Ухвала суду № 63159121, 30.11.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/6517/16-ц Номер провадження 22-ц/786/3084/16Головуючий у 1-й інстанції Андрієнко Г. В. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Одринської Т.В.

Суддів:Триголова В.М.., Корнієнка В.І.

при секретарі - Коротун І.В.

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 11 серпня 2016 року

по справі за заявою ОСОБА_5 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И Л А :

11 серпня 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на спірну житлову квартиру та легковий автомобіль.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 11 серпня 2016 заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову - задоволено.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 46.2 кв.м. та житловою 32.2 кв.м., що зареєстрована на ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі договору купівлі - продажу від 25.07.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_7

Накладено арешт на легковий автомобіль «Volkswagen Tiguan» 2010 року виготовлення, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1, д.н.з.НОМЕР_3, який зареєстрований 11.01.2011 року на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою с. Сагайдак Шишацького району Полтавської області, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 11.01.2011 року, що видане Миргородським ВРЕР.

Ухвалу звернуто до негайного виконання.

ОСОБА_4 не погодилася з ухвалою та подала на неї апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апелянт вважає ухвалу суду незаконною в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи.

Крім того, апелянтом було зазначено, що судом першої інстанції при накладенні арешту на автомобіль не враховано, що він не належав колишньому подружжю ОСОБА_4, а є її особистою власністю, тому розподілу не підлягає.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали суду без змін.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з наявності підстав, передбачених законом, для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.

З таким висновком погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Перелік заходів забезпечення позову визначено в ст. 152 ЦПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до п.п.1,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, ОСОБА_5 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_6, ОСОБА_4 третя особа: Територіальний сервісний центр МВС України №5344, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шишацьке інкубаторно - птахівниче підприємство» про визнання спільним сумісним майном, що придбане в період шлюбу, визнання права власності на 1\2 частку спільного сумісного майна подружжя та про скасування реєстрації транспортного засобу.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір з приводу права власності на житлову квартиру та автомобіль..

Також, позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, з приводу якої між сторонами існує спір. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що відповідач має намір відчужити спірне майно.

Виходячи з характеру заявлених вимог, будь-яке відчуження спільного майна створюватиме реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову як необґрунтовані.

За таких обставин, судова колегія вважає, що ухвала суду відповідає вимогам ст.ст. 151-153 ЦПК України, є законною та обґрунтованою.

Доводи апеляційної скарги висновків ухвали не спростовують. Підстав для скасування ухвали не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись п.1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4- відхилити.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 11 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : Т.В.Одринстька

Судді В.М.Триголов В.І.Корнієнко