Рішення № 63142418, 22.11.2016, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/1781/16-ц

Провадження № 2/682/709/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2016 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі : головуючого судді Зеленської В.І., при секретарі Кондратюк Л.О., з участі представників відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута цивільну справу за позовом ОСОБА_3 андрія Михайловича до ПАТ "Славутський пивоварний завод" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

в и р і ш и в.

Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову до ПАТ "Славутський пивоварний завод" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Протягом десяти днів з дня проголошення рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд.

Суддя Зеленська В. І.

Справа № 682/1781/16-ц

Провадження № 2/682/709/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2016 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі : головуючого судді Зеленської В.І., при секретарі Кондратюк Л.О., з участі представників відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута цивільну справу за позовом ОСОБА_3 андрія Михайловича до ПАТ "Славутський пивоварний завод" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в.

26.07.2016 р ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ПАТ "Славутський пивоварний завод" про поновлення на роботі на посаді апаратника процесу бродіння та заброджування пива ПАТ "Славутський пивоварний завод" , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 11.06.2016 р і моральної шкоди в розмірі 55 000 грн.

В ході судового розгляду справи позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали.

ОСОБА_3 пояснив, що з 29.09.2008 р його було прийнято на роботу і призначено на посаду апаратника процесу бродіння та заброджування пива 3-го розряду ЗАТ "Славутський пивоварний завод". Наказом № 100 від 01.12.2008 р йому присвоєно кваліфікацію апаратника процесу бродіння 4-го розряду. 24.06.2016 р його звільнено з роботи за прогул без поважних причин. Звільнення вважає незаконним з наступних підстав. Протягом всього періоду роботи він сумлінно виконував покладені на нього обов"Язки, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Проте, останнім часом між ним та керівництвом заводу склалися напружені відносини і його фактично не допускали до виконання роботи, посилаючись на висловлену колективом недовіру. В кінці квітня 2016 р адміністрація заводу змусила піти у відпуску для пошуку роботи. Фактично конфліктна ситуація виникла через те, що він відмовився виконувати на заводі ремонтні роботи на підставі цивільно-правового договору у вихідні дні. З 21.04.2016 до 31.05.2016 р перебував у відпустці. 01.06.2016 р вийшов з відпустки на роботу на 08:00 год. Проте, директор заводу запропонував перевести його слюсарем з режимом роботи з 08:00 до 17:00, посилаючись на те, що колектив бригади не бажає з ним працювати. Він відмовився. 02.06.2016 р знову вийшов на роботу не у зміну, а о 08:00 год, але у зв"язку з тим, що підвищився тиск, пішов у лікарню. З 02 червня по 10 червня перебував на лікарняному. Згідно з записом в листку непрацездатності мав приступити до роботи 11.06.2016 р. Оскільки 11.06.2016 р був вихідний - вийшов на роботу у понеділок 13.06.2016 р. В цеху бродіння і доброжування пива роботи виконуються позмінно відповідно до Графіку, складеного головним пивоваром. Але з Графіком змінності на червень 2016 року він ознайомлений не був, тому не знав, чи потрібно було йому виходити на роботу в зміну 11.06.2016 р. 16 червня 2016 р адміністрацією заводу складений акт про те, що він не надав письмових пояснень з приводу відсутності на роботі 11 червня. Але йому ніхто не пропонував дати такі письмові пояснення. 24 червня 2016 р на заводі відбулись збори профспілкового комітету, де вирішувалось питання про надання згоди на його звільнення за прогул, але на збори він запрошений не був. (В ході судового розгляду ОСОБА_5 визнав, що був присутній на зборах профспілковго органу). 24 червня 2016 р був виданий наказ про накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення та наказ про звільнення з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. З наказами він був ознайомлений, так як цього ж дня з ним проведено розрахунок. Вважає, що його звільнення є незаконним, так як він не був повідомлений про Графік роботи, не знав в яку зміну виходити на роботу 11.06.2016 р, тому не вийшов на роботу з поважної причини. Накази про дисциплінарне стягнення та про звільнення за прогул були доведені до відома трудового колективу заводу, що принизило його репутацію; записи в трудовій книжці про звільнення на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП створюють труднощі в подальшому працевлаштуванні. Крім цього, відповідач грубо порушив його трудові права, так як дупистив незаконне звільнення, не ознайомив з правилами внутрішнього трудового розпорядку, з Графіком змінності. На його утриманні перебуває неповнолітня дитина та дружина, а звільнення з роботи створює труднощі в забезпеченні нормальних життєвих потреб, що призвело до душевних страждань та заподіння йому моральної шкоди. Просить позов задовольнити повністю.

Представники відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_1 позовні вимоги не визнали і пояснили, що між ОСОБА_3 та колективом бригади цеху бродіння та доброжування пива ПрАТ "Славутський пивоварний завод" виникла конфліктна ситуація, так як позивач відмовився виконувати ремонтні роботи в цеху на підставі цивільно правової угоди . Тому колектив бригади у березні 2016 р. поставив вимогу перед адміністрацією заводу про звільненя позивача. Тому ОСОБА_3 було запропоновано у травні 2016 р перейти на іншу роботу на заводі. ОСОБА_3 відмовився. Від роботи позивача ніхто не відсторонював. Але з метою врегулювання конфлікту, що виник між позивачем та колективом бригади, ОСОБА_3 було запропоновано відпустку. З 21 квітня по 31 травня 2016 р ОСОБА_3 перебував у відпусці. 01 червня вийшов на роботу, був ознайомлений з графіком роботи бригади апаратників процесу бродіння на червень. З 02 по 10 червня 2016 р. позивач знаходився на лікарняному. Був на прийомі у лікаря 10.06.2016 р в період часу з 12:00 до 15:00, після чого отримав листок непрацездатності, відповідно до якого позивач повинен був вийти і приступити до роботи 11.06.2016 р. Проте, достовірно знаючи про необхідність виходу на роботу в зміну 11.06.2016 р, позивач не повідомив адміністрацію заводу чи свого безпосереднього керівника - головного технолога ОСОБА_6 про закінчення лікарняного, 11.06.2016 р на роботу не вийшов, що потягло за собою безпідставне ущільнення графіку роботи інших членів бригади, та лише 13.06.2016 р вийшов на роботу і подав листок непрацездатності. ОСОБА_7 був ознайомлений з Правилами внутрішнього трудового розпорядку заводу та з посадовою інструкцією, про що свідчать його підписи в означених документах. Оскільки 11 червня у адміністрації заводу був вихідний, то про невихід ОСОБА_3 на роботу 11.06.2016р. стало відомо в понеділок - 13 червня. Цього ж дня головному технологу заводу надійшла службова записка бригадира ОСОБА_8 про допущений ОСОБА_3 прогул. Головний технолог ОСОБА_6 надала директору заводу доповідну записку про допущений ОСОБА_3 прогул 11.06. 2016 р. Директор заводу 13 червня та 16 червня особисто пропонував ОСОБА_3 дати письмові пояснення щодо невиходу на роботу 11.06.2016, але він відмовився, про що були складені відповідні ОСОБА_7. 23 червня адміністрація заводу звернулася з поданням до профспілкового комітету про наданя згоди на звільнення ОСОБА_3 з роботи у зв"язку з допущеним прогулом. 24 червня профком розглянув подання адміністрації за участю позивача і дав згоду на його звільнення. Тому 24 червня 2016 р був виданий наказ про застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у виді звільненя та про його звільненя. При цьому адміністрацією було враховано клопотання трудового колективу бригади, те, що раніше ОСОБА_3 допускав грубі порушення трудової дисципліни, за які неодноразово отримував попередження. Оскільки ОСОБА_3 11 червня 2016 допустив грубе порушення трудової дисципліни, що спричинило негативні наслідки, вважають позовні вимоги безпідставними та просять відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази, суд знаходить, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами: працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 р " Про практику розгляду судами трудових спорів" у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Свідок ОСОБА_6 - головний пивовар ПрАТ "Славутський пивоварний завод" пояснила суду, що ОСОБА_3 працював у пивоварному цеху протягом 8 років апаратником доброжування пива. Вона здійснює безпосереднє керівництво цехом бродіння і доброжування пива. ОСОБА_9 був хорошим працівником, тому якщо допускав якісь порушення, то його попереджували на майбутнє і вибачали. Позивач постійно працював з позміним графіком роботи, бо в цеху безперервний виробничий процес. У березні 2016р ОСОБА_3 відмовився виконувати побілочно-покрасочні роботи за цивільно-правовим договором чим протиставив себе бригаді. Але такі роботи є обов"язковими в цеху, так як впливають на якість та відповідність продукції. Тому, щоб не залучати до таких робіт сторонніх людей, враховуючи що їх тривалість є незначною, за згодою працівників, з метою надати їм можливість отримати додатковий дохід, вони виконували ці роботи за цивільно-правовими договорами, оскільки перелік ремонтних робіт не входить до трудових обов"язків, визначених посадовими інструкціями. ОСОБА_3 на початку 2016 р відмовився від виконання ремонтних робіт, тому у бригаді виник конфлікт, який адміністрація намагалася владнати. Ніхто не збирався через це звільняти позивача. У квітні 2016 р ОСОБА_3 пішов у відпустку і 01.06.2016 р мав вийти на роботу. Вона особисто складає Графіки змін і ОСОБА_3 був ознайомлений з Графіком змін на червень 2016 р. 02.06.2016 р ОСОБА_3 прийшов на роботу, сказав, що він погано себе почуває і пішов з роботи. 03.06.2016 р стало відомо, що позивач на лікарняному. 13.06.2016 р позивач вийшов на роботу і повідомив, що лікарняний закритий 10.06.2016 р.. Отже, ОСОБА_3, знаючи про безперервний процес роботи в цеху, будучи ознайомленим з Графіком змін, повинен був 11.06.2016 р. вийти на роботу. Графік змін - це запланований порядок, а зміни у графіку фіксуються у Табелі виходу на роботу. Про закінчення лікарняного позивач міг повідомити їй, на прохідній, секретарю, працівникам бригади. Вона змогла б скоригувати графік і завчасно повідомити колектив бригади про зміни у Графіку роботи. Але позивач нікого не повідомив і 11.06.2016р. не вийшов нароботу без поважних причин, що потягло збільшення трудового навантаження на інших членів бригади, які фактично виконували роботу за позивача. 13.06.2016 р. ОСОБА_3 був поставлений у зміну. 13.06.2016 р. їй надійшла доповідна записка від бригадира ОСОБА_8 про невихід ОСОБА_3 на роботу 11.06.2016 р. Тому вона склала службову записку і подала директору заводу. Директор пропонував ОСОБА_3 дати письмові пояснення про причини невиходу на роботу, але позивач відмовився від письмових пояснень. Провівши службове розслідування, адміністрацією заводу було подано подання профспілковому комітету про надання згоди на звільнення ОСОБА_3 за допущений прогул. На засіданні профкому ОСОБА_3 був, але від пояснень відмовився. Журнал приймання та здачі зміни не є обов"язковим документом, не передбачений вимогами діловодства на заводу і ведеться лише для неї, щоб контролювати і коригувати графіки змін. Відсутність підпису у журналі - не тягне відповідальності. Журнал кишкових захворювань членів сім"ї працівників теж не обов"язковий для заповнення і ведеться з метою перестороги. 11.06.2016 р, в суботу, її на роботі не було, але в телефонному режимі вона контролює робочий процес в цеху. В такому ж порядку вона узгоджує з членами бригади бродіння і доброжування пива план роботи на зміну, графік змін у разі невиходу працівника з поважних причин і заслуховує звіти в кінці зміни. 11.06.2016 р акт про відсутність ОСОБА_3 на роботі не складався, бо був вихідний день і вважали, що він на лікарняному. Оскільки ОСОБА_3 умисно допустив прогул без поважних причин, вважає що звільнення позивача є законним.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що з 1989 р працює бригадиром в цеху бродіння і доброджування пива заводу. Зміний графік роботи у цеху існує постійно. У бригаді 5 чоловік. Графік змін складає головний пивовар. Він виходить на роботу кожен день з 08:00 до 17:00, а не по зміннах. Графік змін зберігається на дошці об"яв в цеху. В кінці кожного місяця вивішується графік змін на наступний місяць. Після припинення амбулаторного лікування, 10.06.2016 р ОСОБА_3 повинен був повідомити його чи головного пивовара про закінчення лікарняного і з"ясувати у бригадира чи головного технолога, коли йому виходити у зміну. Але позивач нікого не повідомив про закінчення лікарняного, Графік роботи не узгодив і, знаючи про безеперервний робочий процес, 11.06.2016 р на роботу не вийшов. 13.06.2016 р він подав доповідну записку головному пивовару про допущений ОСОБА_3 прогул.

Судом встановлено, що наказом № 80 від 26.09.2008 р. ОСОБА_3 прийнятий на роботу в пивцех ЗАТ "Славутський пивоварний завод" учнем апаратника процесу бродіння та доброжування пива з 29 вересня 2008 р з оплатою праці згідно законодавства (а.с.12).

01.12.2008 р ОСОБА_3 присвоєна кваліфікація апаратника процесу бродіння пива 4-го розряду (а.с.18).

ОСОБА_3 ознайомлений з посадовою інструкцією апаратника процесу бродіння пивоварного цеху (а.с.13-15) та з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, про що свідчать його підписи на означених документах (а.с.33-35).

Відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку у підрозділах з безперервним циклом виробництва режим роботи встановлений по тимчасовому графіку, розробленому керівником структкрного підрозділу. Для безперевно діючих цехів (пивоварний цех тощо) встановлено підсумковий облік робочого часу за обліковий період один місяць згідно розроблених керівником структурних підрозділів графіків роботи (змінності).

Відповідно до Посадової інструкції посадове підпорядкування апаратника процесу бродіння - пряме підпорядкування головному пивовару.

Судом встановлено, що відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку головним пивоваром ОСОБА_6 розроблений графік роботи апаратників процесу бродіння пивоварного цеху на червень 2016 р. (а.с.36), в якому визначено дні та зміни апаратників цеху бродіння та доброжування пива, в тому числі ОСОБА_3

В табелі обліку використання робочого часу за червень 2016 р (пивцех), складеному головним пивоваром ОСОБА_6, затвердженому директором, міститься додатковий табель обліку використання робочого часу ОСОБА_3 у червні 2016 р. , з якого вбачається, що з 2 червня по 10 червня включно він хворів. 11 червня (відповідно до Графіку змін - робоча зміна) у Табелі обліку робочого часу ОСОБА_3 позначений як прогул (додається).

З порівняльного аналізу Графіків роботи та Табелів обліку використання робочого часу в цеху бродіння і доброжування пива (в пивоварному цеху) за 2016 р вбачається, що мали місце випадки коригування змін головним пивоваром у зв"язку з відсутністю працівника на роботі з поважних причин.

З журналу приймання та здачі зміни у бродильно-лагерному відділенні містяться такі відомості за червень 2016р: 01.06.2016 р. ОСОБА_3 зміну здав - Конченко зміну прийняв та підписи працівників, що спростовує поясненя позивача про те, що 01.06.2016 р його не допустили до роботи (а.с.73-75).

Як вбачається з Листа управління Держпраці у Хмельницькій області від 15.07.2016р №4170/16 22-Ш-401-04, при досліджені наказів по ПрАТ "Славутський пивоварний завод" не було встановлено фактів переведення ОСОБА_3 на іншу роботу, не встановлено порушень щодо зміни істотних умов праці, а також не встановлено фактів тимчасового переведення працівника на іншу роботу, не обумовлено трудовим договором. Також під час проведення перевірки, не було встановлено фактів виконаня роботи, необумовленої трудовим договором ОСОБА_3 (а.с.76-77).

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 р " Про практику розгляду судами трудових спорів" при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП ( 322-08 ), суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Як вбачається з листа Славутської ЦРЛ від 02.08.2016р №584, р ОСОБА_3 знаходився на амбулаторному лікуванні л/л 131523 з 02.06.2016 по 10.06.2016. Лікарняний лист закрито 10.06.2016 через ЛКК в проміжок з 12.00 до 15.00 (а.с.85).

Відповідно до листка непрацездатності №131523 ОСОБА_3 був на амбулаторному лікуванні з 02.06.2016 р по 10.06.2016 р. Стати до роботи - 11.06.2016 р (а.с.86).

Наведене дає підстави вважати, що ОСОБА_3 міг і повинен був приступити до роботи 11.06.2016 р., незважаючи на те, що 11 червня була субота. Адже за змінним режимом роботи вихідний день апаратника цеху бродіння встановлюється відповідно до Графіку.

Проте, після закінчення лікарняного позивач не узгодив з головним пивоваром, якому прямо підпорядковується відповідно до Посадової інструкції, графік змін, не з"ясував час виходу на роботу і відповідно до Графіку, затвердженого станом на 01.06.2016 р, на роботу 11 червня не вийшов, що стверджується наступним.

Службовою запискою бригадира ОСОБА_8 від 13.06.2016р на ім"я головного пивовара про те, що апаратник процесу бродіня та доброжуваня пива ОСОБА_3 11.06.2016 р був відсутній на роботі і на зміні не з"явився (а.с.87).

13.06.2016 р головний пивовар ОСОБА_6 подала директору заводу Доповідну записку про те, що апаратник процесу бродіня та доброжуваня пива ОСОБА_3 не повідомив її про закритя лікарняного 10.06.2016 та не вийшов на роботу в зміну 11.06.2016р. (а.с.88)

Наведене стверджується також Пояснювальною запискою працівників пивцеху (а.с.89).

13.06.2016 р ОСОБА_3 відмовився від письмових пояснень, щодо причин невиходу на роботу в зміну 11.06.2016 р., що стверджується ОСОБА_9, складеним головою ради ПрАТ "Славутський пивоварний завод", директором пивзаводу, головним пивоваром в присутності ОСОБА_3 (а.с.9) та ОСОБА_9 від 16.06.2016 р. (а.с.8).

Як вбачається з пояснювальних записок на а.с.78-82, ОСОБА_3 допускав порушення, працюючи апаратником бродіння і доброжуваня пива, що характеризує його особу.

На зборах бригади пивцеху від 14.04.2016 р. ОСОБА_3 висловлена недовіра у зв"язку із порушеням технологічної та санітарної дисципліни ( а.с. 83-84). З протоколу зборів вбачається, що члени бригади висловлювались за припинення роботи ОСОБА_3 в бригаді.

Відповідно до п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 р " Про практику розгляду судами трудових спорів" при розгляді справ про поновлення на роботі, пов'язаних з виведенням працівника з виробничої бригади, судам належить мати на увазі, що в силу ст.252-6 КЗпП колектив бригади вправі вимагати від власника або уповноваженого ним органу виведення із складу бригади працівника у разі скорочення чисельності бригади, невідповідності працівника виконуваній роботі та в інших випадках, передбачених статтями 40 і 41 КЗпП. Задовольняючи вимоги бригади, власник або уповноважений ним орган може перевести працівника з його згоди на іншу роботу з врахуванням спеціальності (кваліфікації), а якщо такої роботи немає - на іншу роботу. При відсутності роботи чи відмові від запропонованої роботи трудовий договір може бути розірваний з підстав, зазначених у статтях 40 і 41 КЗпП.

24.06.2016р. ОСОБА_3 офіційно листом запрошений на засідання профспілкового комітету на 24.06.2016р. о 09 год. 00 хв. (а.с. 39). Позивач отримав запрошеня, про що поставив свій підпис. Наведене спротовує пояснення ОСОБА_3 про те, що він не був повідомлений та запрошений на засідання профкому.

З протоколу № 8 засідання профспілкового комітету ПрАТ "Славутський пивзавод" від 24.06.2016 р. вбачається, що ОСОБА_3 був присутній на засідані під час розгляду подання адміністрації заводу про надання згоди на його звільненя за п.4 ст. 40 КЗпП України у зв"язку з прогулом без поважних причин (а.с.40-49) .

Профком дав згоду на звільнення ОСОБА_3 з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України ( а.с.48-49).

Тому 24.06.2016 р виданий наказ № 93 "Про накладення на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення" (а.с.6).

24.06.2016 р директором ПрАТ "Славутський пивзавод" винесено наказ № 62 про звільненя ОСОБА_3 за прогул без поважних причин за п.4 ст. 40 КЗпП України ( а.с. 7).

Наказ № 93 і наказ № 62 від 24.06.2016р не суперечать один одному, так як відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано захід дисциплінарного стягнення - звільнення.

Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Порядок звільнення працівника за п. 4 ст. 40 КЗпП України визначений у ст. 43 КЗпП України, відповідно до якої розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідоації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Судом встановлено, що рішення про звільнення позивача з роботиприйняте в межах встановленого для цього строку, за цей проступок дисциплінарне стягнення раніше не застосовувалось, при звільненні позивача адміністрацією заводу враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких вчинено проступок, попередня робота працівника.

Тому підстав для задоволення позову і поновлення ОСОБА_3 на роботі на посаду апаратника процесу бродіння та виброжуваня пива ПрАТ "Славутський пивоварний завод", стягнення в його користь середнього заробітку за вимушений прогул та моральної шкоди, не вбачається так як відповідачем не порушені трудові права позивача.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 179, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 232, п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю, суд

в и р і ш и в.

Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову до ПАТ "Славутський пивоварний завод" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Протягом десяти днів з дня проголошення рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд.

Суддя Зеленська В. І.