Рішення № 63153800, 21.11.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.11.2016 Справа № 905/2918/16

за позовом Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави, в особі Міністерства освіти і науки України, м.Київ

до Маріупольського професійного аграрного ліцею, м.Маріуполь, Донецька область

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь, Донецька область

про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити певні дії.

Суддя Говорун О.В.

Прокурор - Комісар О.О., службове посвідчення № 043187 від 06.05.2016.

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача 1 - не з'явився;

від відповідача 2 - не з'явився.

Керівник Маріупольської місцевої прокуратури №2 (далі-прокурор) в інтересах держави, в особі Міністерства освіти і науки України (далі - позивач), звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольського професійного аграрного ліцею (далі - відповідач1) та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач2) про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що між відповідачем 1 та відповідачем 2, 25.05.2015 був укладений договір про надання послуг. Однак, фактично за зазначеним договором відповідачу2 в користування була передана земельна ділянка державної форми власності, яка перебуває в постійному користуванні відповідача1. Враховуючи, що земельна ділянка була передана в користування з порушенням вимог діючого законодавства, прокурор просить договір від 25.05.2015 визнати недійним та зобов'язати відповідача2 повернути відповідачу1 спірну земельну ділянку.

15.11.2016 до суду надійшло клопотання прокурора про припинення провадження у справі щодо вимоги про зобов'язання відповідача2 повернути відповідачу1 спірну земельну ділянку, у зв'язку з фактичним поверненням земельної ділянки до прийняття рішення у справі.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду письмові пояснення, в яких просив задовольнити вимоги прокурора.

Відповідач1 в судове засідання не з'явився, надав відзив на позов, в якому позовні вимоги в частині визнання недійсним договору визнав, щодо зволення позову в цій частині не заперечував. Щодо вимоги прокурора про зобов'язання відповідача2 повернути відповідачу1 спірну земельну ділянку, просив припинити провадження у справі у зв'язку з фактичним поверненням земельної ділянки до прийняття рішення у справі.

Відповідач2 в судове засідання не з'явився, надав відзив на позов, в якому позовні вимоги в частині визнання недійсним договору визнав, щодо зволення позову в цій частині не заперечував. Щодо вимоги прокурора про зобов'язання відповідача2 повернути відповідачу1 спірну земельну ділянку, просив припинити провадження у справі у зв'язку з фактичним поверненням земельної ділянки до прийняття рішення у справі.

Суд, заслухавши прокурора, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

25.05.2015 між відповідачем1 та відповідачем2 укладено договір № 1/15 про надання послуг (далі - договір) (а.с. 60-62).

Відповідно до п.1.1. договору, відповідач1 в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, дає завдання відповідачу2, а відповідач2 бере на себе зобов'язання забезпечити проходження учнями замовника виробничої практики із залученням фахівців замовника для навчання з питань, а саме: культивації земельної ділянки, культивації з аміачною водою, розпушування ґрунту (глибоке розпушування), дискування, посіву зернових, технічних та кормових культур, збору врожаю, фрезерування залишків культури.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що відповідач1 зобов'язаний забезпечити відповідача2 всім необхідним для надання послуг, передбачених цим договором, а саме надати земельну ділянку, забезпечити доступ техніки і матеріальних ресурсів виконавця до міста проходження практики, надати графік проведення виробничого навчання студентів.

Відповідно до листа № 240 від 23.08.2016 Маріупольського професійного аграрного ліцею, договір від 25.05.2015 укладено на земельну ділянку площею 161 га. Площа яка використовується - 153 га, 8 га - лісосмуга. Земля ділянка, яка пере (а.с. 64).

Дослідивши зміст договору, приймаючи до уваги письмові пояснення відповідачів, в яких зазначається, що договір укладався з метою саме отримання відповідачем2 земельної ділянки в користування, суд приходить до висновку, що договір про надання послуг, укладений між відповідачами у справі, є удаваним, тобто вчинений для приховування іншого, насправді вчиненого правочину, договору щодо надання відповідачу2 права користування земельною ділянкою.

