Рішення № 63150649, 29.11.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа №629/2671/16-ц

Номер провадження 2/629/1319/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого-судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Білик В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3, приватного нотаріуса Лозівського районного нотаріального округу Даниленко Нінель Володимирівни про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача та третіх осіб про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом, в якій просить визнати за нею, ОСОБА_1 право власності на домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла її мати ОСОБА_5 якій на праві особистої власності належить домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою КП «ЖУК» за №9 від 05.07.2016 року. Спадкоємцями за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 є вона, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та відповідач по справі, ОСОБА_2, з яким померла за життя 20.06.1991 року уклала шлюб. Вона своєчасно звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадку, її бабуся - ОСОБА_3 відмовилась від прийняття спадку, а відповідач спадок прийняв на майно, яке набуте було ним у шлюбі з ОСОБА_5 Ознайомившись з матеріалами справи вона дізналася про наявність заповіту від 27.05.2014 року, згідно якого її мати, ОСОБА_5, заповідала їй домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1. У червні 2015 року вона отримала лист приватного нотаріуса Лозівського районного нотаріального округу Даниленко Н.В. щодо оформлення спадщини, в якому зазначено, що ОСОБА_2 буде видано свідоцтво про право власності на ? частину спадкового будинку, який придбано в період шлюбу. Вона вважає, що ОСОБА_2 не має права на ? частину спадкового домоволодіння, як сумісного майна подружжя, оскільки згідно вимог ст.57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте ним до шлюбу. Саме ця вимога стосується й права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 Лозівського району Харківської області. Цей будинок ще у 1988 році радгоспом імені Х-ї п'ятирічки (с.Новоіванівка Лозівського району) наказом №72 від 27.04.1988 року було виділено її матері, ОСОБА_6 - у зв'язку з покупкою будинку та з подальшим щомісячним відрахуванням із її заробітної плати коштів на виплату за будинок та закріпити присадибну ділянку у розмірі 0,20 соток. Згідно з довідкою архівного відділу Лозівської РДА від 20 листопада 2015 року №01-330 вказано, що рішення №10 від 12.03.1991 року: слухали заяву ОСОБА_6 з проханням надати дозвіл на оформлення відповідних документів купівлі-продажу на будинок, в якому вона проживає. Загальна сума 3800 сплачено за будинок з заробітної плати через касу. Прийнято рішення - надати дозвіл на оформлення відповідних документів «купівлі -продажи» на будинок. Згідно свідоцтва про шлюб, відповідач та її мати, ОСОБА_5.(до шлюбу - ОСОБА_6) зареєструвала свій шлюб з відповідачем 20.06.1991 року. Її бабуся, ОСОБА_3, в силу свого похилого віку (вона 1939 року народження) має обов'язкову долю у спадковому майні, але вона відмовилась від прийняття спадну. Таким чином, вона має право на спадкування на домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1, оскільки має місце заповіт спадкодавця на її ім'я. ОСОБА_2 є пенсіонером, але пенсія йому призначена на пільгових умовах, а не за віком, а тому він не являється непрацездатним та не має права на обов'язкову частку у спадковому майні. ОСОБА_2 не має права спадкування у вищевказаному домоволодінні, оскільки спадкове майно (домоволодіння) було придбане її матір'ю ОСОБА_5 до шлюбу з відповідачем, (що підтверджується рішеннями №10 від 12 березня 1991 року), а окрім того відповідач не має й обов'язкової частки у спадковому майні, оскільки інвалідом він не являється, пенсіонером, тобто непрацездатним згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_2 не є, оскільки на час смерті спадкодавця у 2015 році він не був пенсіонером за віком (йому на час смерті спадкодавця виповнилось 58 років).

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягала та зазначила, що спадкове домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1, є дошлюбною власністю спадкодавця ОСОБА_5 і відповідач не може претендувати на ? його частину, як на спільне майно подружжя та не має права на обов'язкову долю, оскільки отримує пенсію на пільгових підставах і інвалідом не являється. Відповідач кошти на придбання будинку її матері не давав.

Представник позивача-адвокат Соколова Р.І. в судовому засіданні підтримала думку свого довірителя та на задоволенні позовних вимог позивача наполягала. Зазначила, що з 1988 року спадкодавець ОСОБА_5 самостійно сплачувала кошти за будинок, за адресою: АДРЕСА_1, шляхом відрахування коштів з її заробітної плати через касу. Однак оформила його вже перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_2 Більшу половину вартості вказаного домоволодіння остання сплатила до укладення шлюбу, іншу також самостійно, але вже перебуваючи у шлюбі. Відповідач по справі, ОСОБА_2 кошти на придбання даного будинку не давав.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав та надав суду свої заперечення в яких просив визнати доньку ОСОБА_1 усиновленою та відмовити в задоволенні позову. Вважає, що усиновлені діти не мають права на спадок. А також вважає даний заповіт недійним бо його дружина ОСОБА_5 в 2000 році захворіла, в 2001 році їй дали першу групу інвалідності і остання була визнана недієздатною та просив визнати за ним право власності на житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1, за законом. Крім цього зазначив, що ОСОБА_5 працювала у колгоспі та з її заробітної плати проводили відрахування коштів за придбання житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1. Даний будинок вона придбала ще з попереднім чоловіком до шлюбу з ним, кошти за будинок він їй не давав, будинок дружина оформила вже перебуваючи з ним у шлюбі. Визнає, що померла самостійно сплатила всі кошти за придбання будинку і що це її будинок.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову, зазначила, що відмовилася від прийняття спадщини на користь онуки - ОСОБА_1 Вважає, що відповідач по справі ОСОБА_2 не має права на спадок, оскільки спірний будинок з відповідними надвірними будівлями був придбаний за життя саме її донькою ОСОБА_5 Відповідач грошові кошти на його придбання не давав. Після смерті ОСОБА_5 відповідач ОСОБА_2 виніс із будинку всі свої речі, які вважав за необхідне.

Третя особа приватний нотаріус Лозівського районного нотаріального округу Даниленко Н.В. в судовому засіданні вирішення спору залишила на розсуд суду, зазначила, що спадкоємцями першої черги майна померлої є чоловік, донька та мати. У спадкоємців виник спір с приводу успадкування 1/2 частини спільно нажитого домоволодіння та 1/6 частини обов'язкової долі у спадкуванні. В п.4 розділу 1 частини 3 методичних рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схвалених Рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України від 29.01.2009 року, чітко зазначено коло осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Відповідач отримує пенсію на пільгових підставах, інвалідом не являється, тому не відноситься до перелічених осіб, в розумінні ст.26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про нотаріат» і в зв'язку з цим не має права на спадкування обов'язкової долі. Якщо судом буде встановлено, що спадковий будинок було придбано спадкодавцем до укладення шлюбу з відповідачем, то останній взагалі не має права на спадок, тоді позивач згідно заповіту успадкує даний будинок.

Матеріалами справи встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ксерокопії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого Виконавчим комітетом Новоіванівської сільської ради Лозівського району Харківської області від 13.08.2015 року, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, про що зроблено відповідний актовий запис №20 (а.с.13).

Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок літ.«А-1», загальною площею 58,8 кв.м, житловою площею 35,7 кв.м, з відповідними надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.22-24).

Статтею 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.

Згідно архівної довідки Лозівської РДА №01-331 від 20.11.2015 року, згідно наказів директора з основної діяльності радгоспу імені «Х-ї п'ятирічки» с.Новоіванівка Новоіванівської сільської ради Лозівського району Харківської області за 1988 рік, значиться наказ №72 від 27.04.1988 року надати дозволу робочій радгоспу ОСОБА_6, в зв'язку з покупкою будинку, удержати з подальшим помісячним відрахуванням із заробітної плати кошти з подальшою виплатою за будинок та закріпити присадибну ділянку у розмірі 0,20 соток.

В документах «протоколи №1-№12 засідань виконкому загальних зборів уповноважених членів та документи до них Новоіванівської сільської ради Лозівського району Харківської області за 1992 рік», значиться рішення №18 від 21.05.1992 року про виділення присадибних ділянок робітникам радгоспу імені Х-ої п'ятирічки в зв'язку з покупкою житлових будинків у радгоспі. В зв'язку з продажем житлових будинків радгоспом робітникам цього радгоспу виконком сільської ради народних депутатів вирішив: надати присадибні земельні ділянки, які є фактично біля будинків робітникам радгоспу імені Х-ої п'ятирічки в слідуючих розмірах, далі в списку значиться ОСОБА_5 -0,20 (так у документі) (а.с.17).

