Ухвала суду № 63137257, 01.12.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4532/16

У Х В А Л А

01 грудня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Маковейчук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновленні на раніше займаній посаді, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції № 543 о/с від 23.06.2016 р. в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність); поновити позивача на посаді інспектора Хаджибеївського відділення поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області; стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

31 жовтня 2016 р. до канцелярії суду від представника ГУ НП в Одеській області надійшло клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду згідно ст.100 КАС України, яке представник відповідача в судовому засіданні підтримав частково та просив суд залишити без розгляду лише позовні вимоги про скасування наказу та поновлення позивача на роботі, врахувавши правовий висновок Конституційного Суду України, викладений у рішенні від 15 жовтня 2013 року N 8-рп/2013 по справі К 1-13/2013. В обґрунтування вказаного клопотання заявник послався на те, що про існування оскаржуваного наказу позивачу стало відомо 7 липня 2016 р. - після ознайомлення його представника із залученими до матеріалів справи № 815/2587/16 запереченнями із додатками, серед яких була копія оскаржуваного межах даного спору наказу.

Представник позивача проти залишення адміністративного позову без розгляду заперечував, зважаючи на те, що про існування спірного наказу позивач дізнався у день, коли йому було видано витяг з цього наказу, а саме 18.08.2016 р. При цьому відзначив, що перебування особи на державній службі є однією з форм реалізації встановленого ст.45 Конституції України права на працю, у зв'язку із чим в спірних правовідносинах підлягає застосуванню строк звернення до суду, який передбачений ст.233 КЗпП України, про що висловився Верховний Суд України в постанові від 06.11.2013 р. по справі № 21-389а13.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання представника відповідача та пропущення позивачем встановленого ст.99 КАС України спеціального місячного строку на звернення до суду із вимогами про скасування наказу про його звільнення та його поновлення на роботі, у зв'язку із чим останні підлягають залишенню без розгляду, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що оскаржуваним наказом ГУ НП в Одеській області від 23.06.2016 р. № 543 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 інспектора Хаджибеївського відділення поліції Суворовського відділу поліції в м. Одесі ГУ НП в Одеській області звільнено за п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

При зверненні до суду із даним адміністративним позовом ОСОБА_1 зазначив, що про існування зазначеного наказу йому стало відомо 18.08.2016 р. - у день, коли йому було надано витяг з наказу, у зв'язку із чим на його думку ним не пропущено встановлений ч.3 ст.99 КАС України місячний строк для звернення до суду із даними позовними вимогами (а.с. 32), так як позовні матеріали здано на пошту 06.09.2016 р. При цьому в заяві позивач окремо послався на правову позицію Верховного Суду України, висловленій у постанові від 06.11.2013 р. по справі № 21-389а13, зважаючи на те, що в даному випадку до застосування підлягає строк, встановлений ст.233 КЗпП України.

В той же час, судом встановлено, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 815/2587/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Атестаційної комісії № 14 Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування Рішення (висновку), оформленого протоколом, та зазначеного в розділі ІV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, а саме: "4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".

В ході судового розгляду вищеозначеної справи № 815/2587/16 представником ГУ НП в Одеській області в судовому засіданні були надані письмові заперечення проти адміністративного позову із додатками, серед яких була копія наказу ГУ НП в Одеській області від 23.06.2016 р. № 543 о/с, які ухвалою суду на місці від 06.07.2016 р. були залученні до матеріалів справи.

У подальшому, 7 липня 2016 р. представником позивача адвокатом Дмитрієвим Русланом Борисовичем (який також представляє інтереси ОСОБА_1 і по цій справі) подано заяву про ознайомлення із матеріалам справи та виготовлення їх копій і в цей же день її реалізовано, про що свідчить його підпис на заяві від 7 липня 2016 р. (а.с. 170 (зворотній бік) справи № 815/2587/16).

При цьому, враховуючи те, що діями представника породжуються правові наслідки для довірителя, КАС України у низці випадків презюмує автоматичне повідомлення довірителя про прийняті в процесі рішення, вручення виклику до суду тощо. Отже ознайомлення представника позивача в даному випадку із оскаржуваним наказом про звільнення позивача безумовно вважається також ознайомленням із останнім самим позивачем.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

Оцінюючи подані представником відповідача вищезазначені докази, суд вважає останні належними та допустимими у спірному питанні дати, з якої позивачу стало відомо про порушення його права на працю оскаржуваним наказом про звільнення. При цьому належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов'язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.

Реалізація права на судовий захист невід'ємно пов'язана зі строками, в межах яких позивач може звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Основним нормативним актом, що регулює строки звернення до суду про вирішення спорів у порядку адміністративного судочинства, є КАС України, який встановлює інститут строку звернення до суду і містить положення щодо часових меж, упродовж яких особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу.

Згідно з ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.3 ст.99 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на судове оскарження, на які позивач посилається як на поважні, суд має виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів і з того, чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на судове оскарження.

Заперечуючи проти задоволення клопотання представника відповідача, представник ОСОБА_1 не зміг спростувати доводів ГУ НП в Одеській області щодо фактичного його ознайомлення зі спірним наказом 7 липня 2016 р., про що він особисто розписався в своїй заяві від 7 липня 2016 р., а не 18 серпня 2016 р., про що позивачем зазначено в заяві про усунення недоліків.

Таким чином, оскільки про порушення своїх прав та інтересів позивач був обізнаний щонайменше станом на 7 липня 2016 р., останнім днем строку звернення до суду із позовними вимогами щодо оскарження наказу начальника Головного управління Національної поліції № 543 о/с від 23 червня 2016 р. та поновлення на роботі є 7 серпня 2016 р., тоді як позивач звернувся із даним позовом 06 вересня 2016 р. (позовні матеріали здано на пошту). Отже викладені у позові доводи позивача про вчасне (без пропуску встановленого законом строку) звернення до адміністративного суду, з огляду на вищезазначені обставини, не знайшло свого підтвердження. При цьому позивач не обґрунтував будь-яким чином поважність причин пропуску встановлених ст.99 КАС України строків за встановлених судом фактичних обставин.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання представника позивача на висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 6 листопада 2013 р. по справі № 21-389а13 (зокрема про те, що місячний строк на звернення до суду у справах про звільнення обраховується з дня вручення копії наказу), оскільки зазначений висновок стосується правовідносин, які мали місце в 2005-2006 р., тобто на момент, коли редакція ч.3 ст.99 КАС України не врегульовувала спеціального строку звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Так, відповідні зміни до ч.3 ст.99 КАС України внесені Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 р., які набрали чинності з 30.07.2010 р., і саме з цієї дати встановлений спеціальним строком на звернення до суду із такими позовними вимогами. Підстав для вибіркового, субсидіарного, компенсаційного застосування норм КЗпП України при вирішення питання про дотримання позивачем встановленого спеціального строку на звернення до суду немає.

Отже, враховуючи, що з даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 06.09.2016 року, суд дійшов висновку про пропущення позивачем встановленого ч.3 ст.99 КАС України строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження наказу начальника Головного управління Національної поліції № 543 о/с від 23.06.2016 р. та поновлення на роботі з дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Слід зазначити, що тривалість і правила обчислення строку звернення до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку. Строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку.

При цьому тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов. Відповідно тривалість строку звернення до адміністративного суду не залежить від того, коли було фактично пред'явлено позов.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Крім того, у своїй правовій позиції, висловленій у постанові від 16.11.2016 р. по справі № 6-2469цс16, Верховний Суд України орієнтує суди, що не тільки «не знав», а і «не міг довідатися» - є обов'язковою умовою для поновлення строку позовної давності. Зокрема позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При викладених вище обставинах, суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження наказу начальника Головного управління Національної поліції № 543 о/с від 23.06.2016 р. та поновлення на роботі поважними, адже сутність зазначеного інституту полягає в тому, що особа, яка звертається до суду за захистом порушеного права була не в змозі зробити це внаслідок незалежних від неї обставин, зокрема, якщо цьому перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Таких обставин судом не встановлено, у зв'язку із чим суд вважає за необхідне в силу ч.1 ст.100 КАС України залишити позовну заяву в цій частині без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 100, 160-165 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Головного управління Національної поліції в Одеській області задовольнити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції № 543 о/с від 23.06.2016 р. в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність); поновлення позивача на посаді інспектора Хаджибеївського відділення поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 2 грудня 2016 року.

Суддя І.В. Завальнюк