Постанова № 63152400, 05.12.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5990/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року 09 год. 52 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., розглянувши у письмовому проваджені в м. Одесі адміністративну справу за позовом ПП «Віадук» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування Рішень про коригування митної вартості товарів та Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Віадук» звернулося до суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування Рішень про коригування митної вартості товарів та Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Ухвалою суду від 18.11.2016 року відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та випуску їх у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями митницею було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів, визначену за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору. При цьому, у органу доходів і зборів не виникало сумнівів у достовірності відомостей в поданих до митного оформлення товару документах, додаткові документи для підтвердження задекларованої митної вартості митницею не затребувались, а подані документи для підтвердження заявленої митної вартості були визнані достатніми та такими, що давали змогу пересвідчитись у правильності заявленої митної вартості. Отже, органом доходів і зборів було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору під час випуску товарів у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями. Застосування резервного методу визначення митної вартості товарів у прийнятих спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів та оформлення на їх підставі карток відмови у митному оформленні товарів під час подання декларантом додаткових декларацій є необґрунтованим, безпідставним та таким, що порушує послідовність обрання методу визначення митної вартості товару, визначеного ч.3 ст.57 Митного кодексу України, з урахуванням відсутності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Представник позивача у судове засідання 02.12.2016 року не з’явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання з’явився, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, в тому числі посилаючись на обставини викладені у запереченнях проти позову.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, згідно ч.6 ст.128 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд дійшов висновку про необхідність у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 260 Митного кодексу України якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Частиною 3 статті 260 Митного кодексу України встановлено, що для випуску товарів відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією застосовуються курси валют, визначені відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, заходи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття органом доходів і зборів тимчасової митної декларації для оформлення. Якщо декларант не володіє точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар.

Частиною 21 статті 356 Митного кодексу України встановлено, що за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму, товари, проби (зразки) яких взяті для проведення дослідження (аналізу, експертизи), випускаються органом доходів і зборів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізів, експертиз), якщо вони не підпадають під дію встановлених законодавством України заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України.

За відсутності точних відомостей для однозначного визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД у відповідності до положень статі 260 Митного кодексу України ПП «Віадук» здійснило митне оформлення товару «синтетичні полотна» за тимчасовими митними деклараціями від 22.08.2016 № 100270001/2016/266814, від 23.08.2016 № 100270001/2016/266930, від 29.08.2016 № 100270001/2016/267460, від 29.08.2016 № 100270001/2016/267462, від 30.08.2016 № 100270001/2016/267665, від 31.08.2016 № 100270001/2016/267765, від 31.08.2016 № 100270001/2016/267817, від 06.09.2016 № 100270001/2016/268432, від 13.09.2016 № 100270001/2016/269214, від 13.09.2016 № 100270001/2016/269226, від 13.09.2016 № 100270001/2016/269231, від 14.09.2016 № 100270001/2016/269391, від 16.09.2016 № 100270001/2016/269612 із застосуванням найбільшої ставки ввізного мита з тих, під яку можуть підпадати товари (8 %).

З метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів, посадовими особами Київської міської митниці ДФС були відібрані проби (зразки) товару.

Відповідно до статті 356 Митного кодексу України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для:

1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД;

2) перевірки задекларованої митної вартості товарів;

3) встановлення країни походження товарів;

4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин;

5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність;

6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об'єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.

За вказаними тимчасовими митними деклараціями товар «синтетичні полотна…» після проведення митного контролю і митного оформлення (у т.ч. контролю правильності визначення митної вартості товарів) було випущено у вільний обіг зі сплатою митних платежів згідно із заявленою митною вартістю (2,2 $/кг), визначеною за основним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору.

Згідно з положеннями частини 1 статті 261 Митного кодексу України у разі подання відповідно до статі 260 цього Кодексу тимчасової митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за тимчасовою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 258 Митного кодексу України під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим.