Згідно архівної довідки Лозівської РДА №01-330 від 20.11.2015 року, в документах «протоколи засідань виконкому загальних зборів уповноважених членів та документи до них Новоіванівської сільської ради Лозівського району Харківської області за 1991 рік», значиться рішення №10 від 12.03.1991 року, в якому на порядку денному було розглянуто заяви, де слухали: в параграфі №2 прохання члена колгоспу ОСОБА_6 надати дозвіл на оформлення відповідних документів «купівлі-продажу» на будинок в якому вона проживає, загальна сума 3800 сплачено за будинок з заробітної плати через касу. Далі в рішенні: надати дозвіл на оформлення відповідних документів «купівлі-продажу» на будинок (а.с.16).

Згідно ксерокопії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 вбачається, що 20.06.1991 року відділом державної актів цивільного стану по Лозівському району реєстраційної служби Лозівського міськрайонного управління юстиції у Харківській області, зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6, актовий запис №06 (а.с.15).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, серії НОМЕР_3, виданого райвідділом РАЦС Харківської області від 21.06.1991 року, в графі батько вказаний ОСОБА_2, а в графі мати ОСОБА_5 (а.с.14).

Згідно договору купівлі-продажу будинку присадибного типу з надвірними будівлями с.Новоіванівка, Лозівського району Харківської області №61 від 30.05.1992 року, ОСОБА_5 придбала житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1, який 02.07.1992 року був зареєстрований в Лозівському БТІ за нею (а.с.19,20,21).

Згідно архівної довідки Лозівської РДА №01-332 від 20.11.2015 року, згідно постанови Ради Міністрів Української РСР №228 від 17.05.1977 року, рішення Харківського облвиконкому №231 від 25.05.1977 року та наказу Харківського обласного спеціалізованого тресту м'ясо-молочних радгоспів №148 від 26.05.1977 року на базі 2-го відділення радгоспу ім.газети «Известия», с.Мальпеве Лозівського району Харківської області, з приєднанням до нього земель та майна ліквідованого колгоспу «Дружба», с.Новоіванівка Лозівського району Харківської області, утворено радгосп ім.Х-ї п'ятирічки Новоіванівської сільської ради.

Згідно рішення №30-А Лозівського райвиконкому від 15.02.1991 року та наказу №30-к від 14.03.1991 року директора радгоспу із складу радгоспу виділене відділення №2 в с.Мальцево Новоіванівської сільської ради в самостійний радгосп «Мальцівський».

На виконання рішення загальних зборів працівників радгоспу (протокол №1 від 13.10.1995 року), на основі розпорядження №415 Лозівської районної державної адміністрації від 10.07.1996 року та наказу №134 директора радгоспу від 29.07.1996 року радгосп ім.Х-ї п'ятирічки Новоіванівської сільської ради реорганізований в колективне сільськогосподарське підприємство «Дружба» Новоіванівської сільської ради Лозівського району Харківської області.

Дані про ліквідацію радгоспу ім.Х-ї п'ятирічки або КСП «Дружба» Новоіванівської сільської ради в архівному відділі Лозівської РДА відсутні (а.с.18).

Згідно довідки КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області від 05.07.2016 року, згідно архівних реєстраційних матеріалів підприємства, серед зареєстрованого нерухомого майна в м.Лозова, станом на 31.12.2012 року, на житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1, оформлено та зареєстровано право власності в цілому за ОСОБА_5, на підставі свідоцтва договору купівлі-продажу будинку присадибного типу з надвірними будівлями, посвідченого Новоіванівською сільрадою 30.05.1992 року №61 (а.с.19).

Ринкова вартості нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, становить 44500 грн. (а.с.25-51).

