Рішення № 63154404, 29.11.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.11.2016 Справа № 920/880/16

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка, Донецька область,

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Грабовське», с. Грабовське, Краснопільський район, Сумська область,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «УК.АЗ.-Дружба», м. Дніпро,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СХ-Технік», с. Щиборівка, Красилівський район, Хмельницька область,

про визнання договору недійсним

Суддя Джепа Ю.А.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність б/н від 09.11.2016)

від відповідачів: 1) Кулішенко І.П., Гузенко Є.В. (довіреність № 2 від 07.07.2015)

2) не з'явився

від третьої особи: не прибув

У засіданні брала участь: секретар судового засідання Галашан І.В.

Суть спору: позивач просить суд визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 24.11.2014 № 1, укладений між ТОВ «Грабовське» та ТОВ «УК.АЗ.-Дружба», визнати недійсною односторонню угоду про залік зустрічних позовних вимог ТОВ «Грабовське» відповідно до заяви від 25.11.2014 № 141, а також стягнути з відповідачів судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Перший відповідач подав відзив на позовну заяву, проти позову заперечує, посилаючись на безпідставність позовних вимог та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Другий відповідач відзиву на позовну заяву не подав, вимог судових ухвал від 07.11.2016 та від 23.11.2016 не виконав, витребуваних документів суду не подав, представник другого відповідача у судове засідання не прибув.

Третя особа також будь-яких пояснень своєї позиції у справі суду не подала, представник третьої особи у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

На виконання вимог судової ухвали від 23.11.2016 представником позивача були подані для долучення до матеріалів справи не підписаний відповідачем акт звірки взаємних розрахунків між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «УК.АЗ.-Дружба» за період з 01.07.2012 по 01.05.2015, а також докази направлення вказаного акту звірки на адресу другого відповідача.

Від ДПІ у м. Сумах Головного Управління ДФС у Сумській області на запит суду за супровідним листом № 49433/10/18-19-10 від 25.11.2016 надійшли дані додатку 5 до декларації з ПДВ за період з 03.12.2012 по 01.01.2015, дані Єдиного реєстру податкових накладних по ТОВ «УК.АЗ.-Дружба».

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглядати справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників та оцінивши надані докази, суд встановив:

14.09.2012 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грабовське» (першим відповідачем) було укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом за № 2, відповідно до умов якого позивач надав транспортні послуги першому відповідачу на загальну суму 667 367 грн. 24 коп.

Перший відповідач, на виконання умов договору № 2 від 14.09.2012 частково оплатив надані третьою особою транспортні послуги на суму 349131 грн. 88 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 1090 від 15.10.2012, № 1338 від 19.04.2013, № 1343 від 24.04.2013, № 129 від 04.10.2013, після чого заборгованість першого відповідача перед позивачем складала 318235 грн. 36 коп.

Також заборгованість відповідача перед третьою особою в сумі 318 235 грн. 36 коп. була підтверджена відповідачем та третьою особою шляхом складання Акту звірки взаємних розрахунків по договору № 2 від 14.09.2012 станом на 20.10.2014. Вказаний Акт підписаний позивачем та повноважним представником першого відповідача і скріплений їх печатками.

При цьому, 15.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СХ - Технік» (третьою особою) та позивачем було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 передав ТОВ «СХ-Технік» право вимагати від першого відповідача сплати заборгованості за договором № 2 від 14.09.2012. Повідомленням від 17.07.2015 ТОВ «СХ-Технік» повідомило першого відповідача про уступку права вимоги, але ТОВ «Грабовське» заборгованість не сплатило, у зв`язку з чим третьою особою був поданий позов до господарського суду з вимогами про стягнення з першого відповідача 318 235 грн. 36 коп. боргу, також 187758 грн. 86 коп. інфляційних збитків та 3 % річних у сумі 23544 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Сумської облстіобласті від 21.01.2016 у справі № 920/1456/15, яке набрало законної сили, позов третьої особи був задоволений частково; стягнуто з першого відповідача на користь третьої особи 69483 грн. 89 коп. інфляційних збитків, 18309 грн. 43 коп. 3% річних, 1316 грн. 90 коп. витрат по сплаті судового збору, 4456 грн. 30 коп. витрат по оплаті послуг адвоката; в іншій частині позову - відмовлено.

