Ухвала суду № 63152870, 30.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року справа №805/4967/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача: Шишова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., секретарі судового засідання Куленко О.В., за участю представника позивача Новашок О.В., представника відповідача Борисевича Д.В., розглянувши у відкритому судовому засідані апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 р. у справі № 805/4967/15-а (головуючий І інстанції Кірієнко В.О.) за позовом Управління Держземагенства в Ясинуватському районі Донецької області до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішень від 30.01.2015 року за №1/17-02-0000401702, №2/17-02-0000411702, від 27.07.2015 за №288/17-02-0008621702-4652,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Держземагенства в Ясинуватському районі Донецької області (далі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Костянтинівської Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішень від 30.01.2015року за №1/17-02-0000401702, №2/17-02-0000411702, від 27.07.2015 за №288/17-02-0008621702-4652, зобов'язання вчинити певні дії.

08.02.2016року представником позивача надано суду клопотання про зміну позовних вимог, в якому позивач просив суд скасувати рішення від 30.01.2015року за №1/17-02-0000401702, №2/17-02-0000411702, від 27.07.2015 за №288/17-02-0008621702-4652.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року позов адміністративний позов Управління Держземагенства в Ясинуватському районі Донецької області до Костянтинівської Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішень від 30.01.2015року за №1/17-02-0000401702, №2/17-02-0000411702, від 27.07.2015 за №288/17-02-0008621702-4652 - було задоволено, а саме:

- скасовано рішення Костянтинівської Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 30.01.2015року за №1/17-02-0000401702, яким до Управління Держземагенства в Ясинуватському районі Донецької області застосовано штрафні санкції в розмірі 2487,37грн. та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 845,70грн.

- скасовано рішення Костянтинівської Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 30.01.2015року за №2/17-02-0000411702, яким до Управління Держземагенства в Ясинуватському районі Донецької області застосовано штрафні санкції в розмірі 3195,96грн. та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 122,47грн.

- скасовано рішення Костянтинівської Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 27.07.2015 за №288/17-02-0008621702-4652, яким до Управління Держземагенства в Ясинуватському районі Донецької області застосовано штрафні санкції в розмірі 5247,02грн. та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 4757,87грн.

- стягнуто з Костянтинівської Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Управління Держземагенства в Ясинуватському районі Донецької області судові витрати у сумі 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що спірні рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску винесена відповідачем всупереч приписів Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що на позивача у справі покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати суми податків, зборів та обов'язкових платежів.

Крім того, апелянт зазначив, що згідно ч.12 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за приписами якої єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. А в розумінні Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, визначених переліком населених пунктів, де проводилась антитерористична операція або було оголошено військовий чи надзвичайний стан на період АТО звільняються від своїх обов'язків, зокрема, щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, подання звітності, тощо. Статтею 10 Закону передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Апелянт також зазначив, що підставою для звільнення від сплати єдиного внеску є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Також, апелянт зазначив, що платники, які продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, зобов'язані виконувати всі встановлені Законом №2464 функції.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що при винесенні спірних рішень відповідачем не враховано приписи Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який набрав чинності 15.10.2014 року, оскільки відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції до платників єдиного внеску не застосовуються. Вважав, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Тобто, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині скасування рішень податкового органу про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, а також документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи, встановила наступне.

Управління Держземагенства в Ясинуватському районі Донецької області є юридичною особою, зареєстроване як платник єдиного внеску в Костянтинівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідач - Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

30.01.2015року відповідачем відносно позивача були прийняті спірні рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за №1/17-02-0000401702, яким нараховано штраф з єдиного внеску у розмірі 2487,37грн. та нараховано пеню у розмірі 845,70грн. за період з 21.11.2014року по 24.12.2014року, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за №2/17-02-0000411702, яким нараховано штраф з єдиного внеску у розмірі 3195,96грн. та нараховано пеню у розмірі 122,47грн. за період з 23.12.2014року по 29.12.2014року, також відповідачем було прийнято рішення від 27.07.2015року за №288/17-02-0008621702-4652 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким нараховано штраф з єдиного внеску у розмірі 1388,43грн. та нараховано пеню у розмірі 1748,88грн. за період з 21.08.2014року по 24.12.2014року, нараховано штраф у розмірі 1787,86грн. та пеню у розмірі 1662,84грн. за період з 23.09.2014року по 24.12.2014року, нараховано штраф у розмірі 2070,73грн. та пеню у розмірі 1346,15грн. за період з 21.10.2014року по 24.12.2014року.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону № 2464 визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.7 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

При цьому, Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014р. (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту: "9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

При цьому, єдиною умовою звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, - є перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визнано такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053». Також, цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Костянтинівка Донецької області.

Тобто, у період невиконання обов'язків платника єдиного внеску позивач знаходився на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція.

На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Також, колегія суддів зауважує, що основною задачею Закону України №1669, є, зокрема, забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст.10 Закону №1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Так, позивачем на виконання Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669 направлено запити до Донецької торгово-промислової палати щодо засвідчення форс-мажорних обставин, проте у відповіді останньої від 14.04.2015 року №578/12.12-03 на запит зазначено, що норма Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" стосовно звільнення платників єдиного внеску від виконання своїх обов'язків є нормою прямої дії та не потребує додаткового засвідчення форс-мажорних обставин, по яким чітко визначені критерії та встановлено звільнення від сплати даним Законом.

Водночас, 01.02.2016року Донецькою торгово-промисловою палатою було надано позивачу Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) на період дії з 14.07.2014року по 08.12.2014року.

Щодо посилань апелянта стосовно обов'язку подання до контролюючого органу заяви про звільнення від обов'язків, встановлених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, колегія суддів зазначає, що така заява подається платником до контролюючого органу за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що позивачем вжиті всі вимоги Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за №1/17-02-0000401702, яким нараховано штраф з єдиного внеску у розмірі 2487,37грн. та нараховано пеню у розмірі 845,70грн. за період з 21.11.2014року по 24.12.2014року, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за №2/17-02-0000411702, яким нараховано штраф з єдиного внеску у розмірі 3195,96грн. та нараховано пеню у розмірі 122,47грн. за період з 23.12.2014року по 29.12.2014року, також відповідачем було прийнято рішення від 27.07.2015року за №288/17-02-0008621702-4652 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким нараховано штраф з єдиного внеску у розмірі 1388,43грн. та нараховано пеню у розмірі 1748,88грн. за період з 21.08.2014року по 24.12.2014року, нараховано штраф у розмірі 1787,86грн. та пеню у розмірі 1662,84грн. за період з 23.09.2014року по 24.12.2014року, нараховано штраф у розмірі 2070,73грн. та пеню у розмірі 1346,15грн. за період з 21.10.2014року по 24.12.2014року є протиправнми, незаконни, необґрунтованими та такими, що не відповідають критеріям правомірності, які ставляться до рішення суб'єктів владних повноважень ч.3 ст.2 КАС України та підлягає скасуванню.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Повний текст ухвали складений 05 грудня 2016 року.

Керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 р. у справі № 805/4967/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 р. у справі № 805/4967/15-а- залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів після його складення в повному обсязі.

Суддя-доповідач: О.О.Шишов

Судді: І.В.Сіваченко

О.О.Чебанов