Рішення № 63153945, 29.11.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/104/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2016 Справа № 908/2785/16

за позовом: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПРОВІДНА (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 25; адреса для листування: 01032, м. Київ, ОСОБА_1Шевченко, 37/122)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97-А)

про стягнення 39 952,74 грн.

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ПРОВІДНА звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 39 952,74 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. 228 Господарського кодексу України, ст. 993, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», а також норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів». Зазначає, що 10.07.2014р. відбулась ДТП, при якій водій автомобіля «Даф» ОСОБА_2 допустив зіткнення з автомобілем «Тойота», застрахованого позивачем. Платіжним дорученням від 09.10.2014р. позивач перерахував на користь ПАТ «ОСОБА_3 Центр СТБ» суму 40462,74грн. страхового відшкодування. Вказує, що відповідно до наведених норм права до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Вважає, що в даному випадку відповідальним по відшкодуванню збитків є Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія АСКА», як страховик, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4527975, за яким було застраховано цивільно-правову відповідальність водія автомобіля «Даф», визнаного винуватцем у ДТП. Просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.10.2016 р. порушено провадження у справі № 908/2785/16, судове засідання призначено на 29.11.2016 р.

Позивач представника у судове засідання не направив, натомість письмовою заявою від 25.11.2016 р. (вих. № 03-17/14791) заявив клопотання про розгляд справи без участі його представника у судовому засіданні.

Відповідач вимоги ухвали суду від 20.10.2016 р. не виконав, письмового відзиву на позов не надав, представника у судове засідання не направив.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У відповідності до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» визначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97-А.

Як свідчать матеріали справи, ухвалу суду від 20.10.2016р. з інформацією про час та місце судового розгляду справи, було своєчасно надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, яка співпадає з адресою місцезнаходження відповідача, визначеного в ЄДР, в строки та порядку, встановлених статтею 87 ГПК України. Отже, про час та місце судового розгляду даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Суд зазначає, що згідно до наявного у матеріалах справи поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу суду від 20.10.2016р. було отримано повноважним представником відповідача 28.10.2016 р. і у нього було достатньо часу для надання письмового відзиву на позов та забезпечення явки представника. Проте, жодних заперечень на позов відповідач не надав, представника у судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140, матеріали справ, звернення господарських судів і учасників судового процесу та інша інформація, яка надходить до Вищого господарського суду України, свідчать, що в діяльності деяких сторін, третіх осіб у справах набула поширення практика зловживання своїми процесуальними правами. Зокрема, мають місце нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України, одночасного оскарження судових рішень в апеляційному і в касаційному порядку, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені, тощо. Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судому продовж розумного строку.

Водночас, згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, зважаючи на клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника у судовому засіданні, суд визнав за можливе розглянути справу по суті спору за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутності представників сторін.

В судовому засіданні 29.11.2016 р. справу розглянуто за наявними матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 04.10.2013 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (Страховиком, позивачем у справі) та Приватним акціонерним товариством «ОСОБА_3 Центр-СТБ» (Страхувальником) було укладено договір добровільного комплексного автострахування №06/0667323/9069/13 (надалі - Договір страхування), предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, повязані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме «Тойота Авенсіс», держ. реєстр. № НОМЕР_1.

Термін дії договору встановлено з 05.10.2013 р. по 04.10.2014 р.

Відповідно до Довідки № 9410062, 10.07.2014 р. на дорозі Р-04 Київ Фастів Біла Церква Тараща Звенигородка (с. Лука Києво-Святошинського району Київської області), сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Даф», держ. реєстр. №АА4590ВК, під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «Тойота Авенсіс», держ. реєстр. №АА7400АК, під керуванням водія ОСОБА_4.

У звязку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування, Страхувальник 11.07.2014 р. звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Зазначена вище ДТП відповідно до умов договору страхування та норм чинного законодавства України визнана позивачем страховим випадком. Відповідно до розрахунку страхового відшкодування та Страхового акту №2300051941 від 07.10.2014 р. позивач визнав розмір майнової шкоди, що підлягає до сплати Страхувальнику, у сумі 40 462,74 грн.

Розмір шкоди було розраховано відповідно до умов Договору страхування, Договору про врегулювання страхового випадку № НОМЕР_2 від 25.09.2014 р., Звіту № 6236/14 від 17.08.2014 р. про оцінку вартості майнової шкоди.

На виконання умов договору страхування, на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування, страхового акту та розрахунку суми відшкодування, позивач здійснив на користь Страхувальника виплату страхового відшкодування в розмірі 40 462,74 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 0045821 від 09.10.2014 р.

Постановою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 21.07.2014 р. у справі №369/7025/14-п водія автомобіля «Даф», держ. реєстр. №АА4590ВК, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні 10.07.2014 р. правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП внаслідок порушення Правил дорожнього руху України.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, який керував транспортним засобом «Даф», держ. реєстр. №АА4590ВК, визнаного винним у правопорушенні, на момент ДТП була застрахована відповідачем Приватним акціонерним товариством Українська акціонерна страхова компанія АСКА за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/4527975 (станом на 10.07.2014 р. діючий).

Відповідно до полісу № АВ/4527975 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну потерпілого становить 50 000,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

За доводами позивача, оскільки в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності зазначено, що дорожньо-транспортна пригода сталася саме з вини водія ОСОБА_2, та враховуючи, що на момент ДТП відповідальна особа мала поліс цивільної відповідальності, виданий відповідачем, обовязок відшкодувати заподіяну внаслідок ДТП шкоду покладається саме на ПрАТ «УАСК АСКА».

28.10.2014 р. позивачем на адресу відповідача було направлено Заяву про відшкодування шкоди в порядку регресу/суброгації за вих. № 03-17/15892 на суму 40 462,74 грн., з повідомленням про виплату страхового відшкодування та проханням перерахувати зазначені кошти в порядку регресу на наведені реквізити протягом семи банківських днів з моменту отримання даної вимоги.

Отримання уповноваженим представником відповідача 30.10.2014 р. вказаної заяви підтверджується копією поштового повідомлення про вручення (арк. справи 48).

Доказів надання відповідачем відповіді на заяву про відшкодування шкоди суду не надано.

Позовна вимога про стягнення з Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 39 952,74 грн., стала предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Згідно із ч. 1 ст. 509 вказаного кодексу, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Кредитор у зобовязанні може бути замінений у випадках, встановлених законом, що передбачено ч. 2 ст. 512 Цивільного кодексу України.

Такий випадок встановлено ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", згідно із якими до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до правового висновку, який міститься в постанові судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 25.12.2013 р. у справі №6-112цс13 при виплаті страховою компанією страхового відшкодування згідно ст. 993 Цивільного кодексу України до неї переходить право вимоги потерпілого.

Таким чином, зі змісту наведених правових норм, вбачається, що у звязку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобовязанні є потерпілий) до заподіювача.

Отже, вказані правовідносини за своєю природою є заміною кредитора у зобов'язанні, що передбачено п. 4 ст. 512 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що позивачем виплачено на користь потерпілого в ДТП страхове відшкодування у розмірі 40462,74 грн., а тому у спірному зобовязанні згідно ст. 512 Цивільного кодексу України відбулася заміна кредитора Страхувальник передав страховику (ПрАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА»), який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відтак, здійснивши виплату страхового відшкодування власнику автомобіля марки «Тойота Авенсіс», держ. реєстр. №АА7400АК на підставі договору добровільного комплексного автострахування, позивач отримав право вимоги до страховика винної за спричинену шкоду сторони - у даному випадку до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА».

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 04.11.2014р. № 3-165гс-14 та постановах Вищого господарського суду України №910/9742/14 від 11.11.2014р. та № 905/2988/14 від 25.05.2015р.

Цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП була застрахована ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (поліс №АВ/4527975), а тому правовідносини між потерпілим та страховиком за полісом ОСЦВВТЗ (відповідачем) регулюються Законом України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі "Закон").

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, заміна кредитора в зобовязанні не змінює їх суті та норм, якими вони регулюються, а тому, страхова виплата має проводитися відповідачем на користь позивача в порядку та строки, визначені Законом та ст. 1194 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 вказаного Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 35.1 ст. 35 Закону визначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Наведена норма поширюється і на позивача, який в силу проведеного відшкодування на користь потерпілого, згідно ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України став новим кредитором у зобовязанні, що виникло внаслідок заподіяння шкоди тобто особою, яка має право на відшкодування в розумінні Закону.

Згідно із п. 36.1 ст. 36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Пунктом 36.2 ст. 36 Закону передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Тобто, в даному випадку строк виконання зобовязання страховика за полісом ОСЦВВТЗ обумовлений спливом визначеного Законом строку після подачі заяви.

Таким чином, момент виконання зобовязання страховика за полісом ОСЦВВТЗ (відповідача), що виникло внаслідок заподіяння шкоди при ДТП, і право вимоги, яке мав потерпілий, перейшли до страхової компанії, яка провела виплату (позивач), пов'язаний із направлення заяви в порядку п. 35.1 ст.35 Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з відповідною заявою до відповідача 28.10.2014 р. (отримана 30.10.2014 р.).

Доказів направлення позивачу відповіді на заяву про відшкодування шкоди відповідач суду не надав.

Матеріалами справи, а саме копією Витягу з БД МТСБУ стосовно інформації по полісу № АВ/4527975 підтверджується, що нарахована позивачем сума страхового відшкодування відповідає сумі матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Тойота Авенсіс», держ. реєстр. №АА7400АК, в результаті його пошкодження при ДТП, який згідно з Розрахунком страхового відшкодування та Ремонтній калькуляції склав 40462,74грн., та ліміту відповідальності за Полісом № АА/5876743 (50000,000 грн., 510,00 грн. франшиза).

Таким чином, заявлена позивачем до стягнення сума в розмірі 39952,74грн. (40462,74грн. 510,00грн.) є обґрунтованою.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України і не надав до суду доказів, які могли б свідчити про виконання ним зобовязання по відшкодуванню шкоди після отримання ним заяви позивача.

Підсумовуючи вищевикладене, здійснивши оцінку наявних у справі доказів, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених ним обґрунтувань, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення страхового відшкодування в розмірі 39952,74 грн. Позов задовольняється повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій, і стягуються на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А, код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПРОВІДНА (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 25; адреса для листування: 01032, м. Київ, ОСОБА_1Шевченко, 37/122, код ЄДРПОУ 23510137) суму 39952 (тридцять девять тисяч девятсот пятдесят дві) грн. 74 коп. відшкодування шкоди та 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України та ч.3 ст. 51 ГПК України 02.12.2016 р.

Суддя М.В. Мірошниченко