Вирок № 63150417, 05.12.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/7951/16-к

н/п 1-кп/640/453/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.12.2016 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Попрас В.О.,

при секретарі - Томіної І.В.,

за участю прокурорів - Зінов»єва Н.Е., Чуба Р.М.,

захисника - адвоката Ястребової Є.Б.,

потерпілого - ОСОБА_3,

представника потерпілого - адвоката Бодян М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, одруженого, раніше не судимого, який працює водієм, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

23 грудня 2015 року приблизно о 00:45 год. ОСОБА_5 керував технічно справним автомобілем НОМЕР_1, та рухався по вул. Гвардійців Широнінців зі сторони вул. Дружби Народів в напрямку вул. Наталії Ужвій в м. Харкові. В районі будинку №84 по вул. Гвардійців Широнінців в м. Харкові водій ОСОБА_5 грубо порушив вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з яким:

- п.12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»,

та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, який перетинав вул. Гвардійців Широнінців поблизу межі пішохідного переходу, зліва направо по ходу руху автомобіля «Daewoo Lanos».

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження. Згідно з висновком судово-медичної експертизи №1351-А/15 від 25.01.2016 у потерпілого ОСОБА_7 маються тяжкі тілесні ушкодження, а саме: закрита травма живота: розрив прядки великого сальнику, внутрішньочеревний крововилив; відкриті переломи обох кісток (наявність забійних ран) діафізів обох гомілок.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_5 виразилося в тому, що він, керуючи транспортним засобом «Daewoo Lanos», наближаючись до пішохідного переходу, не надав перевагу пішоходу та допустив наїзд на нього, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження пішоходу ОСОБА_7

Порушення правил безпеки дорожнього руху, які встановлені у діях ОСОБА_5, згідно висновків автотехнічних експертиз №83/16 від 22.02.2016 та №4423 від 27.04.2016 перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням події.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та пояснив, що 23.12.2015 р. о 00:45 год. він на автомобілі «Daewoo Lanos» рухався по вул. Гвардійців Широнінців в м. Харків з боку вул. Героїв Праці в напрямку вул. ОСОБА_8. На перехресті вул. Гвардійців Широнінців та вул. Наталі Ужвій знизив швидкість автомобіля до 40-45 км/год. На вулиці було хмурно, освітлення тільки з правого боку, тому пішохода, який переходив дорогу зліва направо побачив тільки в останню мить. Намагався уникнути наїзду, прийняв праворуч до обочини, але зачепив пішохода лівою стороною переднього бамперу. Пішохід вдарився в лобове скло і впав на дорогу, втративши свідомість. ОСОБА_5 зупинив автомобіль, вийшов до пішохода, викликав швидку допомогу, поліцію. В скоєному щиро кається, відшкодував потерпілому завдану матеріальну шкоду, просить суворо не наказувати та при призначені покарання врахувати, що він працює водієм і ця роботи є його єдиним заробітком, на утриманні ОСОБА_5 має серйозно хворого онука та є єдиним годувальником у сім'ї.

Винність ОСОБА_5 в скоєнні кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими, та викладених у вироку, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Показаннями потерпілого ОСОБА_3, який в судовому засіданні пояснив, що 23.12.2015 р. вночі переходив вул. Гвардійців Широнінців недалеко від пішохідного переходу. В той день випив 200 грм. горілки та вийшов з дому, щоб купити сигарет. Коли йшов, на дорозі з правого боку побачив світло фар автомобіля, тому прискорився, щоб запобігти наїзду, але був збитий автомобіль та знепритомнів. У свідомість прийшов в лікарні на третю добу. На лікування обвинувачений передавав матері ОСОБА_3 2,5 тисяч грн. Також під час судового розгляду справи отримав від обвинуваченого ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 19091,78 грн.

Показаннями свідка ОСОБА_9, яка в судовому засіданні пояснила, що в грудня 2015 року о 12 год. ночі вона викликала таксі і їхала додому на вул. Метробудівників. Керував автомобілем обвинувачений ОСОБА_5, а свідок ОСОБА_9 сиділа на передньому пасажирському сидінні. Недалеко від магазину «Екватор», не доїжджаючи до пішохідного переходу, на дорозі побачила потерпілого, який йшов з лівого боку в напрямку автомобіля. Потім стався удар, потерпілий перелетів через машину і впав. ОСОБА_5 зупинив автомобіль, вони вийшли і підійшли до потерпілого, який лежав на дорозі за машиною. ОСОБА_5 викликав швидку допомогу і поліцію. Потерпілого на кареті швидкої допомоги відвезли до лікарні. Поліцейські почали оформлювати ДТП, потім ОСОБА_9 відвезли додому.

Даними, що містяться в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.12.2015 р. та схемою до нього, на якій вказано місце наїзду на пішохода, розташування автомобіля після наїзду та напрямок його руху до наїзду (а.с.71-76).

Даними, що містяться у висновку щодо результатів медичного огляду водія ОСОБА_5, у якого не виявлено ознак сп'яніння (а.с.78).

Даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_5, в ході якого він показав та розповів про обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 23.12.2015 р. за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5, в наслідок якої пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження (а.с.89-92).

Даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9, в ході якого вона розповіла та показала за яких обставин 23.12.2015 р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, в наслідок якої автомобіль «Daewoo Lanos» здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 (а.с.93-96).

Даними судово-медичної експертизи №1351-А/15 від 25.01.2016 р., згідно висновку якої у ОСОБА_3 у зв'язку з подією 23.12.2015 р. мали місце наступні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку з легкими клінічними проявами, множинні забійні рани обличчя - це легкі тілесні ушкодження; закрита травма животу: розрив прядки великого сальнику, внутрішньочеревний крововилив; відкриті переломи обох кісток (наявність забійних ран) діафізів обох гомілок. Наявні ушкодження по ступеню важкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя. Наявні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів, можливо, в умовах дорожньо-транспортної пригод, на яку вказано в постанові слідчого та відомо з історії хвороби. Найймовірніше у момент первинного контакту з транспортним засобом потерпілий знаходився у вертикальному стані і був повернутий передньою поверхнею тіла до автомобіля. Під час вступу до стаціонару в крові ОСОБА_3 знайдений алкоголь у кількості 2,635% (а.с.87-88).

Даними автотехнічної експертизи №83/16 від 22.02.2016 р., згідно висновків якої у даній дорожньо-транспортній обстановці, водій автомобіля «Daewoo» ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці водій автомобіля «Daewoo» ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти виникненню події даної ДТП шляхом виконанням вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України. В діях водія автомобіля «Daewoo» ОСОБА_5 вбачаються невідповідності вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, які, з технічне точки зору, перебували в причинному зв'язку з виникненням події даного ДТП (а.с.98-100).

Даними автотехнічної експертизи №4423 від 27.04.2016 р., згідно висновків якої в даній дорожній ситуації водій автомобіля «Daewoo» ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно з вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «Daewoo» ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом виконанням вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля «Daewoo» ОСОБА_5 не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, і знаходились, з технічне точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даного ДТП (а.с.105-108).

Оцінуючи в сукупності досліджені в ході судового слідства докази, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими та викладених у вироку, доведена у повному обсязі та кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_7

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є ветераном війни - учасником бойових дій, одружений, працює, характеризується позитивно.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_5, суд визнає щире каяття, відшкодування потерпілому матеріальної шкоди від злочину в розмірі 19091,78 грн.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, пом'якшуючі покарання обставини та відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі та застосувати ст.75 КК України із звільненням ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням без призначення передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки саме такий вид покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, враховуючи, що ОСОБА_5 раніше не судимий, визнав вину в скоєнні кримінального правопорушення, щиро розкаявся, відшкодував потерпілому матеріальну шкоду, достиг предпенсійного віку і його професія водія є єдиним джерелом існування його родини.

