Постанова № 63144344, 28.11.2016, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/3470/16-а

№ 2-а/688/123/16

Постанова

Іменем України

28 листопада 2016 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Огородніка І.В.,

секретаря Гошовської О.О.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, звернулась в суд з адміністративним позовом до до Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Посилаеться на те, що з 21 червня 1987 року обрана суддею Борщівського районного суду Тернопільської області, з 20 липня 2001 року працює суддею, заступником голови та головою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області по сьогоднішній день. До 31.12.2011 року, маючи стаж роботи судді понад двадцять років, отримувала довічне грошове утримання. Оскільки законодавством України з 01.01.2012 року виплата працюючим суддям довічного грошового утримання була припинена.

03.01.2012 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута з заявою про призначення їй пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яку позивач отримувала до 01.04.2015 року.

З 01.04.2015 року виплата пенсії була припинена і з 01 червня 2015 року, всупереч вимогам закону, не поновлена.

В серпні 2016 року позивач звернулась до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії, однак в задоволенні заяви відмовлено. Бездіяльність відповідача у невиплаті пенсії є протиправною і суперечить Конституції України, іншим актам чинного законодавства. У відповідача не було законних підстав для припинення виплати пенсії.

Просить визнати протиправними дії Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо припинення виплати пенсії за віком з 01.06.2015 року та зобов'язати відповідача виплатити їй пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 червня 2015 року. Поновити строк звернення до суду.

У судове засідання позивач не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечував.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2, з 21 червня 1987 року обрана суддею Борщівського районного суду Тернопільської області, з 20 липня 2001 року працює суддею, заступником голови та головою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області, що стверджується трудовою книжкою. З 03.01.2012 року їй призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» і вона перебуває на обліку як пенсіонерка у Славутському обєднаному управлінні Пенсійного фонду України. З 01.04.2015 року позивачці припинено виплату пенсії за віком. Вона зверталась до відповідача з заявами про поновлення виплати пенсії, однак, листом від 15.08.2016 року № 67/В-14 у виплаті пенсії відмовлено. В цьому листі відповідач вказує на те,що відповідно до Закону України від 2.03.2015 року № 213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»(зі змінами , внесеними згідно із Законом № 900 від 23.12.2015 року) тимчасово на період з 1.04.2015 по 31.12.2015 р. встановлено особливий порядок виплати пенсій працюючим пенсіонерам незалежно від дати призначення пенсії. Це стосується державних службовців, прокурорів, суддів, народних депутатів, деяких інших категорій працівників. Пенсії, призначені відповідно до законодавства України у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсій в порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій та статус суддів», «;Про статус народного депутата України», не виплачуються. З 1.01.2016 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 року № 911 продовжено особливий порядок виплати пенсій працюючим пенсіонерам у 2016 році. Зокрема, особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу»,»Про прокуратуру», «Про судоустрій та статус суддів» призначені пенсії, щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Однак, дії відповідача щодо припинення виплати позивачці пенсії є протиправними. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування,їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Приймаючи до уваги те, що право на пенсію у позивачки виникло у 2012 році і з цього часу вона постійно отримувала пенсійні виплати, дії відповідача щодо припинення виплати пенсії є звуженням її прав, а саме права на пенсію, що визначене ст. 46 Конституціі України. Відповідачем порушено приписи ч. 2 та ч. 3 ст. 22 , ч. 1 ст. 58 , 21, 24 Основного Закону.

Відповідно до ст. 1 Конституції Україна є суверенна і незалежна демократична , соціальна правова держава. Згідно ст. 3 ч. 2 Констиуції Украіни права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов»язком держави. Основний Закон України у ст. 22 визначає, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняття нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Стаття 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом»ягшують або скасовують відповідальність особи. Ст.68 Конституції передбачає, що кожен зобов»язаний дотримуватись Конституції України та законів України, не зазіхати на права, свободи, честь і гідність людей. Норми Конституції є нормами прямоі дії і всі закони та нормативно-правові акти мають відповідати Конституції. Органи Пенсійного фонду мають керуватись в першу чергу нормами Конституції України, як акта вищої юридичноі сили.

Згідно зі. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, ії права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Згідно ст.9 ч. 4 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 18.06.2007 року № 4-рп-2007 вказував на недопустимість невиплати певним категоріям працівників пенсії в період їх роботи, зазначивши, що Конституція України не допускае будь-яких обмежень у правах громадян за ознаками майнового стану, зокрема, в залежності від отримання працюючими пенсіонерами заробітної плати.

У п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1.11.1996 року № 9»Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» зазначено, що оскільки Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дїї, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати законність того чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, як акт прямої дїї. Судові рішення повннні ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, що не суперечить їй.