Після проведення лабораторних досліджень на підставі експертних висновків СЛЕД від 19.09.2016 № 142005703-0429, від 16.09.2016 № 142005703-0512, від 21.09.2016 № 142008600-0258, від 29.09.2016 № 142008600-273, від 23.09.2016 № 142008600-0264, від 22.09.2016 № 142008600-0261, від 21.09.2016 № 142008200-0798, від 28.09.2016 № 142008700-0558, від 11.10.2016 № 142008800-0916, від 10.10.2016 № 142008800-0912, від 03.10.2016 № 142008800-0883, від 04.10.2016 № 142008800-0892, від 06.10.2016 № 142005703-0629 та у відповідності до положень статей 260, 261 Митного кодексу України ПП «Віадук» подало органу доходів і зборів додаткові декларації, що містять точні відомості про код товару згідно УКТ ЗЕД, а саме: від 03.10.2016 № 100270001/2016/271337, від 26.09.2016 № 100270001/2016/270551, від 28.09.2016 № 100270001/2016/270914, від 10.10.2016 № 100270001/2016/272084, від 13.10.2016 № 100270001/2016/272611, від 10.10.2016 № 100270001/2016/272089, від 10.10.2016 № 100270001/2016/272088, від 18.10.2016 № 100270001/2016/272972, від 28.10.2016 № 100270001/2016/274081, від 28.10.2016 № 100270001/2016/274084, від 28.10.2016 № 100270001/2016/274079, від 28.10.2016 № 100270001/2016/274086, від 28.10.2016 № 100270001/2016/274091.

Як зауважує позивач, в усіх вище перелічених випадках єдиною достеменно невідомою характеристикою товару необхідною для заповнення митних декларацій у звичайному порядку без подання тимчасових митних декларацій були характеристики товару, визначальні для класифікації товару згідно УКТ ЗЕД. Митницею були відібрані проби (зразки) товару та направлені відповідні запити до експертного органу лише з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів, що вбачається з пункту 7 Висновків Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС (обґрунтування та мета направлення запиту). Відібрання проб (зразків) товарів для перевірки задекларованої митної вартості товарів посадовими особами митниці не здійснювалось, тоді як така можливість передбачена пунктом 2 частини 1 статті 356 Митного кодексу України.

Не погодившись із заявленою декларантом митною вартістю товарів, митним органом були прийняті Рішення про коригування митної вартості товарів, за якими органом доходів і зборів визначено митну вартість товару із застосуванням резервного методу: № 100270001/2016/000323/1 від 03.10.2016, № 100270001/2016/000285/1 від 26.09.2016, № 100270001/2016/000300/1 від 28.09.2016, № 100270001/2016/000362/1 від 10.10.2016, № 100270001/2016/000392/1 від 13.10.2016, № 100270001/2016/000360/1 від 10.10.2016, № 100270001/2016/000356/1 від 10.10.2016, № 100270001/2016/000414/1 від 18.10.2016, № 100270001/2016/000453/1 від 28.10.2016, № 100270001/2016/000457/1 від 28.10.2016, № 100270001/2016/000450/1 від 28.10.2016, № 100270001/2016/000458/1 від 28.10.2016, № 100270001/2016/000459/2 від 28.10.2016 та відмовлено у прийнятті вказаних додаткових декларацій шляхом оформлення Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі – Картки відмови): № 100270001/2016/00519 від 03.10.2016, № 100270001/2016/00476 від 26.09.2016, № 100270001/2016/00495 від 28.09.2016, № 100270001/2016/00553 від 10.10.2016, № 100270001/2016/00594 від 13.10.2016, № 100270001/2016/00555 від 10.10.2016, № 100270001/2016/00559 від 10.10.2016, № 100270001/2016/00611 від 18.10.2016, № 100270001/2016/00658 від 28.10.2016, № 100270001/2016/00657 від 28.10.2016, № 100270001/2016/00660 від 28.10.2016, № 100270001/2016/00661 від 28.10.2016, № 100270001/2016/00670 від 28.10.2016.

Частиною 1 статті 24 Митного кодексу України передбачено право кожній особі оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом (ч. 1 ст. 29 Митного кодексу України).

Скориставшись наданим йому правом, ПП «Віадук» оскаржило Рішення про коригування митної вартості товарів та прийняті на їх підставі Картки відмови в судовому порядку.

Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів передбачено статтею 54 Митного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно частини 3 статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

- у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Як вже було викладено вище, за тимчасовими митними деклараціями органом доходів і зборів товари «синтетичні полотна» були випущені у вільний обіг за заявленою декларантом митною вартістю, визначеною за першим методом – за ціною договору. Отже, з урахуванням положень п.4 ч.4 ст.54 Митного кодексу України органом доходів і зборів було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору.

Під час випуску товарів у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями органом доходів і зборів не було виявлено розбіжностей, ознак підробки та не було встановлено, що подані документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями статті 52 Митного кодексу України передбачено, що заявленя митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 Митного кодексу України ).

Згідно з частиною 3 статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України наведено перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Надання додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої декларантом митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами органу доходів і зборів в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Враховуючи, що під час митного оформлення товару та випуску його у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями митницею було визнано заявлену декларантом митну вартість, визначену за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору, додаткові документи для підтвердження задекларованої митної вартості митницею не затребувались, отже сумнівів органу доходів і зборів у достовірності відомостей в поданих до митного оформлення товару документах не виникало, а подані документи для підтвердження заявленої митної вартості були визнані достатніми та такими, що давали змогу пересвідчитись у правильності заявленої митної вартості.

Таким чином, митниця прийняла спірні Рішення про коригування митної вартості товару та оформила Картки відмови з порушенням послідовності обрання методу визначення митної вартості товару, визначеного ч.3 ст.57 Митного кодексу України, та за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Враховуючі законодавчі положення, обставини справи та надані докази, суд вважає необґрунтованим прийняття органом доходів і зборів Рішень про коригування митної вартості товарів з порушенням послідовності обрання методу визначення митної вартості товару, встановленого статтею 57 Митного кодексу України.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що декларантом було подано відповідачу наступні декларації з додатками які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару за ціною договору:

від 03.10.2016 № 100270001/2016/271337, від 22.08.2016 № 100270001/2016/266814, відповідні інвойси, прас лист, заява про надання дозволу на проведення огляду товару, відповідний договір купівлі-продажу, висновок експертизи (Том 1 а.с. 28-51);

від 26.09.2016 № 100270001/2016/270551, від 23.08.2016 № 100270001/2016/266930, відповідні інвойси, прас лист, заява про надання дозволу на проведення огляду товару, відповідний договір купівлі-продажу, висновок експертизи (Том 1 а.с. 56-78);

від 28.09.2016 № 100270001/2016/270914, від 29.08.2016 № 100270001/2016/267460 відповідні інвойси, прас лист, заява про надання дозволу на проведення огляду товару, відповідний договір купівлі-продажу, висновок експертизи (Том 1 а.с. 84-107);

від 10.10.2016 № 100270001/2016/272084, від 29.08.2016 № 100270001/2016/267462, відповідні інвойси, прас лист, заява про надання дозволу на проведення огляду товару, відповідний договір купівлі-продажу, висновок експертизи (Том 1 а.с. 113-137);

від 13.10.2016 № 100270001/2016/272611, від 30.08.2016 № 100270001/2016/267665, відповідні інвойси, прас лист, заява про надання дозволу на проведення огляду товару, відповідний договір купівлі-продажу, висновок експертизи (Том 1 а.с. 143-167);

від 10.10.2016 № 100270001/2016/272089, від 31.08.2016 № 100270001/2016/267765, відповідні інвойси, прас лист, заява про надання дозволу на проведення огляду товару, відповідний договір купівлі-продажу, висновок експертизи (Том 1 а.с. 172-193);

від 10.10.2016 № 100270001/2016/272088, від 31.08.2016 № 100270001/2016/267817, відповідні інвойси, прас лист, заява про надання дозволу на проведення огляду товару, відповідний договір купівлі-продажу, висновок експертизи (Том 1 а.с. 198-224);

від 18.10.2016 № 100270001/2016/272972, від 06.09.2016 № 100270001/2016/268432, відповідні інвойси, прас лист, заява про надання дозволу на проведення огляду товару, відповідний договір купівлі-продажу, висновок експертизи (Том 1 а.с. 230- 251, Том 2 а.с. 1-2);

від 28.10.2016 № 100270001/2016/274081, від 13.09.2016 № 100270001/2016/269214, відповідні інвойси, прас лист, заява про надання дозволу на проведення огляду товару, відповідний договір купівлі-продажу, висновок експертизи (Том 2 а.с. 7-31);

від 28.10.2016 № 100270001/2016/274084, від 13.09.2016 № 100270001/2016/269226, відповідні інвойси, прас лист, заява про надання дозволу на проведення огляду товару, відповідний договір купівлі-продажу, висновок експертизи (Том 2 а.с. 37-60);

від 28.10.2016 № 100270001/2016/274079, від 13.09.2016 № 100270001/2016/269231, відповідні інвойси, прас лист, заява про надання дозволу на проведення огляду товару, відповідний договір купівлі-продажу, висновок експертизи (Том 2 а.с. 66-89);

від 28.10.2016 № 100270001/2016/274086, від 14.09.2016 № 100270001/2016/269391, відповідні інвойси, прас лист, заява про надання дозволу на проведення огляду товару, відповідний договір купівлі-продажу, висновок експертизи (Том 2 а.с. 94-115);

від 28.10.2016 № 100270001/2016/274091, від 16.09.2016 № 100270001/2016/269612, відповідні інвойси, прас лист, заява про надання дозволу на проведення огляду товару, відповідний договір купівлі-продажу, висновок експертизи (Том 2 а.с. 120-143)

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що декларантом надано до митного органу всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару за ціною договору, та органом доходів і зборів згідно положень п.4 ч.4 ст.54 Митного кодексу України під час випуску товарів у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями фактично визнано митну вартість товарів за ціною договору.

Окрім того, під час розгляду справи судом не встановлено, що в документах, які були подані декларантом для підтвердження митної вартості товару, наявні недостовірні відомості, розбіжності чи ознаки підробок, не спростована обґрунтованість визначення митної вартості згідно з контрактною ціною оцінюваного товару, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України.

В своєму рішенні від 26.03.2013 року за позовом ТОВ «Варра Трейд» до Південної митниці (К/800/10052/13, К/800/11330/13, К/800/13680/13) Вищий Адміністративний суд України зазначив, що відповідно до положень МК України для застосування наступних за основним методів визначення митної вартості товарів має бути обґрунтована неможливість застосування першого методу. Безпідставним є застосування інших методів визначення митної вартості товарі за відсутності доказів та обґрунтування неможливості застосування першого. Аналогічна правова позиція зазначена в рішенні Вищого Адміністративного суду України від 15.01.2013 року (справа за позовом ТОВ «Галіон Бест» до Південної митниці).

Наявність підстав для витребування митним органом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару не може обумовлюватись лише формальними обставинами, які цей орган підводить під сумнівність митної вартості та лише за наявності підстав, визначених чинним законодавством, митний орган повинен витребовувати, а позивач - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати сумніви митниці.

Таким чином, судом встановлено, що з наданих позивачем документів вбачається ідентифікація товару, його числові значення, вартість, чим спростовується висновок митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товару за заявленою позивачем митною вартістю, тобто за ціною договору, та необхідність у застосуванні другорядних методів визначення митної вартості товару.

Отже, визнаючи заявлену декларантом митну вартість товарів під час їх випуску у вільний обіг, орган доходів і зборів не мав в подальшому правових підстав для витребування додаткових документів та прийняття Рішень про коригування митної вартості товарів.

