Ухвала суду № 63153569, 29.11.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 листопада 2016 року Справа № 916/3204/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Рогач Л.І. - головуючого, Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Військової частини А 1620на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 07.12.2015у справі№ 916/3204/15 Господарського суду Одеської областіза позовомКонцерну "Техвоєнсервіс" доВійськової частини А 1620

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство оборони Українипро стягнення 76782,86 грн.ВстановиВ:

Звернувшись з касаційною скаргою Військовою частиною А1620 подано клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги.

Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за заявою сторони, прокурора може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений процесуальний строк.

Виходячи із змісту вказаної статті, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи, касаційна скарга на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 вперше подана скаржником (28.12.2015) з порушенням вимог Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга була підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено, до того ж суму судового збору згідно платіжного доручення від 25.12.2015 № 1113 сплачено у меншому розмірі, ніж передбачено законом, у зв'язку з чим скарга повернута ухвалою Вищого господарського суду України від 04.02.2016 без розгляду на підставі пунктів 1, 4 частини 1 статті 1113 цього Кодексу.

Вдруге, касаційна скарга ухвалою від 07.06.2016 повернута Вищим господарським судом України на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України за невідповідності розміру сплаченого судового збору, на підтвердження якого скаржником повторно надано копію платіжного доручення від 25.12.2015 № 1113, при цьому суд зауважив, що клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не розглядається з підстав неприйняття касаційної скарги.

Втретє, повертаючи касаційну скаргу ухвалою від 06.09.2016 на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, перевіривши докази надходження коштів (відповідно до доданих копій платіжних доручень від 25.12.2015 № 1113 та від 17.05.2016 №437) за сплату судового збору з'ясував, що відповідно до виписки за рахунком УДКСУ у Печерському районі міста Києва кошти, за сплату судового збору за платіжним дорученням від 17.05.2016 №437 не зараховані.

24.11.2016 Військовою частиною А 1620 до Вищого господарського суду України подано касаційну скаргу з заявою, в якій скаржник просить відновити строк на оскарження постанови суду апеляційної інстанції, вказавши про порушення строку з підстав усунення недоліків, визначених у вказаних ухвалах суду.

До матеріалів касаційної скарги на підтвердження сплати суми судового збору відповідач надав копію платіжного доручення від 25.12.2015 № 1113 та платіжне доручення від 26.10.2016 № 1064.

Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Окрім того, відповідно до вимог пункту 2.14 Постанови Національного банку України від 21.01.2004, № 22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Скаржником у якості доказу сплати судового збору за розгляд касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 у справі № 916/3204/15 Господарського суду Одеської області вкотре подано завірену копію платіжного доручення від 25.12.2015 № 1113 про сплату судового збору в розмірі 1339,80 грн, що не відповідає наведеним вище вимогам. Наданий документ не може вважатись належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством порядку.

Колегія суддів зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.

Неодноразове повернення касаційної скарги без розгляду з підстав неправильного оформлення свідчить про порушення обов'язкових норм господарського процесуального права; недоліки оформлення касаційної скарги, які стали підставою повернення її у попередніх випадках, не обумовлені неоднозначним викладенням процесуальних норм.

Відтак, в даному випадку не вбачається обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Можливість вчасного подання касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто, мала суб'єктивний характер, тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів не вбачає, відтак, заявлене клопотання скаржника не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 50, 51, 53, 86, 105, 108, 110, 111, пунктами 4, 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Військовій частині А 1620 у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу Військової частини А 1620 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 у справі № 916/3204/15 Господарського суду Одеської області повернути без розгляду.

Головуючий Л. Рогач

Судді І. Алєєва

Т. Дроботова