Рішення № 63154778, 03.11.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2016 р.Справа № 925/1077/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Ткаченку А.О., за участю прокурора прокуратури Черкаської області ОСОБА_1, представників сторін: позивача не зявились, відповідача не зявились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Золотоніської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський завод залізобетонних виробів» про стягнення 71 589 грн. 44 коп.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Золотоніської міської ради (далі позивач) звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський завод залізобетонних виробів» (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору оренди земельної ділянки від 14.05.2010 року, 67 345 грн. 38 коп. заборгованості з орендної плати за землю за період з квітня 2016 року по червень 2016 року, 3 047 грн. 22 коп. пені, 1 032 грн. 63 коп. інфляційних втрат, 164 грн. 21 коп. 3% річних, що разом складає 71 589 грн. 44 коп., та відшкодування судових витрат.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, 18.10.2016 року до суду від відповідача надійшов лист (вх.№ 21046/16) у якому останній повідомив про сплату заборгованості на загальну суму 71 300 грн.

У судовому засіданні прокурор підтвердив сплату боргу відповідачем, позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити.

Наявні у справі матеріали суд вважає достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, тому, з урахуванням вимог ст.ст. 69, 75, 77 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з наступних підстав.

11.12.2009 року Золотоніська міська рада прийняла рішення № 48-45/V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки площею 6,8460 га для виробничого використання ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів» в м. Золотоноша, вул. Обухова,65», яким вирішила затвердити проект із землеустрою щодо відводу земельної ділянки та надати ТОВ Золотоніський завод залізобетонних виробів» земельну ділянку площею 6,8460 га по вул. Обухова, 65, м. Золотоноша в оренду терміном на 49 для виробничого використання за рахунок земель промисловості Золотоніської міської ради.

17.05.2010 року між Золотоніською міською радою (орендодавець за договором, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Золотоніський завод залізобетонних виробів» (відповідач у справі, орендар за договором), укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), відповідно до п.п. 1, 2 якого, Золотоніська міська рада на підставі рішення від 11.12.2009 № 48-45/V надає, а товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніський завод залізобетонних виробів» приймає земельну ділянку для виробничого використання за рахунок земель промисловості Золотоніської міської ради, що за основним цільовим призначенням відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться за адресою: вул. Обухова, 65, м. Золотоноша, Черкаська обл. В оренду передається земельна ділянка площею 6,8460 га.

Згідно з пунктом 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладання договору становить 3 019 086,00 грн.

Відповідно до пунктів 8, 9, 10, 13 Договору річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється: у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки і на час укладання цього договору становить 90572,58 грн. на період реконструкції; у розмірі 4% від її нормативної грошової оцінки і на час укладання цього договору становить 120763,44 грн. за землі промисловості після завершення реконструкції. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, розрахованої орендарями. Орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним. У разі невнесення орендної плати, у строки визначені цим договором, стягується пеня у двократному розмірі від облікової ставки Національного банку України несплаченої суми за кожний день прострочення.

В Договорі його сторонами погоджено всі його істотні умови. Вказаний договір зареєстрований Золотоніському міськрайонному відділі ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.05.2010 року за № 041077500009.

По акту приймання-передачі земельної ділянки від 17.05.2010 року позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування зазначену земельну ділянку.

В порушення умов Договору відповідач з квітня по червень 2016 року своєчасно не сплачував орендну плату, що підтверджується листом Золотоніської обєднаної ДПІ ГУ ДФС у Черкаській області від 18.08.2016 року № 6897/23-13-23-018.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача по Договору, станом на момент звернення до суду з позовом, становила 67 345 грн. 38 коп. боргу з орендної плати за землю з квітня по червень 2016 року включно, на яку нараховані 3 047 грн. 22 коп. пені, 10 32 грн. 63 коп. інфляційних втрат, 164 грн. 21 коп. 3% річних.

Спірна вимога позивача ґрунтується на правах і зобовязаннях, які виникли із договору оренди земельної ділянки від 14.05.2010 року. Договір чинний, підлягає виконанню на умовах, визначених у ньому.

За своїм правовим змістом укладений договір є договором найму (оренди) земельної ділянки та відповідає вимогам ст. 792 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, у відповідності до якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Господарського кодексу (далі ГК) України, не є предметом регулювання цього кодексу земельні відносини.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст.ст. 759 ч. 1, 760 ч. 3, 762 ч. 1, 3, 5, 763 ч. 1, ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом; за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором; договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідач в ході розгляду спору здійснив часткові проплати після порушення провадження у справі, зокрема, 02.09.2016р. 22448,46 грн., 04.10.2016р. 21300 грн., 11.10.2016р. 20000 грн., що підтверджується листом Золотоніської обєднаної ДПІ ГУ ДФС у Черкаській області від 18.10.2016 року № 8771/23-13-23-018, крім того, прокурор в судовому засіданні підтвердив сплату відповідачем суми основного боргу за період квітень червень 2016 року, у звязку з чим, провадження у справі в частині вимог про стягнення 67 345 грн. 38 коп. основного боргу підлягає припиненню судом на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України.

Відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Згідно до пункту 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

У звязку з простроченням відповідачем сплати орендної плати за землю, у позові також заявлені вимоги про стягнення 3 047 грн. 22 коп. пені на підставі п. 13 Договору, 1 032 грн. 63 коп. інфляційних втрат, 164 грн. 21 коп. 3% річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України за період прострочення з 30.05.2016 року по 26.08.2016 року.

Відповідно до ст. 610,ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога в частині стягнення 3 047 грн. 22 коп. пені, 1 032 грн. 63 коп. інфляційних втрат, 164 грн. 21 коп. 3% річних передбачена п. 13 Договору, відповідає приписам ст. 231 ч. 6 ГК України, ст. 625 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений, визнаний вірним, і в такому розмірі підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач договірні зобовязання щодо порядку розрахунків по орендній платі за землю виконав з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, прострочив її оплату, тому позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю. В частині стягнення суми основного боргу, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у звязку з відсутністю предмета спору.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат покладається на відповідача, в тому числі з врахуванням сплаченої після подачі позову суми основного боргу, що складає 1378 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський завод залізобетонних виробів», код ЄДРПОУ 33941693, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 30-А, 12 поверх, на користь Золотоніської міської ради, код ЄДРПОУ 26536152, місцезнаходження: 19700, м. Золотоноша, Черкаська обл., вул. Садовий проїзд, буд. 8, із зарахуванням на рахунок № 33218812700007, банк одержувача - ГУДКСУ в Черкаській області, МФО 854018, код платежу 13050200, одержувач платежу Золотоніський місцевий бюджет 3 047 грн. 22 коп. пені, 1 032 грн. 63 коп. інфляційних втрат, 164 грн. 21 коп. 3% річних.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський завод залізобетонних виробів», код ЄДРПОУ 33941693, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 30-А, 12 поверх, на користь Прокуратури Черкаської області, код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 286, р/р 35212034003751 в Державній казначейській службі України у м.Київ, МФО 820172, за кодом класифікації видатків бюджету 2800 1378 грн. судових витрат.

Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 67 345 грн. 38 коп. основного боргу припинити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 30.11.2016 року.

Суддя В.М. Грачов