Крім того, у митного органу не було правових підстав для відмови у випуску товарів за митним деклараціями та прийняття відповідних Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оскільки декларантом правомірно було визначено митну вартість за основним методом та подано достовірні документи на підтвердження заявленої вартості за ціною договору.

Суд погоджується з твердженням позивача, що своїми діями митниця не дає змоги декларанту завершити митний режим у спосіб, передбачений статтею 263 Митного кодексу України, а саме оформити додаткові декларації після тимчасових митних декларацій.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Жодних належних доказів на спростування правильності визначення позивачем митної вартості товарів за ціною договору, а також обґрунтованості прийняття спірних Рішень про коригування митної вартості товарів та Карток відмови відповідачем наведено та надано не було.

Статтею 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи та інтереси.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд погоджується з обраним позивачем способом захисту порушеного права у вигляді скасування протиправних Рішень про коригування митної вартості та Карток відмови.

З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи вищезазначені Рішення про коригування митної вартості товарів та видаючи відповідні Картки відмови у митному оформленні товарів, діяв не у відповідності та не у спосіб, передбачений вимогами чинного законодавства; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому оскаржувані Рішення про коригування митної вартості товарів та видані на його підставі Картки відмови у митному оформленні товарів є також протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги ПП «Віадук» задоволенню.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно квитанції № ПН 4714 від 15.11.2016 року позивач сплатив 1378 грн. судового збору.

Суд зазначає, що ухвалою суду від 14.11.2016 року позовну заяву було залишено без руху. Позивач на виконання вимог ухвали суду надавав клопотання з додатками, надавши доказ сплати судового збору у розмірі 1378 грн., уточнення до позовної заяви, якою збільшив позовні вимоги та доказів в обґрунтування уточненої позовної заяви. Окрім того, позивач надав до суду клопотання про відстрочення сплати решти судового збору. Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору суддя дійшов висновку про необхідність його задоволення.

Ухвалою суду від 18.11.2016 року Приватному підприємству «ВІАДУК» відстрочено сплату судового збору за подачу позовної заяви до ухвалення кінцевого рішення по справі.

Підпунктом 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою належить сплачувати 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” № 928-VIII від 25.12.2015р. станом на 1 січня 2016 року мінімальний розмір заробітної плати в місячному розмірі становить 1378,00 грн.

Враховуючи оскарження позивачем 26 позовних вимог не майнового характеру та сплату судового збору за одну позовну вимогу немайнового характеру, суд дійшов висновку про необхідність стягнення судових витрат у розмірі 34450 грн. (25х1378 грн. = 34450 грн.).

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «ВІАДУК» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішеннь про коригування митної вартості товарів – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/000323/1 від 03.10.2016.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00519 від 03.10.2016.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/000285/1 від 26.09.2016.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00476 від 26.09.2016.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/000300/1 від 28.09.2016.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00495 від 28.09.2016.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/000362/1 від 10.10.2016.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00553 від 10.10.2016.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/000392/1 від 13.10.2016.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00594 від 13.10.2016.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/000360/1 від 10.10.2016.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00555 від 10.10.2016.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/000356/1 від 10.10.2016.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00559 від 10.10.2016.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/000414/1 від 18.10.2016.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00611 від 18.10.2016.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/000453/1 від 28.10.2016.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00658 від 28.10.2016.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/000457/1 від 28.10.2016.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00657 від 28.10.2016.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/000450/1 від 28.10.2016.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00660 від 28.10.2016.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/000458/1 від 28.10.2016.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00661 від 28.10.2016.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/000459/2 від 28.10.2016.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00670 від 28.10.2016.

Стягнути з Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39422888) за рахунок її бюджетних асигнувань до Державного бюджету України (отримувач коштів УК у м. Одесі/Київський район, код отримувача 38016923, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, рахунок отримувача 31212206784005, код класифікації доходів бюджету 22030101 судові витрати у розмірі 34450 грн. (тридцять чотири тисячі чотириста п’ятдесят грн. 00 коп.).

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Суддя О.М. Тарасишина