

позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Янішевської І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Корсуні-Шевченківському адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця,

ВСТАНОВИВ:

14.09.2016 до Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області надійшов вказаний адміністративний позов, в якому позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця з 01.12.2015 відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діяла на дату призначення пенсії) в розмірі 81% заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі без встановлення будь-якого строку та обмеження в часі у зв'язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 та виплатити пенсію, починаючи з 01.12.2015 в установленому позивачу розмірі з розрахунку 81% заробітної плати на підставі довідки про заробітну плату за посадою заступника начальника Управління Державного казначейства у Корсунь - Шевченківському районі Черкаської області від 13.06.2016 №431/06-16.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.06.2016 вона звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку призначеної їй раніше пенсії у зв'язку із збільшенням заробітної плати державним службовцям. Проте, відповідачем їй відмовлено у перерахунку раніше призначеної пенсії, з посиланням на те, що проведення перерахунків пенсій, призначених згідно Закону України «Про державну службу», у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, чинним законодавством не передбачено.

В судовому засіданні позивач позов підтримала з підстав, аналогічних викладеним у позові.

Представник відповідача Янішевська І.Ю. просила у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, посилаючись на те, що згідно п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ з 01.06.2015 скасовано спеціальні норми щодо пенсійного забезпечення в тому числі осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу». Стаття 37-1 Закону України «Про державну службу» на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії втратила чинність, інший нормативний акт, який би передбачав перерахунок призначених пенсій у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, відсутній, а тому раніше призначені пенсії не перераховуються.

Суд, вислухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити в силу наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач з 30.04.2010 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу», що діяв на час призначення пенсії (а.с.23).

У зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» позивач 14.06.2016 звернулась до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної їй пенсії на підставі виданої 13.06.2016 Управлінням Державної казначейської служби України у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області довідки (а.с.12).

15.06.2016 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу», скасовані. Раніше призначені пенсії згідно із Законом України «Про державну службу» у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям не перераховуються (а.с.13).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Так, ст.37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ у редакції, яка була чинною станом на час призначення пенсії державного службовця позивачу (30.04.2010) передбачалось, що уразі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

У п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» у редакції, чинній станом на час призначення пенсії позивачу (30.04.2010) було передбачено порядок визначення заробітної плати для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993, уразі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16.01.2003 N432-IV «Про внесення змін до Закону України "Про державну службу".

Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством, чинним станом на час призначення пенсії позивачу (30.04.2010) було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

Однак, в подальшому законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінювалось.

Законом України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2015, внесено зміни до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 і викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Вищевказаний Закон № 76-VIII є чинним і підлягає до виконання, оскільки Конституційним судом України в установленому порядку неконституційним не визнавався.

З 01.05.2016 Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 взагалі втратив чинність, крім ст.37 цього Закону. Тобто, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, ст.37-1 Закону України «Про державну службу» втратила чинність.

Відповідно до ст.90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015, який набрав чинності з 01.05.2016, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Дію норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які передбачають перерахунок раніше призначених пенсій у зв'язку із підвищенням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, та який визначається у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України, зупинено з 01.04.2014 до стабілізації економічної ситуації в країні згідно із Законом №1166-VII від 27.03.2014 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні».

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка діє з 15.12.2015, було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», а саме, виключено п. 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993.

23.09.2016 постанова Кабінету Міністрів України №865 від 31.05.2000 взагалі втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».

Як вбачається із постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, на яку посилається позивач, нею регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (14.06.2016) фактично відсутні норми законодавства, які б визначали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою та підстави для такого перерахунку.

Що стосується перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, то п.5 Розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VІІІ передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу».

Таким чином, діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993.

На час звернення позивача до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області (14.06.2016) із заявою про перерахунок пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.

Оскільки чинне законодавство України на час звернення позивача до відповідача за перерахунком пенсії не передбачало (і на сьогоднішній день не передбачає) право на перерахунок призначених пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням окладів, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, жодних підстав для визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача та проведення перерахунку призначеної пенсії, суд не вбачає.

При цьому, відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 11.10.2016 у справі № 484/1671/16-а, від 07.11.2016 у справі №740/2859/16-а.

Також слід зазначити, що Верховний Суд України у своїй постанові від 12.07.2016 у справі №21-1726а16 висловив позицію, відповідно до якої відсутність постанови Кабінету Міністрів України, яка чітко визначає розміри відповідних виплат, не є підставою для застосування вже недіючих норм законодавства.

Відповідно до вимог ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України і набрала чинності для України 11.09.1997 та є обов'язковою.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12.10.2004. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

При розв'язанні спірних правовідносин також враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в ухвалі «Великода проти України» від 03.06.2014, в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У 2.2. вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту. У Рішенні від 02.03.1999 N2-рп/99 у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до п.3 ст.116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), за загально визначеним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України», в п.48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» та в п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України №2» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (№3723-ХІІ) та постанови Кабінету Міністрів України №865 від 31.05.2000 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» у редакціях, чинних на момент призначення позивачу пенсії, як вона просить у своєму адміністративному позові, а тому суд відмовляє в задоволенні адміністративного позову повністю.

При відмові в задоволенні адміністративного позову суд не присуджує з відповідача на користь позивача здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст.159-163, 186 КАС України,

суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня отримання копії даної постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 05.12.2016.

Суддя Свитка С. Л.