Постанова № 63152280, 30.11.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 року № 813/3703/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулкевич І.З.

секретар судового засідання Іванес Х.О.

за участю : представника позивача Кухарука В.А., представника відповідача Островського О.М.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова до Приватного акціонерного товариства «Львівриба» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова звернулося в суд з адміністративним позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Львівриба" витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам підприємства, які набули право на пільговий стаж за час роботи у відповідача. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач всупереч вимогам Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003р. та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженої Постановою правління ПФУ 19.12.2003р. № 21-1, не здійснював компенсацію таких витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і заборгував позивачу 6 852 грн. 04 коп.

Представник відповідача подав заперечення на позов в якому зазначає, що не погоджується з позовними вимогами, оскільки ОСОБА_3 після звільнення з ЗАТ "Львівриба" має стаж роботи за списком №2 - 12 років, 1 місяць 16 днів. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2016 року у справі №813/3050/15 позов ПрАТ "Львівриба" задоволено : визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у Кам'янко-Бузькому районі Львівської області у проведенні перерахунку суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_3, яку зобов'язане відшкодувати ПАТ "Львівриба"; зобов'язано управління Пенсійного фонду в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області провести перерахунок частки витрат на виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_3, яку зобов'язане відшкодувати ПАТ "Львівриба" з урахуванням наявного у ОСОБА_3 трудового стажу за професіями згідно Списку №2 у дочірньому підприємстві "Прикарпаттям'ясо", ЗАТ "Львівський м'ясокомбінат", ТзОВ "Львівська беконно-консервна фабрика", ЗАТ "Львівська беконно-консервна фабрика", ПП "Галексім", ПАТ "Галичфарм". Оскільки управлінням Пенсійного фонду України у Кам'янко-буському районі Львівської області не проведено перерахунок частки витрат на виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_3, яку зобов1язане відшкодувати ПАТ "Львівриба" з урахуванням вимог постанови ЛААС від 30.05.2016 року, та відповідно розрахунок, який покладений в основу цього позову, визнаний судовим рішенням, що набрало законної сили, таким що підлягає перерахунку, проте інший розрахунок не зроблено, тому позов ґрунтується на помилковому розрахунку, задоволенню не підлягає.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, з підстав викладених у письмових запереченнях, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши думку представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Приватне акціонерне товариство "Львівриба" зареєстроване суб'єктом підприємницької діяльності та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього закону.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління ПФУ від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі Інструкція) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п.6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Судом встановлено, що ОСОБА_3 працював у ЗАТ "Львівриба" . Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2016 року у справі №813/3050/15 позов ПрАТ "Львівриба" задоволено : визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у Кам'янко-Бузькому районі Львівської області у проведенні перерахунку суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_3, яку зобов'язане відшкодувати ПАТ "Львівриба"; зобов'язано управління Пенсійного фонду в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області провести перерахунок частки витрат на виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_3, яку зобов'язане відшкодувати ПАТ "Львівриба" з урахуванням наявного у ОСОБА_3 трудового стажу за професіями згідно Списку №2 у дочірньому підприємстві "Прикарпаттям'ясо", ЗАТ "Львівський м'ясокомбінат", ТзОВ "Львівська беконно-консервна фабрика", ЗАТ "Львівська беконно-консервна фабрика", ПП "Галексім", ПАТ "Галичфарм".

Позивачем згідно наявного в матеріалах справи розрахунку фактично отриманої пенсії гр. ОСОБА_3 виплачено 6 852,04 грн за період січень 2015 року по червень 2015 року.

Однак, з твердженнями позивача про відшкодування відповідачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"-з" ст..13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період січень-червень 2015 року в сумі 6852,04 грн, суд не погоджується, оскільки постановою ЛААС зобов'язано провести управління Пенсійного фонду України у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області перерахунок частки витрат на виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_3, оскільки розрахунок покладений в основу цього адміністративного позову, визнаний судовим рішенням, що набрало законної сили, таким що підлягає перерахунку, однак інший розрахунок не зроблено, то позовні вимоги позивача ґрунтуються на помилковому розрахунку.

Відповідно до статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з статтею 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача безпідставні, не підтверджені матеріалами справи, не доведені у судовому засіданні, і тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 05 грудня 2016 року.

Суддя Гулкевич І.З.