Постанова № 63154902, 21.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2016 р. Справа№ 925/1110/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Коршун Н.М.

Зеленіна В.О.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представників сторін:

від позивача - не з'явилися;

від відповідача - Татаринов О.С. дов. № 7012/09-03 від 24.10.2016 року;

від третьої особи-1 - Терещук О.О., дов. № б/н від 11.05.2016 року;

від третьої особи-2 - не з'явилися;

розглянувши матеріли

апеляційних скарг Компанії «Garensia Enterprises Limited» та

Приватного акціонерного товариства «Українська

енергозберігаюча сервісна компанія»

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 30.07.2013

у справі № 925/1110/13 (суддя Курченко Н.М.)

за позовом ОСОБА_4,

до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Компанії «Garensia Enterprises Limited»

2. Приватного акціонерного товариства «Українська

енергозберігаюча сервісна Компанія»

про визнання частково недійсним рішення зборів акціонерів

від 15.08.2011 року

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.07.2013 року у справі № 925/1110/13 позов задоволено повністю. Визнано недійсним з моменту прийняття рішення чергових Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Черкасиобленерго» від 15.08.2011 року, протокол № 16, з питання десятого порядку денного в частині розподілення чистого прибутку товариства за результатами роботи у 2010 році в розмірі 30% на виплату дивідендів. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на користь громадянина ОСОБА_4 - 1 147,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із рішенням суду, Компанія «Garensia Enterprises Limited» звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 30.07.2013 у справі № 925/1110/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду, Приватне акціонерне товариство «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 30.07.2013 у справі № 925/1110/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2015 року у справі № 925/1110/13 апеляційні скарги Компанії «Garensia Enterprises Limited» та Приватного акціонерного товариства «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 30.07.2013 року залишено без змін.

Не погодившись із вказаною постановою, Компанія «Garensia Enterprises Limited» звернулась із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2016 року касаційну скаргу було задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2015 року у справі № 925/1110/13 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 року апеляційні скарги Компанії «Garensia Enterprises Limited» та Приватного акціонерного товариства «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Мальченко А.О., судді: Жук Г.А., Чорногуз М.Г., та призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.03.2016 року.

Склад колегії неодноразово змінювався, ухвалами Київського апеляційного господарського суду розгляд справи багаторазово відкладався.

Остаточний склад колегії для розгляду апеляційних скарг у справі № 925/1110/13 сформовано Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.11.2016 року, яким визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Зеленіна В.О., Коршун Н.М.

Вимоги та доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Компанії «Garensia Enterprises Limited» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду Черкаської області від 30.07.2013 у справі № 925/1110/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Представник Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представники ОСОБА_4 та Приватного акціонерного товариства «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» у судове засідання не з'явилися, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надавали, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку судового рішення першої інстанції по даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача та Приватного акціонерного товариства «Українська енергозберігаюча сервісна компанія».

Розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників присутніх сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

15.08.2011 року відбулись Загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Черкасиобленерго», яке реорганізовано в Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» (далі - ПАТ «Черкасиобленерго»), за результатами яких складено Протокол № 16.

Пунктом 10 порядку денного цих зборів було затверджено питання: «Про розподіл прибутку ВАТ «Черкасиобленерго» (визначення порядку покриття збитків) за підсумками роботи у 2010 році, встановлення порядку виплати дивідендів».

З зазначеного питання Загальні збори акціонерів прийняли наступне рішення:

« 1. Розподілити чистий прибуток Товариства за результатами роботи у 2010 році (у розмірі 50 756,00 тис. грн. наступним чином:

- на виплату дивідендів - 30%;

- на розвиток виробництва - 65%;

- на формування резервного капіталу - 5%.

2. Дивіденди на державну частку у розмірі 7004,333 тис. грн. перерахувати до 16 вересня 2011 року.

3. Правлінню Товариства після перерахування (сплати) дивідендів, нарахованих на державні корпоративні права надіслати копії платіжних доручень до Фонду державного майна України.»

Згідно Реєстру власників іменних цінних паперів станом на 13.12.2010 року та Зведеного облікового реєстру власників цінних паперів, складеного 18.04.2013 року ПАТ «Національний депозитарій України», ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4) є власником простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (далі - відповідач, ПАТ «Черкасиобленерго») у кількості 10 штук, номінальною вартістю 2,50 грн.

Відповідно до Звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ПАТ «Черкасиобленерго», заборгованість перед ДП «Енергоринок» станом на 31.12.2012 року складала 133 839 тис. грн., з яких 89 227 тис. грн. - борги, які виникли до 14.05.2004 року (до моменту порушення справи про банкрутство) та 44 612 тис. грн. - поточна заборгованість.

