Ухвала суду № 63152962, 01.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15145/16 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

01 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Мацедонської В.Е., Петрика І.Й.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві, Державного реєстратора Середи Олени Василівни, Державного реєстратора Хиби Анни Володимирівни, Державного реєстратора Тарнавської Світлани Володимирівни, Державного реєстратора - приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Куранової Оксани Олександрівни, Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Анохіної Вікторії Михайлівни про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві, Державного реєстратора Середи Олени Василівни, Державного реєстратора Хиби Анни Володимирівни, Державного реєстратора Тарнавської Світлани Володимирівни, Державного реєстратора - приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Куранової Оксани Олександрівни, Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Анохіної Вікторії Михайлівни про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу судді суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та постановити нову про забезпечення адміністративного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала судді суду першої інстанції - скасуванню.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, і постановити нову ухвалу, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суддя суду першої інстанції виходив з того, що обґрунтування та доводи, що були наведені позивачем, не свідчать про очевидність протиправності рішень, наявність небезпеки заподіяння істотної шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Питання про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених ч. ч. 1 і 2 цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.

Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Правова позиція по даному питанню висловлена в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також у Постанові Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Суддею суду першої інстанції встановлено, що позивач звернулась до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів про припинення іпотеки та обтяжень об'єктів нерухомості, рішень про державну реєстрацію права власності на житлові та нежитлові об'єкти нерухомості, а також зобов'язання Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві вчинити певні дії.

Одночасно з вказаним адміністративним позовом представником позивача подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що наведені позивачем в обґрунтування поданого клопотання доводи не свідчать про очевидність протиправності спірних рішень відповідачів, наявність небезпеки заподіяння істотної шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Колегією суддів встановлено, що відносно спірного майна, що належить позивачці на праві власності, в період з 2014 року по теперішній час реєстраторами неодноразово здійснювалися реєстраційні дії, які власниця майна (позивач в справі) не ініціювала та до яких вона не має відношення.

Такі дії призвели на теперішній час до того, що, зокрема, відносно об'єктів нерухомості було припинено іпотеку, припинено обтяження майна та право власності позивача на це майно.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та законним інтересам позивача і реальної загрози невиконання рішення суду по даній справі, а тому наявні підстави для задоволення клопотання про забезпечення адміністративного позову частково.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала винесена суддею суду першої інстанції з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала судді суду першої інстанції - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 117, 118, 159, 160, 167, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково, а ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року - скасувати та ухвалити нову, якою клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_9 задовольнити частково.

Заборонити Державній реєстраційній службі України та структурним підрозділам територіальних органів Міністерства юстиції України, що забезпечують реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби України, та державним і приватним нотаріусам на всій території України вчиняти будь-які реєстраційні дії (включаючи будь-які форми відчуження, передачі в оренду, іпотеку тощо щодо наступного майна:

квартири АДРЕСА_1;

квартири АДРЕСА_2;

групи приміщень АДРЕСА_3 до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: В.Е. Мацедонська

І.Й. Петрик

Повний текст виготовлено 05.12.2016 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Петрик І.Й.

Мацедонська В.Е.