Ухвала суду № 63145535, 30.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/1433/16

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Князєв В.С. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

за участю: секретар судового засідання - Курманова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Господінова Господіна Тодорова на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року про закриття провадження у справі за позовом Господінова Господіна Тодорова до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Галини Миколаївни, за участю третьої особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Екопік - Україна», про визнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Господінов Господін Тодоров звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Галини Миколаївни, за участю третьої особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Екопік - Україна», в якому позивач просив суд: визнати неправомірними дії державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Галини Миколаївни щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 19776904 від 04.03.2015 року; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 19776904 від 04.03.2015 року.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, закрито провадження у даній справі.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, предметом даного спору є дії та саме рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нежитловий об'єкт за адресою: м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 101а, за ТОВ «Екопік - Україна», на підставі іпотечного договору від 15.03.2012 року № 480.

Приймаючи рішення про закриття провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини, щодо реєстрації права власності пов'язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди, випливає з договірних правовідносин і має вирішуватися судом за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно п.п. 1, 7 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У справі, що розглядається, спірні відносини виникли у зв'язку із невиконанням умов цивільно-правової угоди з підстав порушення господарських зобов'язань, тобто даний спір не є публічно-правовим, а випливає із договірних відносин і має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

За вказаними обставинами, з урахуванням практики Верховного Суду України (постанова від 14.06.2016 року у справа № 21-41а16), колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що даний спір не носить характеру публічно-правового та не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Посилання апелянта на те, що виконання чи невиконання умов цивільно-правової угоди (договорів кредиту та іпотеки) не є безпосередньою підставою для звернення до адміністративного суду спростовуються змістом поданої позовної заяви, в якій позивачем ставиться питання про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно на підставі договору іпотеки, посилаючись на невиконання іпотекодержателем умов, за якими він набуває право власності на предмет іпотеки, а саме в частині направлення вимоги про усунення порушень, а так само вимог ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Тобто, дослідженню в даному випадку підлягають умови договору іпотеки та, як наслідок встановлення обставин щодо переходу права власності на предмет іпотеки та відповідно наявність підстав для прийняття оскаржуваного рішення про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Як встановлено ч. 2 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом.

За суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду загальними судами у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно вимог ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Господінова Господіна Тодорова на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року про закриття провадження у справі за позовом Господінова Господіна Тодорова до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Галини Миколаївни, за участю третьої особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Екопік-Україна», про визнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець