Рішення № 63153795, 05.12.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.11.2016 Справа № 904/9781/16За позовом Приватного акціонерного товариства "Євраз Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро

до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області, м.Дніпро

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 372 від 26.10.2016р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №43 від 18.04.2016р.

ОСОБА_3, довіреність №46 від 18.04.2016р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Євраз Дніпровський металургійний завод" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 27.10.2016р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 14.11.2016р. 14.11.2016р. розгляд справи відкладено на 30.11.2016р.

30.11.2016р. відповідач подав до суду відзив, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2001р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Дніпропетровській області (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Дніпрококс» (орендар) було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства № 12/493-АД (далі - договір).

Орендодавець передає, а орендар приймає в термінове платне користування цілісний майновий комплекс цеху ректифікації колишнього структурного підрозділу ДКХЗ ім. Калініна (надалі - підприємство), вартість якого визначено відповідно до наведених у додатках № 1, 2, 3 акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного за станом на 01.05.2001р. вартість якого становить 3562 т. грн., у тому числі: основні фонди за залишковою вартістю 1143,5 т. грн. (п. 1.1. договору).

Майно підприємства враховується окремо від іншого майна орендаря на окремому балансі з зазначенням того, що це майно є орендованим (п. 1.2. договору).

Орендар вступає у строкове платне користування підприємством у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі підприємства (п. 2.1. договору).

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.2. договору).

Передача підприємства в оренду здійснюється за вартістю, визначеної в акті оцінки, складеному за Методикою та змінами до неї затвердженими постановами КМУ від 10.08.1995р. № 629 та від 27.06.1996р. №683 (п. 2.3. договору).

Вартість майна підприємства, яке орендар повертає орендодавцю визначається на підставі передавального балансу підприємства та акта оцінки, складеного за даними інвентаризації на момент припинення дії цього договору, звіреного з актом приймання-передачі підприємства в оренду. Орендар повертає підприємство орендодавцю у порядку, визначеному чинним законодавством України та цим договором. Підприємство вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п. 2.4. договору).

Орендар зобов'язується повернути орендодавцю орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням його зносу, у випадку розірвання даного договору, закінчення строку дії, відмови від його продовження або банкрутства орендаря (п. 5.7. договору).

Орендодавець зобов'язується: передати орендарю в оренду цілісний майновий комплекс згідно з цим договором за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим майном підприємства на умовах цього договору (п. 7.1.1. та 7.1.2. договору).

Цей договір укладено строком на 5 років, що діє з 01 червня 2001 р. до 01 червня 2006р. включно (п. 10.1. договору).

Договір може бути розірваним на вимогу однієї із сторін за рішенням арбітражного суду у випадку невиконання сторонами своїх обов'язків та у других випадках передбачених законодавством України (п. 10.4. договору).

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору (п. 10.6. договору).

Чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації підприємства за участю орендаря; загибелі підприємства; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням арбітражного суду; банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України (п. 10.7. договору).

01.06.2001р. Актом приймання-передачі (а.с. 19-21) відповідач передав а ВАТ «Дніпрококс» прийняв цілісний майновий комплекс цеху ректифікації колишнього структурного підрозділу ДКХЗ ім. Калініна.

10.04.2007р. сторони підписали Додаткову угоду про внесення змін до договору (а.с. 23-25), відповідно до якої абзац перший п.10.1 договору оренди викладено в наступній редакції: « 10.1. Цей договір діє до 01.06.2011р.».

Відповідно до додаткової угоди від 24.01.2011р. пункти розділу 10 викладено в наступній редакції: « 10.1. Цей договір є пролонгованим з 02.06.2011р. по 01.06.2016 р. включно.»; доповнено розділ 10 пунктом 10.11. у наступній редакції:

« 10.11. У разі припинення або розірвання цього договору майно повертається орендарем згідно Порядку повернення орендованого цілісного майнового комплексу державного підприємства після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 р. № 847.»

15.04.2011р. сторонами підписано та скріплено їх печатками Додаткову угоду про внесення змін до договору (а.с. 33-34), якою, у зв'язку з припиненням (реорганізацією) ВАТ «Дніпрококс» шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», згідно з листом ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» від 11.04.2011р. № 2181, внесли зміни до преамбули договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства від 01.06.2001р. № 12/493-АД в частині орендаря в наступній редакції: „... та Публічне акціонерне товариство «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» (надалі - орендар), в особі Генеральною директора ОСОБА_4, діючого на підставі статуту у новій редакції Публічного акціонерного товариства «Євраз Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», реєстраційний запис № 12241050028007837 від 05 квітня 2011 року, з іншого боку,". Ця додаткова угода набуває чинності з 05.04.2011р. - дати внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про припинення ВАТ «Дніпрококс» та проведення державної реєстрації відповідних змін до установчих документів (статут в новій редакції) Публічного акціонерного товариства «Євраз -Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського».

Позивач зазначає, що відповідно до умов договору оренди, з урахуванням додаткової угоди від 24.01.2011 р., договір укладений строком до 01.06.2016р. включно. Позивач, починаючи з 2014 року неодноразово звертався до відповідача з заявами про розірвання договору оренди та про здійснення останнім заходів з повернення з оренди ЦМК, на підтвердження чого надав листи: № 3481 від 03.06.2014р. разом із додатковою угодою (а.с. 39-42), № 5778 від 05.10.2015р. разом із угодою щодо розірвання договору (а.с. 43-46), № 31 від 06.01.2016р. разом із угодою щодо розірвання договору (а.с. 47-50). Проте, відповідач зволікав у розгляді питання щодо розірвання договору оренди та ухилявся від повернення ЦМК з оренди, посилаючись на необхідність згоди Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та залучення представника зазначеного Міністерства до складу комісії по розмежуванню і оцінці ЦМК.

Листом № 11-02-04003 від 04.07.2014р. (а.с. 53) відповідач повідомив позивача, що на підставі звернення від 03 червня 2014 року № 3481 щодо дострокового припинення договору оренди Регіональне відділення листом від 24.06.2014р. № 07-02-03696 звернулося до Міністерства промислової політики України, як до органу уповноваженого управляти зазначеним державним майном з проханням прийняти управлінське рішення щодо визначення відповідної господарчої структури для передачі їй на баланс майна, що повертається від орендаря та прийняти управлінське рішення щодо подальшого його використання, а також надати кандидатури до складу комісії по інвентаризації та до складу комісії по розмежуванню і оцінці орендованого ЦМК цеху ректифікації - колишнього структурного підрозділу ДКХЗ ім. Калініна. Отже, після отримання відповіді від Міністерства промислової політики України Регіональне відділення зможе продовжити роботу відповідно до порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997р. № 847.

Листом №.11-02-00365 від 22.01.2015р. (а.с. 56-57) відповідач повідомив позивача про те, що на підставі звернень щодо дострокового розірвання договору оренди від 01.06.2001 №12/493-АД цілісного майнового комплексу структурного підрозділу - цеху ректифікації - колишнього структурного підрозділу ДКХЗ ім. Калініна, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ вул. Коксохімічна, 1, Робочою групою, засідання якої відбулося 23 грудня 2014 року, було розглянуто питання ефективності орендних відносин за договором від 01.06.2001р. № 12/493-АД та подальшого використання переданого в оренду ЦМК. За результатами прийнятих рішень Регіональне відділення листом від 20.01.2015р. № 07-02-00326 направило звернення на Міністерство промислової політики України та Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Отже, після отримання відповіді від Міністерства Регіональне відділення проінформує позивача щодо прийнятого відповідного рішення.

Листом № 11-08-06163 від 22.09.2015р. (а.с. 58-59) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на лист від 20.08.2015р. № 4935 щодо стану процедури розірвання договору оренди від 01.06.2001 № 12/493-АД цілісного майнового комплексу структурного підрозділу - цеху ректифікації колишнього структурного підрозділу ДКХЗ ім. Калініна повідомило наступне. Регіональним відділенням підготовлено проект Угоди щодо проведення процедури розірвання вищезазначеного договору оренди Одним із пунктом цієї Угоди є узгодження кандидатури з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України для включення її до складу інвентаризаційної комісії для проведення повної інвентаризації орендованого державного майна та майна, набутого під час оренди за державні кошти та комісії по розмежуванню і оцінці цілісного майнового комплексу структурного підрозділу - цеху ректифікації - колишнього структурного підрозділу ДКХЗ ім. Калініна. На теперішній час між Регіональним відділенням та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України ведеться листування з порушеного питання.

Позивач зазначає, що вказані обставини, на які посилається відповідач не є обов'язковими вимогами з огляду на приписи п. 5 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 р. № 847, та не може бути перешкодою для проведення повної інвентаризації орендованого майна ЦМК та створення спільної комісії по розмежуванню і оцінці ЦМК, як цього вимагає вищевказана норма порядку № 847. 01.06.2016 р. договір оренди припинив свою дію в зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, сторонами продовжений не був.

Позивач вказує, що 21.04.2016р. на його адресу надійшов лист відповідача № 11-02-01995 від 15.04.2016р. (а.с. 62) в якому, у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди від 01.06.2001р. №12/493 -АД та з метою забезпечення вжиття своєчасних та комплексних заходів щодо реалізації вимог чинного законодавства України, просив надати, в найкоротший термін, кандидатури до складу комісії по інвентаризації та до складу комісії по розмежуванню і оцінці орендованого ЦМК цеху ректифікації - колишнього структурного підрозділу ДКХЗ ім. Калініна.

На виконання умов договору оренди та п. 5 Порядку № 847 позивачем листом за вих. № 2343 від 29.04.2016р. (а.с. 63) було запропонував до складу інвентаризаційної комісії по інвентаризації та до складу комісії по розмежуванню і оцінці орендованого ЦМК цеху ректифікації включити наступні кандидатури: ОСОБА_5 - Генеральний директор ПАТ «ЄВРАЗ - ДМЗ ім. Петровського»; ОСОБА_6 - керівник з обліку ТОВ «ООС Україна»; ОСОБА_7 - головний спеціаліст технічного відділу коксохімічного виробництва ПАТ «ЄВРАЗ - ДМЗ ім. Петровського».

Як стверджує позивач, відповідач, розуміючи небажання позивача продовжувати договір оренди та наближення спливу строку дії договору оренди, не вчинив жодного заходу щодо повернення ЦМК з оренди, як того вимагає Закон України «Про оренду державного та комунального майна» та Порядок № 847, не створив спільної комісії по розмежуванню і оцінці майна та проведенні повної інвентаризації орендованого майна ЦМК, яку він зобов'язаний був створити до спливу строку дії договору оренди, тобто до 01.06.2016р., оскільки відповідно до п.п. 3, 6 Порядку № 847 інвентаризація та оцінка майна орендованого підприємства здійснюється до дати закінчення договору оренди.

Позивач зазначає, що відсутність кандидатури до складу комісії по інвентаризації та до складу комісії по розмежуванню та оцінці орендованого ЦМК від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, не може бути обґрунтованою підставою для не створення комісії по інвентаризації та комісії по розмежуванню і оцінці орендованого ЦМК, оскільки згідно з п. 5 Порядку № 847 залучення представника органу з управління державним майном є правом, а не обов'язком сторін, а отже не може бути перешкодою у створенні комісій та як наслідок поверненні ЦМК з оренди. Отже, посилання відповідача на неможливість продовжити роботу відповідно до Порядку № 847 у зв'язку з відсутністю відповіді від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України є надуманими та такими, що не ґрунтуються на правових нормах, а лише спрямовані на безпідставне затягування процесу прийняття з оренди ЦМК.

Позивач звернувся до відповідача листом № 4315 від 22.07.2016 р. (а.с.68-70), в якому вимагав невідкладно прийняти з оренди цілісний майновий комплекс цеху ректифікації колишнього структурного підрозділу ДКХЗ ім. Калініна у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Листом № 5062 від 07.09.2016р. (а.с.72) позивач також вимагав невідкладно прийняти з оренди цілісний майновий комплекс цеху ректифікації колишнього структурного підрозділу ДКХЗ ім. Калініна, відповідно д порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди.

Позивач стверджує, що вказані листи були залишені відповідачем без відповіді. До теперішнього часу, на адресу позивача не надійшов наказ відповідача про створення спільної комісії по розмежуванню і оцінці майна та інвентаризаційної комісії, що є перешкодою у виконанні Товариством передбаченого п. 5.7 договору оренди обов'язку щодо повернення орендованого майна. Також позивач зазначає, що до моменту створення комісії її роботи (складання акту приймання-передавання майна) позивач не вправі залишати орендоване майно бездоглядним, оскільки воно перебуває у нього на балансі, він несе за нього відповідальність. Внаслідок бездіяльності відповідача позивач несе фінансові витрати на його охорону та обслуговування.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч.1,2,5 ст.762 Цивільного кодексу України).

В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, яка полягає у не вчиненні дій щодо видання наказу про утворення спільної комісії по розмежуванню і оцінці цілісного майнового комплексу цеху ректифікації колишнього структурного підрозділу ДКХЗ ім. Калініна, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Коксохімічна, 1 та інвентаризаційної комісії, у зв'язку з припиненням Договору оренди цілісного майнового комплексу, що належить до державної власності № 12/493-АД від 01.06.2001р.

- зобов'язати Регіональне відділення Фонду держаного майна України у Дніпропетровській області видати наказ про утворення спільної комісії по розмежуванню і оцінці цілісного майнового комплексу цеху ректифікації колишнього структурного підрозділу ДКХЗ ім. Калініна, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Коксохімічна, 1 та інвентаризаційної комісії, у зв'язку з припиненням Договору оренди цілісного майнового комплексу, що належить до державної власності № 12/493-АД від 01.06.2001р.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправної бездіяльності відповідача господарський суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Стаття 20 Господарського кодексу України також передбачає відповідні способи захисту цивільних прав та інтересів шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Системний аналіз вказаних законодавчих норм у сукупності дозволяє дійти висновку про те, що господарюючий суб'єкт має право на судовий захист своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів у спосіб, визначений законом.

Обраний позивачем спосіб захисту, зокрема, шляхом визнання протиправної бездіяльності Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, яка полягає у не вчиненні дій щодо видання наказу про утворення спільної комісії по розмежуванню і оцінці цілісного майнового комплексу цеху ректифікації колишнього структурного підрозділу ДКХЗ ім. Калініна не відповідає способам захисту, встановленими статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.

Господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові.

Крім того, суд звертає увагу, що наявна у матеріалах справи переписка не свідчить про бездіяльність відповідача.

Отже, відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльності Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, яка полягає у не вчиненні дій щодо видання наказу про утворення спільної комісії по розмежуванню і оцінці цілісного майнового комплексу цеху ректифікації колишнього структурного підрозділу ДКХЗ ім. Калініна.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору (ч.7 ст. 180 Господарського кодексу України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України).

Договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (ч.2 ст. 291 Господарського кодексу України).

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України).

Термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч.1,2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Орендар повертає підприємство орендодавцю у порядку, визначеному чинним законодавством України та цим договором. Підприємство вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п. 2.4. договору).

У разі припинення або розірвання цього договору майно повертається орендарем згідно Порядку повернення орендованого цілісного майнового комплексу державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 р. № 847 (п. 10.11. договору) (а.с.30).

Порядок повернення орендованого цілісного майнового комплексу державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затверджено наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 р. № 847 (далі - Порядок).

Порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди забезпечує реалізацію положень статей 26, 27, 28 і 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і регулює здійснення комплексу заходів і процедур, пов'язаних з поверненням орендованого державного майна: інвентаризації і оцінки майна орендованих підприємств, визначення часток держави і орендаря у цьому майні, врахування заборгованості орендарів по орендних платежах, приймання-передавання майна, вибору організаційно-правової форми підприємства, заснованого на поверненому після оренди державному майні і, при необхідності та за згодою орендаря, майні орендаря (п. 1. Порядку).

Цей Порядок поширюється на випадки повернення цілісних майнових комплексів державних підприємств та організацій, їх структурних підрозділів, цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів (далі - орендовані підприємства) після припинення (внаслідок закінчення строку) договору оренди, розірвання договору оренди за погодженням сторін або за рішенням суду (п. 2. Порядку).

Інвентаризація та оцінка майна орендованого підприємства здійснюються до дати закінчення договору оренди (п. 3. Порядку).

Зміст і послідовність процедур припинення або розірвання договору оренди і реорганізації орендованого підприємства визначаються цим Порядком (якщо інше не передбачено актом Кабінету Міністрів України), договором оренди та досягнутою між орендодавцем і орендарем не пізніше як за три місяці до визначеної дати припинення (розірвання) договору оренди домовленістю, яка може бути оформлена відповідною угодою. Якщо договір оренди розірвано за рішенням суду, то угода укладається протягом 5 днів після того, як це рішення набрало законну силу (п. 4. Порядку).

На підставі досягнутої домовленості орендодавець своїм наказом утворює спільну комісію по розмежуванню і оцінці майна орендованого підприємства (надалі - Комісія). До складу Комісії входять представники орендодавця і орендаря. На вимогу однієї з сторін до роботи в Комісії можуть залучатися і представники органу управління відповідним державним майном (п. 5. Порядку).

Повна інвентаризація майна орендованого підприємства проводиться інвентаризаційною комісією, утвореною орендодавцем, станом на останнє число місяця в період, що настає не раніше ніж за три місяці до дати закінчення строку дії договору оренди та завершується не пізніше зазначеної дати. Дата інвентаризації збігається з датою оцінки (п. 6. Порядку).

Відповідно до п. 20 Порядку після закінчення своєї роботи Комісія подає орендодавцеві і орендареві:

а) зведений акт інвентаризації цілісного майнового комплексу орендованого підприємства;

б) протокол розподілу вартості майна між орендодавцем і орендарем;

в) акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу орендованого підприємства, з зазначенням у ньому державної і орендарської часток у майні;

г) акт приймання-передавання від орендаря орендодавцю державної частки у майні орендованого підприємства;

ґ) передавальний баланс;

д) розподільчий баланс.

Доказів утворення (на виконання вимог п.5,6 Порядку) орендодавцем своїм наказом спільної комісії по розмежуванню і оцінці майна орендованого підприємства та інвентаризаційної комісії відповідачем до суду не надано.

Представник відповідача у судовому засідання пояснив, що для утворення спільної комісії по розмежуванню і оцінці майна необхідно залучення кандидатури з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

Однак, відповідно до п. 5. Порядку «на вимогу однієї з сторін до роботи в Комісії можуть залучатися і представники органу управління відповідним державним майном».

З урахуванням наведеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: щодо зобов'язання відповідача видати наказ про утворення спільної комісії по розмежуванню і оцінці цілісного майнового комплексу цеху ректифікації колишнього структурного підрозділу ДКХЗ ім. Калініна, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Коксохімічна, 1, та інвентаризаційної комісії, у зв'язку з припиненням Договору оренди цілісного майнового комплексу, що належить до державної власності № 12/493-АД від 01.06.2001р.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 1378,00 грн. (за 2-гу немайнову вимогу). Витрати про сплаті судового збору (за 1-шу немайнову вимогу) у розмірі 1378,00грн покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Регіональне відділення Фонду держаного майна України у Дніпропетровській області видати наказ про утворення спільної комісії по розмежуванню і оцінці цілісного майнового комплексу цеху ректифікації колишнього структурного підрозділу ДКХЗ ім. Калініна, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Коксохімічна, 1, та інвентаризаційної комісії, у зв'язку з припиненням Договору оренди цілісного майнового комплексу, що належить до державної власності № 12/493-АД від 01.06.2001р.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Центральна, буд. 6, ідентифікаційний код 13467337) (на користь Приватного акціонерного товариства "Євраз Дніпровський металургійний завод" (49064, м Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3, ідентифікаційний код 05393056) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.12.2016

Суддя ОСОБА_8