Ухвала суду № 63151156, 28.11.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22-ц/790/6163/16 Головуючий 1-ї інстанції - Федосенко В.В.

Справа №638/21988/14-ц Доповідач - Довгаль А.П.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Коваленко І.П., Коровіна С.Г.,

при секретарі - Щегельському Д.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 березня 2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (надалі - ПАТ «ДельтаБанк» або Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором на загальну суму 17 482,41грн., яка складається: 10 777,70грн. - тіло кредиту; 2 144,20грн. - прострочене тіло кредиту; заборгованість за відсотками - 0,00грн.; 4 560,51грн. - комісія. Вирішити питання про судові витрати.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що 04.07.2011року між ПАТ «ДельтаБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №003-20504-040711 (надалі - кредитний договір), згідно умов якого останній отримав кредит, у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 100 000,00грн., та на день укладання цього договору йому було встановлено Банком ліміт на рахунку в сумі 10 000,00грн. Банк виконав взяті на себе зобов'язання, надавши позивальнику кредит у вищеназваному розмірі на визначений кредитним договором строк, проте останній взяті на себе зобов'язання виконував не належним чином, у зв'язку з чим виникла вищевказана заборгованість.

В судове засідання суду першої інстанції представник позивача ПАТ «ДельтаБанк» не з'явився, в позовній заяві просив справу розглядати за його відсутністю, не заперечував проти винесення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 березня 2016 року позов ПАТ «ДельтаБанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДельтаБанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 17 482,41грн. та судові витрати в розмірі 243,60грн.

Ухвалою цього ж суду від 12.08.2016року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Банку відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, на не відповідність висновків суду обставинам справи та на неналежну оцінку наданим доказам. Зокрема вказує, що він частково кредит погасив, але у зв'язку з тим, що його повідомили неналежним чином про розгляд справи, він не міг надати у підтвердження цих обставин відповідні платіжні документи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Вирішуючи спір, судом першої інстанції повно та всебічно досліджені надані сторонами докази, їм дана належна правова оцінка, правильно визначено природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 10, 60, 213, 214, 215 ЦПК України.

Судовим розглядом встановлено, що 04.07.2011року між ПАТ «ДельтаБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно умов якого останній отримав кредит, у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 100 000,00грн., та на день укладання цього договору йому було встановлено Банком ліміт на рахунку в сумі 10 000,00грн., зі сплатою відсотків на суму використаних коштів, визначені в тарифах, які складовою цього договору. Кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів. Кожна наступна кредитна лінія надається після спливу строку надання попередньої, на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі, та не потребує підписання додаткових угод до цього договору. Клієнт зобов'язаний щомісяця в строки, визначені правилами, здійснювати погашення заборгованості у вигляді обов'язкового мінімального платежу, складові якого зазначаються тарифах.

Виходячи зі змісту п.5.2 кредитного договору, він діє до повного виконання сторонами зобов'язань, крім того, він може бути розірваний в разі звернення відповідача із відповідною письмовою заявою за п'ять календарних днів, крім випадків прямо зазначених в цьому договору та правилах.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст.638 ЦК України).

Банк виконав свої зобов'язання, надавши позичальнику кредитні кошти у вищезазначеному розмірі. Відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним договором кредиту виконував не належним чином, у зв'язку з чим станом на 15.10.2014року утворилася заборгованість на загальну суму 17 482,41грн., яка складається: 10 777,70грн. - тіло кредиту; 2 144,20грн. - прострочене тіло кредиту; 4 560,51грн. - комісія.

Наданий Банком розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник уважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Нормами ст.1050 ЦК України також передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити гроші відповідно до ст.625 ЦК України незалежно від сплати процентів, належних йому згідно з вимогами ст.1048 ЦК України.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 не заперечував самого факту наявності у нього заборгованості за цим кредитним договором, але просив врахувати, що 15.10.2015року ним в рахунок часткового погашення заборгованості було сплачено 8 000,00грн, і ця сума не врахована судом при ухваленні рішення.

Колегія суддів вважає, що це не є підставою для зміни оскаржуваного рішення, т.я. заборгованість Банком була нарахована станом на 15.10.2014року, з цим позовом останній звернувся 11.12.2014року, а сплата коштів відповідачем відбулася - 15.10.2015року, тобто через рік. При цьому, сплата цих коштів не позбавляє можливості відповідача під час виконання рішення суду про стягнення заборгованості звернутися до ВДВС із відповідним клопотанням про врахування сплаченої суми, надавши на підтвердження відповідні докази.

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь Банку суму заборгованості суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість заявлених вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суттєвими не являються, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення, яке ухвалено з дотриманням вимог закону.

Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -