Постанова № 63150256, 05.12.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 638/15876/16-а

Номер провадження 2 А/638/590/16

05 грудня 2016 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Штих Т.В. за участі секретаря Чаленко Н.О., розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України Дзержинському районі м. Харкова та просила визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова щодо застосування середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві за 2007 рік при призначенні їй пенсії у 2014 році та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова провести перерахунок та виплату пенсії Позивача із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2011-2013рр.., в редакції ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність», що діяла на час призначення пенсії зі збереженням відсотку розрахунку пенсії від заробітку 80%, починаючи з 12.08.2014.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є пенсіонеркою та отримує пенсію, як науковий працівник, згідно ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 № 1977-XII. Пенсію їй призначено на підставі судового рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 22.05.2014, залишеного без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду №638/4376/14-а від 12.08.2014. Свої вимоги Позивач мотивує тим, що пенсія їй призначена в 2014 році, тому застосовуванню підлягає середній заробіток по народному господарству за 2011-2013рр., проте, з аналізу листа Відповідача від 03.08.2016 №424/К-11, випливає, що її пенсія, як науковому працівнику, розрахована з застосуванням середнього заробітку по народному господарству за 2007 рік.

З такими діями Відповідача Позивач не погоджується, вважає їх незаконними, оскільки, в першу чергу, вони порушують встановлене ст. 46 Конституції України її право на соціальний захист в старості. В зв'язку з цим, Позивач була вимушена звернутися до суду з вказаним адміністративним позовом.

Представник Відповідача надав суду письмові заперечення, у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про дату і час судового засідання.

В запереченнях Відповідач зазначає, що Позивач з 15.04.2002 перебуває на обліку, як пенсіонерка за віком. На підставі рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 22.05.2014, залишеного без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду №638/4376/14-а від 12.08.2014 її було переведено на пенсію згідно ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 № 1977-XII. При переведенні було застосовано середню заробітну плату (дохід), який враховувався під час призначення пенсії, тобто 1351, 12 грн.

Окрім того, Відповідач просив суд врахувати положення ст.99-100 КАС України та залишити позовні вимоги Позивача, подані поза межами позовної давності, без розгляду.

Суд, враховуючи особливості розгляду даної категорії справ, визнав за можливе розглянути справу у відсутності Відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Судом досліджено наявні докази та встановлено, що з 15.04.2002 року Позивачка отримувала пенсію за віком, розраховану на підставі ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

З 12.08.2014 позивачка отримує пенсію, як науковий працівник, згідно ЗУ «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 №1977-ХІІ, розраховану Відповідачем з застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві за 2007 рік. Пенсія розрахована у розмірі 80% від заробітку.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за відповідної формулою, яка передбачена ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(з урахуванням змін, внесених Законом України «Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи»), переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Позиція Відповідача ґрунтується на тому, що оскільки первинно пенсія Позивачеві вже призначалася у 2002, то з врахуванням положень постанови КМУ від 23.04.2012 №327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення», застосуванню підлягає саме середня заробітна плата працівників за 2007 рік, оскільки Позивачку було переведено з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Проаналізувавши викладене, суд зазначає, що вказані вище норми регулюють порядок переведення з одного виду пенсії на інший в рамках Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не встановлює права органам Пенсійного фонду України здійснювати переведення громадян з одного виду пенсії на інший в межах різних законів.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" - пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками віку 62 роки за наявності стажу наукової роботи не менш як 20 років, жінками пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності стажу наукової роботи не менш як 15 років.

Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

Згідно з ч.10 ст.24 цього ж Закону - для обчислення заробітку під час призначення пенсії науковому (науково-педагогічному) працівнику застосовується середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Згідно з ч.2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообо'язкове державне пенсійне страхування» - заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Переведення з пенсії за віком, призначеної згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію, як науковому працівнику згідно ЗУ «Про наукову та науково-технічну діяльність» вищезазначеними Законами не передбачене та не врегульоване.

В подібних правовідносинах свою точку зору неодноразово та послідовно виклав Верховний Суд України в своїх постановах від 31.05.2015 №21-612а14, від 02.12.2015 №193/1029/14-а, та 22.12.2015 №2-а/199/138/14. В зазначених рішеннях суд дійшов висновку щодо законності права позивача на обрахування заробітної плати для пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки перед зверненням із заявою про призначення пенсії, якщо він до цього отримували пенсію за іншим, відмінним від ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законом.

Таким чином, при призначенні пенсії, як науковому працівнику, згідно ЗУ «Про наукову та науково-технічну діяльність» відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, а має місце призначення іншої пенсії по іншому закону.

В рішенні Дзержинського районного суду №638/4376/14-а, яке було досліджено судом, вказано, що пенсію Позивачці необхідно призначити, проте Відповідач перевів Позивача на пенсію з застосуванням середнього заробітку по народному господарству за 2007 рік, тим самим порушивши її право.

За наведених обставин, суд вважає, що при призначенні Позивачу наукової пенсії за Законом № 1977-XII у 2014 році, Відповідач повинен був застосувати середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за три календарні роки, що передують року призначення пенсії, тобто за 2011-2013 роки.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За правилами частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку виконано.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, вимоги за період по 12.08.2014 по 02.04.2016 року, суд залишає без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачка звернулась до суду з позовом 03.10.2016 із вимогами щодо захисту її порушених прав.

Отже, враховуючи дату звернення Позивача до суду - 03.10.2016, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період за який Позивачка просить суд захистити її права, суд приходить до висновку, що права Позивачки підлягають захисту з 03.04.2016.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийнятті рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 40, 45Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 28 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», ст.ст. 10, 11, 71, 86, 94, 99,100,122, 159-163, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова щодо застосування середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві за 2007 рік при призначенні пенсії у 2014 році ОСОБА_1;

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) пенсії із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2011-2013рр., в редакції ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність», що діяла на час призначення пенсії зі збереженням відсотку розрахунку пенсії від заробітку 80%, починаючи з 03.04.2016.

Позовні вимоги в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2011-2013рр., починаючи з 12.08.2014 року по 02.04.2016 року - залишити без розгляду .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) - 551,20 грн. у відшкодування судового збору.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Штих Т.В.