Постанова № 63154931, 29.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2016 р. Справа№ 910/12960/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача : Приймак В.С. - представник;

Від відповідача: Демяненко Д.О. - представник; Вовк О.І.-представник; Царенко С.М.-представник; Шульга В.В.-представник; Гейко Л.В.-представник;

Від третьої особи 1: не з'явився;

Від третьої особи 2: не з'явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2016

у справі № 910/12960/16 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Космос"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНЕС-ВВ"

2. Фізична особа-підприємець ОСОБА_8

про стягнення 15 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Космос" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус - Алко" про стягнення 15 000,00 грн.

Позовні вимоги ТОВ "Космос" обґрунтовані тим, що акти наданих послуг за договором №124ПА/тэ від 16.07.2015 в повному обсязі оплачено не було, в результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Космос" в розмірі 15 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2016 було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНЕС-ВВ", Фізичну особу-підприємця ОСОБА_8.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 у справі №910/12960/16 позовні вимоги задоволені частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Космос" заборгованість в розмірі 14 916,33 грн та судові витрати в розмірі 2 889,31 грн, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення суду від 03.10.2016, за якою просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимогТОВ "Космос".

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко" у справі №910/12960/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко" прийнято до провадження, призначено до розгляду на 29.11.2016.

23.11.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів по справі, яке колегія суддів оглянула та долучила до матеріалів справи.

29.11.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі, рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 залишити без змін.

В судовому засіданні, призначеному на 29.11.2016, представник позивача надав пояснення по суті спору, та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Петрус-Алко", рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 залишити без змін.

В судовому засіданні, призначеному на 29.11.2016, представники відповідача надали пояснення по суті спору, та просили задовольнити апеляційну скаргу ТОВ "Петрус-Алко", скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 повністю та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання, призначене на 29.11.2016, повноважні представники третіх осіб не з'явилися.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвали Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвал.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників третіх осіб, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 16.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Космос" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко" було укладено договір транспортного експедирування №124ПА/тэ.

Згідно з пунктом 1.1 експедитор зобов'язується за плату та за рахунок клієнта виконувати та організовувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу автомобільним транспортом по всій території України та за її межами, а саме: організовувати перевезення та доставку вантажів автомобільним транспортом за маршрутами, обраними клієнтом; укладати від свого імені договори на перевезення вантажів автомобільним транспортом; здійснювати охорону вантажів під час їх перевезення, зберігання на стоянках; здійснювати оформлення товарно-транспортної документації у відповідності до вимог діючого законодавства та вимог клієнта, її своєчасну розсилку за належністю засобами кур'єрського зв'язку; за свій рахунок здійснювати страхування своєї відповідальності; надавати підготовлений транспорт для перевезення та зберігання даного виду вантажу.

Пунктом 1.2 договору №124ПА/тэ від 16.07.2015 передбачено такий вид вантажу: алкогольна, слабоалкогольна, безалкогольна продукція, продукти харчування та комплектуючі для їх виробництва. Найменування вантажу вказується у заявках та товарно-супровідних документах, що надаються клієнтом.

Відповідно до пункту 2.1 договору №124ПА/тэ від 16.07.2015р. експедитор зобов'язаний прийняти від вантажовідправника вантаж, доставити його в пункт призначення та здати вантажоодержувачу. Вантажовідправниками та вантажоодержувачами є особи, що уповноважені клієнтом.

Згідно із пунктом 2.2 договору №124ПА/тэ від 16.07.2015 відповідальність за наявність відповідних документів, передбачених чинним законодавством, необхідних для здійснення перевезення, покладається на експедитора.

Підставою для виконання експедитором зобов'язання по організації перевезення вантажу є заявка клієнта на перевезення вантажів автомобільним транспортом. Заявка повинна містити наступні дані: номер заявки; дата подачі заявки; найменування вантажу; маса (вага брутто) та об'єм вантажу; кількість та типи транспортних засобів, необхідних для перевезення; найменування вантажовідправника; пункт завантаження (місцезнаходження вантажу); дата та час завантаження; найменування вантажоодержувача; пункт призначення (кінцевий пункт доставки); строк виконання перевезення; вартість послуг експедитора; інші умови надання транспортних засобів і передання вантажу для перевезення та можливі додаткові умови (п.2.3. договору №124ПА/тэ від 16.07.2015)

Відповідно до п. 2.5 договору №124ПА/тэ від 16.07.2015 належне виконання умов перевезень, визначених даним правочином, оформлюється актом виконаних робіт, що підписується представниками експедитора та клієнта. Підписання акта клієнтом є доказом відсутності претензій до якості наданих послуг та експедируванню вантажу.

Згідно з підпунктом 3.1.12 договору №124ПА/тэ від 16.07.2015 експедитор зобов'язаний протягом десяти днів з моменту виконання зобов'язання по перевезенню вантажу направити клієнту кур'єрською поштою належним чином оформлену товарно-транспортну документацію відповідно до додатку №4 до правочину. Під моментом виконаного зобов'язання по перевезенню вантажу сторони розуміють завершення приймання-передачі вантажу від експедитора вантажоодержувачу.

Підпунктом 3.2.6 договору №124ПА/тэ від 16.07.2015 передбачено, що до обов'язків клієнта належить проведення розрахунків за надані послуги по транспортному експедируванню вантажу та оплату послуг третіх осіб (перевізника) у відповідності з умовами, передбаченими договором.

Відповідно до пунктів 4.2, 4.3, 4.4 договору №124ПА/тэ від 16.07.2015 ціна договору складається з сукупності цін на кожну надану послугу по транспортному експедируванню вантажу, наведену в заявках. Ціна кожної послуги по транспортному експедируванню та перевезенню вантажу визначається і погоджується сторонами у відповідній заявці. Витрати експедитора на оплату послуг (робіт) третіх осіб, які були залучені експедитором до виконання даного договору, а також вартість послуг експедитора, виставляються у рахунку. Розрахунок за надані послуги здійснюється клієнтом на підставі акту виконаних робіт, що підписаний обома сторонами. До акту в обов'язковому порядку додаються товарно-транспортні накладні, податкова накладна та рахунок експедитора. Строк підписання акту становить п'ять банківських днів з моменту належного виконання зобов'язання по перевезенню. Оплата наданих послуг проводиться протягом двадцяти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт обома сторонами, за умови дотримання експедитором п.п.4.2, 4.3, 9.1, 3.1.12 даного правочину.

Згідно з пунктом 4.5 укладеного між сторонами правочину у випадку виникнення між сторонами спору по факту виявленого бою чи недостачі продукції, оплата послуг експедитора проводиться протягом п'яти банківських днів з моменту врегулювання спору в досудовому порядку у відповідності до п.5.2, 5.4 договору.

Пунктами 12.1 ,12.2 договору №124ПА/тэ від 16.07.2015 визначено, що договір вступає в силу з моменту його укладення та діє до 31.12.2015. Закінчення строку дії договору (або його розірвання) не звільняє сторін від проведення взаєморозрахунків за заборгованостями, що виникли з договору. У випадку якщо за чотирнадцять календарних днів до моменту закінчення строку дії договору жодна зі сторін у письмовій формі не підтвердить свого наміру його розірвати, даний правочин автоматично пролонгується на строк в один рік.

Додатком №2 до договору №124ПА/тэ від 16.07.2015 сторони погодили норми бою при транспортуванні товару автомобільним транспортом на рівні 25 грн.

Згідно з частиною 1 статті 626 та частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а його зміст становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 316 Господарського кодексу України, норми якої кореспондуються з приписами статті 929 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організовувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

На підставі вищевказаного Договору транспортного перевезення та відповідно до заявки №Б- ЛТ009241 від 28.10.2015 року Позивач здійснив перевезення вантажним автомобілем МАН, д.н. НОМЕР_3, з напівпричепом SCHMITZ, д.н. НОМЕР_2, під керування водія ОСОБА_9 належного Відповідачу вантажу (алкогольні напої в асортименті) за маршрутом: м. Золотоноша, вул. Обухова, 66-А - м. Кривий Ріг, вул. Городишенська, 1-А, вантажоотримувач - TOB "РЕНЕС-ВВ" - м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27, вантажоотримувач - ФОП ОСОБА_8, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 28.10.2015 року №8253, №8678 та товарно-транспортними накладними від 28.10.2015 року №8256 №8257, №8258, №8260, 8674 копії яких наявні в матеріалах справи.

Проте, під час прийняття вантажу в пунктах призначення за адресами, зазначеними в товарно- транспортних накладних, була виявлена нестача та бій вантажу на загальну суму 14 602,44 грн.

Факт виявлення нестачі вантажу у вищезазначеній кількості підтверджується наявними в матеріалах справи копіями приймальних актів від 28.10.2015 №ПА/Б-ЛТ008253 та №ПА/Б-ЛТ008256, які складені за участю водія Позивача ОСОБА_9 та містять його особистий підпис, а також листом ТОВ "РЕНЕС-ВВ" від 09.09.2016 року вих. №0709/16 та відповіддю Позивача на претензію Відповідача від -10.05.2016 №201.

Згідно із статтею 934 Цивільного кодексу України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Главою 51 Цивільного кодексу України встановлені правові наслідки порушення зобов'язання та відповідальність за порушення зобов'язання. Зокрема, за змістом приписів статтей 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Частиною 1 статті 623 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно із частиною статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч.2 ст.614 ЦК України).

Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ч.1 ст.617 ЦК України).

Статтею 218 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Зі змісту наявної в матеріалах справи товарно - транспортної накладної № 8253 від 28.10.2015, вбачається, що назва продукції, яка являється вантажем є алкогольні напої в асортименті, та нігде не зазначено про пусті піддони.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, у разі зіпсування або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4.

Згідно пункту 15.4., жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом. Підпис водія у Приймальному акті №ПА/Б-ЛТ 008253 від 28.10.2015 є, проте водій-експедитор лише посвідчив той факт, що мала місце втрата вантажу, тоді як окрема думка щодо незгоди водія-експедитора на Приймальному акті відсутня.

Пунктом 10.15. Правил визначено, що перевізнику надано право вимагати додаткової перевірки кількості вантажу при завантаженні під перевезення.

Проте як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів водій-експедитор цим правом з незрозумілих причин не скористався.

Крім того, згідно з пунктом 15 вищезгаданих Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено порядок складання актів (у п.п. 15.1.- 15.3.) Перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини:

а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній;

б) порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері;

в) простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу;

г) інші обставини (пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Записи які вносяться в акти засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними.

Таким чином, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що Позивачем не виконано належним чином умови Генерального договору транспортного експедирування №124ПА/тэ від 16.07.2015 щодо забезпечення схоронності вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до моменту видачі вантажоотримувачу в пункті призначення (п.3.1.5. Договору) та доставки його до пункту призначення в кількості, зазначеній в товарно-транспортній накладній (п.3.1.5. Договору), що спричинило нестачу прийнятого до перевезення згідно з товарно-транспортними накладними від 28.10.2015 №8253, №8256 вантажу в сумі 14 577,44 грн.

При цьому, приписами п.4.5. Договору транспортного експедирування його сторони визначили особливий порядок і строки здійснення оплати послуг Експедитора, відповідно до яких у випадку виникнення спору щодо факту нестачі вантажу оплата послуг повинна бути здійснена на протязі 5 (п'яти) банківських днів з моменту врегулювання спору у відповідності з вимогами п.п.5.2, 5.4 Договору, тобто після зменшення розміру належної Експедитору за надання послуг винагороди на суму спричинених Клієнту збитків, завданих нестачею товару, чого не відбулося, з огляду на що строк виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати послуг Експедитора згідно з приписами ч.1 ст.530 ЦК України не настав, у зв'язку з чим Позивачу слід відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на не доведеність та необґрунтованість .

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку та не врахував, що відповідно до пункту 5.4. Договору транспортного експедирування у випадках спричинення Клієнту збитків, розмір належної Експедитору за надання передбачених договором послуг винагороди, підлягає зменшенню на суму завданих Клієнту збитків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 12.04.2016 справа № 906/1281/16.

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, вищенаведених вимог чинного законодавства не дотримався та допустив порушення норм матеріального права, що, в свою чергу, позбавило права відповідача на захист своїх прав та законних інтересів, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що господарським судом повно досліджувалися матеріали справи.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з п. 10 ч. 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи викладене, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 у справі № 910/12960/16 підлягає зміні в частині задоволених позовних вимог, в іншій частині рішення залишити без змін, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко" в свою чергу підлягає задоволенню, в позові слід відмовити в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 у справі № 910/12960/16 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 у справі № 910/12960/16 в частині задоволених позовних вимог змінити.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Космос" (49055, Дніпропетровська область, м.Дніпро, Кіровський район, проспект Кірова, буд.129-Р, ЄДРПОУ 20197631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Алко" (03115, м.Київ, Святошинський район, вул.Святошинська, буд.32, ЄДРПОУ 369421725) 1 515,80 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу виконавчого документа доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/12960/16 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська