Постанова № 63153242, 30.11.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/15924/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Продан Б.Г.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

30 листопада 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції України в особі управління патрульної поліції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції України в особі управління патрульної поліції у м. Хмельницькому про зміну постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції України в особі управління патрульної поліції у м. Хмельницькому, в якому просив: постанову інспектора роти №1 батальйону УПП в м. Хмельницькому, винесену старшим лейтенантом поліції Вольським В.Л. (серія ПС3 №048583) від 07 серпня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. змінити, звільнивши ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненного правопорушення, оголошивши йому усне зауваження.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 вересня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явивилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду - скасувати, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, 07 серпня 2016 року інспектором роти №1 батальйону УПП в м. Хмельницькому старшим лейтенантом поліції Вольським В.Л. винесено постанову у справі про адміністративне порушення серії ПС3 № 048583 відносно ОСОБА_2 за здійснення зупинки в зоні дії дорожнього знаку "Зупинку заборонено" під час керування автомобілем марки "Nissan Xtrail", н.з. ВХ 7999 ВН, в м. Хмельницькому по провул. Купріна, 3.

Вказаною постановою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та на останього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

ОСОБА_2, вважаючи дану постанову незаконною та такою, що порушує його права, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача і наявність підстав для задоволення позову.

Cуд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 3.34 розділу 33 ("Розділові знаки") ПДР визначено, що у зоні дії знака "Зупинка заборонена" забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Вимушена зупинка, згідно ПДР, це припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху.

Згідно з п.15.14. ПДР України, у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 цих Правил.

Відповідно до п. 9.9 ПДР України - у разі вимушеної зупинки на дорозі повинна бути ввімкнена аварійна світлова сигналізація.

У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в праві про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 07 серпня 2016 року по провул. Купріна, 3, м. Хмельницький здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено".

Факт вчинення правопорушення позивачем не заперечується, однак останній не погоджується з видом застосованого адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 24.12.2015 року у справі № 5-221кс15, на встановлення малозначності діяння жодні інші обставини, що відповідно до закону є правовими підставами для пом'якшення відповідальності, не впливають.

З оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, проте, вважав їх малозначними і, як наслідок, застосував положення ст.22 КУпАП, звільнивши порушника від відповідальності, обмежившись усним зауваженням та закрив провадження по справі.

Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до таких висновків з наступних міркувань.

Згідно статті 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Цією нормою не передбачено визначення малозначності адміністративного правопорушення як підстави звільнення від відповідальності та не встановлено порядку застосування такого звільнення.

Крім того, санкція частини 1 статті 122 КУпАП не містить такого виду адміністративного стягнення як усне зауваження, а також не входить до переліку адміністративних стягнень, встановленого статті 24 КУпАП. Більш того, законодавство не містить переліку чи ознак малозначних правопорушень, що дозволяють застосовувати поняття малозначності правопорушення.

Також, до компетенції суду при вирішенні справ за правилами Кодексу адміністративного судочинства України не належить вирішення питання про звільнення порушника від адміністративної відповідальності, оскільки такі повноваження надані особам, уповноваженим вирішувати справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, вимога позивача про зміну постанови і закриття провадження у справі на підставі статті 22 КУпАП, що передбачає можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 11 жовтня 2016 року у справі №К/800/26465/16.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач при винесенні постанови серії ПСЗ №048583 від 07 серпня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП та накладенні адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн., діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції України в особі управління патрульної поліції у м. Хмельницькому задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції України в особі управління патрульної поліції у м. Хмельницькому про зміну постанови про адміністративне правопорушення скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Граб Л.С. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.