Ухвала суду № 63151013, 30.11.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №645/7220/15-ц Головуючий суддя І інстанції Горпинич О. В.

Провадження № 22-ц/790/6955/16 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що розглядаються в порядку цивільного судочинства

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року м. Харків.

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Яцини В.Б.

суддів: - Бурлака І.В., Карімової Л.В.,

за участю секретаря: Баранкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Департамента державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Фрунзенського районного суду м.Харкова від 10 жовтня 2016 року за скаргою Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулися до суду зі скаргою про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейка М.В. про накладення штрафу від 05.07.2016 року серія ВП № 50164178.

В обґрунтування скарги зазначено, що заочним рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 10 листопада 2015 року було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві», за участю третьої особи - Міністра аграрної політики та продовольства України ОСОБА_5, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинення дій. Судом першої інстанції, зокрема, визнано незаконним та скасовано наказ Міністра аграрної політики та продовольства України ОСОБА_5 «Про звільнення ОСОБА_4.» від 27 липня 2015 року № 162-п, з посади директора ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві», згідно із пунктом 1 статгі 40 КЗпП України, поновлено ОСОБА_4 на посаді директора ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» з 27.07.2015 року.

22 березня 2016 року Мінагрополітики подало до Апеляційного суду Харківської області апеляційну скаргу на вищевказане судове рішення. 26 лютого 2016 року на адресу Мінагрополітики, для відома та виконання, надійшла постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейка М.В. про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 50164178 щодо виконання виконавчого листа № 645/7220/15-ц, виданого 26 січня 2016 року Фрунзенським районним судом м. Харкова про поновлення ОСОБА_4 на посаді директора ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві». 09 березня 2016 року Мінагрополітики на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслано лист № 31-4/247 з проханням, відповідно до п. 1 ч.1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» звернутися до суду, із заявою про роз'яснення рішення та зупинення виконавче провадження до отримання роз'яснення Фрунзенським районним судом м. Харкова заочного рішення від 10 листопада 2015 року у справі № 645/237/15-ц, оскільки порядок виконання судового рішення є незрозумілим, а тому Міністерство не має можливості належним чином забезпечити виконання зазначеної вище постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження. У даному листі Мінагрополітики акцентувало увагу головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейка М.В., що ОСОБА_4 звільнено з посади директора ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» згідно із пунктом 1 статті 40 КЗпП України наказом від 28 липня 2015 року № 163-п, при цьому судом скасовано наказ Міністра аграрної політики та продовольства України ОСОБА_5 «Про звільнення ОСОБА_6.» від 27 липня 2015 року № 162-п з посади директора ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві», згідно із пунктом 1 статті 40 КЗпП України. Незважаючи на вказані обставини, на адресу Мінагрополітики надійшла постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейка М.В. про накладення штрафу від 12 березня 2015 року серії ВП № 50164178 у сумі 680 грн., вважали, що при винесені вказаної постанови грубо порушено вимоги законодавства. Мінагрополітики, у встановленому порядку звернулось до суду із позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 12 березня 2016 року серії ВП № 50164178. Проте, не зважаючи на те, що дана постанова оскаржена у судовому порядку, а звернення Мінагрополітики від 09.03.2016 № 31-4/247 відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України не розглянуто, жодної відповіді на адресу Міністерства не надходило, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейком М.В. винесено постанову серії ВП № 50164178 про накладення штрафу у сумі 1360 грн.. Мінагрополітики дізналось про порушення своїх прав 14 липня 2016 року. Міністерство вважає, що при винесені постанови про накладення штрафу порушено норми законодавства, права та інтереси Міністерства, за відсутності вини.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 10 жовтня 2016 року скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейка М.В. про накладення штрафу за невиконання рішення суду накладеного на Міністерство аграрної політики та продовольства України від 05 липня 2016 року в сумі 1360 грн. (ВП № 50164178).

