Постанова № 63152492, 05.12.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/1913/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єресько Л.О. розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

24 жовтня 2016 року позивач Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області /надалі - позивач, Миргородська ОДПІ/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу:

- по орендній платі з фізичних осіб в розмірі 56 976,58 грн.;

- податку з доходів фізичних осіб, в розмірі 15,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог Миргородською ОДПІ зазначено, що за відповідачем рахується вищевказаний податковий борг, що виник внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань по орендній платі з фізичних осіб та податку на доходи фізичних осіб, тому позивач просив стягнути даний борг в судовому порядку.

Позивач у судове засідання явку уповноважено представника не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Конверт, направлений на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, повернувся до суду з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За приписами частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладене, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 24.10.2001 /а.с.9/.

Відповідач перебуває на податковому обліку в Миргородській ОДПІ з 30.10.2001 за № 5374-С (а.с.10).

Заборгованість відповідача з податку по орендній платі з фізичних осіб виникла внаслідок наступних обставин, а саме, часткової несплати самостійно визначених у податковій декларації з плати за землю № 1500011036 від 29.12.2015 грошових зобов'язань терміном сплати до 30.01.2016 в розмірі 968,24 грн.

Також, відповідачем своєчасно не сплачено грошові зобов'язання самостійно визначених у податковій декларації з плати за землю № 1600002308 від 18.02.2016:

- терміном сплати до 01.03.2016 в розмірі 6 720,86 грн.;

- терміном сплати до 30.03.2016 в розмірі 6 720,86 грн.;

- терміном сплати до 30.04.2016 в розмірі 6 720,86 грн.;

- терміном сплати до 30.05.2016 в розмірі 6 720,86 грн.;

- терміном сплати до 30.06.2016 в розмірі 6 720,86 грн.;

- терміном сплати до 30.07.2016 в розмірі 6 720,86 грн.;

- терміном сплати до 30.08.2016 в розмірі 6 720,86 грн.;

- терміном сплати до 30.09.2016 в розмірі 6 720,86 грн.

06.04.2016 Миргородською ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю ОСОБА_2, результати якої оформлено актом № 16-20-17-05/НОМЕР_1/438 (а.с. 18).

На підставі вказаного акта Миргородською ОДПІ прийняті податкове повідомлення-рішення від 06.04.2016 № 0000401202, яким застосовано до відповідача штрафну санкцію в розмірі 1714,14 грн. (а.с. 17) та податкове повідомлення-рішення від 06.04.2016 № 0000391202, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 527,32 грн. (а.с. 16).

Дані податкові повідомлення рішення були отримані відповідачем 06.04.2016.

Таким чином, за відповідачем утворилася недоїмка з податку по орендній платі з фізичних осіб в розмірі 56 976,58 грн.

Заборгованість відповідача з податку на доходи фізичних осіб виникла внаслідок своєчасної несплати самостійно задекларованих зобов'язань згідно податкової декларації про майновий стан і доходи № 1600001184 від 02.02.2016 в розмірі 15,00 грн.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень № 0000401202 та № 0000391202 ні в адміністративному, ні в судовому порядку суду не надано, а тому визначені ними грошові зобов'язання вважаються узгодженими.

Враховуючи той факт, що відповідачем вище зазначені податкові зобов'язання з податку по орендній платі з фізичних осіб та податку на доходи фізичних осіб, що обраховані відповідачем самостійно так і ті, що нараховані контролюючим органом, у встановлений законом строк сплачені не були, то на момент звернення Миргородської ОДПІ до суду з даним позовом у ФОП ОСОБА_2 виникла заборгованість із вказаних видів податку в загальному розмірі 56 991,86 грн.

Надаючи оцінку позовним вимогам Миргородської ОДПІ суд виходить з наступного.

За приписами пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 59.1 статті 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За вимогами пункту 59.4 статті 59 цього ж Кодексу податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. (п. 59.3 ст. 59 ПКУ)

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

За приписами пункту 95.2 статті 95 цього ж Кодексу стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

На доказ виконання вищевказаних вимог ПКУ, щодо дотримання порядку стягнення податкового боргу, Миргородською ОДПІ сформовано податкову вимогу від 09.04.2012 № 143 на суму 2 444,19 грн., яка отримана відповідачем в день її винесення /а.с. 10/.

Пунктом 59.5 статті 59 ПКУ визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно витягу з інтегрованої картки ФОП ОСОБА_2 судом встановлено що, податкова вимога виносилася на суму податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб в розмірі 2 444,19 грн., який виник 30.03.2012, однак станом на 28.10.2014 заборгованість відповідача погашена в повному обсязі та навіть утворилася переплата /а.с.59-60/.

Податковий борг відповідача з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 15,00 грн. утворився лише 19.02.2016 /а.с. 79/.

Враховуючи викладене, податкова вимога від 09.04.2012 № 143 на суму 2 444,19 грн. вважається відкликаною в силу підпункту 60.1. пункту 60.1 статті 60 ПКУ (податкова вимога вважається відкликаною, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення).

У разі появи нового податкового боргу, на нього надсилається інша податкова вимога.

Миргородською ОДПІ не надано доказів направлення іншої податкової вимоги позивачу, а судом не встановлено.

Крім того, вимога, на яку позивач посилається як на підставу звернення до суду, винесена в 2012 році, щодо якої, з огляду на пункт 102.4 статті 102 ПКУ, минув строк давності застосування.

Відповідно до пункту 102.4. статті 102 ПКУ, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Приймаючи до уваги, що на суму нового податкового боргу позивачем податкова вимога не направлялася, то у вказаного податкового органу не виникло права на звернення до суду про стягнення заявленої суми.

З огляду на зазначене, Миргородською ОДПІ не дотримано вимог ПК України щодо визначеного порядку стягнення податкового боргу, а тому позовні вимоги позивача є передчасними та підстав для їх задоволення суд не вбачає.

Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.О. Єресько