Рішення № 63145030, 24.11.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/4312/16-ц

2-3060/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Меуш К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Солом'янський районний відділ Державної міграційної служби України в м. Києві про усунення перешкод в користуванні квартирою,

в с т а н о в и в:

01 березня 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з зазначеним позовом до відповідача про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку.

Свої вимоги мотивує тим, що вона є власником спірної квартири. 07 липня 2007 року в квартирі була зареєстрована її донька ОСОБА_2 Після реєстрації вона вселилися в квартиру і проживає в ній. На даний час відповідач чинить їй перешкоди в користуванні квартирою, оскільки не бажає добровільно знятися з реєстраційного обліку та виселитися з квартири.

Просить суд ухвалити рішення, яким усунути їй перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом примусового виселення та зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та просив його задовольнити.

Представник відповідача вважає, що позов не підлягає задоволенню. Надала суду письмові заперечення. Також пояснила, що ОСОБА_2 є рідною дочкою ОСОБА_1 та членом її сім'ї в силу закону. У квартиру поселилась та зареєструвалась у ній за згодою позивача, постійно в ній мешкає та оплачує всі комунальні витрати. Ключі від квартири та доступ до неї позивач має. Вважає, що передбачені законом підстави для виселення відсутні.

Третя особа в судове засіданні не з'явилась, про час та місце розгулу справи повідомлялась. Направила до суду заяву з проханням справу розглядати за відсутності представника третьої особи.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування квартири від 03 грудня 1999 року, посвідченого державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 2-5247 (а.с. 3).

Згідно з довідкою форми № 3 в квартирі з 07 грудня 2007 року зареєстрована відповідач ОСОБА_2 ( а.с. 4).

ОСОБА_1 заявила позов про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення ОСОБА_2 з квартири та зняття її з реєстраційного обліку, посилаючись на норми Цивільного кодексу України, що регулюють право власності та його захист.

Суд вважає, що такі вимоги позивача не ґрунтуються на законі з огляду на наступне.

Відповідно до статті 156 ЖК України члени сім'ї власника житлового будинку (квартири) користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

До членів сім'ї власника житлового будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 ЖК України, а саме: дружина (чоловік), діти і батьки кожного з подружжя.

Згідно з ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Учасниками судового розгляду не оспорювалось, що ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_4, відповідач зареєструвалася в квартирі і вселилася в квартиру за згодою позивача.

За таких обставин, ОСОБА_2 є членом сім'ї ОСОБА_1, вселилася в квартиру за згоди останньої і на неї поширюється положення норми статті 156 ЖК України.

У ч. 2 ст. 405 ЦК України визначено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Обставин, визначених цією нормою закону в судовому засіданні встановлено не було.

Суд також погоджується з доводами представника відповідача про те, що чинним законодавством для виселення членів сім'ї власника квартири в судовому порядку встановлено обмежений перелік підстав.

Він визначений частиною 1 статті 116 ЖК України, згідно якої якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Такі підстави при розгляді справи судом не встановлені та стороною позивач з цих підстав вимоги до позивача не заявлялись.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки не підлягає задоволенню вимога про виселення відповідача, то не підлягає задоволенню і вимога про зняття відповідача з реєстраційного обліку, яка є похідною від первинної вимоги.

З огляду на наведене, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 64, 156, 157, ст. 116 ЖК України, статтями 401, 402, 405, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Солом'янський районний відділ Державної міграційної служби України в м. Києві про усунення перешкод в користуванні квартирою.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: