Ухвала суду № 63153416, 30.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року справа №805/202/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В.,Чебанова О.О., при секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю представника позивача Федько О.В., представника відповідача Вовченка С.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 р. у справі № 805/202/16-а (головуючий І інстанції Кошкош О.О.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Бетонмаш" до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Бетонмаш" (далі за текстом-позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов'янської об'єднаної Держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі- за текстом-відповідач, апелянт)про визнання протиправною та скасування вимоги №Ю-2309-25 від 09.11.2015 року про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2134923,62 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Бетонмаш" до Слов'янської об'єднаної Держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування вимоги - було задоволено повністю, а саме:

- визнати протиправною та скасовано вимогу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № Ю-2309-25 від 09 листопада 2015 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2134923,62 грн.

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Публічного акціонерного товариства "Бетонмаш" (ідентифікаційний код: 00240052) судовий збір в сумі 32023 (тридцять дві тисячі двадцять три) грн. 85 коп.

Суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до приписів Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669 позивач на період проведення антитерористичної операції звільнений від обов'язків платника єдиного внеску за спірний період.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що згідно ч. 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за приписами якої єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. А в розумінні Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, визначених переліком населених пунктів, де проводилась антитерористична операція або було оголошено військовий чи надзвичайний стан на період АТО звільняються від своїх обов'язків, зокрема, щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, подання звітності, тощо. Статтею 10 Закону передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Апелянт також зазначив, що підставою для звільнення від сплати єдиного внеску є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Крім того, апелянт зазначив, що платники, які продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, зобов'язані виконувати всі встановлені Законом №2464 функції.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі. Просив суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що відповідно п.9-3 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач звільнений від сплати від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску. Вважав, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судовому засідані зазначив, що відповідно вимог Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на позивача покладений обов'язок сплати такого внеску.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, Публічне акціонерне товариство "Бетонмаш" зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 00240052, місцезнаходження: 84105, Донецька область, місто Слов'янськ, вул. Солоділова, будинок 1, знаходиться на обліку у відповідача, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

03 червня 2015 року Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області прийнято вимогу № Ю-2309-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1496449,85 грн.

25 листопада 2015 року постановою Донецького апеляційного адміністративного суду визнано протиправною та скасувано вимогу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 03.06.2015 року № Ю-2309-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1 496 449,85 грн.; зобов'язано Слов'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу Публічного акціонерного товариства "Бетонмаш" зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1 496 449,85 грн. Постанова набрала законної сили 30 листопада 2015 року.

09 листопада 2015 року Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області прийнято вимогу № Ю-2309-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2134923,62 грн.

24 грудня 2015 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято рішення про результати розгляду скарги №12616/10/05-99-10-03-12-1, яким вимогу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 09.11.2015 року №Ю-2309-25 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

З вказаного рішення вбачається, що станом на 31.10.2015 року сума боргу (недоїмки) складає 2134923,62 грн., яка включає 67387,94 грн. - не сплачена сума нарахованого єдиного внеску згідно зі звітом від 18.05.2015 року №1514371253, термін сплати 20.05.2015 року; 373475,20 грн. - сума нарахованого єдиного внеску згідно зі звітом від 18.06.2015 року №1515941278, термін сплати 22.06.2015 року; 410675,96 грн. - сума нарахованого єдиного внеску згідно зі звітом від 20.07.2015 року №1518142704, термін сплати - 20.07.2015 року; 434336,16 грн. - сума нарахованого єдиного внеску згідно зі звітом від 19.08.2015 року №1520061694, термін сплати 20.08.2015 року; 410675,96 грн. - сума нарахованого єдиного внеску згідно зі звітом від 20.09.2015 року №1518142704, термін сплати 20.09.2015 року; 438372,40 грн. - сума нарахованого єдиного внеску згідно зі звітом від 19.10.2015 року №1523175197, терміном слати 20.10.2015 року.

В судовому засіданні позивачем було надано заяву від 11.11.2014 року відповідно до якої Публічне акціонерне товариство "Бетонмаш" просило податковий орган звільнити платника єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, передбачених статтею 6 Закону№1669.

Колегія суддів вважає апеляційні скарги такими, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону № 2464 визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з абзацом 1 пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 зазначеного вище Закону визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з ч.3 ст.25 Закону №2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У пункті 3 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449, зазначено, що фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках: якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками.

Згідно з п.4 розділу VІ вказаної Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Крім того, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо вимога фіскального органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом (господарським судом). Вона вважається відкликаною у день набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, вимога № Ю-2309-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2134923,62 грн. винесена у період, коли вимога № Ю-2309-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1496449,85 грн. ще не була відкликаною.

Водночас, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Згідно з підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" внесені зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за загальними правилами яких на час проведення антитерористичної операції суб'єкти господарювання звільняються від обов'язків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" м. Слов'янськ є територією проведення антитерористичної операції.

Статтею 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Статтею 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 вказаного Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, де проводилася антитерористична операція, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Таким чином, законодавець визначив спосіб звільнення платників єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, що передбачені статтею 6 Закону № 2464, зокрема, подання платником єдиного внеску заяви, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

З аналізу приписів абзацу першого статті 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 вбачається, що звільнення платника єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, передбачених статтею 6 Закону пов'язується лише з необхідністю подання до податкового органу відповідної заяви.

Колегія суддів звертає увагу податкового органу на те, що така заява була подана позивачем у листопаді 2014 року.

Колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції щодо того, що позивачем вжиті всі вимоги Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що вимога 09 листопада 2015 року Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області прийнято вимогу № Ю-2309-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2134923,62 грн. є незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає критеріям правомірності, які ставляться до рішення суб'єктів владних повноважень ч.3 ст.2 КАС України та підлягає скасуванню.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Повний текст ухвали складений 05 грудня 2016 року.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 р. у справі № 805/202/16-а- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 р. у справі № 805/202/16-а - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів після його складення в повному обсязі.

Суддя-доповідач: О.О.Шишов

Судді: І.В.Сіваченко

О.О.Чебанов