Постанова № 63137286, 22.11.2016, Сумський окружний адміністративний суд

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2016 р. Справа № 818/1389/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шаповала М. М.,

за участю секретаря судового засідання - К. Є. Цабеки,

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Г. Ф. Литовченко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною і скасування відмови та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 просить визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену в листі від 26.09.2016 № Б-9348/0/5-16/5448/6-16, у наданні ОСОБА_3 в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства площею 29,0531 га (кадастровий номер НОМЕР_1) та площею 132,9603 га (кадастровий номер НОМЕР_2), які розташовані на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати їй ці землі в оренду.

Свої вимоги мотивує тим, що чергова відмова відповідача у наданні в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства є протиправною, оскільки відповідно до статті 123 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) не містить підстав відмови у наданні в оренду земельної ділянки, яка є сформованою та зареєстрованою в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідач не вказує на існування обставин, визначених статтею 123 ЗК України, для відмови в наданні земельних ділянок в оренду, а також не вказує на існування інших, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами підстав для такої відмови.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити та зазначив, що на час подання клопотань (червень - серпень 2013 року, лютий 2015 року) у ОСОБА_3 було право на отримання земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства без проведення конкурсу (аукціону), так як до 03.04.2016 частиною 2 статті 134 ЗК України було передбачено таке право.

Вважає, що спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання відповідача надати земельні ділянки в оренду повністю відповідає вимогам статей 19, 29, 129-1 Конституції України, статей 2, 14, 105, 162, 255 КАС України, а також узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеною в постанові від 16.09.2015, та відповідає рішенням Європейського суду з прав людини від 09.12.2010 по справі "Буланов та Купчик проти України", від 13.02.2011 по справі "Чуйкіна проти України".

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов (а.с. 67), та стверджував, що в даний час спірна земельна ділянка не повернута до земель запасу. Головним управлінням були виконані всі можливості про повернення земельної ділянки у державну власність, а саме: направлено ОСОБА_4 лист-вимогу про повернення земельної ділянки в розпорядження Головного управління Держгеокадастру у Сумській області до земель запасу державної власновті. Але так як ОСОБА_5 знаходиться в офіційному розшуку, а відповідно до частини 6 статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом, то відповідач не має правових підстав вирішити питання позивача.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка неодноразово зверталась до відповідача з клопотаннями від 03.06.2016, 09.07.2013, 30.08.2013 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтованою площею 161 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області. Але дані клопотання задоволені не були в зв'язку з певними недоліками, які позивачка усунула.

Наказами Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 03.02.2014 № СМ/5924785000:15:001/00000126, № СМ/5924785000:15:004/00000127 були затверджені проекти землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок площею 29,0531 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та площею 132,9603 га з кадастровим номером НОМЕР_2 в оренду ОСОБА_4 та укладено відповідні договори від 14.03.2014.

Відповідно до частини 1 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Так як земельні ділянки площею 29,0531 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та площею 132,9603 га з кадастровим номером НОМЕР_2 вже були сформовані, 19.02.2015 позивачка знову звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з клопотаннями про надання вказаних земель в оренду (без розроблення проекту земелеустрою) для ведення фермерського господарства (а.с. 22-23).

Згідно з копіями листів (а.с. 24-25) відповідач повідомив, що в нього відсутні підстави для прийняття рішення про надання в оренду зазначених земельних ділянок, оскільки в Сумському районному суді Сумської області перебуває справа № 587/2849/14-ц про визнання незаконними та скасування наказів, та визнання недійсними договорів оренди цих земельних ділянок.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 27.10.2015 по справі № 587/2849/14-ц (а.с. 26-30), залишеним без змін рішенням Апеляційного суду Сумської області від 29.12.2015 (а.с. 31-37) та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.06.2016 (а.с. 38-43), вказані накази визнані незаконні та скасовані, а договори, укладені з ОСОБА_4, - недійсні.

31.08.2016 ОСОБА_3 знову звернулась до відповідача з клопотанням (а.с. 52-54 ) про розгляд раніше поданих клопотань від 19.02.2015 та від 15.01.2016 про надання в оренду строком на 7 років сформованих земельних ділянок без зміни їх меж та цільового призначення, для ведення фермерського господарства, площею 29,0531 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та площею 132,9603 га з кадастровим номером НОМЕР_2, що розташовані на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області.

Листом від 26.09.2016 № Б-9348/0/5-16/5448/6-16 (а.с. 55) Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повідомило позивачку про те, що ОСОБА_6 був направлений лист-вимога про повернення земельних ділянок до земель запасу державної власності та встановлено, що він перебуває в офіційному розшуку, а тому правових підстав для вирішення клопотання позивача по суті немає.

Стаття 123 ЗК України встановлює порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

Відповідно до частини 1 статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Як вбачається з копій витягів (а.с. 44-51) інформація про спірні земельні ділянки внесена до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Частиною 2 статті 123 ЗК України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 3 статті 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог частин 13, 14 статті 123 ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У листі від 26.09.2016 відповідач відмовив ОСОБА_3 у наданні земельних ділянок в оренду, посилаючись на частину 5 статті 116 ЗК України, у якій зазначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Суд вважає, що така відмова відповідача в наданні позивачці земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства є необґрунтованою, оскільки земельні ділянки належали ОСОБА_6 на праві користування за договорами оренди земельних ділянок площею 132,9603 га з кадастровим номером НОМЕР_2 та площею 29,0531 га з кадастровим номером НОМЕР_1, укладеними на 7 років 14.03.2014 між ним та Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області.

Так як рішенням Сумського районного суду Сумської області від 27.10.2015 по справі № 587/2849/14-ц вказані договори скасовані, то й підстав для відмови в наданні в оренду вказаних земельних ділянок ОСОБА_3, зазначених відповідачем у листі раніше, немає.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" зазначено, що при розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, у продажі земельної ділянки, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуюче викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів законність та обґрунтованість прийнятого рішення, а тому відмова Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладена в листі від 26.09.2016 № Б-9348/0/5-16/5448/6-16, у наданні ОСОБА_3 земельних ділянок для ведення фермерського господарства є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо зобов'язання відповідача надати в оренду позивачеві земельні ділянки суд визнає, що в задоволенні цих вимог слідує відмовити оскільки передачу в оренду землі здійснюють уповноважені на те органи у визначеному порядку, які суд не може замінювати.

На підставі частини 1 статті 94 КАС України на користь позивача належить стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 1102,40 грн (а.с. 3).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною і скасування відмови та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 26 вересня 2016 року № Б-9348/0/5-16/5448/6-16 у наданні ОСОБА_3 земельних ділянок для ведення фермерського господарства площею 29,0531 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 132,9603 га, кадастровий номер НОМЕР_2, які розташовані на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області розглянути клопотання ОСОБА_3 від 30 серпня 2016 року про надання їй в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства площею 29,0531 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 132,9603 га, кадастровий номер НОМЕР_2, які розташовані на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області згідно законодавства.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885) на користь ОСОБА_3 (40031, АДРЕСА_1) в рахунок повернення судового збору 1102,4 грн. (одна тисяча сто дві грн. 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 25.11.2016.

Суддя М.М. Шаповал