Ухвала суду № 63148310, 05.12.2016, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/1579/14-ц

У Х В А Л А

05 грудня 2016 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Бевз О.Ю.,

при секретарі Могиленко В.М.,

розглянувши заяву про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №383/1579/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя-

В С Т А Н О В И В :

До Бобринецького районного суду Кіровоградської області звернувся ОСОБА_2 із заявою про зняття арешту на майно згідно ухвали Бобринецького районного суду від 16.12.2014 року, а також згідно постанови державного виконавця серії ВП 50114678 від 11.02.2016 року про арешт коштів, так як на даний час він з ОСОБА_3 дійшли згоди про поділ грошових коштів самостійно.

Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, але надав до суду заяву в якій попросив справу розглянути без його участі, клопотання підтримав.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась, але надала до суду заяву, зі змісту якої слідує, що підтримує клопотання про зняття арештів на майно, які були накладені державним виконавцем та судом, оскільки вона з боржником ОСОБА_2 дійшли згоди, щодо розподілу коштів, які були спільною сумісною власністю подружжя.

Державний виконавець Бобринецького РУЮ ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, але надав до суду заяву зі змісту якої вбачається, що просить розглянути клопотання без його участі, щодо задоволення заяви не заперечує, так як між боржником та стягувачем спір по даній справі вирішено, а тому Бобринецький районний відділ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області не заперечує проти постановлення ухвали щодо припинення арешту накладеного постановою ВП 50114678 від 11.02.2016 року про арешт коштів боржника, винесеною старшим державним виконавцем Бобринецького РВ ДВС.

Суд, вивчивши заяву, інші додані до неї матеріали, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч.3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як вбачається з ухвали Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16.12.2014 року вбачається, що задоволено заяву ОСОБА_1 про накладення арешту на грошові кошти в сумі 3180 доларів США, які знаходяться на лицьовому рахунку №26350623096939 ПАТ КБ Приватбанк, що належать ОСОБА_2.

Зі змісту ч.6 ст. 154 ЦПК України, слідує, що суд після ухвалення судового рішення може постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Із заяв сторін по справі, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вбачається, що вони дійшли до згоди, щодо розподілу коштів, які були спільною сумісною власністю подружжя, в звязку з чим просять знати арешт із арештованих коштів, тим самим надати їм право самостійно розпорядитись своїм майном.

Згідно рішення суду 18.02.2015 року, вирішено: «Розділити між сторонами по справі грошові кошти у сумі 3180 долларів США, що знаходяться на лицьовому рахунку №26350623096939 відкритому в публічному акціонерному товаристві комерційний банк Приватбанк на імя ОСОБА_2 - по ? частині кожному (тобто ОСОБА_2 та ОСОБА_1П.), з урахуванням накопичених відсотків станом на 18.02.2015 року.

На виконання рішення суду видано виконавчий лист, який був предявлений до виконання

Відповідно до вимог ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ, виданий 09.06.2015 року (т.1 а.с.150) і 25.08.2016 року (т.2 а.с.5) відкрито виконавче провадження. Постановою про арешт коштів боржника від 11.02.2016 року серії ВП №50114678 накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2, а саме на грошові кошти, що містяться на рахунках ПАТ КБ «Приватбанк» код 14360570 рахунок 26350623096939 та належать боржнику ОСОБА_2

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

- винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно ч.1 ст.52 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ч.5 ст.52 цього ж закону боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Згідно ч. 6 тієї ж статті стягнення на майно боржника звертається у розмірі і обсязі, необхідному для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Згідно наданих суду документів вбачається, що рішення суду не може бути виконано, в звязку з тим, що на майно боржника накладено арешт, як ухвалою суду, так і постановою державного виконавця, а тому фактично рішення суду не може бути виконане в примусовому порядку. Отже, оскільки сторони в добровільному порядку дійшли згоди, щодо поділу майна, яке є їх спільною сумісною власністю, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову накладені ухвалою суду від 16.12.2014 року.

В силу ч. 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу, якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що вимоги скаржника щодо скасування постанови про накладення арешту на кошти боржника від 11.02.2016 року серії ВП №50114678 підлягають задоволенню частково, з урахуванням вимог чинного законодавства, так як не передбачено скасування постанови державного виконавця та зобов'язання відділу ДВС зняти арешт, а передбачено зняття арешту за рішенням суду, яке є підставою для державного виконавця винести постанову про зняття арешту з майна зазначеного в рішенні з направленням копії постанови боржнику та органу який виконував постанову про накладення арешту.

Крім того, відповідно до вимоги чинного законодавства, судом не може бути закрите виконавче провадження, а тому дана вимога заявника ОСОБА_2, в цій частині, задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 25, 52, 56, 57, 82 Закону України Про виконавче провадження, ст. 151-154 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_2 про зняття арешту задовольнити частково.

Скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16.12.2014 року, за заявою ОСОБА_1 про накладення арешту на грошові кошти в сумі 3180 доларів США, які знаходяться на лицьовому рахунку №26350623096939 ПАТ КБ Приватбанк, що належать ОСОБА_2.

Зняти арешт з майна боржника ОСОБА_2, згідно постанови про накладення арешту на кошти боржника від 11.02.2016 року серії ВП №50114678, яка винесена старшим державним виконавцем Почкай М.О.

В решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом пяти днів з дня її проголошення, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали до судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд.

Суддя О.Ю. Бевз