Постанова № 63155227, 29.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2016 р. Справа№ 910/15234/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Калатай Н.Ф.

Агрикової О.В.

за участі секретаря судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Гарнага П.А. довіреність № 6-ЮВ від 11.01.16

від відповідача: Чеботарьова І.Г. довіреність № 14-124 від 13.05.14

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2016 року

у справі № 910/15234/16 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС"

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про зобов'язання вчинити дії ( а.с. 6-11).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2016 року у справі № 910/15234/16 позов задоволено повністю, зобов'язано ПАТ "НАК "Нафтогаз України" виконати умови п. 3.5 договору № 160/16-ПР-10 постачання природного газу від 29.01.2016 шляхом направлення Державному спеціалізованому підприємству "Чорнобильська АЕС" підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою акти приймання-передачі газу за лютий 2016 року (т.ІІ, а.с. 111-114).

17 жовтня 2016 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2016 року у справі №910/15234/16, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2016 року у справі №910/15234/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові у повному обсязі. Крім того у прохальній частині апеляційної скарги Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просило залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на боці позивача, Боярська лінійне виробниче управління магістральних газопроводів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 листопада 2016 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2016 року у справі №910/15234/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Калатай Н.Ф.

02 листопада 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2016 року у справі №910/15234/16 прийнято до провадження колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Калатай Н.Ф. та призначено до розгляду на 15 листопада 2016 року.

14 листопада 2016 року від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/15234/15 до вирішення справи № 910/10225/16.

Вказане клопотання мотивовано тим, що у справі № 910/10225/15 предметом дослідження є питання щодо транспортування ПАТ "Укртрансгаз" - оператором ГТС, природного газу у лютому 2016 року без поданих ПАТ "НАК "Нафтогаз України" номінацій, в т.ч. і для Чорнобильської АЕС ДСП, а обставини щодо транспортування природного газу без номінацій є, які досліджуються і справі № 910/10225/15, можуть вплинути на результати розгляду справи № 910/15234/16.

15 листопада 2016 року від представника позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу.

15 листопада 2016 року у судовому засіданні оголошено перерву до 29 листопада 2016 року.

28 листопада 2016 року від представника відповідача надійшли пояснення у яких він просив замість Боярського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів залучити у якості третіх особи ПАТ "Укртрансгаз", оскільки Боярського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів не є відокремленою юридичною особою, а є відокремленим підрозділом філії магістральних газопроводів "Київтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз".

У судовому засіданні 29 листопада 2016 року представник ПАТ "НАК "Нафтогаз України" підтримав викладене у апеляційній скарзі клопотання (з урахуванням пояснень) про залучення Боярського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" та клопотання про зупинення провадження у справі. Представник Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" проти задоволення вказаних клопотань заперечував та просив відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши клопотання про залучення Боярського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів у якості третьої особи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки відповідачем не було обґрунтовано наявність у вказаної особи юридичного інтересу у даній справі, а також того, що рішення з господарського спору може вплинути на її права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 910/10225/15, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки господарські відносини замовника та оператора газотранспортної системи, наявність між ними договірних зобов'язань щодо транспортування газу та можливе їх порушення одним з них, не підлягають оцінці та встановленню в межах даної справи, а обставини, що можуть бути встановлені у справ № 910/15234/15 не впливають на результати розгляду справи № 910/10225/15, у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі слід відмовити.

У судовому засіданні 29 листопада 2016 року представник ПАТ "НАК "Нафтогаз України" надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Представник Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

29 січня 2016 року між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (далі - відповідач, постачальник) та Державним спеціалізованим підприємством "Чорнобильська АЕС" (далі - позивач, споживач) укладено Договір № 160/16-ПР-10 постачання природного газу (далі - Договір) (а.с. 16-24).

Згідно з п. 2.1 Договору постачальник передає споживачу з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року (включно) газ обсягом 3185,031 тис.куб.м., у тому числі по місяцях (тис.куб.м.): січень - 1800,000, лютий - 1385,031.

Обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - плановий обсяг), можуть змінюватись сторонами протягом місяця поставки в установленому порядку (п.2.1.1. Договору).

Відповідно до п. 3.4 Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу.

У п. 3.5 Договору сторони погодили, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, споживач зобов'язується надати постачальнику: завірену копію акта про фактичний обсяг розподіленого/протранспортованого за цим договором природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та операторами ГРМ/ГТС; підписані та скріплені печатками споживача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість з урахуванням вартості транспортування газу магістральними газопроводами ПАТ "Укртрансгаз".

Постачальник не пізніше 8-го числа повертає споживачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016 р. до 31.12.2013 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 8 Звіту про результати проведення переговорної процедури закупівлі № 30/Т від 01.03.2016 р. датою укладання договору про закупівлю є 25.02.2016 р. (а.с. 13-14).

Між сторонами підписано акти приймання-передачі природного газу загальною вартістю 8 399 107,37 грн. від 31.01.2016 р. та загальною вартістю 3 790 423,79 грн. від 31.03.2016 р. (а.с. 35, 42).

Оплату за вказаними актами позивачем було здійснено у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 659 від 30.03.2016 на суму 8 399 107,37 грн. та платіжним дорученням № 1366 від 16.06.2016 на суму 3 790 423,79 грн. (а.с. 50, 52).

Відповідач, листом № 26-973/1.2-16 від 23.02.2016 р. повідомив позивача про те, що станом на 23.02.2016 р. у позивача наявна заборгованість за поставлений у січні газ, а тому у зв'язку з відсутністю оплати вказаної заборгованості відповідач не надавав позивачу номінації природного газу на лютий, тому з метою недопущення аварійної ситуації у разі припинення газопостачання, просив терміново погасити вказану заборгованість, а також зазначав, що у разі не проведення оплати буде змушений розпочати процедуру обмеження газопостачання до повного відключення від системи газопостачання та у зв'язку з викладеним вище позивач зазначив, що не буде погоджувати для позивача закриття алокацій обсягів природного газу (визначення фактичного об'єму/обсягу споживання чи передачі природного газу за відповідний період) з ресурсів компанії у лютому поточного року (а.с. 33).

Також відповідач листом від 09.03.2016 р. № 26-1265/1.2-16 повідомив позивача про те, що враховуючи існування заборгованості за січень, відповідач не підтверджував позивачу номінації щодо обсягів газу, а тому відповідач не має підстав для передачі природного газу у лютому 2016 року (а.с. 36).

Акт приймання-передачі природного газу вартістю 9 285 531,66 грн. у лютому 2016 року у двох примірниках неодноразово направлявся споживачем для підписання постачальнику листами від 02.03.2016 р. № 896/23/10-ВОК, від 28.03.2016 р. № 1245/23/11-ВОК, від 11.04.2016 № 1515/23/14-ВОК, від 29.04.2016 № 1780/52/3-0425, від 30.06.2016 № 2484/52/3-0622 (а.с. 37, 38, 43, 45, 47, ), проте відповідач відмовлявся підписувати надіслані йому акти за лютий 2016 року та повертав їх позивачу.

Вважаючи відмову відповідача від підписання вказаного акту невиконанням взятого на себе зобов'язання відповідно до п. 3.5 Договору, що має наслідком відсутність можливості реєстрації позивачем бюджетного фінансового зобов'язання та виконання ним зобов'язань оплати спожитого газу, останній звернувся до суду із вказаним позовом.

Щодо вказаних позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3.4 Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу.

У п. 3.5 Договору сторони погодили, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, споживач зобов'язується надати постачальнику: завірену копію акта про фактичний обсяг розподіленого/протранспортованого за цим договором природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та операторами ГРМ/ГТС; підписані та скріплені печатками споживача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість з урахуванням вартості транспортування газу магістральними газопроводами ПАТ "Укртрансгаз".

Постачальник не пізніше 8-го числа повертає споживачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Тобто, вказаною умовою договору передбачено обов'язок споживача надати постачальнику підписані та скріплені печатками акти, а також обов'язок постачальника повернути споживачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта.

Як вбачається з листів відповідача, відмови від підписання актів приймання-передачі природного газу за лютий 2016 року мотивовані наявністю заборгованості у позивача за попередній місяць (січень) та відсутністю підтвердженої номінації щодо обсягів природного газу.

Згідно з п. 2.1 Договору постачальник передає споживачу з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року (включно) газ обсягом 3185,031 тис.куб.м., у тому числі по місяцях (тис.куб.м.): січень - 1800,000, лютий - 1385,031.

Обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - плановий обсяг), можуть змінюватись сторонами протягом місяця поставки в установленому порядку (п.2.1.1. Договору).

Проте, у матеріалах справи відсутні докази щодо змінення обсягу газу що планувався до передачі за цим договором у лютому, зокрема в бік зменшення.

За доводами відповідача, наявність заборгованості за поставлений у січні газ надавала йому право відмови у поставці газу у наступний період, проте, сам відповідач у листі від 23.02.2016 р. зазначає, що "у разі не проведення розрахунків компанія буде змушена відповідно до законодавства розпочати процедуру обмеження газопостачання".

Тобто вказаний лист датовано за шість днів до кінця місяця поставки газу (лютого), з огляду на що є безпідставними доводи відповідача про те, що поставка газу позивачу ним не здійснювалась.

Доводи апеляційної скарги про те, що для підтвердження постачальником планових обсягів поставки газу на наступний місяць позивачу необхідно було не тільки погасити заборгованість за попередній період, а і здійснити попередню оплату не менше 30% вартості газу зазначено у заявці є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 5 р. 1 гл. 1 кодексу ГТС, алокація - підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об'єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу ХІІ цього Кодексу; номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності).

Відповідно до п. 2. розділу 2 гл. ХІ кодексу ГТС, замовник послуг транспортування має право подати для точки входу або точки виходу місячну номінацію на період не більше одного місяця в розрізі кожної доби. Місячна номінація на наступний газовий місяць приймається оператором газотранспортної системи в період з 15 по 20 число місяця (включно), що йде перед газовим місяцем транспортування. Оператор газотранспортної системи повинен повідомити замовника послуг транспортування про підтвердження або відхилення місячної номінації у строк до 25 числа (включно) місяця, що йде перед газовим місяцем транспортування.

Відповідно до п. 3.2. Договору, споживач до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає постачальнику належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Постачальник підтверджує планові обсяги поставки газу за цим договором оператору ГТС відповідно до умов даного договору та фактично отриманої плати за газ на відповідний місяць поставки, а саме: у разі здійснення попередньої оплати в сумі 30% і більше вартості природного газу, зазначеного у заявці, продавець підтверджує 100% планових обсягів; у разі здійснення попередньої оплати у сумі менше 30% вартості природного газу, зазначеного у заявці, продавець підтверджує плановий обсяг виключно в межах сплачених коштів.

Враховуючи викладене, відповідач мав подати місячну номінацію оператору ГТС в період з 15 по 20 (включно) число місяця (січня), який передував газовому місяцю транспортування (лютому), за який відповідач відмовляється підписувати акт. Тобто, станом на дату, коли відповідачем мала бути подана місячна номінація, заборгованості позивача за січень ще не існувало, оскільки, обов'язок з її оплати відповідно до умов договору виник лише 15 лютого, а можливість здійснити оплату враховуючи джерело фінансування за вказаним договором та здійснення порядку бюджетних розрахунків виникла після укладення вказаного договору (25.02.2016 р.) та підписання акту за січень.

Поряд з цим, господарські відносини замовника та оператора газотранспортної системи, наявність між ними договірних зобов'язань щодо транспортування газу та можливе їх порушення одним з них, не підлягають оцінці та встановленню в межах даної справи за браком відповідних доказів, а відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відсутність номінації в даному випадку не є такою обставиною, що належним чином обґрунтовує відмову відповідача від підписання акта.

При цьому, позивач на законодавчому рівні позбавлений можливості здійснювати попередню оплату за договором, оскільки відповідно до постанови КМУ від 23.04.2014 № 117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів попередню оплату лише у разі закупівлі на строк не більше одного місяця інших товарів вартістю не більш як 100 тис. гривень. Отже, приймаючи участь у процедурі закупівлі, за результатами якої укладено Договір постачання природного газу, відповідач усвідомлював джерело фінансування за вказаним договором та здійснення порядку бюджетних розрахунків, крім того умовами Договору передбачено можливість оплати без внесення попередньої оплати.

Відповідно до п. 11.8 Договору, представники оператора ГРМ/ГТС припиняють або обмежують постачання природного газу Споживачу у разі порушення ним строків розрахунків за використаний газ, а також відбору газу за відсутності у споживача підтвердженого постачальником у порядку встановленому цим договором, обсягу поставки газу на поточний місяць поставки, в порядку визначеному чинним законодавством України.

Поряд з цим, підписання акта приймання-передачі природного газу у лютому 2016 представником транспортної організації - Боярським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів та наявність на акті його печатки, свідчить про поставку газу споживачу у лютому 2016 року та відсутність обмежень щодо відбору газу за відсутності у споживача підтвердженого постачальником у порядку встановленому цим договором, обсягу поставки газу на поточний місяць поставки.

Також, відповідачем не доведено наявності обставин щодо обмежень або припинення постачання газу споживачу, правом чого він наділений в силу п.п. 6.2, 7.3 договору та Правилами постачання природного газу (затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2469 від 30.09.2015), а, укладаючи 30.03.2016 додаткову угоду № 1 до договору, не ініціював внесення змін або ж виключення положення договору щодо обсягів споживання природного газу за лютий 2016 року.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відмова відповідача від підписання акта за лютий 2016 року є необґрунтованою, що в свою чергу порушує п. 3.5 Договору. При цьому, виконання відповідачем вказаного договірного обов'язку шляхом, підписання актів приймання-передачі газу за лютий 2016 року та направлення їх позивачу, сприятиме виконанню позивачем своїх зобов'язань з оплати газу, зважаючи на встановлений законодавством порядок використання державних коштів, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, поряд з цим апелянтом не було доведено належними та допустимими доказами відсутності у нього договірного обов'язку з підписання спірного акту.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні Господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2016 року у справі №910/15234/16 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2016 року у справі №910/15234/16 задоволенню не підлягає.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст.ст. 105 ГПК, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2016 року у справі №910/15234/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2016 року у справі №910/15234/16 залишити без змін.

3. Справу №910/15234/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді Н.Ф. Калатай

О.В. Агрикова