Ухвала суду № 63145680, 01.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 468/607/16-а

Категорія: 2 Головуючий в 1 інстанції: Бойко Л.Л.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 29 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до територіальної державної інспекції з питань праці у Миколаївській області та головного державного інспектора Територіальної державної інспекції з питань праці у Миколаївській області Стародуба Георгія Павловича про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Територіальної державної інспекції з питань праці у Миколаївській області та головного державного інспектора Територіальної державної інспекції з питань праці у Миколаївській області Стародуба Георгія Павловича (далі - державний інспектор) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відповідно до ст.188-6 КУпАП у розмірі 850,00 грн.

В обґрунтування зазначено, що накладене адміністративне стягнення є необґрунтоване та незаконне, оскільки інспектором не доведено його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 29 червня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Суд визнав протиправною та скасував постанову у справі про адміністративне правопорушення від 20 квітня 2016 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 у виді штрафу в розмірі 850 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-6 КУпАП та провадження в адміністративній справі закрив.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, вважаючи, що рішення суду першої інстанції впливає на її права та інтереси, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.197 КАС України, у зв'язку із неявкою сторін, належним чином сповіщених про день, час та місце розгляду справи.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, матеріали справи свідчать про наступне.

ОСОБА_1 працювала директором КП «Березань» Березанської селищної ради Миколаївської області по 31 грудня 2015 року на підставі контракту, який було припинено вказаного числа.

Вважаючи, що її трудові права порушені вона, 22 березня 2016 року, звернулася до Миколаївської обласної ради з відповідним листом в якому просила притягнути винних осіб до адміністративної відповідальності, а також вжити заходів щодо відновлення порушених прав (а.с.22-23).

На підставі доручення Департаменту з питань праці Державної служби України від 30 березня 2016 року та звернення Миколаївської обласної ради від 25 березня 2016 року державним інспектором були здійснені дії щодо проведення перевірки КП «Березань».

Директор КП «Березань» ОСОБА_2 надав документи, що стосуються ОСОБА_1, а саме: наказ про прийняття на роботу, наказ про звільнення з роботи, розпорядження Березанської селищної ради про звільнення, колективний договір підприємства, витяг із журналу руху трудових книжок і вкладишів до них, витяг із сторінки з журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг працівників, листок непрацездатності, документи підтверджуючі відправлення трудової книжки поштою, особову картку форми П-2, табель обліку робочого часу за грудень 2015 року, розрахункові листки за грудень 2015 року, за січень 2016 року та платіжні відомості. Поряд з цим, позивач відмовився надавати документи кадрового діловодства та бухгалтерського обліку посилаючись на те, що дана перевірка проводиться без дозволу Кабінету Міністрів України та діючими обмеженнями на перевірку підприємств.

У зв'язку з цим, перевірити дотримання вимог законодавства з оплати праці відносно працівників підприємства, в тому числі ОСОБА_1 - неможливо.

08 квітня 2016 року відносно директора КП «Березань» ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.188-6 КУпАП за створення перешкод у законній діяльності державного інспектора шляхом ненадання до перевірки документів кадрового діловодства та бухгалтерського обліку (а.с.9-10).

20 квітня 2016 року державним інспектором винесено постанову про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення відповідно до ст. ст.188-6 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. (а.с.6-7).

Суд першої інстанції скасовуючи спірну постанову виходив з того, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснювалося виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Це було регламентовано п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року.

Враховуючи, що ані дозволу Кабінету Міністрів України, ані заявки суб'єкта господарювання щодо проведення перевірки не було, то і підстави для проведення такої також були відсутні.

У зв'язку з проведеним аналізом матеріалів справи, судового рішення та апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Стаття 185 КАС України визначає право осіб на апеляційне оскарження.

Так, частина 1 даної статті передбачає, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто, особи, які не брали участі у справі можуть оскаржити рішення суду лише у випадку, якщо таким рішенням безпосередньо вирішено питання про їх права (свободи, інтереси) або про їх обов'язки.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не є стороною у справі, але вважає, що рішення суду першої інстанції зачіпає її права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Колегія суддів не вбачає наявність у ОСОБА_1 права на оскарження судового рішення, з наступних підстав.

Стаття 23 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Тобто, спірна постанова є актом індивідуальної дії та стосується прав, інтересів та обов'язків особи щодо якої її винесено.

ОСОБА_1 не є особою, яка брала участь у справі, та оскаржуваною постановою суду першої інстанції не вирішено питання про права та інтереси цієї особи, тобто вона не має права на оскарження постанови суду першої інстанції.

Стаття 188-6 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбачає санкцію за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу.

Із викладеного видно, що в спірних правовідносинах у цій справі сторонами є ОСОБА_2 та державний інспектор, який прийняв спірну постанову.

ОСОБА_1 не є стороною в указаних правовідносинах, а тому вирішення спору в цій справі не вплине на її права та інтереси.

Згідно з частиною другою статті 171 КАС України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.

Таке ж правило має застосовуватись і до правових актів індивідуальної дії.

Тобто, колегія суддів вважає, що право оскаржити акт індивідуальної дії має особа, щодо якої його застосовано.

Тобто, особа повинна довести факт застосування до неї оскаржуваного акта.

Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, суд другої інстанції не мав можливості надати правову оцінку спірним правовідносинам і відмовити в цьому.

Тому, вже розглядаючи апеляційну скаргу по суті, суд дійшов висновку, що відмовою у задоволенні апеляційної скарги повинно бути те, що оскаржуваний акт до особи не застосовувався і вона не перебуває у відносинах, до яких цей акт може бути застосовано.

У такому разі суд не повинен проводить перевірку спірного акта на предмет його протиправності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляції щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального не мають правового значення і не можуть бути прийняті до уваги.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 29 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до територіальної державної інспекції з питань праці у Миколаївській області та головного державного інспектора Територіальної державної інспекції з питань праці у Миколаївській області Стародуба Георгія Павловича про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова