Ухвала суду № 63145608, 01.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2016 р.м. ОдесаСправа № 814/1520/16

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Турецької І.О.

за участю: секретаря - Вишневської А.В.

представника апелянта - Юношевої І.Р. (довіреність від 24.03.2016 року)

представника апелянта - Гаврилка О.О. (довіреність від 27.10.2016 року)

представника позивача - Батаріної Л.А. (протокол від 15.11.2016 року)

представника позивача - Могутова А.М. (довіреність від 11.01.2016 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2016 року по справі №814/1520/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс» до Головного управління ДФС у Миколаївській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання протиправною та скасування податкової консультації,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Головного управління ДФС у Миколаївській області від 23.06.2016 року №1969/10/14-29-12-01-10.

В обґрунтування позову зазначено, що податкова консультація суперечить нормам чинного законодавства України. Позивач вважає, що послуги, пов'язані з перевезенням вантажів транзитом через територію і порти України, в тому числі, шляхом навантаження, розвантаження, перевантаження, зберігання транзитних вантажів тощо, є складовою транзиту, отже такі операції звільняються від оподаткування податком на додану вартість на підставі п. 197.8 ст. 197 Податкового кодексу України. Проте, в супереч вимогам податкового законодавства відповідач у податковій консультації зробив висновок про те, що вказані операції не є транзитними, а відтак є об'єктом оподаткування податком на додану вартість на загальних підставах. Зазначені висновки контролюючого органу позивач вважає необґрунтованими та такими, що не узгоджуються із правилами спеціального Закону, у зв'язку із чим звернувся до суду із цим позовом про скасування індивідуальної податкової консультації органу.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2016 року позов задоволено у повному обсязі. Суд визнав протиправною та скасував індивідуальну податкову консультацію, оформлену листом Головного управління ДФС у Миколаївській області від 23.06.2016 року №1969/10/14-29-12-01-10.

В апеляційних скаргах Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» та Головне управління ДФС у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просять скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює діяльність з навантаження та розвантаження вантажів, у тому числі закріплення вантажу та розвантаження суден (стивідорські роботи), навантаження та розвантаження залізничних вагонів.

У січні-березні 2016 року позивачем проводились роботи з навантаження танкерів мазутом, який знаходився під митним контролем у режимі транзиту.

З метою виконання вказаних робіт між позивачем та ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії 02.02.2016 року укладено договір №15, за яким ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії зобов'язується забезпечити доступ портового оператора - ТОВ «Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс» до причалу(ів) №15 (інв. №1031044), що перебуває у господарському віданні Адміністрації, а портовий оператор - ТОВ «Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс» зобов'язується сплатити Адміністрації за доступ до причалу(ів). Послуга надається з метою забезпечення виконання портовим оператором - ТОВ «Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс» навантажувально-розвантажувальних робіт із використанням причалу(ів) у межах його(їх) паспортних довжини та ширини.

Розрахунки за вказаними операціями здійснювались без урахування податку на додану вартість в ціні наданих послуг відповідно до п. 197.8 ст. 197 ПК України.

05.05.2016 року позивач одержав від ДП «Адміністрація морських портів України» відкориговані рахунки та акти наданих послуг за договором про забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні порту, із визначенням дебіторської заборгованості перед портом у загальному розмірі 928 594,97 грн.

Як вбачається зі змісту листа порту від 20.04.2016 року №18-19/586, підставою для донарахування позивачу вказаних сум за договором від 02.02.2016 року №15 став лист Державної фіскальної служби України від 06.04.2016 року №7668/6/99-99-19-03-02-15, згідно якого послуги із забезпечення портовому оператору доступу до причалу для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт з транзитними вантажами не є такими, що безпосередньо пов'язані з перевезенням вантажів транзитом через митну територію України, а тому операції платників податку з їх постачання звільненню від оподаткування податком на додану вартість не підлягають.

Керуючись ст. 52 Податкового Кодексу України, 17.05.2016 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у Миколаївській області про надання податкової консультації з питань практичного застосування п. 197.8 ст. 197 Податкового кодексу України до правовідносин позивача з портом.

Реалізовуючи право позивача, відповідач надав індивідуальну податкову консультацію від 23.06.2016 року №1969/10/14-29-12-01-10, в якій вказав на те, що, оскільки порт не є учасником транзиту та не надає безпосередньо вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів транзитом через митну територію України, а також послуг, пов'язаних з таким перевезенням, надані ним послуги із забезпечення доступу до причалу оподатковуються на загальних підставах.

Не погоджуючись із висновками податкового органу, посилаючись на їх необґрунтованість та невідповідність вимогам податкового законодавства, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому вставиться питання про скасування індивідуальної податкової консультації відповідача.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу є пов'язаними з послугами щодо переміщення вантажів транзитом через митну територію України, такі операції звільнені від оподаткування податком на додану вартість, а отже висновки контролюючого органу про необхідність оподаткування цих операцій на загальних підставах є неправомірними, що є безумовною підставою для скасування індивідуальної податкової консультації.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає правильними, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 197.8 ст. 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням).

В свою чергу, відповідно до ст. 1 Закону України «Про транзит вантажів» від 20.10.1999 року №1172-XIV транзит вантажів - це перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України. Транзитними послугами (роботами) є безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо.

Отже, послуги пов'язані з перевезенням вантажів транзитом через територію і порти України, в тому числі, шляхом навантаження, розвантаження, перевантаження, зберігання транзитних вантажів тощо, є складовою транзиту.

Таким чином, послуги щодо забезпечення доступу до причалу порту для виконання учасником транзиту навантажувально-розвантажувальних робіт є складовою транзиту.

Враховуючи викладене, оскільки послуги щодо забезпечення позивачу доступу до причалу для здійснення навантажування-розвантажування вантажу є супутньою послугою перевезення вантажу в режимі транзиту, надання такої послуги є необхідним для здійснення транзитного перевезення вантажу, відповідно до п. 197.8 ст. 197 Податкового кодексу України господарська операція між позивачем та портом звільняється від оподаткування податком на додану вартість.

Оскільки контролюючий орган у своїй індивідуальній податковій консультації пришов протилежного висновку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про її невідповідність вимогам податкового законодавства та наявність підстав для її скасування.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п. 53.3 ст. 53 Податкового кодексу України скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

При цьому, протягом 30 календарних днів із дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов'язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.12.2016 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

І.О. Турецька