Постанова № 63139869, 08.11.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15682/16-а

Провадження №2-а/522/825/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Тарасова А.В.

за участю секретаря судового засідання - Ткаченко О.О.,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, який згодом уточнив, та просить визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси щодо відмови ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», на підставі довідки прокуратури Одеської області від 29.02.2016 року про заробітну плату з розрахунку 90% із середнього заробітку, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси провести перерахунок пенсії за вислугу років згідно довідки прокуратури Одеської області від 29 лютого 2016 року № 29 про заробітну плату, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку 90% із середнього заробітку з 01.01.2016 року без обмеження граничного розміру пенсії та визначити розмір цієї пенсії 18576 грн.72 коп., допустити до негайного виконання постанову суду в частині зобов'язання УПФУ в Приморському районі м. Одеси здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у межах суми стягнення за один місяць.

Позивач у судове засідання не з'явився, звернувся до суду із письмовою заявою про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, ця заява приєднана судом до матеріалів справи.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позов та клопотання про розгляд справи за його відсутності, які приєднані судом до матеріалів справи. В запереченнях проти позову, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши справу, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку що вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України.

Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю України є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави(ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними(ст.21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (ст. 22).

За змістом положень ч.ч.2, 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватися від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 від 14.12.1998 року позивачу призначений вид пенсії за вислугу років довічно.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 31.07.1998 року.

У відповідь на заяву позивача від 21.04.2016 року до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про перерахунок пенсії за вислугу років відповідач рішенням №247/Б-11 від 05.05.2016 року відмовив позивачу в перерахунку пенсії мотивуючи тим, що з 01.06.2015р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів, в т.ч. Закону України «Про прокуратуру».

Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури" від 31.05.2012 року № 505 була підвищена заробітна плата працівника прокуратури.

Відповідно ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" встановлені умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих.

Згідно частини 1 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивача, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011р., внесені зміни до статті 50-1 Закону "Про прокуратуру" та змінений у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права, а саме: "Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків, а з 01.05.2014 року в розмірі 70 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії".

Не зважаючи на те, що положення щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 % від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність, частини 13, 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", якими передбачений перерахунок пенсії, змін не зазнали у зв'язку з Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (змінилася лише нумерація частин цієї статті).

Приписами частини 13 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Частиною 18 статті 50-1 зазначеного вище Закону України передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Виходячи з наведеного суд вважає, що внесені зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам та слідчим, є частини 13, 18 статті 50-1Закону України "Про прокуратуру", які змін у зв'язку із прийняттям Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" не зазнали.

Між тим, Закон України №1166-VІІ від 27.03.2014, яким було внесено зміни до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (з 01.05.2014), зокрема, змінено у відсотках розмір пенсії, що призначається відповідно до Закону України «Про прокуратуру», цифри "80" замінено цифрами "70". Ст.86 Закону «Про прокуратуру» від 14.10.2014 встановлено у відсотках розмір зазначеної пенсії 60%.

Встановлені ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» порядок та умови перерахунку пенсій прокурорам і слідчим ані Законом України № 1166-VІІ від 27.03.2014, ані іншими законами не змінювались.

Таким чином законодавчо встановлено правило щодо розміру 60%, 70 % або 80% від суми місячної (чинної) заробітної плати, яке застосовується для осіб, яким відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» призначається пенсія, а не здійснюється перерахунок раніше призначеної.

Враховуючи вищевикладене, при перерахунку пенсії за вислугу років має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто 90 %. Внесені зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та ст.86 Закону від 14.10.2014 в даному випадку спірних правовідносин не стосуються.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто в даних спірних правовідносинах у розмірі не більше 90 % від суми місячного (чинного) заробітку.

Поряд з наведеним, частиною другою ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначене є підставою для задоволення позовних вимог щодо врахування в розрахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідок управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 05.05.2016 року № 247/Б-11 і проведення відповідачем перерахунку призначеної пенсії позивачу з урахуванням строків позовної давності з 25.02.2016 року з розрахунку 90 відсотків від суми заробітної плати.

Що стосується відмови відповідача щодо проведення позивачу перерахунку пенсії, то свою відмову відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, який набув чинності з 01.05.2016, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Вимоги позивача ґрунтуються на положеннях Конституції України, статті 37- 1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII в редакції, чинній на день призначення позивачу пенсії та постанови КМУ № 865, постанови КМУ «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 №1013.

Норми ст. 37 Закону №3723-ХІІ діють на сьогодні і вони не змінені і не скасовані в установленому Конституцією України порядку. Цим забезпечується соціальна справедливість та створені відповідні соціальні умови при перебуванні держслужбовців на пенсії.

Отже, Позивач, як колишній державний службовець має право на відповідний перерахунок пенсії згідно зі ст. 37-1 Закону України № 3723-ХІІ в редакції, чинній на день призначення пенсії та постанови КМУ № 865 в редакції чинній на день призначення пенсії, а підставою для перерахунку пенсії є підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень КМУ, а таким рішенням є постанова КМУ № 1013.

Статтями 22,64, 92 Конституції України визначені права і свободи людини і громадянина є такими, що не підлягають звуженню та обмеженню.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод змісту. Право на пенсійне забезпечення позивача встановлене Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII в редакції що діяла на момент виходу на пенсію, а саме на 31.07.1998 року.

Невідчужуваність, непорушність закріплених Конституцією прав і свобод людини і громадянина та неприпустимість їх звуження підтверджується статтею 64 Конституції України.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення «Кечко проти України» від 08.11.2005, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.09.2014, за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу.

Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.

Тобто, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що право позивача на перерахунок пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.

Новий порядок призначення та виплати пенсії, встановлений Законом №889-VIII, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія вже призначена в минулому часі, до набрання ним чинності, тому, виходячи з Конституційних засад, даний закон не може поширюватися на позивача, як на пенсіонера, якому пенсія призначена з 31.07.1998 року.

Вказане положення не містить посилання на конкретні норми законів чи підзаконних актів щодо пенсійного забезпечення осіб, які би скасовувались. Підстав вважати, що скасовуються всі норми, як ті, що стосуються призначення, так і ті, що стосуються перерахунку пенсій немає.

Відповідач неправильно трактує закон про його дію в часі. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. У Позивача, як пенсіонера, правовідносини щодо пенсійного забезпечення як державного службовця з державою виникли з 31.07.1998р., тобто до прийняття законодавчих актів, на які посилається Відповідач як на підставу відмови у здійсненні перерахунку пенсії. Нормативно-правові акти, на які посилається Відповідач, стосуються призначення, а не перерахунку вже призначених пенсій.

Виходячи із конституційних принципів, на яких базуються здійснення прав та свобод людини та громадянина в Україні, включаючи права на пенсійне забезпечення, які передбачені Конституцією України, скасування та звуження права на пенсійне забезпечення є неможливим. Правовою гарантією забезпечення державою цього права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, що слідує з принципів верховенства права, закріпленого ст. 8 Конституції України.

Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України, закони та нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. За цим принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Крім того, нормами чинного законодавства визначено, що не допускається погіршення положення пенсіонера.

Також згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Відповідно до вимог ст. 37-1 Закону №3723-ХІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій державних службовців визначаються Кабінетом Міністрів України. Вказана стаття (в редакції на час призначення пенсії) встановлює гарантовані законом підстави та порядок перерахунку призначених раніше пенсій держслужбовцям.

У відповідності до положень постанови КМУ № 865 позивач у 2011 році вийшла на пенсію державного службовця з посади заступника начальника головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області і має повне право на перерахунок пенсії в зв'язку із підвищенням розміру заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу.

У зв'язку з прийняттям постанови КМ України №1013 у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії.

Відповідно до п.5 Постанови КМУ № 865 від 31.05.2000 року перерахунок пенсії провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи.

Отже, Позивач набув за Законом № 3723-ХІІ право на перерахунок пенсії в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено в іншій редакції, при цьому встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця на той час визначався постановою КМУ №865.

Зокрема, згідно з пунктом 4 Постанови № 865 (в редакції від 25.03.2014), у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, заробітна плата для перерахунку пенсії визначалась виходячи із заробітної плати працюючих державних службовців за тими ж посадами.

Пунктом 5 Постанови №865 було встановлено, що перерахунок пенсій провадився з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Постановою КМУ № 1013 до Постанови № 865 внесено зміни, які застосовуються з 01.12.2015, а саме: виключено пункт 4, а пункт 5 викладено в новій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

Постановою КМУ № 865, на час звернення Позивача до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії (27.07.2016р.) не визначено порядку перерахунку пенсій державним службовцям.

Таким чином, відповідно до вказаних нормативних актів, пенсія Позивача повинна бути перерахована з урахуванням всіх виплат, на які нараховувались платежі до Пенсійного фонду України та врахуванням в повному обсязі надбавки за високі досягнення у праці, премії на момент нарахування пенсії, які необхідно відкоригувати на рівень зростання посадового окладу, що передбачено п.2 постанови КМУ № 865 з доповненнями, встановленими постановою КМУ "Про доповнення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 р. N 865" № 688 від 26.05.2004.

Про це свідчить і судова практика щодо визнання судовими органами України позовних вимог пенсіонерів щодо проведення перерахунку раніше призначених пенсій в зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим держслужбовцям відповідно до вимог Постанови КМУ №1013 правомірними (справа №750/2599/16-9 від 31.03.2016).

Поряд з наведеним, частиною другою ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи наведене, Відповідач повинен провести перерахунок призначеної пенсії Позивачу з розрахунку 90 відсотків від суми заробітної плати відповідно до Закону №3723-XII, 25.02.2016 року.

Зазначений законодавчий акт суперечить Конституції України, відповідно до ст.22 якої права і свободи громадян гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до ст.8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу.

Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Статтею 19 передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні Конституційного Суду України №1-9/2015 від 13.05.2015 зазначено, що Україну проголошено соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, а Конституція України закріплює основоположні засади права громадян на соціальний захист і відносить до законодавчого регулювання механізм реалізації цього права (абзац сьомий пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20 червня 2001 року № 10-рп/2001).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 1, частини перша, друга статті 8, частина друга статті 19 Конституції України).

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша статті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно - правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Також, Конституційний суд України у своєму рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007 зазначив, що невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави. Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права.

З урахуванням вищеназваних положень Конституції України, Відповідач повинен розрахувати Позивачу пенсію з 25.02.2016 з урахуванням довідок про склад заробітної плати від 29.02.2016 року № 29, що видані Прокуратурою Одеської області, та з розрахунку 90% заробітної плати, та виплачувати пенсію без обмеження максимальним розміром.

Відповідно до вимог ст..ст.2, 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушенні в майбутньому.

Згідно зі ч.ч.1, 2 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 22 Загальної декларації прав людини встановлено, що кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення.

Рекомендацією Генеральної конференції Міжнародної організації праці від 07.06.1967 №131 щодо допомоги по інвалідності, по старості та в зв'язку з втратою годувальника встановлено, що розміри допомоги по інвалідності, по старості і у зв'язку з втратою годувальника повинні періодично регулюватися з врахуванням змін у загальному рівні заробітної плати чи вартості життя.

Таким чином, щомісячна пенсія є формою соціального забезпечення громадян. Тобто фактично ця щомісячна пенсія є формою реалізації конституційного права громадян.

Як зазначено в п.3.2 Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист, а тому відповідно до ч.2 ст.6, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

Враховуючи вищезазначене, перевіривши наявні докази суд прийшов до висновку що дії, вчинені відповідачем по справі, суперечать зазначеним нормам законодавства, що свідчить про їх протиправність та порушення прав та інтересів позивача.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.

У відповідності до ч.1 ст. 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 7-11,69-71,94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про прокуратуру", суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії та рішення Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси від 05.05.2016 року № 247/Б-11 щодо відмови ОСОБА_1 у проведені перерахунку пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки прокуратури Одеської області від 29.02.2016 року №29 про заробітну плату з розрахунку 90% із середнього заробітку.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років згідно довідки прокуратури Одеської області від 29 лютого 2016 року № 29 про заробітну плату, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку 90% із середнього заробітку з 25.02.2016 року без обмеження граничного розміру пенсії.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Допустити до негайного виконання постанову суду в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Приморського районного суду м.Одеси апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання постанови суду.

Суддя А.В. Тарасов

08.11.2016