При цьому, як було встановлено у ході розгляду справи № 920/1456/15, 24.11.2014 між ТОВ «Грабовське» та ТОВ «УК.АЗ.-ДРУЖБА» було укладено договір про відступлення права вимоги за № 1, відповідно до умов якого перший відповідач набув права вимагати від ФОП ОСОБА_1 сплати заборгованості за укладеним між ТОВ «УК.АЗ.-ДРУЖБА» та ФОП ОСОБА_1 договором поставки № 964 від 04.12.2012 в сумі 975000 грн. 00 коп. (судом були досліджені і договір про відступлення права вимоги № 1 від 24.11.2014, і договір поставки № 964 від 04.12.2012, а також, на виконання останнього, видаткова накладна № 1663 від 04.12.2012 на суму 975000 грн. 00 коп., яка підписана особисто ФОП ОСОБА_1).

Судом при розгляді справи № 920/1456/15 також було встановлено, що позивача було повідомлено першим відповідачем про відступлення права вимоги ТОВ «УК.АЗ.-ДРУЖБА» заборгованості в розмірі 975 000 грн. 00 коп. листом № 140 від 24.11.2014.

25.11.2014 першим відповідачем було складено заяву про припинення зобов`язань заліком зустрічних однорідних вимог № 141, яку разом із повідомленням про відступлення права вимоги № 140 від 24.11.2014 та договором про відступлення права вимоги № 1 від 24.11.2014 було направлено позивачу, що підтверджується описом вкладення від 28.11.2014. Вказані документи були направлені позивачеві на адресу: 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Космонавтів, 9, повідомлену позивачем особисто 11.10.2014 засобами факсимільного зав`язку.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Однак, позивач вважає, що договір № 1 від 24.11.2014, укладений між відвідачами у даній справі підлягає визнанню недійсним з тих підстав, що станом на дату його укладання не існувала вимога, передана за цим договором.

Так, у ході розгляду даної справи суд встановив, що 28.12.2012 між позивачем та другим відповідачем було укладено дві Угоди про припинення пов'язань заліком зустрічних однорідних вимог, відповідно до змісту яких позивач та другий відповідач припинили взаємні грошові зобов'язання один до одного заліком зустрічних однорідних вимог на загальну суму 975000,00 грн.

На підставі вищезазначених Угод про припинення зобов'язань ТОВ «УК.АЗ.-Дружба» та ФОП ОСОБА_1 заліком зустрічних однорідних вимог від 28.12.2012 відповідно до положень ст. 601 Цивільного кодексу України було припинено:

- зобов'язання позивача по сплаті 975000,00 грн., що виникло з договору поставки № 964 від 04.12.2012 та відповідно до накладної № 1663 від 04.12.2012 на поставку цукру на суму 975 000,00грн.;

- зобов'язання другого відповідача по сплаті 975000,00 грн., право вимоги на яке було набуте позивачем за договорами про відступлення права вимоги № 1015 від 04.12.2012 та № 1018 від 13.12.2012 на загальну суму 975 000,00 грн. за поставлений цукровий буряк.

Отже, на думку позивача, станом на 24.11.2014 (момент укладення договору № 1 уступки права вимоги між першим та другим відповідачами) ТОВ «УК.АЗ.-Дружба» не мав права вимоги до позивача на суму 975000,00 грн., оскільки це зобов'язання було припинено за взаємною угодою останнього з позивачем ще 28.12.2012.

Тобто, як наполягає позивач, на момент укладення договору № 1 від 24.11.2014 предмет цього договору не існував, про що було відомо другому відповідачу, а відповідно до умов оспорюваного договору ТОВ «УК.АЗ.-Дружба» відступило ТОВ «Грабовське» вже припинену 28.12.2012 вимогу до ФОП ОСОБА_1 на суму 975000,00грн. за поставлений цукор за договором поставки № 964 від 04.12.2012.

В обґрунтування заперечень проти позовних вимог перший відповідач посилався на те, що угодами про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимоги від 28.12.2012, на які посилається позивач, було припинено зобов'язання за договором поставки № 946 від 04.12.2012, а не за договором № 964, як на про те зазначав позивач, а відтак, заборгованість за договормдоговором поставки № 946 від 04.12.2012 не припинена зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Позивач проти зазначеного заперечував та надав суду усні пояснення, що при складанні угод від 28.12.2012 була допущена технічна помилка у номері договору поставки, однак підлягало зарахуванню зобов'язання позивача саме за договором поставки № 964 від 04.12.2012.

Як доказ зазначеного, представником позивача були подані до суду відомості з Єдиного реєстру податкових накладних по ТОВ «УК.АЗ.-Дружба» та дані додатку № 5 до декларацій з податку на додану вартість за період з 03.12.2012 по 01.01.2015, з яких вбачається, що другим відповідачем за вказаний період у податкових деклараціях відображено лише одну господарську операцію за 04.12.2012 з контрагентом - ФОП ОСОБА_1 на суму 975000,00 грн.

Суд погоджується з позицією позивача з огляду на наступне.

Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, законодавчо передбачене право відступлення тільки дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Матеріалами справи підтверджується факт зарахування зустрічних однорідних вимог позивача та другого відповідача відповідно до угод від 28.12.2012. При цьому, зазначення в угодах про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог підстави виникнення заборгованості позивача перед другим відповідачем - договору поставки № 946 від 04.12.2012 замість договору № 964 суд вважає суто технічною помилкою, оскільки наявними у справі документами, наданими органами Державної фіскальної служби, підтверджується факт здійснення господарських операцій між вищезазначеними контрагентами за період з 03.12.2012 по 01.01.2015 з відображенням цих операцій у податкових деклараціях та відображення у цих відомостях лише однієї господарської операції на суму 975000,00 грн., що становить предмет угод від 28.12.2012.

Таким чином, суд зазначає, що за оспорюваним правочином було передано вимогу, яка станом на дату його укладання (24.11.2014) вже була припинена.

Пленум Верховного Суду України в п.7 Постанови №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Оскільки на момент переходу права вимоги до першого відповідача зобов'язання позивача за договором поставки № 964 від 04.12.2012 було припинено зарахуванням зустрічних однорідних вимог, суд прийшов до висновку, що угода про заміну кредитора у зобов'язанні не породжувала жодних прав та обов'язків для позивача перед першим відповідачем, а тому вимоги позивача про визнання договору № 1 про відступлення права вимоги від 24.11.2014 підлягають задоволенню.

Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постановах від 01.04.2015 у справі № 3-30гс15, від 17.06.2015 у справі № 3-235гс15.

Відповідно до абз. 1 пункту 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин

З огляду на встановлені обставини, враховуючи те, що позивач довів суду факт неправомірності укладання між відповідачами договору про відступлення права вимоги від 24.11.2014, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та визнає їх такими, що підлягають задоволенню. А відтак, задоволенню підлягає і вимога позивача про визнання недійсною односторонньої угоди про залік ТОВ «Грабовське» відповідно до заяви про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог № 141 від 25.11.2014.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2756 грн. 00 коп. підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідачів.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 215, 512, 514, 601 Цивільного кодексу України, статтями 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір № 1 від 24.11.2014 про відступлення права вимоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Грабовське» (42450, Сумська область, Краснопільський район, с. Грабовське; код ЄДРПОУ 30841323) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УК.АЗ.-Дружба» (49000, м. Дніпро, вул. Сафонова, 21; код ЄДРПОУ 35906971).

3. Визнати недійсною односторонню угоду про залік Товариства з обмеженою відповідальністю «Грабовське» (42450, Сумська область, Краснопільський район, с. Грабовське; код ЄДРПОУ 30841323) відповідно до заяви № 141 від 25.11.2014 про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грабовське» (42450, Сумська область, Краснопільський район, с. Грабовське; код ЄДРПОУ 30841323) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УК.АЗ.-Дружба» (49000, м. Дніпро, вул. Сафонова, 21; код ЄДРПОУ 35906971) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.12.2016.

Суддя Ю.А.Джепа