Постанова № 63143532, 28.11.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2016 р.Справа № 916/2503/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів: Головея В.М., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання Селиверстова М.В.

за участю представників сторін у судовому засіданні від 28.11.2016:

від позивачів ОСОБА_1, за довіреністю (Міністерство оборони України)

від відповідача не зявився

від прокуратури ОСОБА_2С

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БТК АГРО"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.10.2016 про повернення зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БТК АГРО"

до Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району

про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками

по справі № 916/2503/16

за позовом: Заступника військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БТК АГРО"

про стягнення 237495,00 грн.

У судовому засіданні 28.11.2016 згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року Заступник військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України (далі також Прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі також позивач-1) та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району (далі також позивач-2, КЕЧ) про стягнення збитків у сумі 237495,00 грн.

У правове обґрунтування позову Прокурор послався на положення ст. ст. 216, 386, 387 ЦК України, ст.ст. 18, 77, 92 ЗК України.

25 жовтня 2016 року до Господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БТК АГРО" (далі також ТОВ "БТК АГРО", Товариство) до Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками площами 330 га та 48 га, які знаходяться в законному користуванні названого товариства. До вказаної заяви ТОВ "БТК АГРО" додано клопотання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на те, що Товариство перебуває в скрутному матеріальному становищі у звязку з тим, що відбувається збір врожаю, який потребує значних фінансових витрат, що унеможливлює сплату судового збору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.10.2016 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "БТК АГРО" про відстрочення сплати судового збору за подачу зустрічного позову; вказану зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БТК АГРО" до Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками - повернуто заявнику без розгляду на підставі п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Вказану ухвалу мотивовано тим, що ТОВ "БТК АГРО" не надано жодних доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин, які унеможливлюють сплату судового збору, тому суд не вбачає підстав для відстрочення позивачу за зустрічним позовом сплати судового збору за подання даного позову. Крім того, в порушення вимог ст. 56 ГПК України Товариством додано до позову в якості доказів надсилання сторонам по справі копії зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів лише фіскальні чеки № 0021211 та № 0021212 від 25.10.2016 на імя та адресу відповідачів за зустрічним позовом рекомендованим листом без опису вкладення.

Не погодившись з ухвалою суду від 26.10.2016, ТОВ "БТК АГРО" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило вказану ухвалу скасувати та передати справу на розгляд місцевому господарському суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Так, Товариство зазначило про можливість застосування господарським судом аналогії закону при вирішенні питання порядку сплати судового збору у відповідності до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», положення якого визначають, що решта суми судового збору стягується з позивача або відповідно пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

У засіданні суду апеляційної інстанції представник прокуратури та Міністерства оборони України просили залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У абз. 3 п.п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розяснено, що за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина району та Товариство з обмеженою відповідальністю "БТК АГРО", будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується долученою до матеріалів справи засвідченою копією реєстру № 1 на відправку простої пошти з повідомленням від 17.11.2016, не зявились, а отже, не скористались своїм процесуальним правом прийняти учать у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників прокуратури та позивача-1, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, обєкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України „Про судовий збір.

За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до вимог пп. 2 п. 2. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 встановлений Законом України Про Державний бюджет України на 2016 рік та становить 1378 грн.

Як вище зазначалось, Товариство з обмеженою відповідальністю "БТК АГРО" звернулось до Господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками. Отже, предметом спору за зустрічним позовом є немайнова вимога. Відтак, за подання до місцевого господарського суду вказаної зустрічної позовної заяви судовий збір підлягав сплаті у розмірі 1378,00 грн.

Однак, ТОВ "БТК АГРО" не надало суду доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, натомість, даним товариством додано до зустрічної позовної заяви клопотання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на те, що Товариство перебуває в скрутному матеріальному становищі у звязку з тим, що відбувається збір врожаю, який потребує значних фінансових витрат, що унеможливлює сплату судового збору.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» розяснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. Господарський суд вправі вчинити дії, про які йдеться у статті 8 Закону, і зі своєї ініціативи з наведенням в ухвалі відповідних мотивів.

Згідно п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII)» за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом. При цьому сплата судового збору може бути відстрочена чи розстрочена на строк не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Отже, з вищевикладених положень слідує, що, по-перше, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору є саме правом, а не обов'язком суду; по-друге, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проте, як свідчать матеріали справи, ТОВ "БТК АГРО" не було надано жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про відстрочення сплати судового збору.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для відстрочення ТОВ "БТК АГРО" сплати судового збору за подання зустрічного позову через недоведеність Товариством обставини перешкоджання його майнового стану сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Крім того, відповідно до приписів частини 1 статті 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Проте, як констатував Господарський суд Одеської області, позивачем (за зустрічним позовом) додано до позову у якості доказів надсилання сторонам по справі копії зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів лише фіскальні чеки № 0021211 та № 0021212 від 25.10.2016 на імя та адресу відповідачів за зустрічним позовом рекомендованим листом без опису вкладення. Зазначення про наявність описів вкладення на адреси відповідачів відсутнє й у додатках, вказаних у зустрічному позові.

Відповідно до п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

У силу п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.10.2016 про повернення зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БТК АГРО" винесено у відповідності до зазначених вище положень чинного законодавства.

Доводи Товариства щодо можливості застосування господарським судом аналогії закону при вирішенні питання порядку сплати судового збору у відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», положення якого визначають, що решта суми судового збору стягується з позивача або відповідно пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги, не приймаються судовою колегією до уваги з огляду на наступне.

У своїй апеляційній скарзі ТОВ "БТК АГРО" зазначило, що згідно ч. 1 ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). Враховуючи наведене положення, скаржник вважає за можливе застосувати у даному випадку вищенаведений припис ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Суд апеляційної інстанції зауважує, що, по-перше, аналогія закону в даному випадку не підлягає застосуванню, оскільки питання відстрочки сплати судового збору регулюється вищезгаданою частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", якою передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

По-друге, частину 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» виключено згідно із Законом України від 22.05.2015 N 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».

По-третє, не чинне вже положення частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачало, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору, решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги, тобто дане положення регулювало сплату судового збору саме у випадку подання адміністративного позову майнового характеру, у той час як у даному випадку вирішувалось питання про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічного господарського позову немайнового характеру.

Таким чином, посилання скаржника на можливість застосування аналогії закону за наявних обставин є помилковим.

З огляду на зазначене, підстави для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101 103, 105, 106 ГПК України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.10.2016 про повернення зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БТК АГРО" по справі № 916/2503/16 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Справу № 916/2503/16 повернути до Господарського суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя:Т.Я. Гладишева

Суддя: В.М. Головей

Суддя: Я.Ф. Савицький