Рішення № 631380, 01.02.2007, Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа №2-153 2007 рік

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2007 року Совєтський районний суд

Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого - судді Кордика С.В.

при секретарі - Коль Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Совєтський цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок" в особі представника -Кримського територіального управління Закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок" до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, передбаченої договором санкції за порушення зобов'язання та судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі свого представника - Кримського територіального управління Закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок" звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за надані послуги мобільного зв'язку у сумі 88 грн. 10 коп., передбаченої умовами договору санкції за порушення зобов'язання у розмірі 882 грн. 57 коп., а також судових витрат у сумі 81 гривня. Позовні вимоги мотивовані тим, що 15 серпня 2005 року між сторонами був укладений договір про надання послуг мобільного зв'язку і відповідачу відкритий особовий рахунок, однак, відповідач неналежно виконував взяті на себе договірні зобов'язання, а саме систематично не робив оплату за надані послуги зв'язку, тому у ОСОБА_1 станом на 01 квітня 2006 року утворилася заборгованість по оплаті за отримані послуги зв'язку у сумі 88 гривень 10 копійок і договір з цих підстав з ним був розірваний. Крім того, посилаючись на умови додаткової угоди до договору про надання послуг мобільного зв'язку, позивач вважає, що з відповідача належить стягнути передбачену договором санкцію у розмірі 882 грн. 57 коп. за кожен день, якій залишився до закінчення передбаченого у договорі строку його дії, оскільки з його вини договір був припинений на 145 днів раніше.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, при цьому направив до суду заяву, в якої вказав, що наполягає на задоволені позовних вимог у повному обсязі, а також просить розглянути справу в його відсутність, що суд вважає за можливе відповідно до положень ст.ст. 158 ч.2,169 ЦПК України.

Відповідач у судове засідання також не з'явився, надіславши на адресу суду заяву, у якої зазначає, що позов визнає, при цьому просить зменшити розмір передбаченої договором санкції з тих підстав, що він ніде не працює, навчається у навчальному закладі на контрактної основі, знаходиться на повному утриманні своєї матері, яка є пенсіонеркою, у зв'язку з чим не в змозі сплатити позивачу договірну санкцію в заявленому розмірі. Також просить розглянути справу за його відсутності у зв'язку з тим, що знаходиться на навчанні, що суд вважає за можливе.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив:

15 серпня 2005 року між Закритим акціонерним товариством "Український мобільний зв'язок", з одного боку, і ОСОБА_1, з іншого боку, був укладений договір про надання послуг мобільного зв'язку (а.с. 6). Відповідно до умов зазначеного договору позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги мобільного зв'язку в межах України, а відповідач в свою чергу зобов'язався своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги зв'язку та плату за утримання номеру в мережі мобільного зв'язку "Український мобільний зв'язок" по всіх телефонах, зареєстрованих на його особовому рахунку до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, при цьому плата за утримання номеру в мережі повинна була сплачуватися і в тому випадку, коли надання послуг призупинено за несплату попередніх розрахунків або за заявою абонента. Однак, відповідач неналежним чином виконував умови договору у частині оплати за надані послуги зв'язку, внаслідок чого станом на 01 квітня 2006 року утворилася заборгованість у сумі 88 гривня 10 копійок, яка у встановлений у договорі строк відповідачем не сплачена. У зв'язку з цим дія договору була припинена достроково на підставі пункту 5.2.

З огляду на те, що у відповідності зі ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а відповідач порушив свої зобов'язання в частині своєчасної оплати за послуги зв'язку, суд вважає, що позов у частині стягнення заборгованості за надані послуги зв'язку у сумі 88 грн. 10 коп. підлягає задоволенню у повному обсязі у відповідності до положень ст.ст.526, 614, 623 ЦК України.

Крім того, як випливає з матеріалів справи, між сторонами 15 серпня 2005 року також була укладена додаткова угода до основного договору про надання послуг зв'язку, згідно з пункту

1.2 якої, протягом 548 днів з моменту її підписання абонент не має право відмовитися від основного договору та додаткової угоди, а у випадку дострокового розірвання договору у зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг, абонент зобов'язаний сплатити договірну санкцію у розмірі 2 грн. 19 коп. за кожний день, що залишився до закінчення терміну дії основного договору. У зв'язку з тим, що відповідач неналежним чином виконував умови договору у частині здійснення оплати за надані послуги, договір з ним був розірваний достроково, на 145 днів раніше обумовленої договором дати його закінчення. З цих підстав у відповідності до п.1.2 додаткової угоди до договору у позивача виникло право на стягнення санкції за порушення зобов'язання, розмір якої складає 882 грн. 57 коп., що підтверджується відповідним розрахунком позивача (а.с. 9), який не заперечується відповідачем.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача 882 грн. 57 коп. у рахунок передбаченої умовами договору санкції за порушення зобов'язання, то суд вважає за можливе зменшити її розмір виходячи з наступного. Так, пунктом 1.2 додаткової угоди до договору передбачено, що договірна санкція має на меті забезпечення виконання умов договору протягом строку його дії і покладає відповідальність на абонента за дострокове припинення договору з його вини. Зазначений вид забезпечення зобов'язання не передбачений нормами ЦК України, але застосовується сторонами за їх згодою, що не суперечить принципу свободи договору, закріпленому у статті 3 зазначеного кодексу. Зі своєю правовою природою визначена сторонами договірна санкція має схожість з таким видом забезпечення зобов'язання, як пеня. При таких обставинах суд вважає за можливе до правовідносин, які виникли між сторонами з приводу нарахування договірної санкції, у відповідності зі ст.8 ч.1 ЦК України застосувати за аналогією закону положення ст.ст. 549 ч.З, 551 ч.3 ЦК України, які регулюють сходні за змістом цивільні правовідносини. Застосовуючи за аналогією закону зазначені норми ЦК України, а також керуючись закріпленим у ст.3 ЦК України принципом справедливості цивільного законодавства, суд вважає за можливе зменшити розмір передбаченої умовами договору санкції за порушення зобов'язання до 500 грн., з тих мотивів, що він значно перевищує розмір прямих збитків, а також з врахуванням майнового становища відповідача, якій ніде не працює, підприємницькою діяльністю не займається, навчається у навчальному закладі на комерційної основі і плата за навчання становить 1500 грн. на рік, мешкає з матір'ю у її будинку, яка є пенсіонером за віком, підсобного господарства не веде (а.с. 26-34).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути державне мито у розмірі 51 гривня та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень.

На підставі викладеного, ст.ст. З, 8 ч.1, 526, 549 ч.З, 551 ч.З, 614, 623 ЦК України, керуючись 5, 10, 57, 81, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок" (ЕДРПОУ 14333937, поточний рахунок № НОМЕР_1, МФО 300335, в АППБ "Аваль" м. Київ) 88 (вісімдесят вісім) гривень 10 копійок у рахунок заборгованості по оплаті послуг мобільного зв'язку, 500 (п'ятсот) гривень у рахунок передбаченої договором санкції за порушення зобов'язання, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 51 (п'ятдесят одна) гривня та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 (тридцять) гривень, а усього 669 (шістсот шістдесят дев'ять) гривень 10 копійок.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити. Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Совєтський районний суд АР Крим, при цьому копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення набуває чинності після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, та двадцятиденного строку для подання апеляційної скарги, який вираховується з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.