Постанова № 63158966, 01.12.2016, Решетилівський районний суд Полтавської області

Справа № 546/1155/16-а

Провадження № 2-а/546/33/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2016 року с-ще Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Горулька О.М.,

розглянувши у порядку скороченого провадження в селищі Решетилівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Решетилівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

16 листопада 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку йому пенсії, призначеної відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», та зобовязати Решетилівське обєднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок йому пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та на підставі довідки прокуратури Полтавської області № 18-630/вих16 від 24.10.2016 року у звязку з підвищенням заробітної плати відповідної категорії прокурорсько-слідчих працівників розрахунку 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати та з урахуванням виплачених сум здійснити відповідні виплати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 05 листопада 2009 року йому відповідно до приписів ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» призначена пенсія за вислугу років у розмірі 90% від суми його місячної заробітної плати на посаді заступника начальника управління прокуратури Полтавської області.

Згідно довідки від 24.10.2016 року № 18-630/вих16, виданої прокуратурою Полтавської області, заробітна плата заступника начальника управління прокуратури Полтавської області становить 17414,06 грн. 01 листопада 2016 року він звернувся до відповідача з проханням здійснити йому перерахунок пенсії, одначе листом від 10 листопада 2016 року за вихідним № 30/М-02 йому було відмовлено.

Відповідач надіслав до суду заперечення проти позову, в якому вказав, що у звязку із внесенням змін до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», якими визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури делеговано Кабінету Міністрів України, а також на те, що Кабінетом Міністрів України з цього питання на час звернення позивача нормативно-правового акту не прийнято, правові підстави для здійснення позивачеві перерахунку пенсії відсутні.

Судом встановлено, і це вбачається з наявних матеріалів справи та визнається обома сторонами, позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 05 листопада 2009 року у Решетилівському обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області. Розмір пенсії розрахований відповідно до Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 12 липня 2001 року та становить 90 % від посадового окладу з урахуванням надбавок, передбачених законом.

Позивач 01 листопада 2016 року звернувся до Решетилівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про перерахунок призначеної раніше пенсії відповідно до частини першої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки прокуратури Полтавської області №18-630/вих16 від 24 жовтня 2016 року (а.с. 11).

Відповідач листом від 10 листопада 2016 року №30/М-02 повідомив позивачу, що на момент звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-11 Закону України «Про прокуратуру», які визначали право на перерахунок пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність, у зв'язку з чим, відсутні законодавчо визначені підстави для перерахунку пенсії позивачу. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Проте, такі умови та порядок Кабінетом Міністрів України не визначено, відповідний нормативно-правовий акт не прийнято.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність законних підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного:

відповідно до частини першої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі, зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, зменшено до 80% відсотків розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.

Таким чином, з 01 жовтня 2011 року положення частини першої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №3668-VІ.

Також, Законом №3668-VІ встановлено обмеження виплати пенсії максимальним її розміром.

Відповідно до статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Разом з цим, як встановлено пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

За приписами частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

За пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються пільги і гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законами, крім пільг, які встановлені абзацом першим частини третьої статті 49 цього Закону. Пенсіонери і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, мають також право на медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію працівника прокуратури.

Частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції, яка діяла на момент виникнення у позивача права на пенсію, було передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Водночас, на момент звернення позивача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» викладено в редакції у редакції Закону України від 28 грудня 2014 року N 76-VIII: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

З аналізу наведених норм, враховуючи, що за пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються пільги і гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законами, випливає, що позивач не втратив права на перерахунок призначеної йрму раніше пенсії, незважаючи на те, що Кабінетом Міністрів України Умови так і не визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Отже, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом №3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які змін у зв'язку із прийняттям Закону №3668-VІ не зазнали.

Такий висновок співпадає із висновком Вищого адміністративного суду України, викладеним в ухвалах від 19 травня 2016 року у справі №463/2228/15-а (К/800/41001/15), від 18 жовтня 2016 року у справі №156/202/16-а (К/800/19212/16).

Вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, суд виходить з того, що згідно статті 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Оскільки, позивач звернувся до Решетилівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з заявою про перерахунок вже призначеної пенсії 01 листопада 2016 року, тому, у зв'язку з обмеженням терміну виплати нормами спеціального закону виплата має бути здійснена за 12 місяців до дня його звернення до органу ПФУ за перерахунком пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 10 грудня 2013 року у справі №21-348а13, від 06 жовтня 2015 року у справі №21-2432а15 та від 01 березня 2016 року у справі №21-3397а15 (161/20170/14-а).

Водночас, із довідки прокуратури Полтавської області №18-630/вих16 від 24 жовтня 2016 року убачається, що право на перерахунок пенсії позивача виникло з 01 грудня 2015 року.

З огляду на викладене суд зазначає, що вимоги про покладення на відповідача обовязку здійснити перерахунок та виплату з 01 січня 2016 року позивачем заявлено в межах строків, визначених діючим законодавством.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 71, 86,99,100,159-163,167,186 КАС України, колегія суд, -

П О С Т А Н О В И В:

позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Решетилівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Полтавської області №18-630/вих16 від 24 жовтня 2016 року;

Зобов'язати Решетилівське обєднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Полтавської області №18-630/вих16 від 24 жовтня 2016 року про розмір фактичної заробітної плати відповідно до статті 51-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії) в розмірі 90 % від розміру місячної заробітної плати без обмежень граничного розміру пенсії, та здійснити її виплату з урахуванням раніше проведених виплат.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Харківського апеляційного адміністративного суду через Решетилівський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий: