Постанова № 63158792, 07.10.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 07.10.2016 Справа № 554/7504/16-а

Справа № 554/7504/16-а

Провадження № 2-а/554/334/2016

П О С Т А Н О В А

Іменем України

7 жовтня 2016 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави А. Г. Савченко, розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, ОСОБА_3 Служби безпеки України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській (далі ОСОБА_3), ОСОБА_3 Служби безпеки України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобовязання здійснити перерахунок пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він проходив військову службу у ОСОБА_3 СБУ в Полтавській області з 22 жовтня 1996 року по 24 червня 2014 року.

Відповідно до наказу № 106-ос від 24 червня 2014 року виключений із списків особового складу УСБУ.

З червня 2014 року перебуває на обліку ОСОБА_3 та отримує пенсію за вислугою років.

Згідно листа УСБУ в Полтавській області № 66/23/7/А-464/12 від 12 липня 2016 року йому стало відомо що для обчислення пенсії ОСОБА_3 СБУ подало довідку № 66/21-97 від 26 червня 2014 року про додаткові види грошового забезпечення, до складу яких не були включені матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань.

У зв'язку з тим, що про захист порушенного права він дізнався 12 липня 2016 року, просив суд поновити строк звернення до суду з вказаним адміністративним позовом, як такий, що пропущений з поважних причин.

Вважає порушеним своє право на належний рівень пенсійного забезпечення, що і стало підставою звернення його до суду з вказаним адміністративним позовом.

Представник відповідача ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у встановлений судом строк, надав до суду заперечення проти позову, в якому просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та наполягав на розгляді справи у відкритому судовому засіданні, вказуючи, що призначення та обчислення премії позивачу було здійснено на підставі подання УСБУ в Полтавській області від 2 липня 2014 року № 66/21-5773, грошового атестату СБ № 001140 від 26 червня 2014 року та довідки від 26 червня 2014 року № 66/21-97 про додаткові види грошового забезпечення, отримані за період з 1 червня 2012 року по 31 травня 2014 року. Таким чином до уваги взяті такі складові грошового забезпечення:посадовий оклад, оклад за військом званням, надбавка за вислугу років, надбавка завиконання особливо-важливих завдань, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за оперативно-розшукову діяльність та премія.

Представник відповідача ОСОБА_3 Служби безпеки України в Полтавській області надав до суду заперечення проти позову, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки ОСОБА_3 СБУ в Полтавській області не має правових підстав для включення до розміру грошових сум, з яких нараховується пенсійне забезпечення позивача, отриманих ним матеріальних допомог на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за 2012-2014 роки.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про задоволення позовних вимог та у своїх міркуваннях виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у період з 22 жовтня 1996 року по 24 червня 2014 року проходив військову службу в ОСОБА_3 Служби безпеки України в Полтавській області на оперативних та слідчих посадах, як кадровий офіцер.

З 2014 року перебуває на обліку в ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року (далі - Закону).

З листа УСБУ в Полтавській області № 66/23/7/А-464/12 від 12 липня 2016 року вбачається, що обчислення його пенсії провадиться на підставі довідки № 66/21-97 від 26 червня 2014 року про додаткові види грошового забезпечення, до складу яких не були включені матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань.

Відповідно до довідки УСБУ в Полтавській області № 66/21-136 від 12 липня 2016 року позивач отримав матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань у наступному розмірі:

-у червні 2012 року матеріальну допомогу на оздоровлення у сумі 5584, 15 грн., матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в суму 1400 грн.

-у липні 2013 року матеріальну допомогу на оздоровлення у сумі 5678, 40 грн., матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в суму 1300 грн.

-у травні 2014 року матеріальну допомогу на оздоровлення у сумі 6013, 02 грн., матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в суму 1300 грн.

Так, усього за 2012-2014 роки матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування становить 21275, 57 грн.

Згідно ч. 3 ст. 43 Закону пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і нічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та члени їх сімей, обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавку, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески за загальнобовязкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року визначено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою,військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначаються за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закону № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанови № 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.

Так, згідно додатку № 25 Постанови № 1294 до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої повязана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення, а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Статтею 10-1 Закону № 2011-ХІІ гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені Постановою № 1294.

Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку.

Наведеними вище нормативними актами регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, розмір якої встановлюється за рішенням Міністра оборони України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

Таким чином, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 21-70а15 від 10 березня 2015 року.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, ОСОБА_3 державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійноїпридатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Статтею 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в поданих ним запереченнях проти позову не спростував правомірності вимог позивача, а також тверджень останнього про протиправність його дій, що стосуються обовязку призначення та перерахунку пенсії.

Враховуючи, що про захист порушеного права позивач дізнався 12 липня 2016 року, суд знаходить обґрунтованим його клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Згідно ст. 19 Конституції України, зазначає позивач, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією, так і Законами України.

Згідно ч. 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Конституції конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, а отже підлягають поновленню права та інтереси позивача шляхом проведення перерахунку пенсії з урахуванням отриманої ним матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, починаючи з 24 червня 2014 року.

Керуючись ст.ст. 159-163 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом, як такий, що пропущений з поважних причин.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не включення до розміру грошових сум з яких нараховується пенсійне забезпечення ОСОБА_1 отриманих ним матеріальних допомог на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань.

Зобовязати ОСОБА_3 Служби безпеки України в Полтавській області надати до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1, включивши матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за 2012-2014 роки.

Зобовязати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію з урахуванням отриманих матеріальних допомог на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за 2012-2014 роки, з моменту виключення ОСОБА_1 із списків особового складу ОСОБА_3 Служби безпеки України в Полтавській області 24 червня 2014 року.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

.

Суддя Савченко А. Г.