Постанова № 63143553, 28.11.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2016 р. Справа № 922/2554/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі - Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. за довіреністю №08-11/3669/2-16 від 20.10.2016 року;

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю б/н від 31.08.2016 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПП "Аракс" (вх. № 2736 Х/3-12) на рішення господарського суду Харківської області від 26 вересня 2016 року по справі №922/2554/16

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до Приватного підприємства "Аракс", м. Харків

про припинення права постійного користування земельною ділянкою, визнання недійсним та скасування державного акта на право постійного користування землею,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.09.2016 року по справі №922/2554/16 (суддя Д.О. Доленчук) позов задоволено частково. Припинено право постійного користування земельною ділянкою, наданою рішенням виконавчого комітету Циркунівської сільської ради народних депутатів Харківського району Харківської області від 15.08.1995 року № 570 (прийнятого відносно Приватного підприємства "Аракс": 61107, м. Харків, вул. Ковпака Сидора, буд. 97, ідентифікаційний код 14085678) площею 0,6349 га із земель радгоспу "Циркунівський" розташовану поблизу вул. Героїв Праці м. Харкова для обслуговування приміщень по ремонту автомобілів, а також для будівлі ринку по реалізації сільськогосподарської продукції. В решті позову відмовити. Стягнуто з Приватного підприємства "Аракс" на користь Харківської міської ради суму судового збору у розмірі 874,89 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ПП "Аракс" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2016 року по справі № 922/2554/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України і що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також на те, що суд невірно застосував норми як матеріального, так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору та згідно статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для його скасування.

Харківська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу зазначила, що рішення господарського суду Харківської області було винесено без порушення приписів чинного матеріального та процесуального законодавства, та з урахуванням всіх доказів поданих сторонами, та доказів, які були витребувані судом.

Для забезпечення повного, всебічного та об'єктивного дослідження матеріалів справи в судовому засіданні 15.11.2016 року, 22.11.2016 року була оголошена перерва.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу, розглянувши доводи апеляційної скарги, письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановила наступне.

Згідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як свідчать матеріали справи та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, рішенням виконавчого комітету Циркунівської сільської ради народних депутатів Харківського району Харківської області від 15.08.1995 року № 570 "Про надання земельної ділянки в постійне користування ПП "Аракс" була надана в постійне користування земельна ділянка площею 1,0 га із земель радгоспу "Циркунівський" розташовану поблизу вул. Героїв Праці м. Харкова для обслуговування приміщень по ремонту автомобілів, а також для будівлі ринку по реалізації сільськогосподарської продукції.

Харківською міською радою відповідно до статті 189 Земельного кодексу України були здійснені заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади, додержанням земельного законодавства.

Так, головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_3 був проведений комплекс перевірочних заходів щодо земельної ділянки, яка розташована по вул. Героїв Праці у м. Харкові (колишня адреса: вул. Кутузівська, 22, с. Циркуни, Харківський район).

За результатами проведеного комплексу перевірочних заходів головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_3 був складений акт огляду земельної ділянки від 01.07.2016 року.

У акті огляду земельної ділянки від 01.07.2016 року було зазначено, що на земельній ділянці по вул. Героїв Праці у м. Харкові (колишня адреса: вул. Кутузівська, 22, с. Циркуни, Харківський район) площею, орієнтовно, 0,7000 га розміщений ринок з продажу радіотехніки та нежитлові приміщення, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності (кафе з літнім майданчиком, офісні приміщення, магазини побутової та комп'ютерної техніки). Земельна ділянка з усіх сторін огороджена, доступ на територію обмежений. Вхід на земельну ділянку здійснюється через ворота.

Головними спеціалістами сектору інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у присутності директора ПП "Аракс" була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ПП "Аракс" (будівництво будівель по вул. Героїв Праці - вул. Академіка Павлова у м. Харкові (колишня адреса: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Кутузівська, 22). За результатами перевірки був складений акт № 219-А перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.07.2016 року.

Перевіркою було встановлено, що на земельній ділянці, яку використовує ПП "Аракс" розміщені охоронний пункт літ. "А-2" площею 21,8 кв. м.; майстерні для окрашення та рихтування автомобілів, слюсарна майстерня з розвалом-сходження літ. "Д-1", "Д1-1", "Д2-1", "Г-1" площею 251,8 кв. м.; майстерня з автомийкою літ. "Б-1" площею 133,3 кв.м.; адміністративно-виробнича будівля літ. "В-1" площею 215,0 кв. м.; кафе літ. "Ж-1" з літнім приміщенням літ. "З-1" площею 430,9 кв.м.; магазин з кладовими літ. "Е-1" площею 188,1 кв. м.