Не погоджуючись з такою ухвалою представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фоміна В.І. в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою у задоволенні скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що ухвала суду незаконна, необгрунтована, постановлена судом з порушенням норм, висновки суду не відповідають матеріалам справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за відсутності представникаМіністерство аграрної політики та продовольства України, яке було належним чином повідомлено час і місце розгляду справи і чия неявка відповідно до ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч.1 ст. 385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Відповідно до частин першої та другої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно із частиною першою статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Судом встановлено, що заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2015 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_4до державного підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві», Міністерства аграрної політики та продовольства України про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу, зобов'язання укласти трудовий договір у формі контракту, 3-тя особа - Міністр аграрної політики та продовольства України ОСОБА_5

На підставі рішення стягувач отримав виконавчий лист№ 645/7220/15-ц, виданий 26 січня 2016 року.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 15 лютого 2016 року відкрито виконавче провадження за вищевказаним виконавчим листом, та направлено зазначену постанову до Міністерства аграрної політики та продовольства України- до виконання.

09 березня 2016 року представник Мінагрополітики подав до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України заяву, якою вони просили звернутися до суду про роз'яснення рішення та зупинити виконавче провадження.

Постановою державного виконавця від 12 березня 2016 року за невиконання рішення суду накладено на боржника штраф у розмірі 680 грн..

24 березня 2016 року Міністерством агарної політики та продовольства України подано апеляційну скаргу, 15 квітня 2016 року відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою апеляційної інстанції від 17 травня 2016 року залишено без змін заочне рішення суду першої інстанції.

05 липня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника за не виконання рішення суду в сумі 1360 грн.

Згідно п. 1.5.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 року акт є документом, який складається якщо штраф можливо накласти на боржника лише у тому випадку, коли рішення суду не виконано без поважних причин, при цьому, державний виконавець повинен перевірити та переконатись у тому, що рішення суду не виконано без поважних причин.

Районний суд правильно вказав, що передумовами для накладення на боржника за виконавчим документом, що зобов'язує його вчинити певні дії, штрафу та стягнення виконавчого збору є сукупність наступних обставин:

-Відкриття виконавчого провадження шляхом винесення виконавцем відповідної постанови в якій боржнику надається строк для самостійного виконання судового рішення;

-Належне повідомлення боржника про відкриття провадження та встановлений строк для виконання рішення шляхом направлення рекомендованого листа зі зворотнім повідомленням або в інший, передбачений законом спосіб за умови наявності його отримання боржником;

-Невиконання боржником рішення без поважних причин.

При цьому задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що відповідач не надав доказів про невиконання рішення суду боржником без поважних причин. Крім того, в порушення вимог ч. 1 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем не встановлено строк для виконання рішення, під час ухвалення постанови від 12 березня 2016 року про накладення штрафу, оскільки відповідальність за даною статтею наступає у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.

Однак при цьому районний суд не взяв до уваги, що рішеннямсуду в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді директора державного підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» та стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі - 4900 грн. 00 коп. з урахуванням відрахування з неї прибуткового податку та обов'язкових платежів- підлягає негайному виконанню. Про необхідність негайного виконання заочного рішення у вказаній частині державний виконавець вказав у постанові про відкриття провадження у справі від 15 лютого 2016 року, яку боржник, Міністерство аграрної політики та продовольства України (а.с. 86-87). Боржник не надав до районного суду доказів, що на день ухвалення постанови про накладення штрафу від 05 липня 2016 року він виконав заочне рішення в частині, яку було допущено районним судом до негайного виконання. Натомість боржник звернувся до державного виконавця із заявою про роз'яснення заочного рішення, з посиланням на те, що звільнення ОСОБА_4 відбулося за іншим наказом, ніж було вказано у заочному рішенні суду, що не зупиняє виконання рішення суду. Зазначені підстави не перешкоджали боржнику негайно поновити ОСОБА_4 на посаді та виплатити йому заробітну плату за один місяць. Тому додаткове встановлення строку для виконання рішення суду, яке допущене до негайного виконання, у даному випадку не було необхідним.

Виходячи з наведеного, слід визнати, що у даному випадку були відсутні підстави, передбачені вказаними нормами законуі ст. 387 ЦПК України, для задоволення скарги і скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу, постановлена районним судом ухвала порушує вказану норму процесуального права, і тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України колегія суддів скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги, за її необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.2 ст. 307, ст.ст. 313, 315, 319, 323-325, 327 ЦПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Департамента державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити.

Ухвалу Фрунзенського районного суду м.Харкова від 10 жовтня 2016 року скасувати.

У задоволенні скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя

Судді колегії