Частиною 2 ст.8 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини.Європейський Суд з прав людини ще у 1974 році у справі Мюллер проти Австріі зазначив, що у зв»язку зі сплатою обов»язкових внесків до пенсійного фонду у застрахованоі особи виникає право власності на пенсію і кожна особа має право мирно володіти своєю власністю. Із заробітноі плати позивачки протягом всього періоду її роботи постійно утримувались передбачені чинним законодавством внески до пенсійного фонду, а , отже, припинення виплати їй пенсії є втручанням у володіння її власністю - пенсією

Крім того, ч. 1 ст. 7 Закону України»Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 9.07.2003 року № 1058-1 передбачає рівноправність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов»язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування. Припинення виплати пенсії є дискримінацією особи в розумінні Закону України «Про засади запобігання та протидіі дискримінаціі в Україні». Крім того, запровадження тимчасових обмежень у виплаті пенсій особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів»суперечить ст. 2 Загальної Декларації Прав Людини, п. 2 ст. 2 та ст. 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, ст. 14,ст.1 Першого протоколу Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод щодо дискримінації при виплаті пенсії в залежності від роду занять та позбавленні права на належне майно у формі призначених пенсійних виплат.

Також відповідно до роз»яснення Верховного Суду України № 1-5/400 від 14.07.2006 року, наданого на підставі листа Урядового уповноваженого у справах Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України», реалізація людиною права, що пов»язане з отриманням бюджетних коштів і базується на спеціальних і чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлене в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органів державної влади на відсутність коштів як причину невиконання своїх зобов»язань, не повинні прийматись до уваги.

Підстави для припинення виплати позивачці пенсії за віком відсутні.

Відповідно до п. 5 розділу розділу 111 «Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2.03.2015 року № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії(щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу, «Про прокуратуру» «Про судоустрій і статус суддів» та інших спеціальних законів. Вказаний в у п. 5 розділу 111 «Прикінцеві положення» Закону № 213-У111 закон щодо призначення всіх пенсій, в тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року не прийнятий, у зв»язку з чим з вказаноі дати втратили чинність зокрема, норми Закону України «Про державну службу» таЗакону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії(щомісячне довічне грошове утримання) за цими законами не призначаються. Особам, які підпадають під дію Закону «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, посада судді з 1 червня 2015 року не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу» та довічного щомісячного грошового утримання на умовах , передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», у зв»язку з чим, передбачені ч. 1 ст. 47 ЗУ»Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали і з 1 червня 2015 року і виплата пенсії, призначеної відповідно до ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», підлягає відновленню.

Про незаконність припинення виплати пенсій працюючим суддям свідчить і судова практика, зокрема постанова колегіі суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 24.05.2016 року.

Отже, дії відповідача щодо припинення виплати позивачці пенсії за віком є протиправними і він повинен бути зобов»язаний виплатити пенсію за вищевказаний період.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб»єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Отже сплачений позивачкою при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 551 грн.20 коп.підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 2 с т. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше,обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.ст. 100, 102 цього ж Кодексу пропущений з поважних причин процесуальний строк може бути поновлений судом. Позивачка звернулась до суду з зазначеним адміністративним позовом 23.09.2016 року, та просить поновити строк звернення до суду, оскільки він пропущений з поважних причин, зокрема, однією із таких причин є суперечливість законодавства та судової практики у питанні припинення виплати суддям пенсії. Строк звернення до суду суд вважає можливим поновити, оскільки він пропущений з поважних причин,зокрема, однією з таких причин є суперечливість законодавства та судової практики у питанні припинення виплати суддям пенсіі. У Законі № 213 від 2.03.2015 року передбачалось тимчасове припинення виплати пенсій деяким категоріям працюючих пенсіонерів, а, отже, позивачка вправі була припускати, що виплату пенсіі буде поновлено органами Пенсійного фонду добровільно. Так, однією з причин пропуску строку звернення до суду було неоднакове застосування судами законодавства при розгляді спорів щодо припинення виплати пенсій. Незаконність припинення виплати працюючим суддям пенсій встановлена Верховним Судом України лише у травні 2016 року(постанова колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 24.05.2016 року). Лише після прийняття Верховним Судом України цієї постанови позивачка остаточно переконалась у незаконності дій відповідача та порушенні своїх прав.

Керуючись ст.2,7-12, 94, 158-163,254 КАС України, ст.ст. 1,3, 8,19,21-24,46,55,58,64 Конституції України, ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 4.11.1950 року, ратифікованоі Верховною Радою України 17.07.1997 року, ст. 2 Загальної декларації Прав Людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 16.12.1966 року, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Законом України»Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», Законом України»Про пенсійне забезпечення», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовільнити. Поновити строк звернення до суду.

Визнати дії Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо припинення виплати ОСОБА_2 пенсії за віком з 1 червня 2015 року протиправними.

Зобов'язати Славутське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплатити ОСОБА_2 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 червня 2015 року.

Стягнути на користь ОСОБА_2 із Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп.

Постанову допустити до негайного виконання в межах виплати пенсії за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Огороднік І.В.