Пред'явлений потерпілим ОСОБА_3 уточнюючий цивільний позов в редакції від 22.09.2016 р. про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 на його користь 7 000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, та в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди у розмірі 70 000 грн. (а.с.138-139) підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст.128 КПК України особа, якій правопорушенням завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Обвинувачений ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження. В результаті скоєння водієм ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, потерпілий ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, знаходився тривалий час на лікуванні, купував ліки, що підтверджується копіями наданих потерпілим чеків.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні визнав первісні позовні вимоги ОСОБА_3 в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 19091,78 грн., які були заявлені 23.05.2016 р. (а.с.20-33), та в повному обсязі відшкодував матеріальну шкоду в розмір 19091,78 грн., що підтвердив в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3, надавши розписку від 20.06.2016 р. (а.с.114), тому позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 19091,78 грн. задоволенню не підлягають, в зв'язку з добровільним відшкодуванням обвинуваченим.

Заявлені потерпілим ОСОБА_3 04.07.2016 р. та 22.09.2016 р. додаткові вимоги про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди додатково 7000 грн. для оплати 20 сеансів масажу по 350 грн. за кожний (а.с.115-116, 138-139), задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно ст.ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Потерпілий ОСОБА_3 на надав доказів, підтверджуючих призначення йому для лікування 20 сеансів масажу, не надав доказів щодо вартості одного сеансу масажу, а також доказів витрати потерпілим ОСОБА_3 7000 грн. за проведений йому масаж, тому ці позовні вимоги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають в зв'язку з їх недоведеністю.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_3 також заподіяна моральна шкода в зв'язку із завданням йому фізичного болю при отриманні тяжких тілесних ушкоджень, тривалим лікуванням та неможливістю працювати, заробляючи необхідні для існування кошти, що завдає потерпілому душевні страждання.

При визначенні розміру відшкодування завданої потерпілому ОСОБА_3 моральної шкоди судом враховується наступне.

Частиною 2 статті 1193 ЦК України встановлено, що у разі якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішення спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при завданні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не може бути покладено обов'язок з її відшкодування, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК). Під непереборною силою слід розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (пункт 1 частини першої статті 263 ЦК), тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого слід розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату (наприклад, суїцид).

Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, якщо інше не встановлено законом, розмір відшкодування з особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, має бути зменшено (але не може бути повністю відмовлено у відшкодуванні шкоди).

Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою (частина друга статті 1193 ЦК), у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).

Положення статті 1193 ЦК про зменшення розміру відшкодування з урахуванням ступеня вини потерпілого застосовуються і в інших випадках завдання шкоди майну, а також фізичній особі, однак у кожному разі підставою для цього може бути груба необережність потерпілого (перебування у нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху тощо), а не проста необачність. Саме по собі перебування у нетверезому стані не є прикладом грубої необережності, якщо при цьому не було порушено Правила дорожнього руху.

Зогляду на викладене, виходячи з засад розумності, виваженості, справедливості, суд вважає достатнім в рахунок відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_3 стягнути на його користь 20000 грн., враховуючи обставини наїзду на пішохода ОСОБА_3, який перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в порушення вимог Правил дорожнього руху України переходив проїжджу частину на не пішохідному переході.

Згідно ст.1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Враховуючи викладене, в рахунок відшкодування моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_3 суд стягує 20 000 грн.

Процесуальні витрати на залучення експерта та проведення по справі судових експертиз підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь держави у відповідності до вимог ч.2 ст.124 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 128, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 /п'яти/ років позбавлення волі без позбавленням права керування транспортними засобами.

В силу ст.75 КК України ОСОБА_5 від призначеного покарання звільнити з іспитовим строком 3 /три/ роки, поклавши на засудженого у відповідності до ст.76 КК України обов'язок: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення автотехнічних експертиз стягнути 2498,56 грн. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДСК України в Комінтернівському районі м. Харкова, стягував - Держава).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий - суддя Попрас В.О.