Ухвала суду № 63153438, 05.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 826/1397/16

Суддя доповідач Земляна Г.В.

У Х В А Л А

05 грудня 2016 року м. Київ

суддя Київського апеляційного адміністративного суду Земляна Г.В. перевіривши апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Міжрегіонального головного управління - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення від 13.01.2016 року №1014/0166/2810 про застосування фінансових санкцій на суму 10000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням представник Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби 29 вересня 2016 року подав апеляційну скаргу.

При прийнятті апеляційної скарги до розгляду встановлено, що вона подана з порушенням строків, встановлених ч. 2 ст. 186 КАС України, тобто апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема надати вмотивоване клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження та сплатити судовий збір.

На виконання ухвали від 13 жовтня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху на адресу суду від апелянта 17 листопада 2016 року надійшла квитанція про сплату судового збору у розмірі 1515,80 грн. та 30 листопада 2016 року надійшло клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2015 року.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку, вважаю, що останнє задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини другої ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

З матеріалів справи слідує, що постанова прийнята в порядку письмового провадження 31 травня 2016 року та отримана апелянтом 29 червня 2016 року, що підтверджено зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.47). Однак, з апеляційною скаргою апелянт звертається лише 29 вересня 2016 року, тобто через три місяці після отримання оскаржуваної постанови.

При цьому, обґрунтовуючи поважність пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення в наданому клопотанні апелянт посилається на відсутність грошових коштів для сплати судового збору.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції не може пристати на таку правову позицію апелянта, оскільки невиконання обов'язку КМУ щодо забезпечення відповідного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, не може ставитися суду в безумовну підставу поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки таке поновлення строку може бути застосовано за умови поважності причин його пропуску, що в даному випадку встановлено не було.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Таким чином, відсутність коштів для сплати судового збору за подачу апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.

Більш того, оскаржувана постанова прийнята судом 31 травня 2016 року, а кошторис на 2016 рік для апелянта затверджено ще 16 лютого 2016 року, тоді як судовий збір було сплачено лише 18 жовтня 2016 року.

При цьому, жодного документального підтвердження про намір та вчинення якихось дій щодо отримання коштів, необхідних для сплати судового збору вчасно, суду надано не було.

Така бездіяльність протягом більш ніж чотирьох місяців, з моменту ухвалення судом першої інстанції постанови, в апріорі не може бути визнана судом в якості поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Так, згідно ч.2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України, особи які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Необхідно зауважити, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників адміністративного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Недобросовісним користуванням процесуальними правами можна вважати, зокрема, тривале невиконання вимог ухвали суду. Подібна практика спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та є проявом неповаги до суду.

При цьому, в порушення ст.71 КАС України, жодних доказів вчинення дій для своєчасної сплати судового збору апелянтом не надано.

Так як, позивачем в клопотанні про поновлення пропущеного строку не наведено поважних причин пропуску строку, то вважаю, що підстави для поновлення строку відсутні, тому його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду задоволенню не підлягає, а у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Таким чином, вважаю, що позивачем пропущено процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції встановлений ч. 2 ст. 186 КАС України без поважних причин.

Відповідно до пункту 2 частини 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження якщо вказані апелянтом підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними,

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 189, 190 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Міжрегіонального головного управління - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя

Київського апеляційного адміністративного суду Г.В.Земляна