Ухвала суду № 63137281, 29.11.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 листопада 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/1417/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Бойка С.С.,

суддів: Єресько Л.О., Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представника позивача - Буренко А.Ю.,

представника відповідача - Кушової І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом Приватного підприємства "Ліро" до Міністерства юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання відмови протиправною, зняття арешту з майна, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Ліро" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання відмови протиправною, зняття арешту з майна, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 27 вересня 2016 року провадження у справі за даним позовом відкрито.

В судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про закриття провадження у справі, оскільки даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача проти задоволення зазначеного клопотання заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши доводи представника відповідача та думку представника позивача, розглянувши подане клопотання та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Заявляючи клопотання про закриття провадження у справі представник відповідача виходить з того, що даний позов залежно від суб'єктного складу спору розглядається за правилами господарського чи цивільного судочинства.

Суд не погоджується з наведеними доводами відповідача з огляду на такі обставини.

Згідно з частиною першою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до пункту 1 частини другої згаданої статті, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Судом встановлено, що позивач звернувся до адміністративного суду, оскільки вважає, що рішенням (а саме відмовою від зняття арештів) та бездіяльністю (не зняття арештів) відповідача порушено права та інтереси Приватного підприємства "Ліро".

Крім того, відповідачем зазначено, що відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 "Про судову практику у спорах про зняття арешту з майна" у разі якщо сторонами у справі є юридичні особи, то незалежно від підстав арешту (опису) майна (конфіскація за відповідним судовим рішенням, стягнення боргу за рішенням господарського суду чи виконавчим написом нотаріуса тощо) та враховуючи характер спору, позови про зняття арешту з майна згідно зі статтею 15 ЦПК, статтями 1, 12 Господарського процесуального кодексу України підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. У такому ж порядку вирішуються питання про юрисдикцію спорів за участю фізичних осіб-підприємців, якщо арешт майна пов'язаний з їх підприємницькою діяльністю. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.

Сторонами у справі є - юридична особа, Приватне підприємство "Ліро", та суб'єкт владних повноважень, а саме Міністерство юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а не інша юридична особа. Крім того, позивач не являється стороною виконавчого провадження, а є учасником електронних торгів, який переміг у них та придбав з таких торгів майно.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем по справі є суб'єкт владних повноважень, а спір, що виник між ним та позивачем, є публічно-правовим. Отже дана справа підсудна адміністративному суду та має вирішуватись за правилами адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена. Заперечення проти неї може бути викладено у апеляційній скарзі на судове рішення за наслідками розгляду справи по суті.

Повний текст ухвали складено 01 грудня 2016 року.

Головуючий суддя С.С. Бойко

суддя Л.О. Єресько

суддя С.О. Удовіченко