Постанова № 63152944, 01.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1096/16 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Агрошляхбуд» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Агрошляхбуд» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2016 року, Закрите акціонерне товариство «Агрошляхбуд» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адмінстраивним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області в якому просило визнати протиправним та скасувати: податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 18.04.2016 № 0002361203; податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 10.06.2016 № 0004681203; рішення Головного управління ДФС у Черкаській області № 10391/23-00-10-0210 від 24.05.2016 «Про результати розгляду скарги», яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб на суму 2 087,19 грн.

Позивач вважає, що оскільки нежитлові приміщення розташовані по вул. Сурікова, 12, в м. Черкаси зареєстровані з 29.07.2005 за ТОВ «Укр-Метал Черкаси» на праві приватної власності, тому обов'язок зі сплати земельного податку лежить саме на новому власнику з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, як це передбачено п. 287.6 ст.287 Податкового кодексу України.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що 19 березня 2016 року посадовою особою ДПІ у м. Черкасах проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (земельний податок) (вх. № 90005558769 від 29.01.2015) за 2015 рік закритого акціонерного товариства «Агрошляхбуд», за наслідками якої складено акт від 19.03.2016 № 846/23-01-15-03/03582310 (далі - акт перевірки). В акті перевірки встановлено, що при обрахуванні суми земельного податку ЗАТ «Агрошляхбуд» занижено площу земельної ділянки по вул. Сурікова, 12, на 10 885, 65 кв.м. (в податковій декларації з плати за землю на 2015 рік зазначено площу земельної ділянки 12 914, 35 кв.м., фактично площа для нарахування земельного податку складає 23 800 кв.м).

На підставі акта перевірки, 18 квітня 2016 року ДПІ у м. Черкасах прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002361203 про збільшення суми грошового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 30 130, 79 грн., в тому числі за основним платежем 20 087, 19 грн., за штрафними санкціями 10 043, 60 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, 25 квітня 2016 року позивачем подано до Головного управління ДФС у Черкаській області скаргу № 216.

Рішенням ГУ ДФС у Черкаській області від 06.05.2016 № 9448/23-00-10-0210 про продовження строку розгляду скарги, позивач повідомляється, що ГУ ДФС у Черкаській області вирішило продовжити строк розгляду скарги до 23.06.2016 включно; одночасно повідомляється, що розгляд скарги відбудеться 17.05.2016 о 10 год. 00 хв.

Згідно рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 24.05.2016 № 10391/23-00-10-0210 про результати розгляду скарги, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах від 18.04.2016 № 0002361203 в частині застосованих штрафних санкцій в сумі 5021,80 грн., в іншій частині, на суму 20 087,19 грн. основного платежу та 5021,80 грн. штрафних санкцій, залишено зазначене податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу товариства - без задоволення.

На підставі рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 24.05.2016 № 10391/23-00-10-0210, 10 червня 2016 року ДПІ у м. Черкасах прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004681203 про збільшення суми грошового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб на 25 108, 99 грн., в тому числі за основним платежем 20 087, 19 грн., за штрафними санкціями 5 021, 80 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Черкасах від 18.04.2016 № 0002361203 та рішенням ГУ ДФС у Черкаській області № 10391/23-00-10-0210 від 24.05.2016, позивачем подано скаргу № 32 від 03.06.2016 до Державної фіскальної служби України. В подальшому, позивачем було надіслано до ДФС України доповнення до скарги від 16.06.2016 №35 на податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах № 0004681203 від 10.06.2016.

Рішенням ДФС України від 28.07.2016 № 16222/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги, залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах від 18.04.2016 № 0002361203 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги (податкове повідомленя-рішення ДПІ у м. Черкасах від 10.06.2016 № 0004681203), а скаргу з доповненням - без задоволення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі - ЗК України), а справляння плати за землю - Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі - ПК України).

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 125 ЗКУ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 3. Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. права на нерухоме майно та їх обтяження виникають з моменту такої державної реєстрації.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, (п.10. ст. 79-1 ЗКУ).

Крім того, згідно ст. 377 Цивільного кодексу України від 16.01.2001 р. № 435-ІV зі змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить праве власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно до п.287.6 ст.287 ПКУ, в редакції чинній до 01.01.2015 р., при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

До 29.07.2005 року за ЗАТ «Агрошляхбуд» обліковувалась, як за платником податку на землю, земельна ділянка площею 23795 м.кв.. за яку товариство сплачувало податок на землю.

Від 29.07.2005 року ЗАТ «Агрошляхбуд» згідно договору купівлі-продажу № 5114 продало ТОВ «Укр-Метал Черкаси» частину нерухомого майна, що складалось з під'їзної колії та огорожі, яке розташовано на земельній ділянці площею 1,0886 га. Згідно з п.п. 3.3.3 п. 3.3 вказаного договору передбачено обов'язок покупця переоформити право користування земельною ділянкою.

Відповідно до угоди № 133 від 01.11.2005 p., укладеної між ТОВ «Укр-Метал Черкаси» та Черкаською міською радою, у зв'язку з придбанням нерухомого майна по вул. Сурікова, 12, ТОВ «Укр-Метал Черкаси» як землекористувач, зобов'язувався на період будівництва відшкодовувати власнику землі заподіяні збитки у вигляді плати за користування земельною ділянкою площею 1,0886 га.

Таким чином, з 29.07.2005 р. фактичним користувачем земельної ділянки під об'єктом нерухомого майна був ТОВ «Укр-Метал Черкаси».

Згідно норм чинного законодавства України, а також позиції суду, зокрема ухвала ВАСУ від 10.06.2013 p. К-23550/10, у разі встановлення обставини щодо фактичного використання суб'єктом господарювання земельної ділянки у господарській діяльності у останнього виникає обов'язок зі сплати податку на землю з дня фактичного перебування землі у користуванні, оскільки закон не передбачає звільнення від сплати земельного податку землекористувачів у разі неоформлення документів, які б підтверджували право користування чи право власності. Використання землі в Україні є платним, а тому обов'язок зі сплати податку за землю виникає з часу фактичного користування земельною ділянкою і не оформлення правовстановлюючих документів з певних причин не позбавляє такого обов'язку.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ТОВ «Укр-Метал Черкаси» припинило свою діяльність від 24.12.2012 р.

В рішенні ГУ ДФС у Черкаській області лист 2 абз. 11 зазначене що «відповідно до пп. 287.1, 287.6 ст 287 ПК (в редакції, що діяла з 01.01.2015 року).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою».

Однак не враховано той факт, що дана земельна ділянка була в користуванні ТОВ «Укр-Метал Черкаси» (ТОВ «Єврогруп ЛТД) і ЗАТ «Агрошляхбуд» не поверталася.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера ( у відношенні до ЗАТ «Агрошляхбуд» це - 25.12.2015 року).

Таким чином, з моменту придбання ТОВ «Укр-Метал Черкаси» нерухомого майна, яке розташовано на земельній ділянці площею 1,0886 га, на підставі угоди № 133 від 01.11.2015 р. і до моменту ліквідації, ТОВ «Укр-Метал Черкаси» було платником податку на землю за користування земельною ділянкою площею 1,0886 га.

ЗАТ «Агрошляхбуд» не відомо хто був фактичним користувачем земельною ділянко: площею 1,0886 га за адресою: м. Черкаси, вул. Сурікова, 12, з 24.12.2012 р. по кінець 2015 р. та хто є власником нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці.

Таким чином, так як ТОВ «Укр-Метал Черкаси» став власником нерухомого майна з 29.07.2005 року та сплачував орендну плату за землю до 2015 року, зміни в ПКУ не можуть стати підставою для звільнення фактичного власника нерухомого майна та фактичного користувача земельної ділянки під ним від сплати податку на землю, лише на підставі не виконяння ТОВ «Укр-Метал Черкаси» вимог чинного законодавства України протягом всього часу володіння нерухомими майном (близько 7 років) в частині не проведення реєстрації права власності на земельну ділянку під власним нерухомим майном.

