Ухвала суду № 63153998, 30.11.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/139/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.11.2016 Справа № 908/3172/16

Суддя Корсун В.Л., розглянувши матеріали

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «АМІ ЛОГІСТІК», 08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_3

про стягнення 707 525,04 грн.

без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

29.11.16 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ТОВ «АМІ ЛОГІСТІК» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1) про стягнення 707 525,04 грн.

Ухвалою від 29.11.16 судом порушено провадження у справі № 908/3172/16, судове засідання призначене до розгляду на 21.12.16 об 15 год. 00 хв.

До матеріалів позовної заяви ТОВ «АМІ ЛОГІСТІК» надано заяву в якій позивач просить суд накласти арешт на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 20251443, яка належить на праві власності ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3).

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов до висновку про те, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених ст. 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України унормовано, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; (п.2 ч.1 ст. 67 ГПК України).

Згідно із п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із відповідними змінами), … відповідно до ст. 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи суду, як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування (п. 3 зазначеної вище постанови Пленуму) заходів по забезпеченню позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у т.ч. грошові суми …), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. (…) Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. (…) Адекватність заходу до забезпечення позову … визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Згідно із приписами ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України, судочинство у судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та ін. особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ін. засобами доказування.

Частинами 1, 2 ст. 36 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчені копії.

Як вбачається із змісту наведеної вище заяви, позивач обґрунтовує необхідність забезпечення позову виключно з підстав заявленої до стягнення з відповідача значної суми коштів (707 525,04 грн.), а також тим, що на його думку, не вжиття заходів забезпечення позову може ускладнити в разі ухвалення позитивного рішення на користь позивача виконання рішення суду. Зазначає, що неодноразово звертався до відповідача з проханням мирного вирішення даного спору, однак останній відмовляється від будь яких кроків на зустріч позивачу, що дає підстави припускати про небажання відповідача в майбутньому добровільно виконати рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову судом прийнято до уваги ту обставину, що позивачем доказів на підтвердження викладених у заяві про забезпечення позову обставин не надано, а саме не надано доказів які б підтверджували: вчинення відповідачем дій спрямованих на підтвердження того, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути; що відповідач має намір розпорядитись квартирою (АДРЕСА_1, житловою площею 38,1 кв. м. із загальною вартістю нерухомого майна 44 489 грн. (відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності…) реєстраційний номер 20251443, яка належить на праві власності ОСОБА_1), що призведе до неможливості або утруднення виконання рішення суду (за умови повного або часткового задоволення позову) у майбутньому.

А саме лише посилання позивача виходячи із власних нічим не підтверджених припущень (передбачень, прогнозів) на існуючу, на його думку, можливість перешкоджання чи зроблення не можливим, в подальшому, виконання рішення суду, без надання відповідних доказів, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

А тому, як наслідок, у задоволенні заяви ТОВ «АМІ ЛОГІСТІК» від 21.11.16 про забезпечення позову судом відмовляється через недоведеність.

Керуючись ст. ст. 42, 43, 45, 22, 33, 34, 66, 67, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ТОВ «АМІ ЛОГІСТІК» від 21.11.16 про забезпечення позову.

Екземпляр ухвали надіслати сторонам у справі.

Суддя В.Л. Корсун