Ухвала суду № 63152920, 30.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20862/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

30 листопада 2016 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Канівець К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Енвіжн-Україна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Енвіжн-Україна» до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Енвіжн-Україна», звернулось до суду із адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000583920 та №0000593920 від 27.10.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2015 позов ПрАТ «Енвіжн-Україна» задоволений повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2015 змінено, а саме: виключено четвертий абзац її резолютивної частини, а в іншій частині - залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.04.2016 № К/800/21304/15 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2015 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України були надані вказівки, які необхідно врахувати суду під час нового розгляду даної справи. Зокрема, судом касаційної інстанції було зазначено, що задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що перевірка позивача призначена в рамках кримінального провадження № 12014000000000060, а оскаржені податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем до набрання законної сили відповідним судовим рішенням, тобто, з порушенням вимог п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України. З урахуванням встановлених обставин та за результатами аналізу змісту норм пп. 78.1.11 п.78.1 ст. 78, п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо помилковості посилань судів попередніх інстанцій на приписи п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України як на підставу для скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Разом з цим, суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що судами першої та апеляційної інстанцій надано передчасну юридичну оцінку фактичним обставинам справи, не досліджено докази, які мають суттєве значення для розгляду адміністративної справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими. Так, судами попередніх інстанцій взагалі не досліджувались господарські операції позивача з контрагентами, первинні документи за такими операціями, використання придбаних благ у господарській діяльності позивача, доцільність та економічна мета укладення правочинів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2016 року в задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч. 1 статі 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку та з урахуванням висновків Вищого адміністративного суду України прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем з 17.09.2014 по 07.10.2014 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Енвіжн-Україна», з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до державного бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ТОВ «Бізнес- Оск», ТОВ «Інвестпромгруп», ПП «Оргспецсервіс», ТОВ «Промремторг-12» за період з 01.01.2013 по 20.03.2014.

За результатами зазначеною перевірки складено акт № 1176/28-10-39-20/19494134 від 14.10.2014 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень:

- п. 44.1 ст. 44, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, пп. 1391.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства за 2013 рік на суму 3 609 530 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.3 і 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 7 334 092,12 грн., в тому числі по періодам: за червень 2013 року в сумі 2 524 289,74 грн.; за липень 2013 року в сумі 1 041 587,38 грн., за серпень 2013 року в сумі 3 768 215 грн.

З урахуванням вищенаведених обставин в акті перевірки відповідач дійшов висновку про відсутність у ПрАТ «Енвіжн-Україна» правових підстав для формування витрат у розмірі 18 997 524 грн. та податкового кредиту на суму ПДВ 7 334 092,12 грн. по господарським операціями з ТОВ «Бізнес-Оск», ТОВ «Інвестпромгруп», ПП «Оргспецсервіс» і ТОВ «Промремторг-12».

В своєму рішенні від 24.10.2014 № 19344/10/28-10-39-2-11 відповідач за результатами розгляду заперечень позивача на висновки акта перевірки встановив факт допущеної під час складання такого акта арифметичної помилки при розрахунку суми ПДВ по операціях ПрАТ «Енвіжн-Україна» з ТОВ «Бізнес-Оск», ТОВ «Інвестпромгруп», ПП «Оргспецсервіс» і ТОВ «Промремторг-12», що була відображена у складі податкового кредиту позивачам, та виклав висновки акта перевірки у новій редакції.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень податкового законодавства податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»:

- № 0000583920 від 27.10.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 9 272 550 грн., в тому числі за основним платежем - 7 418 040 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 1 854 510 грн.;

- № 0000593920 від 27.10.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 4 511 913 грн., в тому числі за основним платежем - 3 609 530 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 902 383 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення № 0000583920 та № 0000593920 від 27.10.2014 були залишені без змін згідно рішення Державної фіскальної служби України №9057/6/99-99-10-01-04-25 від 19.12.2014.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся із даним позовом.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову погодився з висновками акту перевірки відповідача про відсутність факту реального здійснення господарських операцій, оскільки ці операції не підтверджено належним чином відповідними документами та направленні на зменшення податкового тягаря.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до норми пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України «витрати» - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Об'єкт оподаткування цим податком визначений у ст. 134 Податкового кодексу України.

Згідно п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 зазначеного Кодексу. Зокрема, за нормою пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають в себе собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Одночасно нормою абз. 1 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Також, згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу норми п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України), а саме - наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 «Про затвердження Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071 та діяв до 01.03.2014 (тобто, був чинним на момент виникнення спірних правовідносин).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, положеннями Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної визначені окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Так, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.04.2016 зазначено, що судами попередніх інстанцій взагалі не досліджувались господарські операції позивача з контрагентами, первинні документи за такими операціями, використання придбаних благ у господарській діяльності позивача, доцільність та економічна мета укладення правочинів.

З'ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції судам слід ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в акті перевірки або зафіксовані іншими доказами. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватись з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Факт відсутності здійснення господарської операції може підтверджуватись такими обставинами: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатності фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, відсутність управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Так, судом першої інстанції встановлено, що в травні 2013 року між позивачем ПрАТ «Сітронікс інформаційні технології Україна» (перейменоване згодом на ПрАТ «Енвіжн-Україна»), як замовником, і ПП «Оргспецсервіс» (в особі директора ОСОБА_3.), - як виконавцем, були укладені однотипні договори щодо надання платних послуг (далі -договори про надання послуг), а саме:

- договір № 00105-1 від 01.05.2013, предметом якого визначено технічну підтримку та забезпечення працездатності мереж на базі обладнання СІSCO DWDM та IP/MPLS за четвертий обліковий період, фаза 1 (надалі - послуги), включаючи проведення випробувань комплексу та його експлуатації. Результатом наданих послуг є надання послуги по технічній підтримці та забезпеченню працездатності мереж. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 2 897 752,13 грн. (в т.ч. ПДВ - 482 958,69 грн.).;

- договір № 0105-1 від 01.05.2013, предметом якого визначено технічну підтримку та забезпечення працездатності мереж на базі обладнання СІSCO DWDM та IP/MPLS за третій обліковий період фаза 1 (надалі - послуги), включаючи інформаційно-консультаційні послуги стосовно методології розгортання мережевого рішення, питання розробки HLD (High Level Design) та (Low Level Design). Результатом наданих послуг є надання послуги по технічній підтримці та забезпеченню працездатності мереж. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 2 897 752,13 грн. (в т.ч. ПДВ - 482 958,69 грн.);