Окрім вище зазначеного, колегія суддів звертає увагу також на положення п. 287.6. ст. 286 ПКУ, в редакції чинній після 01.01.2015 р., якою встановлено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Так, ЗАТ «Агрошляхбуд» з 14.01.2016 року відновило своє право правокористувача, за номером 828389671101 (Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права).

У відповідності до Цивільного кодексу України обов'язки і права власника виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, ЗАТ «Агрошляхбуд», відповідно до п. 287.6. ст. 286 ПКУ став платником податку на землю з 2016 року, а саме з моменту державної реєстрації правокористувача земельною ділянкою з 14.01.2016 року.

Отже, сплата ЗАТ «Агрошляхбуд» за 2015 рік податку на землю за користування земельною ділянкою площею 1,0886 га за адресою м. Черкаси, вул. Сурікова, 12, є порушенням п. 287.6. ст. 286 ПКУ, адже дата державної реєстрації права користування (власності) ЗАТ «Агрошляхбуд» на таку земельну ділянку - 14.01.2016 р.

Відповідно до п.269.1 ст.269 ПКУ платниками земельного податку є землекористувачі, а об'єктами оподаткування, згідно з п.270.1.1 та п.270.1.2 ст.270 ПКУ є, виключно, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Незважаючи на подані ЗАТ «Агрошляхбуд» заперечення та норму п.269.1 ст.269 ПКУ, згідно до якої платниками земельного податку є землекористувачі, а об'єктами оподаткування, згідно з п.270.1.1 та п.270.1.2 ст.270 ПКУ є, виключно, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, ДПІ у м. Черкасах винесла податкове повідомлення - рішення від 18.04.2016 року №0002361203.

Колегія суддів звертає увагу на те, що 25.04.2016 року ЗАТ «Агрошляхбуд» подало до ГУ ДФС у Черкаській області скаргу № 26 від 25.04.2016 року повідомивши ДПІ у м.Черкасах, на що отримала рішення №10391/23-00-10-0210 від 24.05.2016р. про результати розгляду скарги: «ГУ ДФС у Черкаській області скасовує податкове повідомлення рішення ДПІ у м.Черкасах від18.04.2016 року №0002361203 в частині застосованих ШС в сумі 5 021,80 грн, в іншій частині на суму 20 087,19 грн. основного платежу та 5 021,80 грн. ШС, залишає зазначене податкове повідомлення- рішення без змін, а скаргу товариства без задоволення».

Згідно з п. 56.8. ст. 56 ПКУ передбачено, що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Скарга ЗАТ «Агрошляхбуд» була отримана ГУ ДФС у Черкаській області 25.04.2016 року, про що свідчить відмітка канцелярії контролюючого органу на листі-скарзі.

Згідно п. 56.9. ст. 56 ПКУ керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

ЗАТ «Агрошляхбуд» 25.05.2016 року було отримано рішення ГУ ДФС у Черкаській області №10391/23-00-10-0210 від 24.05.2016р. про результати розгляду скарги.через 30 днів при цьому контролюючим органом не повідомлялось про продовження строку розгляду скарги платника податків.

Таким чином, в порушення норм п. 56.8. та п. 56.9. ст. 56 ПКУ ГУ ДФС у Черкаській області було винесено рішення №10391/23-00-10-0210 від 24.05.2016 р.

Відповідно до абз. 2 п. 56.9. ст. 56 ПКУ передбачено що, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Отже, згідно з абз. 2 п. 56.9. ст. 56 ПКУ скаргу ЗАТ «Агрошляхбуд» слід вважати повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Відповідно до вище зазначеного колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції невповній мірі досліджено обставини справи, у зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Окрім вище зазначеного колегія суддів звертає увагу на п. 56.21. ст. 56 ПКУ України, яка визначає, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно- правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Агрошляхбуд» - задоволити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року - скасувати.

Адміністративний позовом Закритого акціонерного товариства «Агрошляхбуд» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 18.04.2016 № 0002361203, від 10.06.2016 № 0004681203 та рішення Головного управління ДФС у Черкаській області № 10391/23-00-10-0210 від 24.05.2016 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 01 грудня 2016 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.