Постанова № 63140821, 24.11.2016, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/11250/16-а

Провадження № 2-а/646/264/2016

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.16 року

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Салайчук С.М.,

за участю секретаря - Волошко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про визнання рішення протиправним та зобов'язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом в якому просила визнати визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України Червонозаводського району м. Харкова про відмову у переведенні пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника від 28.04.2016 року, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Червонозаводського району м. Харковаперевести пенсію за віком ОСОБА_1 на пенсію в разі втрати годувальника з 19.04.2016рку.

Позов обґрунтовано тим, що вона є дружиною ОСОБА_2 інваліда війни 1групи в зв'язку з пораненням, отриманим під час виконання обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку при веденні бойових дій на території Афганістану, і який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. від наслідків цього поранення, згідно висновку МСЕК.

На підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно її статусу - дружини загиблого військовослужбовця, їй, при досягненні 50 років (при наявності страхового стажу не менш 20 років), у жовтні 2013 року було призначено пенсію за віком у м.Брянка Луганської області, по місцю її реєстрації.

УПФУ Червонозаводського району м. Харкова їй, після переміщення із району АТО, було продовжено виплату пенсії після отримання електронної пенсійної справи, яку вона до сьогодні і отримую. Оригінал її пенсійної справи знаходиться у Пенсійному фонді м.Брянка Луганської області.

Разом зі нею також є переміщеною особою донька - ОСОБА_3, 1992 року народження, інвалід дитинства 3 групи, яка також має статус «Член сім'ї загиблого». Як непрацездатна особа, донька отримує пенсію вразі втрати годувальника в цьому ж УПФУ. Пенсія їй призначена по Закону України № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців».

Користуючись своїм правом вибору пенсії, 19.04.2016 року вона звернулася до Управління Пенсійного фонду України Червонозаводського району м. Харкова з заявою про переведення пенсії за віком, яку вона отримує, на пенсію в разі втрати годувальника на підставі Закону України №2262.

Рішенням управління пенсійного фонду від 28.04.2016р. їй відмовлено у переведенні пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника, яке було отримано 02.08.2016 року.

Вивчивши доводи позовної заяви, врахувавши заперечення відповідача та дослідивши надані докази, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2, інваліда війни 1 групи в зв'язку з пораненням, отриманим під час виконання обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку при веденні бойових дій на території Афганістану, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року від наслідків цього поранення, згідно висновку МСЕК (а.с.23-25, 28-30).

На підставі п.1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ОСОБА_1 відноситься до членів сім'ї загиблих військовослужбовців, маю статус «Член сім'ї загиблого». (а.с.10)

На підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно її статусу - дружини загиблого військовослужбовця, їй, при досягненні 50 років (при наявності страхового стажу не менш 20 років), у жовтні 2013 року було призначено пенсію за віком у м.Брянка Луганської області, по місцю її реєстрації.

УПФУ Червонозаводського району м. Харкова, після переміщення ОСОБА_1 із району АТО, було продовжено виплату пенсії після отримання електронної пенсійної справи, яку вона до сьогодні і отримує. (а.с.9, 15)

Разом з ОСОБА_1 також є переміщеною її донька - ОСОБА_3, 1992 року народження, інвалід дитинства 3 групи, яка також має статус «Член сім'ї загиблого». Як непрацездатна особа, донька отримує пенсію вразі втрати годувальника в цьому ж УПФУ. (а.с.16)

Користуючись своїм правом вибору пенсії, 19.04.2016 року ОСОБА_1 звернулася до УПФУ Червонозаводського району м. Харкова з заявою про переведення пенсії за віком, яку вона отримую, на пенсію в разі втрати годувальника на підставі Закону України №2262. Рішення управління пенсійного фонду від 28.04.2016р. ОСОБА_1 відмовлено у переведенні пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника.

На ОСОБА_1, як на дружину загиблого, розповсюджується дія Закону України № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців».

Згідно ст.30 Закону України № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців», незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Батьки військовослужбовців, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років - для чоловіків і не менше 20 років - для жінок.

Непрацездатними членами сім'ї вважаються: а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років (це категорія моєї доньки); в) батьки та дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або якщо вони є інвалідами.

Відповідне зниження пенсійного віку жінкам, установлене абзацом першим цього пункту, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.

Дружина (чоловік) годувальника, померлого внаслідок причин, зазначених в пункті "а"статті 20 цього Закону, незалежно від того, працює вона (він) чи ні, має право на пенсію в разі втрати годувальника.

Право вибору пенсії гарантується ст.7 зазначеного закону, а саме: військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету». Також, це право підтверджує ст.10 Закону України №1058.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАСУ суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін.

Враховуючи вищевказані положення процесуального закону та на підставі наданих позивачем доказів, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 у зв'язку зі смертю чоловіка втратила годувальника, а тому на підставі ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.30 Закону України № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців» право на пенсію в разі втрати годувальника набула у віці 52 роки 6 місяців, тобто - з 09.04.2016 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.167, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про визнання рішення протиправним та зобов'язати вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України Червонозаводського району м. Харкова про відмову у переведенні пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника від 28.04.2016 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Червонозаводського району м. Харковаперевести пенсію за віком ОСОБА_1 на пенсію в разі втрати годувальника з 19.04.2016р.

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Червонозаводський районний суд м.Харкова.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 цього КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 КАСУ, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: С.М. Салайчук