- договір № 31005-01 від 01.05.2013, предметом якого визначено технічну підтримку та забезпечення працездатності мереж на базі обладнання СІSCO DWDM та IP/MPLS за третій обліковий період фаза 2 (надалі - послуги), включаючи інформаційно-консультаційні послуги стосовно методології розгортання мережевого рішення, питання розробки HLD (High Level Design) та (Low Level Design). Результатом наданих послуг є надання послуги по технічній підтримці та забезпеченню працездатності мереж. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 2 897 752,13 грн. (в т.ч. ПДВ - 482 958,69 грн.);

- договір № 3105-001 від 01.05.2013, предметом якого визначено технічну підтримку та забезпечення працездатності мереж на базі обладнання СІSCO DWDM та IP/MPLS за четвертий обліковий період, фаза 2 (надалі - послуги), включаючи проведення випробувань комплексу та його експлуатації. Результатом наданих послуг є надання послуги по технічній підтримці та забезпеченню працездатності мереж. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 2 897 752,13 грн. (в т.ч. ПДВ - 482 958,69 грн.);

- договір № 3105-2 від 31.05.2013, згідно якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з розробки, тестування, впровадження, надання технічної та сервісної підтримки обладнання та інформаційно-консультаційні послуги. Результатом наданих послуг є надання послуги з розробки, тестування, впровадження, надання технічної та сервісної підтримки обладнання та інформаційно-консультаційних послуг. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 3 390 751,48 грн. (в т.ч. ПДВ - 565 125,24 грн.). В додатках №№ 1 - 5 до цього договору наведений перелік та вартість послуг.

Відповідно до умов зазначених в договорах виконавець зобов'язаний: якісно та своєчасно виконати послуги; для виконання послуг виконавець зобов'язується виділити фахівців, що володіють досвідом і знаннями, необхідними для успішного їх виконання; інформувати замовника про хід виконання послуг та негайно повідомляти про виникаючі складнощі, які можуть вплинути на вартість або строки їх виконання; усувати при виконанні договорів, а також в процесі прийняття результатів послуг у погодженому сторонами порядку та строки, усі виявлені замовником недоліки за власний рахунок; нести відповідальність за дії третіх осіб, у випадку залучення їх до виконання послуг за цими договорами.

Виконавцю надано право достроково передати замовнику результати наданих послуг при наявності згоди замовника на їх дострокове прийняття, письмово повідомивши про це замовника за 3 календарні дні до бажаної дати передачі результатів послуг.

Водночас замовник зобов'язується здійснити своєчасну оплату послуг, протягом терміну дії договору надавати по запитах виконавця інформацію, необхідну для виконання виконавцем своїх зобов'язань за цим договором, та має право, зокрема, перевіряти процес і якість послуг, що надаються виконавцем.

Послуги надаються спеціалістами виконавця в робочі дні з 9-00 до 18-00 години на території замовника, або віддалено з місця розташування виконавця. Послуги вважаються виконаними виконавцем і прийнятими замовником з моменту підписання акта виконаних робіт/надання послуг уповноваженими представниками сторін. Виконавець протягом 3 робочих днів з моменту надання послуг надає замовнику акт приймання-передачі робіт/надання послуг на підписання разом із результатом наданих послуг у електронному вигляді.

На підтвердження правомірності формування сум витрат і податкового кредиту за вказаними договорами з даним контрагентом, позивачем надані копії наступних документів: акти від 30.06.2013 на суми 2 897 752,13 грн., 2 897 752,13 грн., 2 897 752,13 грн., 2 897 752,13 грн., 250 560,91 грн., 1 009 126,75 грн., 1 164 875,12 грн., 655 913,70 грн. і 310 275 грн., дані акти складені та підписані представниками сторін (зі сторони замовника генеральним директором ОСОБА_4, зі сторони виконавця ОСОБА_3.) у вихідний день (неділя); податкові накладні №52 від 30.06.2013, № 51 від 30.06.2013, № 54 від 30.06.2013, № 53 від 30.06.2013, № 50 від 30.06.2013, № 49 від 30.06.2013, № 48 від 30.06.2013, № 47 від 30.06.2013, № 46 від 30.06.2013; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР) відносно ПП «Оргспецсервіс»; довідка з органу статистики відносно ПП «Оргспецсервіс» (за даними якої до видів діяльності підприємства відноситься діяльність з ремонту і технічного обслуговування машин і устаткування промислового призначення, а відомості про здійснення діяльності з розробки програмного забезпечення, консультування з питань інформатизації); свідоцтво про реєстрацію ПП «Оргспецсервіс» платником ПДВ.

За результатами дослідження наданих позивачем документів суд встановив, що в текстах договорів про надання послуг з додатками до них та актів наданих послуг відсутні жодні посилання на економічне обґрунтування (розрахунок собівартості) договірних сум.

Також в текстах актів наданих послуг виконавців відсутні посилання на конкретне місце надання послуг, передачу замовнику від виконавців за результатами наданих послуг фактичних результатів таких послуг в електронній та/або паперовій формі (зокрема, визначений обсяг інформаційних даних, розроблені технічні завдання та вимоги на програмне забезпечення і засоби, розроблені тестові сценарії, тексти консультацій та рекомендацій, звітів щодо аналізу ринку оркестровки ІТ-процесів, результатів проведених тестувань працівників, тощо), перелік обладнання, щодо якого надавалися послуги з сервісного обслуговування.

Також встановлено, що згідно п.2.1 укладених договорів №31005-01 від 01.05.2013, №00105-1 від 01.05.2013, №3105-001 від 01.05.2013, №0105-1 від 01.05.2013, № 3105-2 від 31.05.2013 виконавець -ПП «Оргспецсервіс» зобов'язується якісно та своєчасно виконати послуги. Для виконання послуг виконавець зобов'язується виділити фахівців, що володіють досвідом і знаннями, необхідними для успішного їх виконання. Пунктом 3.1 зазначених договорів передбачено, що послуги надаються спеціалістами виконавця в робочі дні з 9-00 до 18-00 на території замовника - ПрАТ «Енвіжн-Україна» або віддалено з місця розташування виконавця. Відповідно до п.6.2 вищевказаних договорів ПП «Оргспецсервіс» протягом 3 робочих днів з моменту надання послуг надає позивачу як замовнику акт приймання-передачі робіт/надання послуг на підписання разом із результатом наданих послуг в електронному вигляді. Так на підставі зазначених договорів ПП «Оргспецсервіс» 30.06.2013 (неділя) було оформлено та підписано акти щодо надання послуг.

Тобто акти наданих послуг ПП «Оргспецсервіс», всупереч п.3.1 умов договорів складені та підписані сторонами у неробочі дні, та результатами дострокового надання послуг у всіх випадках.

Відповідно до укладених договорів №31005-01 від 01.05.2013, №00105-1 від 01.05.2013, №3105-001 від 01.05.2013, №0105-1 від 01.05.2013, № 3105-2 від 31.05.2013 виконавець - ПП «Оргспецсервіс» за незначний період (з 01.05.2013 по 30.06.2013), що фактично складає 37 робочих днів) надав послуг на значну суму 12 196 767,75 грн., тобто вартість одного робочого дня склала 387 938,46 грн.

В свою чергу згідно даних 1-ДФ (Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку) за ІІ квартал 2013 року кількість працюючих на ПП «Оргспецсервіс» складала 10 осіб (в тому числі директор (головний бухгалтер) ОСОБА_3.), кожному з яких нараховано доходів (заробітної плати) у сумі 2294 грн.

Суд звертає увагу, на те що за наступний період з 01.07.2013 по 20.03.2014 звітність за формою ДФ-1 ПП «Оргспецсервіс» не подана, що свідчить про відсутність трудових ресурсів. Остання звітність подана ПП «Оргспецсервіс» 20.11.2013 з нульовими показниками, податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік не подано.

Крім того необхідно зазначити, що основним видом діяльності ПП «Оргспецсервіс» є діяльність у сфері права, тоді як предметом укладених між позивачем та ПП «Оргспецсервіс» договорів було надання послуг у сфері технічної підтримки та забезпечення працездатності мереж на базі обладнання СІSCO DWDM та IP/MPLS, послуги з сервісного обслуговування, впровадження ПЗ Cadmech UG v/6, технічна підтримка ORACLE рівня Oracle Premier Product Support, надання рекомендацій.

Також на підтвердження реальності здійснення та надання зазначених за договорами послуг не було надано інформацію щодо кваліфікованих осіб, якими надавались зазначені послуги, їх прізвища, ім'я, по батькові, кваліфікацію (знання, досвід, освіта) та відповідно документальне підтвердження їх роботи на підприємстві.

Таким чином не під час проведення податковим органом документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді першої та апеляційної інстанцій позивачем не надано жодних документів, які б в дійсності підтверджували як факти реальності надання ПП «Оргспецсервіс», послуг з розробки програмного забезпечення і засобів, технічної підтримки та/або сервісного обслуговування обладнання, інформаційно-консультаційних та інших послуг, так і наявність зв'язку таких операцій з господарською діяльністю ПрАТ «Енвіжн-Україна».

Також судом першої інстанції встановлено, що в липні 2013 року між позивачем, як замовником, і ТОВ «Промремторг-12» (в особі директора ОСОБА_5.), - як виконавцем, були укладені однотипні договори щодо надання платних послуг, зокрема:

- договір № 10-07/13 від 10.07.2013, згідно якого виконавець зобов'язується надати для замовника послуги з розробки детальної архітектури системи фінансового менеджменту. Результатом наданих послуг є надання послуг з розробки детальної архітектури системи фінансового менеджменту. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 4 283 820 грн. (в т.ч. ПДВ - 713 970 грн.);

- договір № 15-07/13 від 15.07.2013, згідно якого виконавець зобов'язується надати для замовника послуги з розробки плану інтеграції апаратного забезпечення, що поставляється до ІТ інфраструктури замовника (включаючи план міграції ІТ сервісів до нових версій). Результатом наданих послуг є надання послуг з розробки плану інтеграції апаратного забезпечення, що поставляється до ІТ інфраструктури замовника (включаючи план міграції ІТ сервісів до нових версій). Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 3 807 840 грн. (в т.ч. ПДВ - 634 640 грн.).

Згідно з умовами зазначених договорів виконавець зобов'язаний: якісно та своєчасно виконати послуги; для виконання послуг виконавець зобов'язується виділити фахівців, що володіють досвідом і знаннями, необхідними для успішного їх виконання; інформувати замовника про хід виконання послуг та негайно повідомляти про виникаючі складнощі, які можуть вплинути на вартість або строки їх виконання; усувати при виконанні договорів, а також в процесі прийняття результатів послуг у погодженому сторонами порядку та строки, усі виявлені замовником недоліки за власний рахунок; нести відповідальність за дії третіх осіб, у випадку залучення їх до виконання послуг за цими договорами.

Виконавцю надано право достроково передати замовнику результати наданих послуг при наявності згоди замовника на їх дострокове прийняття, письмово повідомивши про це замовника за 3 календарні дні до бажаної дати передачі результатів послуг.

Разом з цим, замовник зобов'язується здійснити своєчасну оплату послуг, протягом терміну дії договору надавати по запитах виконавця інформацію, необхідну для виконання виконавцем своїх зобов'язань за цим договором, та має право, зокрема, перевіряти процес і якість послуг, що надаються виконавцем.

Послуги надаються спеціалістами виконавця в робочі дні з 9-00 до 18-00 години на території замовника, або віддалено з місця розташування виконавця. Послуги вважаються виконаними виконавцем і прийнятими замовником з моменту підписання акта виконаних робіт/надання послуг уповноваженими представниками сторін. Виконавець протягом 3 робочих днів з моменту надання послуг надає замовнику акт приймання-передачі робіт/надання послуг на підписання разом із результатом наданих послуг у електронному вигляді.

На підтвердження виконання зобов'язань з ТОВ «Промремторг-12» позивачем надано копії наступних документів: акти від 31.08.2013 на суми 4 283 820 грн. і 3 807 840 грн., зазначені акти складені та підписані представниками сторін (зі сторони замовника генеральним директором ОСОБА_4, зі сторони виконавця директором ОСОБА_5.) у вихідний день (субота); податкові накладні №1368 від 31.08.2013, № 1367 від 31.08.2013, виписаних за підписом ОСОБА_5; виписка з ЄДР відносно ТОВ «Промремторг-12»; довідка з органу статистики відносно ТОВ «Промремторг-12» (за даними якої до видів діяльності підприємства відноситься в т.ч. видання іншого програмного забезпечення); свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Промремторг-12» платником ПДВ; нотаріально посвідчена заява ОСОБА_5 від 18.04.2014, де останній в загальному порядку підтверджує, що він був директором товариства та протягом 2013 року проводив фінансово-господарську діяльність з позивачем, укладав угоди, підписував первинні документи.

За результатами дослідження наданих позивачем документів суд встановив, що в текстах договорів про надання послуг з додатками до них та актів наданих послуг відсутні жодні посилання на економічне обґрунтування (розрахунок собівартості) договірних сум.

Крім того, в текстах актів наданих послуг виконавців відсутні посилання на конкретне місце надання послуг, передачу замовнику від виконавців за результатами наданих послуг фактичних результатів таких послуг в електронній та/або паперовій формі (зокрема, визначений обсяг інформаційних даних, розроблені технічні завдання та вимоги на програмне забезпечення і засоби, розроблені тестові сценарії, тексти консультацій та рекомендацій, звітів щодо аналізу ринку оркестровки ІТ-процесів, результатів проведених тестувань працівників, тощо), перелік обладнання, щодо якого надавалися послуги з сервісного обслуговування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, згідно п.2.1 укладених договорів №15-07/13 від 15.07.2013 та №10-07/13 від 10.07.2013 виконавець - ТОВ «Промремторг-12» зобов'язується якісно та своєчасно виконати послуги. Для виконання послуг виконавець зобов'язується виділити фахівців, що володіють досвідом і знаннями, необхідними для успішного їх виконання. Пунктом 3.1 зазначених договорів передбачено, що послуги надаються спеціалістами виконавця в робочі дні з 9-00 до 18-00 на території замовника - ПрАТ «Енвіжн-Україна» або віддалено з місця розташування виконавця. Відповідно до п.6.2 вищевказаних договорів ТОВ «Промремторг-12» протягом 3 робочих днів з моменту надання послуг надає позивачу як замовнику акт приймання-передачі робіт/надання послуг на підписання разом із результатом наданих послуг в електронному вигляді. Так на підставі зазначених договорів ТОВ «Промремторг-12» 31.08.2013 (субота) було оформлено та підписано акти щодо надання послуг.

Тобто акти наданих послуг ТОВ «Промремторг-12» всупереч п.3.1 умов договорів складені та підписані сторонами у неробочі дні, та результатами дострокового надання послуг у всіх випадках.

Відповідно до укладених договорів №15-07/13 від 15.07.2013 та №10-07/13 від 10.07.213 виконавець - ТОВ «Промремторг-12» за незначний період (з 10.07.2013 по 31.08.2013, що фактично складає 37 робочих днів) надав послуг на значну суму 6 743 050 000 грн., тобто вартість одного робочого дня склала 189 811,84 грн.

Водночас згідно даних 1-ДФ (Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку) за ІІІ квартал 2013 року кількість працюючих на ТОВ «Промремторг-12» складала 1 особу -директор (засновник) ОСОБА_5 Разом з цим необхідно зазначити, що відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_6 (начальник відділу ОВ ПрАТ «Донецьк Сталь МЗ») від 27.03.2014 встановлено, що ОСОБА_5 з 03.06.2012 працює в його прямому підпорядкуванні на посаді старшого охоронця у відділі оперативного реагування.

Інформацію щодо кваліфікованих осіб, якими могли надаватись послуги відповідно до укладених договорів №15-07/13 від 15.07.2013 та №10-07/13 від 10.07.2013, їх прізвища, ім'я, по батькові, кваліфікація (знання, освіта, досвід) та результати їх роботи з наданих при перевірці податковим органом та у суді не підтверджено.

Таким чином, ні під час проведення податковим органом документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді першої та апеляційної інстанцій позивачем не надано жодних документів, що, зокрема, первинні, які б в дійсності підтверджували як факти реальності надання ТОВ «Промремторг-12», послуг з розробки програмного забезпечення і засобів, технічної підтримки та/або сервісного обслуговування обладнання, інформаційно-консультаційних та інших послуг, так і наявність зв'язку таких операцій з господарською діяльністю ПрАТ «Енвіжн-Україна».

Судом першої інстанції встановлено, що в липні 2013 року між позивачем, як замовником, і ТОВ «Інвестпромгруп»» (в особі директора ОСОБА_7.), - як виконавцем, були укладені однотипні договори щодо надання платних послуг, а саме:

- договір № MTS384 від 01.07.2013 з ТОВ «Інвестпромгруп», згідно якого виконавець зобов'язується надати для замовника послуги із забезпечення надання технічної підтримки для конвергентної системи попередньої обробки подій абонентів «Mediation Solution» за період з 01.07.2013 по 31.12.2013. Результатом наданих послуг є надання послуг із забезпечення надання технічної підтримки для конвергентної системи попередньої обробки подій абонентів «Mediation Solution» за період з 01.07.2013 по 31.12.2013. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 4 007 429,16 грн. (в т.ч. ПДВ - 667 904,86 грн.);

- договір № MTS385 від 02.07.2013 з ТОВ «Інвестпромгруп», згідно якого виконавець зобов'язується надати для замовника послуги із забезпечення інтеграції PCEF. Результатом наданих послуг є надання послуг із забезпечення інтеграції PCEF. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 2 910 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 485 000 грн.);

За умовами зазначених договорів виконавець зобов'язаний: якісно та своєчасно виконати послуги; для виконання послуг виконавець зобов'язується виділити фахівців, що володіють досвідом і знаннями, необхідними для успішного їх виконання; інформувати замовника про хід виконання послуг та негайно повідомляти про виникаючі складнощі, які можуть вплинути на вартість або строки їх виконання; усувати при виконанні договорів, а також в процесі прийняття результатів послуг у погодженому сторонами порядку та строки, усі виявлені замовником недоліки за власний рахунок; нести відповідальність за дії третіх осіб, у випадку залучення їх до виконання послуг за цими договорами.

Виконавцю надано право достроково передати замовнику результати наданих послуг при наявності згоди замовника на їх дострокове прийняття, письмово повідомивши про це замовника за 3 календарні дні до бажаної дати передачі результатів послуг.

В свою чергу замовник зобов'язується здійснити своєчасну оплату послуг, протягом терміну дії договору надавати по запитах виконавця інформацію, необхідну для виконання виконавцем своїх зобов'язань за цим договором, та має право, зокрема, перевіряти процес і якість послуг, що надаються виконавцем.

Послуги надаються спеціалістами виконавця в робочі дні з 9-00 до 18-00 години на території замовника, або віддалено з місця розташування виконавця. Послуги вважаються виконаними виконавцем і прийнятими замовником з моменту підписання акта виконаних робіт/надання послуг уповноваженими представниками сторін. Виконавець протягом 3 робочих днів з моменту надання послуг надає замовнику акт приймання-передачі робіт/надання послуг на підписання разом із результатом наданих послуг у електронному вигляді.

На підтвердження правомірності формування сум витрат і податкового кредиту за вказаними договорами з даним контрагентом, позивачем надані копії наступних документів: акти від 31.07.2013 на суми 4 007 429,16 грн. і 2 910 000 грн., зазначені акти складені та підписані представниками сторін (зі сторони замовника генеральним директором ОСОБА_4, зі сторони виконавця директором ОСОБА_7.); податкові накладні № 1 від 31.07.2013, №2 від 31.07.2013, виписані за підписом ОСОБА_7; нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_7 від 17.04.2014 (аналогічна за формою заяві ОСОБА_5 від 18.04.2014), де останній в загальному порядку підтверджує, що він був директором товариства та протягом 2013 року проводив фінансово-господарську діяльність з позивачем, укладав угоди, підписував первинні документи.

За результатами дослідження наданих позивачем документів суд встановив, що в текстах договорів про надання послуг з додатками до них та актів наданих послуг відсутні жодні посилання на економічне обґрунтування (розрахунок собівартості) договірних сум.

Також в текстах актів наданих послуг виконавців відсутні посилання на конкретне місце надання послуг, передачу замовнику від виконавців за результатами наданих послуг фактичних результатів таких послуг в електронній та/або паперовій формі (зокрема, визначений обсяг інформаційних даних, розроблені технічні завдання та вимоги на програмне забезпечення і засоби, розроблені тестові сценарії, тексти консультацій та рекомендацій, звітів щодо аналізу ринку оркестровки ІТ-процесів, результатів проведених тестувань працівників, тощо), перелік обладнання, щодо якого надавалися послуги з сервісного обслуговування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, згідно п.2.1 укладених договорів №MTS384 від 01.07.2013 та № MTS385 від 02.07.2013 виконавець - ТОВ «Інвестпромгруп» зобов'язується якісно та своєчасно виконати послуги. Для виконання послуг виконавець зобов'язується виділити фахівців, що володіють досвідом і знаннями, необхідними для успішного їх виконання. Пунктом 3.1 зазначених договорів передбачено, що послуги надаються спеціалістами виконавця в робочі дні з 9-00 до 18-00 на території замовника - ПрАТ «Енвіжн-Україна» або віддалено з місця розташування виконавця. Відповідно до п.6.2 вищевказаних договорів ТОВ «Інвестпромгруп» протягом 3 робочих днів з моменту надання послуг надає позивачу як замовнику акт приймання-передачі робіт/надання послуг на підписання разом із результатом наданих послуг в електронному вигляді.

Відповідно до укладених договорів №MTS384 від 01.07.2013 та № MTS385 від 02.07.2013 виконавець - ТОВ «Інвестпромгруп» за незначний період (з 01.07.2013 по 31.07.2013, що фактично складає 23 робочих днів) надало послуг на значну суму 5 764 524,3 грн., тобто вартість одного робочого дня склала 255 423,97 грн.

Водночас згідно даних 1-ДФ (Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку) за ІІІ квартал 2013 року кількість працюючих на ТОВ «Інвестпромгруп» складала 2 особи -директор (головний бухгалтер) ОСОБА_7, та ще одна особа, що була звільнена 30.08.2013.

На підтвердження реальності здійснення та надання зазначених за договорами послуг не було надано інформацію щодо кваліфікованих осіб, якими надавались зазначені послуги, їх прізвища, ім'я, по батькові, кваліфікацію (знання, досвід, освіта) та відповідно документальне підтвердження їх роботи.

Таким чином не під час проведення податковим органом документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді першої та апеляційної інстанцій позивачем не надано жодних документів, що, зокрема, первинні, які б в дійсності підтверджували як факти реальності надання ТОВ «Інвестпромгруп», послуг з розробки програмного забезпечення і засобів, технічної підтримки та/або сервісного обслуговування обладнання, інформаційно-консультаційних та інших послуг, так і наявність зв'язку таких операцій з господарською діяльністю ПрАТ «Енвіжн-Україна».

Також судом першої інстанції встановлено, що в червні-липні 2013 року між позивачем, як замовником, і ТОВ «Бізнес-Оск» (в особі директора ОСОБА_8.) - як виконавцем, були укладені однотипні договори щодо надання платних послуг, зокрема:

- договір №24-06/13 від 24.06.2013, згідно якого виконавець зобов'язується надати для замовника послуги з розробки технічного завдання на функціонування програмних засобів для системи контролю дорожнього руху. Результатом наданих послуг є надання послуг з розробки технічного завдання на функціонування програмних засобів для системи контролю дорожнього руху. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 8 091 660 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 348 610 грн.);

- договір №01-07/13 від 01.07.2013, згідно якого виконавець зобов'язується надати для замовника послуги з розробки технічних вимог до апаратних засобів систем контролю дорожнього руху. Результатом наданих послуг є надання послуг з розробки технічних вимог до апаратних засобів систем контролю дорожнього руху. Строк надання послуг за договором - до 31.12.2013. Договірна ціна - 6 425 730 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 070 995 грн.).

Згідно з умовами зазначених договорів виконавець зобов'язаний: якісно та своєчасно виконати послуги; для виконання послуг виконавець зобов'язується виділити фахівців, що володіють досвідом і знаннями, необхідними для успішного їх виконання; інформувати замовника про хід виконання послуг та негайно повідомляти про виникаючі складнощі, які можуть вплинути на вартість або строки їх виконання; усувати при виконанні договорів, а також в процесі прийняття результатів послуг у погодженому сторонами порядку та строки, усі виявлені замовником недоліки за власний рахунок; нести відповідальність за дії третіх осіб, у випадку залучення їх до виконання послуг за цими договорами.

Виконавцю надано право достроково передати замовнику результати наданих послуг при наявності згоди замовника на їх дострокове прийняття, письмово повідомивши про це замовника за 3 календарні дні до бажаної дати передачі результатів послуг.

Разом з цим, замовник зобов'язується здійснити своєчасну оплату послуг, протягом терміну дії договору надавати по запитах виконавця інформацію, необхідну для виконання виконавцем своїх зобов'язань за цим договором, та має право, зокрема, перевіряти процес і якість послуг, що надаються виконавцем.

Послуги надаються спеціалістами виконавця в робочі дні з 9-00 до 18-00 години на території замовника, або віддалено з місця розташування виконавця. Послуги вважаються виконаними виконавцем і прийнятими замовником з моменту підписання акта виконаних робіт/надання послуг уповноваженими представниками сторін. Виконавець протягом 3 робочих днів з моменту надання послуг надає замовнику акт приймання-передачі робіт/надання послуг на підписання разом із результатом наданих послуг у електронному вигляді.

На підтвердження виконання зобов'язань з ТОВ «Бізнес-Оск» позивачем надано копії наступних документів: акти від 31.08.2013 на суми 8 091 660 грн. і 6 425 730 грн., дані акти складені та підписані представниками сторін (зі сторони замовника генеральним директором ОСОБА_4, зі сторони виконавця директором ОСОБА_8.) у вихідний день (субота); податкові накладні №1366 від 31.08.2013, №1365 від 31.08.2013, виписані за підписом ОСОБА_8; виписка з ЄДР відносно ТОВ «Бізнес-Оск»; довідка з органу статистики відносно ТОВ «Бізнес-Оск» (за даними якої до видів діяльності підприємства відноситься в т.ч. діяльність з ремонту і технічного обслуговування машин і устаткування промислового призначення, а відомості про здійснення діяльності з розробки програмного забезпечення, консультування з питань інформатизації); свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Бізнес-Оск» платником ПДВ; нотаріально посвідчена заява ОСОБА_8 від 28.04.2014 (аналогічна за формою заяві ОСОБА_5 від 18.04.2014), де останній в загальному порядку підтверджує, що він був директором товариства та протягом 2013 року проводив фінансово-господарську діяльність з позивачем, укладав угоди, підписував первинні документи, та на підтвердження проведення взаєморозрахунку з контрагентами-виконавцями позивач надав до матеріалів справи копії платіжних доручень та виписок банку по особовому рахунку.

За результатами дослідження наданих позивачем документів суд встановив, що в текстах договорів про надання послуг з додатками до них та актів наданих послуг відсутні жодні посилання на економічне обґрунтування (розрахунок собівартості) договірних сум.

Суд звертає увагу, що в текстах актів наданих послуг виконавців відсутні посилання на конкретне місце надання послуг, передачу замовнику від виконавців за результатами наданих послуг фактичних результатів таких послуг в електронній та/або паперовій формі (зокрема, визначений обсяг інформаційних даних, розроблені технічні завдання та вимоги на програмне забезпечення і засоби, розроблені тестові сценарії, тексти консультацій та рекомендацій, звітів щодо аналізу ринку оркестровки ІТ-процесів, результатів проведених тестувань працівників, тощо), перелік обладнання, щодо якого надавалися послуги з сервісного обслуговування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, згідно п.2.1 укладених договорів №24-06/13 від 24.06.2013 та №01-07/13 від 01.07.2013 виконавець - ТОВ «Бізнес-Оск» зобов'язується якісно та своєчасно виконати послуги. Для виконання послуг виконавець зобов'язується виділити фахівців, що володіють досвідом і знаннями, необхідними для успішного їх виконання. Пунктом 3.1 зазначених договорів передбачено, що послуги надаються спеціалістами виконавця в робочі дні з 9-00 до 18-00 на території замовника - ПрАТ «Енвіжн-Україна» або віддалено з місця розташування виконавця. Відповідно до п.6.2 вищевказаних договорів ТОВ «Бізнес-Оск» протягом 3 робочих днів з моменту надання послуг надає позивачу як замовнику акт приймання-передачі робіт/надання послуг на підписання разом із результатом наданих послуг в електронному вигляді. Так на підставі зазначених договорів ТОВ «Бізнес-Оск» 31.08.2013 (субота) було оформлено та підписано акти щодо надання послуг. Тобто акти наданих послуг ТОВ «Бізнес-ОСК», всупереч п.3.1 умов договорів складені та підписані сторонами у неробочі дні, та результатами дострокового надання послуг у всіх випадках.

Відповідно до укладених договорів №24-06/13 від 24.06.2013 та №01-07/13 від 01.07.2013 виконавець - ТОВ «Бізнес-Оск» за незначний період (з 24.06.2013 по 31.08.2013, що фактично складає 49 робочих днів) надало послуг на значну суму 12 097 825 грн., тобто вартість одного робочого дня склала 259 312,66 грн.

В свою чергу згідно даних 1-ДФ (Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку) за ІІІ квартал 2013 року кількість працюючих на ТОВ «Бізнес-Оск» складала 1 особу -директор (головний бухгалтер) ОСОБА_8 Разом з цим необхідно зазначити, що відповідно до протоколу допиту свідка від 02.03.2014 встановлено, що ОСОБА_8, єдиний працівник ТОВ «Бізнес-Оск» має середню освіту, економічної освіти та спеціальних знань в галузі ведення бухгалтерського і податкового обліку не має, на зазначеному підприємстві ніколи не працював, ні в якості директора, ні в якості іншої посадової особи, ніколи не здійснював господарську та підприємницьку діяльність від імені ТОВ «Бізнес-Оск», не виконував роботи, не надавав послуги і не отримував їх. Спеціальними знаннями та досвідом необхідних для надання послуг відповідно до договорів №24-06/13 від 24.06.2013 та №01-07/13 від 01.07.2013 не володіє.

На підтвердження реальності здійснення та надання зазначених за договорами послуг не було надано інформацію щодо кваліфікованих осіб, якими надавались зазначені послуги, їх прізвища, ім'я, по батькові, кваліфікацію (знання, досвід, освіта) та відповідно документальне підтвердження їх роботи на підприємстві.

Таким чином не під час проведення податковим органом документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді першої та апеляційної інстанцій позивачем не надано жодних документів, що, зокрема, первинні, які б в дійсності підтверджували як факти реальності надання ТОВ «Бізнес-Оск» послуг з розробки програмного забезпечення і засобів, технічної підтримки та/або сервісного обслуговування обладнання, інформаційно-консультаційних та інших послуг, так і наявність зв'язку таких операцій з господарською діяльністю ПрАТ «Енвіжн-Україна».

Отже, судом встановлено, що позивачем не під час проведення перевірки, не під час розгляду справи в суді не були надані документи, зокрема первинні, які б підтверджували факт реальності надання контрагентами ТОВ «Бізнес-Оск», ТОВ «Інвестпромгруп», ТОВ «Промремторг-12», ПП «Оргспецсервіс» послуг з розробки програмного забезпечення і засобів технічної підтримки, та/або сервісного обслуговування обладнання, інформаційно-консультаційних та інших послуг, так і наявність зв'язку таких операцій з господарською діяльністю ПрАТ «Енвіжн-Україна».

В листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 зазначено, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні зазначеного Закону, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З огляду на зазначене, колегія суддів не може прийняти до уваги вказані позивачем як первинні документи на підтвердження товарності оскаржуваних угод, оскільки такі документи жодним чином не підтверджують реальність отримання ПрАТ «Енвіжн-Україна» послуг від контрагентів.

В матеріалах справи наявна копія постанови ст. слідчого в ОВС ГСУ МВС України ст. лейтенанта міліції Яковлєва С.О. від 01.08.2014 про призначення позапланової документальної перевірки ПрАТ «Енвіжн-Україна» з тексту якої вбачається, що на досудовому розслідуванні Головного слідчого управління МВС України перебувало кримінальне провадження 12014000000000060, внесене 07.02.2014 до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами ряду суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України; за фактом вчинення за попередньою змовою групою осіб фінансової операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння злочинним шляхом легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, за ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України. Зокрема, в ході проведеного досудового розслідування встановлено, що в період з 2012 - 2014 років невстановлені особи діючи за попередньою змовою в порушення норм чинного законодавства створили на території міста Донецьк ряд суб'єктів підприємницької діяльності (в т.ч. ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск») з метою прикриття незаконної діяльності, яка була направлена на здійснення фінансово-господарських операцій по переводу безготівкових коштів в готівку, формування витрат та податкового кредиту для інших суб'єктів господарської діяльності, без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів (виконання робіт, надання послуг), документальне оформлення безтоварних операцій. За результатами проведеної Державною службою фінансового моніторингу України господарської діяльності зазначеної груп фіктивних підприємств (додатковий узагальнений матеріал №0100/2014/ДСК від 07.03.2014, виявлено, що з поточних банківських рахунків таких підприємств (в т.ч. ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск»), які відкритті у ПАТ «КБ «Південкомбанк», ПАТ «Актабанк», АТ «Фінростбанк» в короткий проміжок часу у вигляді фінансової допомоги фізичними особами зняті готівкові кошти на суму понад 100 млн. грн., які перераховувались від підприємств реального сектору економіки за сплату, нібито придбаних товарів (робіт, послуг), що підтверджує обставини проведення обготівкування коштів.

Допитаний в якості свідка засновник та директор ТОВ «Бізнес-Оск» ОСОБА_8 (копія протоколу допиту свідка від 02.03.2014, з відміткою про попередження ОСОБА_8 про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань згідно ст. 384 Кримінального кодексу України наявна в матеріалах справи), показав, що він за власною згодою не був ні директором, ні засновником ТОВ «Бізнес-Оск», на цьому товаристві не працював, фінансово-господарської діяльності від імені товариства не здійснював та назва останнього йому невідома. За припущенням ОСОБА_8 невідомі особи могли скористатися його паспортними даними для реєстрації названого товариства, оскільки паспорт свідка викрадено в м. Києві про що було повідомлено правоохоронні органи.

Допитаний в якості свідка засновник та директор ТОВ «Інвестпромгруп» ОСОБА_7 (копія протоколу допиту свідка від 27.03.2014, з відміткою про попередження ОСОБА_7 про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань згідно ст. 384 Кримінального кодексу України наявна в матеріалах справи), показав, що він зареєстрував ТОВ «Інвестпромгруп» на своє ім'я за грошову винагороду без мети ведення фінансово-господарської діяльності. Жодних фінансово-господарських операцій з іншими підприємствами як директор ТОВ «Інвестпромгруп» не здійснював, договорів не укладав, первинних, бухгалтерських документів та документів податкової звітності не складав та не підписував, працівників на товариство не наймав, офісні та складські приміщення не орендував.

Крім того, в ході досудового слідства встановлено, що засновник та директор ТОВ «Промремторг-12» ОСОБА_5 працює охоронцем на ПрАТ «Донецьк сталь МЗ» з червня 2012 року. Допитаний в якості свідка безпосередній керівник ОСОБА_5 ОСОБА_10 показав, що зі слів ОСОБА_5 останній не був засновником і директором ТОВ «Промремторг-12» (копія протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 27.03.2014 наявна в матеріалах справи).

Отже, спірні контрагенти не здійснювали господарської діяльності, оскільки директор цих спірних контрагентів є тільки номінальними, а, отже, податкові накладні та інші первинні документи, якими підтверджується товарність господарських операцій не можуть бути належними доказами реальності вчинення цих господарських договорів.

Вказана позиція узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі № 21-421а11, в якій встановлено, якщо податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб які заперечують свою участь у створенні та діяльності таких товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними, а виписані податкові накладні не можна вважати належно оформленими документами податкової звітності.

Враховуючи, що документи, укладені між позивачем та спірним контрагентом підписані особою, яка не має відношення до діяльності даного підприємства, а, отже, ці документи колегія суддів не бере до уваги як належний та допустимий доказ по справі на підтвердження дійсності укладених правочинів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не мав права формувати податковий кредит на підставі виданих такими контрагентами податкових накладних, оскільки документи складені з порушенням норм чинного законодавства України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, відносно контрагентів позивача ПП «Оргспецсервіс», ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск» порушено кримінальне провадження №12014000000000060 відповідно до ч.2 ст.209 та ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України та проводяться слідчі дії. На час розгляду справи вирок суду відсутній.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що посилання позивача на сам факт відсутності вироку по даним контрагентам (офіційним особам) не може спростовувати достовірність їх пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій.

Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України викладені у постанові від 03 листопада 2015 року у справі №826/3477/13-а.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, представником позивача, в підтвердження товарності та реальності отриманих ПрАТ «Енвіжн-Україна» від ПП «Оргспецсервіс», ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск» послуг, подано та долучено до матеріалів справи висновок експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №19/15-81 від 06.11.2015, проведеного за письмовим зверненням представника ПрАТ «Енвіжн Україна». Зазначена експертиза проведена по матеріалам документів, що наявні в матеріалах справи, інших документів на підтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій до суду не надано.

Разом з цим, судом встановлено, що посилання позивача на висновок експерта №19/15-81 від 06.11.2015, як на підтвердження реальності здійснення операцій безпідставне та необґрунтоване, оскільки експертом було встановлено та досліджено, що також не заперечується сторонами у справі, лише наявність первинних документів: договорів, платіжних доручень, актів виконаних робіт позивача з контрагентами ПП «Оргспецсервіс», ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск», проте зазначеним висновком експерта жодним чином не було встановлено та підтверджено реальність та товарність наданих контрагентами послуг позивачу.

Колегія суду вважає за необхідне наголосити, що згідно висновків економічної експертизи експерт підтверджує лише документальне, а не реальне отримання ПрАТ «Енвіжн-Україна» послуг від зазначених контрагентів.

Крім того, представником позивача, в підтвердження товарності та реальності отриманих ПрАТ «Енвіжн-Україна» від ПП «Оргспецсервіс», ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск» послуг, було додано до матеріалів справи копії оборотно-сальдових відомостей за січень 2013 року - березень 2014 року та копії податкових декларацій за січень-грудень 2013 року та січень-березень 2014 року (у 2 томах), проте надані копії документів не несуть жодної інформації про підтвердження фактичного та реального отримання отриманих позивачем послуг від контрагентів.

Також, в ході досудового слідства встановлено, що протягом 2013 - 2014 років відповідно до поданої податкової звітності у ПП «Оргспецсервіс», ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск» були відсутні трудові ресурси, офісні, торгівельні та складські приміщення, виробниче обладнання, сировина, матеріали, що вказує на відсутність факту реального здійснення фінансово-господарської; діяльності. Відповідно показників податкової звітності з податку на прибуток, впродовж 2013 -2014 років суми амортизаційних відрахувань відсутні. На підприємствах в період з 2013 по квітень 2014 доходи отримували лише директори, на посаду головного бухгалтера підприємств ніхто не призначався, згідно поданої податкової звітності посада головного бухгалтера не передбачена, наймані працівники на підприємстві також відсутні.

Водночас згідно тверджень апелянта, ПП «Оргспецсервіс», ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск» розробляли програмне забезпечення високотехнологічних комп'ютерних систем, проводили технічне обслуговування комп'ютерної та іншої техніки ПрАТ «Енвіжн-Україна», що можливо лише із залученням відповідних кваліфікованих спеціалістів (штатних, найманих працівників), які відповідно до звітів по формі 1ДФ, на зазначених підприємствах відсутні.

Між тим, проведеним оглядом руху коштів по поточним банківським рахункам ПП «Оргспецсервіс», ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск» слідством встановлено відсутність перерахування коштів на підприємства-контрагентів за розробку програмне забезпечення високотехнологічних комп'ютерних систем, а також проведення технічного обслуговування комп'ютерної та іншої техніки. А фактично всі безготівкові кошти, які перераховувались на рахунки ПП «Оргспецсервіс», ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск» в подальшому переводили на рахунок ТОВ «Aте Плюс», яке взагалі не являється платником податку на додану вартість та обготівковувались у вигляді зворотної фінансової допомоги, що також підтверджено узагальненим матеріалом Державного фінансового моніторингу України.

Податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленими контрагентами є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагентів.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок довести обставини, що слугували підставою для прийняття оспорюваного акта індивідуальної дії, покладається на податкову інспекцією як на суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, дане правило не виключає обов'язку платника довести обґрунтованість сформованих ним податкового кредиту по операціям з придбання товарів (робіт, послуг)»

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податків.

Посилання представника позивача на додані до матеріалів справи копії нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_8, ОСОБА_7 і ОСОБА_5, як такі, що нівелюють значення протоколів допиту свідків, суд не приймає до уваги як такі, що можуть враховуватися при формуванні відповідних податкових вигод позивача (в даному випадку формування витрат і податкового кредиту). Оскільки, по-перше, зі змісту протоколів допитів свідків вбачається, що свідчення ОСОБА_8 і ОСОБА_7 надані останніми з попереджанням про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. По-друге, в текстах нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_8, ОСОБА_7 і ОСОБА_5 відсутні відомості про реквізити та предмет укладених та виконаних договорів, порядок та способи надання тих чи інших послуг, наявність у ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск» необхідних адміністративно-технічних ресурсів (в т.ч. кваліфікованого трудового персоналу, найманих працівників) для виконання договірних зобов'язань у стислі строки. По-третє, у матеріалах справи відсутні документальні докази оскарження ОСОБА_8, ОСОБА_7 і ОСОБА_5 в судовому порядку правомірності дій працівників правоохоронних органів, вчинених в межах досудового слідства по кримінальному провадженню № 12014000000000060.

Також судом встановлено, що жодних інших первинних документів (окрім тих, що були предметом дослідження під час проведеної перевірки позивача), документів бухгалтерського обліку та організаційно-розпорядчого характеру, документів ділової переписки, оформлених на підставі та на виконання спірних договорів про надання послуг (в тому числі тих документів, що засвідчують обставини обміну між сторонами інформаційними даними та готовими результатами наданих послуг) позивач суду не пред'явив. Водночас посилання позивача на те, що всі документи та серверне обладнання, де зберігалася інформація про фінансово-господарські взаємовідносини з ПП «Оргспецсервіс», ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск» були вилучені 12.06.2014 слідчим ГСУ МВС України ОСОБА_11 матеріалами справи не підтверджуються.

Суд вважає за необхідне зауважити, що як в ході проведення перевірки позивача так і в ході досудового розслідування по кримінальному провадженню №12014000000000060 встановлено відсутність у контрагентів позивача реальних технічних можливостей для надання спірних послуг у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів та основних засобів.

Твердження представника позивача про використання результатів придбаних робіт у своїй господарський діяльності, а саме у межах виконання договорів з замовниками ТОВ «ІТ-Інфраструктура», ТОВ «Є.НОТ» та ПАТ «МТС Україна», суд не приймає до уваги, оскільки наявні в матеріалах справи договори, акти наданих послуг не містять інформації про залучення до виконання робіт (надання послуг) третіх осіб (субпідрядних організацій). Крім того, зі змісту актів наданих послуг вбачається надання позивачем на користь замовників ТОВ «ІТ-Інфаструктура» і ТОВ «Є.НОТ» послуг раніше (27.06.2013) ніж були складені та підписані акти наданих послуг з субпідрядною організацією (ПП «Оргспецсервіс»). Договори щодо надання послуг та акти наданих послуг (зокрема, акт ТОВ «Інвестпромгруп» від 31.07.2013 щодо надання послуг із забезпечення інтеграції РСЕF; акт ТОВ «Промремторгг-12» від 31.08.2013 щодо надання послуг з розробки плану інтеграції апаратного забезпечення, що постачається до ІТ інфраструктури замовника) були складені та підписані до укладання договорів із замовниками ПрАТ «МТС» (12.08.2013), які такого переліку послуг не передбачали. Також, в ході розгляду даної справи позивач не надав суду жодні документально обґрунтовані пояснення з питання використання результатів послуг, отриманих від ТОВ «Бізнес-Оск». У зв'язку з цим суд не вбачає причинно-наслідкового зв'язку між цими документами та спірними господарськими операціями.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованим твердження представника позивача, щодо обов'язку податкового органу, у разі сумніву щодо реальності господарських взаємовідносин позивача з контрагентами та підтвердження виду, обсягу та якості операцій й розрахунків, що здійснювались між ними, та для з'ясування їх реальності, проводити зустрічну звірку даних підприємств, так як відповідно до положень ст. 73.5 Податкового кодексу України, це право контролюючого органу, а не обов'язок.

Враховуючи вищенаведений аналіз наявних в матеріалах справи документів, що були надані позивачем, судом вбачається, що позивачем ні під час проведення документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді першої та апеляційної інстанцій, не були надані документи, зокрема, первинні, які б в дійсності підтверджували як факти реальності надання ПП «Оргспецсервіс», ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск» послуг з розробки програмного забезпечення і засобів, технічної підтримки та/або сервісного обслуговування обладнання, інформаційно-консультаційних та інших послуг, так і наявність зв'язку таких операцій з господарською діяльністю ПрАТ «Енвіжн-Україна».

Таким чином, суд погоджується з висновками контролюючого органу про завищення позивачем показників витрат і податкового кредиту за звітні (податкові) періоди 2013 року по господарських операціях з ПП «Оргспецсервіс», ТОВ «Промремторг-12», ТОВ «Інвестпромгруп» і ТОВ «Бізнес-Оск», та відповідно вважає такі висновки податкового органу обґрунтованими та правомірними, а тому як наслідок не вбачає правових підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 27.10.2014 №0000583920 і № 0000593920.

Статтею 86 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що при винесені оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та в ході перевірки повноваження державної податкової інспекції використовувалися з тією метою, з якою вони надані; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та вчинення дії; неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Аналогічна правова позиція наведена в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 та в Постанові Верховного Суду України від 05.03.2012.

У разі якщо зібраних у справі доказів буде достатньо для підтвердження доводів податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції, у відповідному позові платника податків щодо неправомірності визначених йому грошових зобов'язань необхідно відмовити.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

При цьому апеляційна скарга не містить інших посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Енвіжн-Україна»- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: М.В. Межевич

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 05 грудня 2016 року.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Межевич М.В.