Позивач посилається на недійсність рішення про виплату дивідендів, прийнятого Загальними зборами акціонерів ПАТ «Черкасиобленерго», яке знаходиться у процедурі банкрутства (стадія розпорядження майном), без відповідної згоди розпорядника майна боржника.

Згідно ст. 80 Господарського кодексу України акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

Відповідно до ст. 152 Цивільного кодексу України акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів визначаються Законом України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 року, який набрав чинності з 30.04.2009 року, із змінами, які враховані судом на дату прийняття спірного рішення, тобто 15.08.2011 року.

Згідно ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Відповідач за типом акціонерних товариств згідно ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства» є публічним акціонерним товариством.

Статтею 32 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що загальні збори є вищим органом акціонерного товариств. Акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року. До порядку денного річних загальних зборів обов'язково вносяться питання, передбачені пунктами 11, 12 і 24 частини другої статті 33 цього Закону, тобто: затвердження річного звіту товариства (п.11); розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом (п.12); прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора) (п.24).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 року у справі № 01/1494 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Черкасиобленерго», введено мораторій на задоволення майнових вимог кредиторів.

Умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів визначає спеціальний Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 15 травня 1992 року №2343-ХІІ, із змінами і доповненнями, які враховані судом на дату прийняття спірного рішення, тобто на 15 серпня 2011 року (далі - Закону України «Про банкрутство»). Норми Закону України «Про банкрутство» мають пріоритет у їх правозастосуванні до спірних правовідносин.

З метою вжиття всіх заходів для відновлення платоспроможності боржника, Закон України «Про банкрутство» встановлює певні обмеження прав та обов'язків органів управління господарського товариства.

Зокрема, п. 11 ст. 13 Закону України «Про банкрутство» встановлено, що після призначення розпорядника майна і до припинення процедури розпорядження майном органи правління боржника не мають права без згоди розпорядника майна приймати рішення, у тому числі, про виплату дивідендів.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13 травня 2008 року у справі №14-01/1494 про визнання банкрутом ВАТ «Черкасиобленерго», заборонено боржнику виплату дивідендів акціонерам боржника відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 11 квітня 2008 року (шосте питання, протокол №13).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12 травня 2009 року у справі №14-01/1494 про визнання банкрутом ВАТ «Черкасиобленерго», змінено заборону боржнику виплату дивідендів акціонерам боржника відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 11 квітня 2008 року (шосте питання, протокол №13), накладену ухвалою суду від 13 травня 2008 року, наступними заходами забезпечення вимог кредиторів: заборонити боржнику здійснювати виплату дивідендів акціонерам боржника відповідно до рішень органів управління боржника.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 24.06.2010 року у справі № 14-01/1494 призначено розпорядником майна ВАТ «Черкасиобленерго» арбітражного керуючого Литвина Валентина Васильовича.

Тобто, на дату прийняття Загальними зборами акціонерів відповідача спірного рішення провадження у справі про банкрутство знаходилось у стадії розпорядження майном боржника. Розпорядником майна відповідача господарським судом Черкаської області був призначений арбітражний керуючий Литвин В.В.

27.07.2011 року, на виконання п. 11 ст. 13 Закону України «Про банкрутство», до проведення загальних зборів акціонерів, на яких було прийняте спірне рішення, голова правління ВАТ «Черкасиобленерго» направив арбітражному керуючому - розпоряднику майна ВАТ «Черкасиобленерго» Литвину В.В. лист № 4425/04, у якому просив погодити проект розподілу прибутку за підсумками роботи у 2010 році та проект планової норми розподілу чистого прибутку за результатами роботи у 2011 році в частині затвердження частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів до Державного бюджету України пропорційно розміру державної частки у статутному капіталі ВАТ «Черкасиобленерго».

Розглянувши звернення голови правління, листом від 01.08.2011 року № 1/08/2011 арбітражний керуючий - розпорядник майна Литвин В.В. повідомив про заборону, застосовану ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.05.2009 року, та зазначив, що не має прав та повноважень діяти всупереч ухвалі суду, тому його дії (погодження) всупереч прямої заборони суду не матимуть ніякої юридичної сили.

Таким чином, спірне рішення загальних зборів акціонерів відповідача було прийняте з порушенням наведених положень Закону України «Про банкрутство», що, в свою чергу, є порушенням п. 12 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства».

Крім того, Господарський суд Черкаської області в ухвалі від 12.05.2009 року у справі № 14-01/1494 про банкрутство відповідача розцінив дії Загальних зборів акціонерів ВАТ «Черкасиобленерго» по спрямуванню частини прибутку товариства на виплату дивідендів як систематичне ігнорування органами управління боржника в особі загальних зборів акціонерів положень п. 11 cт. 13 Закону України «Про банкрутство».

Судом встановлено, що ОСОБА_4 (позивач) є акціонером відповідача, а також власником 10 простих іменних акцій товариства, загальною номінальною вартістю 2,50 грн.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» роз'яснено, що судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості приймати участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Згідно з п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи позивача щодо порушення спірним рішенням його прав і охоронюваних законом інтересів є обґрунтованими з огляду на наступне. Прийняте з порушенням вищенаведених норм закону спірне рішення негативно впливає на відновлення платоспроможності боржника - відповідача, його фінансовий стан, відповідно, порушує права і охоронювані законом інтереси акціонерів, незалежно від кількості належних їм акцій товариства. Банкрутство акціонерного товариства призведе до повного знецінення акцій на фондовому ринку, в той час як направлення прибутку на відновлення платоспроможності відповідача забезпечить ліквідність належних позивачу акцій, що дасть йому можливість реалізувати, передбачені ст. 25 Закону України «Про акціонерні товариства» права акціонера - власника простих акцій.

Доводи апелянтів зводяться до того, що права позивача не порушуються, а отже позов не може бути задоволений.

Проте, вказані обставини спростовуються встановленими вище обставинами справи.

При цьому, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 09.02.2016 року, скасовуючи постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2015 року, єдиними підставами для скасування зазначив те, що суд апеляційної інстанції переглядаючи рішення за апеляційними скаргами Компанії «Garensia Enterprises Limited» та Приватного акціонерного товариства «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» не визначив їх процесуального статусу, як учасників судового процесу та розглянув їх апеляційні скарги по суті.

Крім того, поза увагою суду апеляційної інстанції залишилась заява Компанії «Garensia Enterprises Limited» про застосування строку позовної давності, яка обґрунтована скороченим строком позовної давності для оскарження рішення загальних зборів, передбаченим ст. 50 Закону України «Про акціонерні товариства» (т. 1 арк. 158-162).

Колегія суддів звертає увагу, що під час нового апеляційного розгляду Компанію «Garensia Enterprises Limited» та Приватне акціонерне товариство «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» було залучено до участі у справі ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 року в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Стосовно клопотання Компанії «Garensia Enterprises Limited» про застосування строку позовної давності, який є скороченим та складає три місяці з дати прийняття рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абз. 4 п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 року № 10 заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною четвертої статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

Оскільки Компанія «Garensia Enterprises Limited» як і Приватне акціонерне товариство «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» є акціонерами відповідача та залучені до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, то застосування судом позовної давності за їх заявами є неможливим.

Посилання апелянтів на Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» як на спеціальний у даних правовідносинах, який не забороняє розподіл та виплату дивідендів, порівняно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» який забороняє такий розподіл, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Апелянтами не зазначено яку саме норму Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» суд першої інстанції порушив при винесенні оскаржуваного рішення, застосувавши норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Крім того, абз. 4 п. 3.7 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено, що особливості участі у процедурі погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, щодо яких здійснюється провадження у справі про банкрутство (підготовче, попереднє засідання, стадія розпорядження майном або санації підприємства), визначаються статтею 4 цього Закону.

Стаття 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначає особливості участі у процедурі погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, щодо яких здійснюється провадження у справі про банкрутство.

Жодного регулювання спірних правовідносин щодо виплати дивідендів зазначена норма не містить, як і Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» в цілому.

Щодо посилання Компанії «Garensia Enterprises Limited» на затвердження мирової угоди ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.09.2014 року у справі № 14-01/1494 про визнання банкрутом ПАТ «Черкасиобленерго», то колегія суддів їх відхиляє та звертає увагу, що постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2014 року вказану вище ухвалу скасовано та передано справу на розгляд до суду першої інстанції.

Інші доводи апелянтів не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обставини, викладені Компанією «Garensia Enterprises Limited» та Приватним акціонерним товариством «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Черкаської області від 30.07.2016 року по справі № 925/1110/13 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги Компанії «Garensia Enterprises Limited» та Приватного акціонерного товариства «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» задоволенню не підлягають.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за їх подання і розгляд покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Компанії «Garensia Enterprises Limited» та Приватного акціонерного товариства «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 30.07.2016 року по справі № 925/1110/13 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 925/1110/13 повернути до Господарського суду Черкаської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді Н.М. Коршун

В.О. Зеленін

Повний текст рішення складено 28.11.2016 року.