Рішення № 63148376, 14.11.2016, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

14.11.2016

ЄУН 389/2097/16-ц

провадження №2/389/722/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2016 року Знам'янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Українського В.В.,

при секретарі - Василенко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу суду в місті Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Цибулівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області про встановлення факту родинного зв'язку, належності особі правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, вимоги за якою уточнив та просить встановити факт родинного зв'язку між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, померлою ІНФОРМАЦІЯ_2, які доводилися один одному онучатим племінником та тіткою третього ступеню спорідненості. Також позивач просить визнати належним ОСОБА_2, померлій ІНФОРМАЦІЯ_2, правовстановлюючого документу - державного акту на право приватної власності серії НОМЕР_1 кадастровий номер НОМЕР_2 на земельну ділянку НОМЕР_3 площею 4,62 га, в межах згідно з планом, розташовану на території Цибулівської сільської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім'я ОСОБА_2, та визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на вказану вище земельну ділянку.

Вимоги обґрунтував тим, що його матір'ю була ОСОБА_3, 1928 року народження. У 1998 році вона померла та в позивача не збереглося свідоцтва про її народження та її одруження. Позивачеві достеменно відомо, що його матір мала троюрідну тітку ОСОБА_2, 1906 року народження. Документи, які б підтвердили родинний зв'язок відсутні, вказаний факт можуть підтвердити лише свідки. За своє життя ОСОБА_2 перебуваючи в членах КСП «Заповіт Леніна» отримала право на земельну частку (пай) в землях цього підприємства, розпаювання якого відбулося в 1996 році. На момент її смерті діяв Цивільний кодекс України у редакції 1963 року, ст.549 якого вказувала на те, що спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактичними діями вступив в управління або володіння спадковим майном. Доказом такого прийняття спадщини шляхом управління та володіння спадковим майном є отримання в подальшому державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 кадастровий номер НОМЕР_2. Оригінал цього державного акту знаходиться у позивача. Інші спадкоємці відсутні.

Крім того вказав, що у державному акті на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 неправильно зазначено прізвище його власника, а саме вказано ОСОБА_2, замість ОСОБА_2.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позову та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник Цибулівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій заперечив проти задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та незаконними з наступних підстав. Факт родинних відносин , про який просить позивач, не можливо встановити лише показаннями свідків, позивач не надав ніяких інших доказів, крім того, з часу смерті ОСОБА_2 минуло 18 років та позивач тим самим пропустив строк позовної давності. Також зазначає, що ствердження ОСОБА_1 про те, що він являється єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є оманливим. Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.10.2014 встановлений факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_2 з ОСОБА_5 Остання мала сина ОСОБА_5, який прийняв спадщину після смерті матері та фактично розпорядився спірною земельною ділянкою, уклавши щодо неї договір оренди з ПСП «Цибулівське».

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Цибулеве Знам'янського району Кіровоградської області (а.с.6). ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, матір'ю якого записана ОСОБА_3 (а.с. 37). ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до архівного витягу (а.с.48). Також, державний архів Кіровоградської області повідомив, що у медичних книгах реєстрації актів про народження та шлюб у с. Цибулеве за 1895-1900, 1915-1920 рр. та у книгах реєстрації актів цивільного стану про народження у населених пунктах Знам'янського району за 1928 р. актові записи про народження ОСОБА_7, шлюб ОСОБА_7 з ОСОБА_7 та народження ОСОБА_3 відсутні. Також, повідомлено, що для надання довідки про шлюб батьків ОСОБА_7 та ОСОБА_2 необхідні пошукові дані (а.с.49). ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4.

Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, яким посвідчується право власності на земельну ділянку НОМЕР_3, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 4,62 га, в межах згідно з планом, розташовану на території Цибулівської сільської ради, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданий на ім'я ОСОБА_2 (а.с.7). Між ОСОБА_5 (ОСОБА_2) та ПСП «Цибулівське» 08 грудня 2000 році укладено договір оренди земельної частки (паю) розміром 5,36 умовних кадастрових гектарів, право на яке засвідчено сертифікатом (справа № 389/804/16-ц а.с. 14).

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

При цьому, слід враховувати, що норми п.5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, згідно з якими цей ЦК України застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст.ст. 529 - 531 ЦК УРСР.

При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК України 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

Оскільки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України на вказані правовідносини поширюється дія ЦК УРСР у редакції 1963 року.