Також, на вищевказаній земельній ділянці розташовані нежитлові будівлі літ. Н-1, літ. И-1, літ. С-1, літ. Р-1, літ. Т-1, літ. Ф-1, літ.М-1, літ. О-1, на які в ході проведення перевірки було надано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації обєкта - приміщення для нарізки скла, намету по виготовленню тротуарної плитки та будівництво торгівельного майданчику непродовольчих товарів на території існуючої автостоянки на території Циркунівської селищної ради (нове будівництво). II черга будівництва: будівництво торгівельного майданчику непродовольчих товарів за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці (колишня адреса: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Кутузівська, №22, зареєстрованої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області №ХК 143160910465 від 31.03.2016 року.

У ході перевірки були встановлені порушення пункту 2 частини 1 статті 34 та абзацу 2 частини 2 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абзацу 3 пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466.

Директором ПП "Аракс" були здійсненні зауваження щодо здійснення перевірки, які зафіксовані у акті № 219-А від 06.07.2016 року.

Позивач обґрунтовуючи правовому підставу позову зазначив, що використання ПП "Аракс" земельної ділянки не за цільовим призначенням, порушує інтереси ХМР у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, колегія суддів погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. (Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999р.).

Тому, до спірних правовідносин колегія суддів застосовує норми законодавства, що діяли на час їх виникнення.

Так, земельні правовідносини, зокрема пов'язані із користуванням землею, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України „Про оренду землі", Цивільним кодексом України, іншими Законами України, постановами Кабінету Міністрів України у випадках, передбачених законом, а також договором оренди землі.

Стаття 13 Конституції України, серед іншого визначає, що земля, яка знаходяться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Постановою Верховної Ради України від 06.09.2012 року № 5215-VІ "Про зміну і встановлення меж міста Харків, Дергачівського і Харківського районів Харківської області" встановлено нові межі м. Харкова.

На теперішній час, спірна земельна ділянка, яку використовує ПП "Аракс" знаходиться на території м. Харкова, як така, що включена до меж міста Харкова.

В силу приписів статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Одним із основних принципів Земельній Кодекс визначає принцип раціонального використання та охорони земель.

Відтворюючи дієвість цього принципу, Земельний Кодекс поділяє земельний фонд України, який складають усі землі країни в межах її території, за особливим правовим режимом та основним цільовим призначенням на категорії.

Стаття 19 ЗК закріплює такі категорії земель: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; а також землі промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення.

При цьому абзац 2 частини 5 статті 20 ЗК встановлює обовязок власників використовувати землі зазначеної категорії виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33 37 цього Кодексу.

За матеріалами справи встановлено, що рішенням виконкому Циркунівської сільської ради народних депутатів Харківського району Харківської області від 15.08.1995 року №570 ПП «Аракс» надано право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,6349 га із земель радгоспу «Циркунівський», розташованої поблизу вул. Героїв Праці м. Харкова для обслуговування приміщень по ремонту автомобілів, а також для будівлі ринку по реалізації сільськогосподарської продукції.

Стаття 1 Закону N 858-IV містить визначення поняття «цільове призначення земельної ділянки», згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Цільове призначення земельних ділянок, які надані громадянам, юридичним особам у власність чи постійне користування, зазначається в державних актах на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою. З цією метою до форми бланків зазначених державних актів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року N 449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою», введена графа «цільове призначення». Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

Отже, аналізуючи наведене, в національному законодавстві закріплений принцип раціонального використання та охорони земель, визначає, що земельні ділянки (частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами) підлягають використанню виключно відповідно до видів їх використання, які відповідають їх цільовому призначенню.

Колегія суддів, враховуючи доказову базу даної справи, не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо того, що підставами припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою є її нецільове використання відповідачем, з огляду на наступне.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії згідно з частиною першою статті 20 ЗК здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму.

Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

Отже, вид цільового призначення (використання) земельної ділянки конкретизується уповноваженим органом державної влади/місцевого самоврядування у рішенні про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

Матеріали справи не містять доказів, а саме рішення відповідних державних органів чи органів місцевого самоврядування, якими прямо встановлено категорію земель до якої відноситься спірна земельна ділянка.

Так, позивачем надано документи 1995 року, в яких зазначено, що спірна земельна ділянка надається для обслуговування приміщень по ремонту автомобілів, а також для будівлі ринку по реалізації сільськогосподарської продукції. На противагу, відповідачем до матеріалів справи надано документи 2012 року, в яких визначено, що спірна земельна ділянка надана для непродовольчого ринку і СТО (довідка Держкомзему №356 від 01.08.2012 року), а також розпорядження ХОДА №511 від 20.08.2012 року за яким, перелічені категорії земель, з яких складається спірна земельна ділянка, і прямо зазначено, що це землі несільськогосподарського призначення.

Тобто, судом першої інстанції не було проведено правовий аналіз, не надано правове обґрунтування та не доведено фактичні обставини з огляду на які можливо було б встановити дійсну категорію спірної земельної ділянки.

Наданий представниками відповідача експертний висновок Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. ОСОБА_6 від 10.10.2016 року №9841 не є належним доказом у справі через те, що експертиза проводилась без додержання відповідної процедури її призначення та експерт, який безпосередньо проводив дану експертизу про кримінальну відповідальність за дачу незаконного висновку не попереджувався.

Водночас, колегією суддів встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.05.2004 року серія АА №537284 та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №66940987 від 30.08.2016 року, ПП «Аракс» є власником обєктів нерухомості за адресою: Харківська область, Харківській район, с. Циркуни, вул. Кутузівська, 22 (по вул. Героїв Праці, м. Харків), а саме: охоронний пункт літ. «А-2» - 21,80 кв. м., майстерня для окрашення та рехтування автомобілів, слюсарна майстерня з розвалом-сходження літ. «Д-1», «Д1-1», «Д2-1», «Г-1» - 251, 80 кв. м., майстерня з авто мийкою літ. «Б-1»-133,30 кв.м., адміністративно-виробнича будівля літ. «В-1» - 215 кв. м., кафе літ. «Ж-1» з літнім приміщенням літ. «З-1» - 430,90 кв. м., магазин з кладовими літ. «Е-1» - 188,10 кв.м. та спорудами.

За змістом статті 377 ЦК України, статей 120, 123, 124 ЗК України, статті 16 Закону України "Про оренду землі" з виникненням права власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку у користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення у строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган державної влади або місцевого самоврядування (постанова Верховного Суду України від 06.12.2010 року у справі N 3-51гс10).

Отже, відповідач, як власник нежитлових приміщень (споруд і будівель), має право набути, на підставі статті 377 ЦК України, частини 2 статті 120 ЗК України, права на землю, навіть за відсутності у нього Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою (постанова ВСУ від 24.12.2010 року №21-54а10).

Порядок передачі у власність або у користування юридичним особам земельних ділянок із земель державної або комунальної власності передбачений статтею 116 ЗК України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 116 ЗК України юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Рішення про надання земельної ділянки в користування є складовою землевпорядної документації, згідно із положенням статті 123 Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій».

Таким чином, необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. Водночас зобов'язання цього органу в судовому порядку укласти такий договір за відсутності зазначеного рішення є неможливим (крім випадку, передбаченого статтею 120 ЗК України та статтею 377 ЦК України), оскільки це порушувало б його передбачену Конституцією України виключну компетенцію.

В матеріалах справи відсутні докази належного оформлення права постійного користування спірною земельною ділянкою, рішення сесії відповідної ради про передачу земельної ділянки у власність не приймалось.

Наявне в справі рішення виконавчого комітету Циркунівської сільської ради народних депутатів Харківського району Харківської області від 03.12.1992 року «Про відведення земельної ділянки ПП ОСОБА_1 в тимчасове користування для ремонтної бази майстерень з додатком до нього (план)» та договір оренди землі від 08.12.1992 року, укладеного між Циркунівською сільською радою народних депутатів та ПП «Аракс», не стосуються предмету спору по справі, оскільки в даних документах мова йде про земельну ділянку площею 1,0 га щодо іншого радгоспу - «Кутузівка», розташованого на перехресті вул. ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що дії відповідача по використанню земельної ділянки землі без оформлення правовстановлюючих документів не є противоправними (є не деліктні), так як ці дії вчинені без порушення певних правових норм, при цьому відсутність зареєстрованих речових прав на земельну ділянку у цієї особи вказує на відсутність достатніх правових підстав для її набуття.

Враховуючи, що речові права відповідача на земельну ділянку не зареєстровані, останній не набув належних прав власності або користування щодо земельної ділянки за адресою: Харківська область, Харківській район, с. Циркуни, вул. Кутузівська, 22 (по вул. Героїв Праці, м. Харків) та використовував земельну ділянку без достатніх правових підстав, колегія суддів на підставі статті 125, 126 ЗК України вважає, що судом першої інстанції правомірно припинено право постійного користування земельною ділянкою, наданою рішенням виконкому Циркунівської сільської ради народних депутатів Харківського району Харківської області від 15.08.1995 року №570 ПП «Аракс» площею 0,6349 га із земель радгоспу «Циркунівський», розташованої поблизу вул. Героїв Праці м. Харкова для обслуговування приміщень по ремонту автомобілів, а також для будівлі ринку по реалізації сільськогосподарської продукції.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування від 26.09.201995 року №127, то колегія суддів зазначає наступне.

Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 26.09.1995 року № 44 "Про закріплення земельної ділянки ПП "Аракс" було закріплено за ПП "Аракс" земельну ділянку площею 1,0 га для розміщення ринку сільськогосподарської продукції та пункту технічного обслуговування автомобілів.

На підставі розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області № 44 від 26.09.1995 року Харківською районною Радою народних депутатів Харківського району Харківської області був виданий ПП „Аракс" державний акт № ХР 25-00-1108 на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,0 га для розміщення ринку та пункту технічного обслуговування автомобілів.

Постановою господарського суду Харківської області від 10.02.2006 року по справі № АС-40/482-05 був визнаний недійсним Державний акт № ХР 25-00-1108 на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,0 га, що розташована у Харківському районі Харківської області, що був виданий Харківською районною Радою ПП "Аракс" та зареєстрований у Книзі реєстрації державних актів № 127.

При винесені вище зазначеної постанови суд керувався наступним.

Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації Харківської області №151 від 24.02.1998 року «Про вилучення земельної ділянки із користування ПП «Аракс» та надання її у користування АТЗТ «Ринок Кутузівський»за згодою ПП «Аракс» було вилучено з його користування земельну ділянку площею 3651 кв.м. та закріплено її у постійне користування за АТЗТ «Ринок Кутузівський»

Тобто, з моменту вилучення на підставі розпорядження №151 з користування ПП «Аракс» земельної ділянки площею 0,3651 га, державний акт № ХР 25-00-1108 вже не міг посвідчувати право користування земельною ділянкою в первісних межах (земельна ділянка площею 1 га).

Після вилучення на підставі розпорядження №151 з користування ПП «Аракс» земельної ділянки площею 0,3651 га, у постійному користуванні ПП «Аракс» залишилась земельна ділянка площею 0,6349 га (довідка Відділу земельних ресурсів Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 06.02.2006 року).

Також суд зазначив, що визнання недійсним Державного акту не позбавить ПП "Аракс" права на звернення з вимогою про надання їй Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею - 0,6349 га, тобто площею, яку він дійсно займає.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2016 року по справі № АС-40/482-05 постанова господарського суду Харківської області від 10.02.2006 р. по справі № АС-40/482-05 була залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.12.2007 року постанова господарського суду Харківської області від 10.02.2006 року та ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2016 року по справі № АС-40/482-05 були залишені без змін.

Частиною 3 статті 35 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В розрізі вищевикладених обставин, колегія суддів вважає, що станом на момент подання Харківською міською радою позову у даній господарській справі державний акт № ХР 25-00-1108 на право постійного користування земельною ділянкою по вул. Героїв Праці площею 1,0 га, виданий ПП "Аракс", зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 26.09.1995 року № 127 вже був визнаний недійсним, а тому в задоволенні позовних вимог позивача про визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування землею судом першої інстанції правомірно відмовлено.

Крім того, відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами частин 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За правовою позицією ВСУ, викладеною у постановою від 04.04.2006 року у справі №30/221, перебіг позовної давності за вимогами юридичних осіб починається, за загальним правилом, з дня, коли органу 9учаснику, посадовій особі) юридичної особи, через які вона відповідно до закону чи установчих документів набуває права і обовязки, стало відомо або могло стати відомо про порушення прав юридичної особи. Це ж саме стосується позовної давності за вимогами держави, АРК та територіальних громад.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права у строк загальної позовної давності передбаченою статтею 257 Цивільного кодексу України, яка починає свій перебіг з моменту отримання останнім результатів перевірки (акт огляду земельної ділянки від 01.07.2016 року, акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил № 219-А від 06.07.2016 року, лист Головного управління Національної поліції України в Харківській області № 2287/199-20/01-2016 від 07.07.2016 року).

Відповідно до пункту 2.2 Постанови №10 від 29.05.2013 року Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Аналогічна позиція міститься також в постанові від 12.06.2007 року Верховного Суду України у справі №П-9/161-16/165.

Враховуючи викладене строк позовної давності в даній справі не сплив.

Доводи відповідача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи по суті, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів відзначає відсутність належних доказів щодо обставин, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджували б наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

У відповідності з пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2016 року по справі № 922/25854/16 прийняте при належному зясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і відсутні підстави для його скасування, в звязку з чим, апеляційна скарга Приватного підприємства "Аракс" не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Аракс" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2016 року по справі №922/25854/16 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.