Ухвала суду № 63153124, 30.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 876/6663/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Ніколіна В.В.,

з участю секретаря судового засідання - Кіри Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в :

Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо його звільнення з органів внутрішніх справ України; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 06 листопада 2015 року № 812о/с; поновити його в органах внутрішніх справ на займаній посаді та стягнути грошове забезпечення на за час вимушеного прогулу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що не було дотримано процедури звільнення, а саме: не було з'ясовано можливості його подальшого використання на службі та не запропоновано жодної іншої посади. При його звільненні не було враховано переважного права на залишенні на роботі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Позивач (апелянт) - ОСОБА_1 та представник позивача (апелянта) - ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважають висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просять скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача - Лещук О.В. у судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що старший лейтенант міліції ОСОБА_1 проходив службу органах внутрішніх справ з 25 червня 2010 року по 20 травня 2015 року.

Наказом ГУМВС у Львівській області від 20 травня 2015 року № 332 о/с з 20 травня 2015 року старшого лейтенанта ОСОБА_1 було звільнено з ОВС із посади старшого інспектора відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування Городоцького району ГУМВС України у Львівській області у запас Збройних Сил за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, вислуга років на день звільнення становила: 04 роки 10 місяців 25 днів, новому обчисленні: 05 років 02 місяці 25 днів.

ОСОБА_1 оскаржив своє звільнення у судовому порядку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року визнано протиправним та скасовано наказ ГУ МВС України у Львівській області від 27.03.2015 № 913 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ВДАІ з обслуговування Городоцького району ГУМВС України у Львівській області" в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ; визнано протиправним та скасовано наказ ГУ МВС України у Львівській області № 332 о/с від 20 травня 2015 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за ст. 64 "є" (за порушення дисципліни). Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділення ДАІ з обслуговування Городоцького району ГУ МВС у Львівській області з 21 травня 2015 року. Стягнуто з УДАІ ГУ МВС України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 21 травня 2015 року по 06 жовтня 2015 року у розмірі 8288,64 грн. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. Постанову суду в частині поновлення на посаді та стягнення середньомісячного грошового забезпечення за один місяць в розмірі 2633,40 грн. допущено до негайного виконання.

На виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного і ду від 06 жовтня 2015 року № 813/2549/15 та постанови про відкриття виконавчого гровадження № 49098195 від 22 жовтня 2015 року ГУ МВС України у Львівській області видано наказ від 03 листопада 2015 року №779 о/с про поновлення на службі в ОВС України ОСОБА_1, яким останнього поновлено на посаді старшого інспектора відділення ДАІ з обслуговування Городоцького району ГУ МВС у Львівській області у Львівській області з 21 травня 2015 року.

Наказом №955 о/с від 05 листопада 2015 року ОСОБА_1 призначено на посаду старшого інспектора відділення ДАІ з обслуговування Пустомитівського району ГУ МВС, увільнивши його з посади старшого інспектора відділення ДАІ з обслуговування Городоцького району ГУ МВС з 03 листопада 2015 року.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 812 о/с від 06 листопада 2015 року відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за п. 64 "г" (через скорочення штатів). Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні складає 05 років 04 місяці 11 днів, у пільговому обчисленні 05 років 09 місяців 00 дні.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача відбулося у зв'язку з повною ліквідацією територіальних органів МВС України, скороченням усіх штатних посад ГУ МВС України у Львівській області. Тому, враховуючи відсутність письмового рапорту (заяви) позивача з бажанням проходити службу в Національній поліції та про його звільнення з органів внутрішніх справ у зв'язку з переходом Національної поліції України (за п.п. "г" п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ), позивача правомірно звільнено у зв'язку із скороченням штатів.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

П.8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" передбачає, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства; внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Цей Закон опубліковано в газеті "Голос України" 06 серпня 2015 року № 141-142, отже з цього дня всі працівники органів внутрішніх справ України вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

З прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" вбачається, що такий набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, які набрали чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Тому, враховуючи те, що цей Закон опубліковано 06 серпня 2015 року в газеті "Голос України", пункти 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону набрали чинності 07 серпня 2015 року.

Згідно з п.9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Таким чином, Законом передбачена альтернатива вибору працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, а саме: прийняття на службу за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими у будь - якому органі (закладі, установі) поліції.

Єдиною законодавчо передбаченою формою волевиявлення особи щодо працевлаштування, проходження нею служби є виключно особисто написана заява (рапорт) такої особи, що зареєстрована відповідно до п. 82, 149, 153 Типової інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1242. Тобто для реалізації права на працевлаштування законодавчо вимагається вчинення активних індивідуальних дій особою, яка хоче бути працевлаштованою, звернення з рапортом у встановлені строки та порядку. В іншому випадку, якщо на протязі вказаного терміну працівник міліції не вчинив вказаних дій, то він вважається таким, що відмовився від її проходження, і ця обставина є достатньою і необхідною правовою підставою для його звільнення у зв'язку зі скороченням штатів.