Судом встановлено, що спірне домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1, було придбано спадкодавцем ОСОБА_5. фактично в 1988 році і остання сплачувала кошти за його придбання, шляхом відрахувань із заробітної плати, та до реєстрації шлюбу з відповідачем ОСОБА_2

Як вбачається зі спадкової справи №122/2015 заведеної після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року, ОСОБА_5 заповідала ОСОБА_1 належну їй земельну ділянку, розміром 6,7025 га, яка розташована на території Новоіванівської сільської ради Лозівського району Харківської області та належний їй житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 і решту її майна, яке буде належати їй на день смерті.

ОСОБА_1 04.09.2015 року звернулася із заявою до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

ОСОБА_3 04.09.2015 року від отримання обов'язкової частки у спадковому майні відмовилася.

ОСОБА_2 16.09.2016 року звернувся із заявою до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право власності на майно, яке набуте в період зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_5. (а.с.90-98).

Судом встановлено, що ОСОБА_5 було оформлено заповіт на ім'я доньки ОСОБА_1, який посвідчений секретарем виконавчого комітету Новоіванівської сільської ради Лозівського району Харківської області Чернець В.Л., яка під час його складання та підписання встановила особу та перевірила дієздатність останньої, а тому твердження відповідача щодо недієздатності ОСОБА_5 під час його підписання є безпідставні та документально не підтверджені, оскільки відповідач жодного документу з цього приводу на вимогу суду не надав.

Оформити спадщину ОСОБА_1 нотаріально не має можливості, в зв'язку з тим, що її батько ОСОБА_2 претендує на частину у спадковому домоволодінні (а.с.12).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла(спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно п.1 ч.1 ст.57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте ним до шлюбу.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_5 виданого Харківською облдержадміністрацією 22.12.2004 року, ОСОБА_2 є громадянином, який евакуйований із зони відчуження у 1986 році, віднесений до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок ЧАЕС (а.с.135,173,191).

Відповідно до пенсійного посвідчення НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_2 та довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №1311/Г-4 від 28.04.2012 року, ОСОБА_2 з 15.04.2007 року отримує пенсію за віком, призначену зі зниженням пенсійного віку згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.135,195).

Згідно Рішення Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України від 29.01.2009 року та Закону України «Про нотаріат» непрацездатними вважаються жінки - після досягнення 55 років та чоловіки - після досягнення 60 років; інваліди I,II,III груп, незалежно від того, чи призначена їм пенсія. У осіб, які не досягли встановленого чинним законодавством пенсійного віку (для жінок досягнення 55 років, для чоловіків - 60 років), але які мають право на отримання пенсії на пільгових підставах, право на обов'язкову частку у спадщині не виникає.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому судом, під час розгляду справи були створені всі необхідні умови для забезпечення здійснення позивачем та відповідачем наданих законом прав для всебічного та повного дослідження обставин справи. Було роз'яснено права та обов'язки, положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів, позивач та відповідач попереджалися про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і відповідне право на забезпечення доказів.

Зазначеними правами відповідач не скористався.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, які встановлені ст.ст.10,11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень, саме сторона визначає коло доказів, які вона надає суду.

Враховуючи, що спадкоємець за законом ОСОБА_3 відмовилася від прийняття своєї частки у спадщині, спадкове майно (житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1) придбане ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6) до шлюбу з ОСОБА_2, який на час відкриття спадщини не досяг віку 60 років, є пенсіонером і отримує пенсію на пільгових умовах, в розумінні закону не являється непрацездатною особою або інвалідом, а тому правом на спадкування обов'язкової частки не наділений, суд приходить до висновку, що єдиним спадкоємцем спірного домоволодіння за заповітом є донька померлої - ОСОБА_1

Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, а відповідач, як на підставу своїх заперечень, оцінивши докази в їх сукупності, суд знаходить позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати суд вирішує на підставі ч.2 ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.5,7,10,11,125,44,57,60,77,79,82,169,174,208,209,212-214,223 ЦПК України; ст.ст.220,328,334,638,655,1216,1217,1220,1221,1228,1233,1261,1268,1269,1270 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб ОСОБА_3, приватного нотаріуса Лозівського районного нотаріального округу Даниленко Н.В. про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с.Ново Іванівка, Лозівського району, Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 право власності на житловий будинок літ.«А-1», житловою площею 35,7 кв.м, загальною площею 58,8 кв.м, з відповідними надвірними будівлями, за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення був виготовлений 05.12.2016 року.

Суддя О.А.Ткаченко