Системний аналіз положень Розділу VІІ «Спадкове право» ЦК УРСР у редакції 1963 року свідчить, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.524 ЦК УРСР (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

За правилами ст.ст.548,549 ЦК УРСР у редакції 1963 року для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, не допускається прийняття спадщини під умовою або застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до п.1 ч.1 та ч.2 ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини, зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, за ст.549 ЦК УРСР спадкоємець вважається таким, що фактично прийняв спадщину, якщо він довів, що він вступив в управління або користування спадковим майном. Доказом цього може бути наявність у спадкоємця ощадної книжки на ім'я померлого, іменних цінних паперів, квитанцій про оплату комунальних та інших послуг, обов'язкового страхування майна та інших документів, виданих на ім'я померлого, на майно, користування, управління і розпорядження яким можливе тільки після оформлення прав на нього.

Окрім того, Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджена наказом Міністерства юстиції України №18/5 від 14 червня 1994 року, яка діяла на час відкриття спадщини, передбачала, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов'язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що, набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім'я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців (п. 113 вищевказаної Інструкції).

Позивач в судовому засіданні довів, що він мав на руках оригінал державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, яким посвідчується право власності на земельну ділянку НОМЕР_3, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 4,62 га, в межах згідно з планом, розташовану на території Цибулівської сільської ради, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданий на ім'я ОСОБА_2, тобто вступив в управління спадковим майном.

Відповідно до ст.ст.529,530 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю. При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Із показань позивача та свідка, наданих документів встановлено, що матір'ю ОСОБА_1 була ОСОБА_3, 1928 року народження. Матір'ю останньої була ОСОБА_7, яка мала сестру ОСОБА_2. Відповідно до пояснень позивача ОСОБА_7 померла раніше своєї сестри, точну дату встановити неможливо. Донька останньої ОСОБА_3 померла в 1997 році. Таким чином, після смерті в 1998 році ОСОБА_2 спадкоємцем залишився лише її правнук ОСОБА_1 відповідно до ст. 529 ЦК УРСР, так як на момент смерті спадкодавця не було в живих його матері та баби. Після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася (а.с.27). Інші спадкоємці в судовому засіданні не встановлені. Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02.06.2016 відмовлено ОСОБА_12 в задоволенні вимог про встановлення факту прийняття спадщини, належності документу та визнання права власності на земельну ділянку (а.с.16-20). Таким чином, вимога про визнання права власності підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України за №5 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, зокрема факт прийняття спадщини (щодо спадкових відносин, що існували до введення в дію Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року, який прийшов на зміну ЦК УРСР 1963 р.).

Згідно з вимогами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За правилами ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Частиною 1 ст.58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку про те, що позивачем помилково заявлена вимога щодо встановлення факту родинного зв'язку між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, померлою ІНФОРМАЦІЯ_2, які доводилися один одному онучатим племінником та тіткою третього ступеню спорідненості, так як в судовому засіданні встановлено інший родинний зв'язок між ними, а саме як правнука та прабаби, що підтверджено показаннями свідків в судовому засіданні.

Суд вважає встановити факт належності ОСОБА_2, померлій ІНФОРМАЦІЯ_2, правовстановлюючого документу - державного акту на право приватної власності серії НОМЕР_1 кадастровий номер НОМЕР_2 на земельну ділянку НОМЕР_3 площею 4,62 га, в межах згідно з планом, розташовану на території Цибулівської сільської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім'я ОСОБА_2, так як ніхто із сторін не заперечив проти цього, земельна ділянка знаходиться в оренді в ПСП «Цибулівське».

Керуючись ст.ст.3,10,11, 57,58,60, 213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Цибулівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області про встановлення факту родинного зв'язку, належності особі правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.

Встановити факт належності ОСОБА_2, померлій ІНФОРМАЦІЯ_2, правовстановлюючого документу - державного акту на право приватної власності серії НОМЕР_1 кадастровий номер НОМЕР_2 на земельну ділянку НОМЕР_3 площею 4,62 га, в межах згідно з планом, розташовану на території Цибулівської сільської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім'я ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку НОМЕР_3, загальною площею 4,62 га, в межах згідно з планом, розташовану на території Цибулівської сільської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

В іншій частині вимог відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області у десятиденний строк з дня її проголошення, через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Знам'янського міськрайонного суду

Кіровоградської області В.В. Український