Згідно з ст. 235 Цивільного кодексу України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Крім того, як зазначено в абз.4 п.3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 №11, встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

Таким чином, до відносин сторін за договором має застосовуватись законодавство яке регулює земельні правовідносини, зокрема, законодавство пов'язане з набуттям особою права користування землею.

Згідно з п.1.1. та 6.1 Статуту, відповідач1 є професійно-технічним навчальним закладом та підпорядкований позивачу. Управління відповідача1 здійснюється позивачем та Департаментом освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (а.с.27-45).

Керівництво діяльністю відповідача1 здійснює директор (п.6.2 Статуту). Повноваження директора визначені в п.6.3 Статуту.

Відповідно до п.2.4.25 контракту укладеного між позивачем та ОСОБА_2 (керівник відповідача1), керівник зобов'язаний забезпечити укладання договорів оренди рухомого та нерухомого майна, закріпленого за Навчальним закладом на праві оперативного управління у встановленому законодавством порядку.

Майно відповідача1 є державною власністю та закріплене за ним та перебуває в оперативному управлінні (п.7.10 Статуту).

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України «Про передачу цілісних майнових комплексів навчальних закладів та державної установи до сфери управління Міністерства освіти та науки України» від 04.02.2015 №87-р,

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про професійно-технічну освіту», до повноважень міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади, належать, зокрема, розпорядження державним майном, що перебуває у користуванні підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладів.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ч.4 ст.4 Закону України «Про оренду землі», орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Частиною 2 статті 16 Закону України «Про оренду землі» визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

В матеріалах справи відсутні документи які б підтверджували прийняття уповноваженим на надання спірної земельної ділянки в користування органом відповідного рішення.

Доказів щодо звернення відповідачем1 та отримання відповідного погодження з питання передачі земельної ділянки в користування, від органу, яким здійснюється управління та якому підпорядкований відповідач1, суду не надано.

Частиною 1 ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.203 ЦК України такими вимогами є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вимога прокурора про визнання недійсним договору про надання послуг № 1/15 від 25.05.2015, укладеного між Маріупольським професійним аграрним ліцеєм та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 є обґрунтованою, доведеною, а отже такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 216 ЦК України закріплено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Земельна ділянка, яка була передана відповідачем1 відповідачу2 за договором від 25.05.2015, була повернута за актом приймання-передачі земельної ділянки від 20.10.2016 (а.с.125).

Згідно з п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України), господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, враховуючи, що земельна ділянка була повернута відповідачу1 після пред'явлення прокурором позову, суд, на підставі п.11 ч.1 ст.80 ГПК України, припиняє провадження у справі в частині вимог прокурора про зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звільнити займану ним земельну ділянку у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно з ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст.38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають задоволенню повністю.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір про надання послуг № 1/15 від 25.05.2015, укладений між Маріупольським професійним аграрним ліцеєм та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

Стягнути з Маріупольського професійного аграрного ліцею (87592, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Генерала Куркчи, 49, ідентифікаційний код юридичної особи - 02542389) на користь Прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Університетська, 6, ідентифікаційний код юридичної особи - 25707002. Реквізити: отримувач - прокуратура Донецької області; банк - Держказначейська служба України, м.Київ; МФО - 820172; розрахунковий рахунок - 35216066016251) 1378 грн. витрат з оплати судового збору.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (87592, АДРЕСА_1, ІПН - НОМЕР_1) на користь Прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Університетська, 6, ідентифікаційний код юридичної особи - 25707002. Реквізити: отримувач - прокуратура Донецької області; банк - Держказначейська служба України, м.Київ; МФО - 820172; розрахунковий рахунок - 35216066016251) 1378 грн. витрат з оплати судового збору.

Припинити провадження у справі в частині вимог про зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звільнити займану ним земельну ділянку державної форми власності площею 153 га яку він займає на підставі договору про надання послуг №1/15 від 25.05.2015.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повний текст рішення складений 28 листопада 2016 року.

Суддя О.В. Говорун