При цьому, необхідно враховувати, що при врегулюванні правовідносин у сфері публічної служби пріоритетне значення мають норми спеціального законодавства, а загальні положення КЗпП України можуть застосовуватися виключно, якщо таке прямо передбачено у спеціальному законі або якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані відповідні правовідносини.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15, а відповідно до вимог ст.244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Приписами пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» визначено особливості перехідного періоду реформування органів внутрішніх справ та процедуру звільнення працівників міліції, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме наведені норми, які не визнані неконституційними у встановленому законом порядку. Вищенаведене спростовує доводи апелянта в цій частині.

Таким чином, з 06 серпня 2015 року на підставі п. 8 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" позивач є офіційно попередженим про майбутнє звільнення з органів внутрішніх справ через скорочення штатів.

Судом враховано також той факт, що наказом ГУ МВС України у Львівській області № 332 о/с від 20 травня 2015 року ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ за п. 64 "є" (за порушення дисципліни). В подальшому рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року № 813/2549/15 цей наказ ГУ МВС України у Львівській скасовано як протиправний, ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого інспектора відділення ДАІ з обслуговування Городоцького району ГУ МВС України з 21 травня 2015 року. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді допущено до негайного виконання. Тобто позивач до 06 листопада 2016 року перебував на службі в ГУ МВС України та мав реальну можливість скористатись своїм правом на подання заяви про перехід до Національної поліції.

Разом з тим, у період з 06 серпня 2015 року по 06 листопада 2015 року рапорт (заява) позивача про прийняття на службу до поліції ані до відділення ДАІ з обслуговування Пустомитівського району ГУ МВС у Львівській області, де він безпосередньо проходив службу, ані до ГУ МВС у Львівській області не надходила та в порядку, передбаченому Інструкцією № 1242, не реєструвалась і, відповідно, до ГУ НП у Львівській області не передавалась, та відсутня у матеріалах особової справи позивача.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження доводів апелянта, що він виявив бажання проходити службу в поліції шляхом вчинення активних індивідуальних дій (поданням рапорту та/або заяви) у порядку, визначеному законодавством, у строки, встановлені Законом України «Про Національну поліцію».

В судовому засіданні не заперечив і позивач того факту, що він не вчиняв жодних активних дій щодо виявлення бажання проходження служби у поліції: на подання рапорту про звільнення з МВС України та переведення до Національної поліції.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 812 о/с від 06 листопада 2015 року відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за п. 64 "г" (через скорочення штатів).

Наказ про прийняття позивача до Національної поліції у порядку, визначеному Законом України «Про Національну поліцію», не приймався.

Згідно з п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Відповідно до пп. "г" п. 64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Вказані норми права є імперативними, у зв'язку з чим неприйняття працівника на службу до поліції до вказаного терміну є безальтернативною підставою для його звільнення через скорочення штатів.

Таким чином, оскільки позивач у встановлений законом строк не скористався своїм правом та не надав згоду на проходження служби в Національній поліції, він підлягав звільненню зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів, що і було правильно встановлено судом першої інстанції.

Колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на те, що відповідачем не вирішувалось питання про можливість його подальшого використання на службі, оскільки ліквідація відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 730 від 16 вересня 2015 року, як юридичної особи управління МВС України в Львівській області та її структурних підрозділів, унеможливлює подальше використання позивача на службі в цьому органі.

Зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" від 16 вересня 2015 року № 730 ліквідовано як юридичні особи територіальні органи Міністерства внутрішніх справ.

П.1 цієї постанови передбачено утворення як юридичних осіб публічного права територіальних органів Національної поліції за переліком згідно з додатком 1. До Переліку територіальних органів Національної поліції, що утворюються, включене, зокрема Головне управління Національної поліції у Львівській області.

Судом встановлено, що Головне управління Національної поліції у Львівській області (ідентифікаційний код 40108833) зареєстроване як юридична особа, в стані припинення не перебуває та не являється правонаступником прав та обов'язків ГУ МВС України у Львівській області.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1388 від 06 листопада 2015 року "Про організаційно-штатні питання" скорочено усі штатні посади, зокрема, ГУ МВС України у Львівській області, у кількості 7521 одиниця.

Таким чином, має місце ліквідація однієї юридичної особи без переходу прав та обов'язків у порядку правонаступництва до інших юридичних осіб, тобто є припиненням всіх прав і обов'язків юридичної особи, в цьому випадку ГУМВС України у Львівській області, без визначення правонаступника.

Крім того, ГУ МВС України у Львівській області подало інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці.

Враховуючи процес ліквідації органів міліції, відсутність волевиявлення позивача з приводу проходження служби в поліції, відсутність прямо передбачених обмежень щодо звільнення позивача через скорочення штатів, відповідач не зобов'язаний був розглядати можливість подальшого використання позивача на службі.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ГУ МВС України у Львівській області при прийнятті оскаржуваного наказу діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року у справі № 813/147/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді: А.Р. Курилець

В.В. Ніколін

Повний текст ухвали виготовлено 05 грудня 2016 року.