Постанова № 63137180, 01.12.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6032/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 року

Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Сергєєва Олександра Євгеновича, третя особа на стороні відповідача Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, про визнання незаконним та скасування припису, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Сергєєву Олександру Євгеновичу (далі головний інспектор Департаменту Сергєєв О.Є.), в якому позивач просить:

- визнати незаконним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.08.2016 року винесеного головним інспектором Департаменту Сергєєвим О.Є.;

- зобов'язати відповідача не перешкоджати у здійсненні підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач зазначив, що він займається підприємницькою діяльністю за адресою: АДРЕСА_1, на якій за рішенням виконкому Овідіопольської селищної ради від 25.06.2012 року йому надано дозвіл на встановлення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності.

05.08.2016 p. за вказаною адресою головний інспектор Департаменту Сергєєв О.Є. здійснив перевірку цих тимчасових споруд, за результатами якої склав акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; припис про усунення порушень дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого ухвалив постанову від 12.08.2016 року про накладення штрафу у сумі 850грн. за ч.1 ст.96 КУпАП.

У оскаржуваному приписі головний інспектор Департаменту Сергєєв О.Є. зазначив, що ним не було дотримано вимог паспортів прив'язки при встановленні тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що відповідно до ст.72 КАС Україні обставини, встановлені судом рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Ним було оскаржено до суду постанову від 12.08.2016 року про накладення штрафу у сумі 850грн. за ч.1 ст.96 КУпАП та постановою Овідіопольського районного суду Одеської області вона була скасовано та судом встановлено, що відповідачем не доведено не дотримання ним вимог паспортів прив'язки при встановленні вказаних тимчасових споруд.

З цих же підстав постановою суду від 03.10.2016 року за його позовом скасовано рішення управління містобудування та архітектури Овідіопольської РДА від 25.08.2016 року про анулювання паспорту прив'язки розміщення стаціонарної тимчасової споруди.

Позивач зазначив, що в оскаржуваному приписі від 05.08.2016 року, який винесено за результатами цієї ж перевірки, також вказується, що ним не було дотримано вимог паспортів прив'язки при встановленні тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності за вищевказаною адресою і вони «мають ознаки капітальної будівлі», однак, жодним чином не обґрунтовано у чому саме полягає порушення з його боку вимог паспортів прив'язки та в чому саме полягає формулювання: «має ознаки капітальної будівлі», і які здійснені дії чи роботи по встановленню тимчасових споруд, мають ознаки капітальної будівлі.

Враховуючи викладені обґрунтування позивач вважає, що оскаржуваний припис (як і вже оскаржені ним постанова про адміністративне правопорушення від 12.08.2016 р. та рішення управління містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, яке викладене у листі №1174/01-13 від 25.08.2016 р. про анулювання паспорту прив'язки) є необґрунтованим і незаконним та таким, що порушує його права в здійсненні підприємницької діяльності.

Позивач також просив зобов'язати відповідача не перешкоджати у здійсненні підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1, оскільки ним проводяться безпідставні перевірки за скаргами ОСОБА_4, який по сусідству будує житловий будинок та вважає незаконним встановлення ним тимчасових споруд, проте він діє та здійснює підприємницьку діяльність відповідно до вимог законодавства.

Ухвалою суду від 17.11.2016 року до участі у справі залучено в якості третьої особи на стороні відповідача Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (а.с. 2).

Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія НОМЕР_1, є фізичною особою-підприємцем (а.с. 10).

Підприємницьку діяльність здійснює на земельній ділянці площею 0,0500 га, за адресою: АДРЕСА_1, яка належить йому на праві особистої приватної власності відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_2 (а.с.11).

Рішеннями виконкому Овідіопольської селищної ради Одеської області №339 від 25.06.2012 р. та № 384 від 28.09.2012 p., позивачу як фізичній особі-підприємцю, були надані дозволи на встановлення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

09.10.2012 року та 24.10.2012 року, відділом містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, йому були надані паспорти прив'язки розміщення стаціонарних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності за вказаною вище адресою, реєстраційні №№ 36, 39. Після цього, на вищевказаній земельній ділянці, позивачем, у відповідності до паспортів прив'язки, було встановлено тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності (а.с.12-19).

05.08.2016 року головний інспектор Департаменту Сергєєв О.Є. здійснив позапланову перевірку вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил позивачем за адресою: АДРЕСА_1 щодо будівництва споруди для підприємницької діяльності.

За результатами перевірки головний інспектор Департаменту Сергєєв О.Є. склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого ухвалив постанову від 12.08.2016 року про накладення штрафу у сумі 850грн. за ч.1 ст.96 КУпАП, а також направив позивачу припис від 05.08.2016 року про усунення порушень дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у якому зазначив, що споруда для провадження підприємницької діяльності не відповідає наданим під час перевірки паспортам прив'язки на розміщення стаціонарних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та має ознаки капітальної будівлі, чим гр. ОСОБА_1 порушив ч.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». У припису головний інспектор Департаменту Сергєєв О.Є. вимагав від позивача усунути порушення містобудівного законодавства (а.с.5-6).

Позивач оскаржив до Овідіопольського районного суду Одеської області постанову від 12.08.2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.96 КУпАП та постановою суду від 13.10.2016 року вказана постанова від 12.08.2016 року скасована з підстав не визначення у протоколі у чому та яка саме з двох споруд не відповідає паспорту прив'язки та в чому конкретно виразилось порушення ОСОБА_1 ст..9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». порушень (а.с.37-38).

Крім того, позивач зазначив, що після проведення 05.08.2016 року перевірки відповідачем він 26.08.2016 року від управління містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області (далі управління), отримав викладене у листі за вих. № 1174/01-13 від 25.08.2016 pоку рішення про анулювання паспорту прив'язки розміщення стаціонарної тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що вказане рішення управління також було позивачем оскаржено до Овідіопольського районного суду Одеської області. Постановою суду від 03.10.2016 року позов ОСОБА_1 задоволений, рішення управління про анулювання паспорту прив'язки розміщення стаціонарної тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1, визнане незаконним та скасовано.

Постановою суду від 03.10.2016 року встановлено, що рішення управління ґрунтувалось на листі ДАБІ в Одеській області за №1015-01/11-13616 від 09.08.2016 року, адресованому особисто гр. ОСОБА_4, який в свою чергу особисто передав його до управління.

Крім того, суд у постанові від 03.10.2016 року, визнавши незаконним та скасувавши рішення управління зазначив, що управлінням не визначено, в чому саме полягає недотримання ОСОБА_1 вимог паспорту прив'язки при встановленні стаціонарної тимчасової споруди (а.с.33-36).

По даній справі позивач оскаржує отриманий ним припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.08.2016 року винесений головним інспектором Департаменту Сергєєвим О.Є.

Суд вважає, що при прийнятті та направленні позивачу припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.08.2016 року головним інспектором Департаменту Сергєєвим О.Є як суб'єктом владних повноважень не дотримано вимог статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим припис є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому суд виходить з наступного.

Статтею 41 Закону України від 17.02.2011 року №3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон України №3038-VІ) встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 року №439/2011, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства. Відповідно до п.6 Положення Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.

Статтею 41 Закону України №3038-VІ визначені права посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, які мають право зокрема: - безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; - складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; - видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до ст.28 Закону України №3038-VІ тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244 (далі Порядок №244).

Відповідно до п.2.1,2.1 Порядку №244 підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС. Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

Згідно з п.2.27 Порядку дія паспорта прив'язки ТС анулюється за таких умов: -недотримання вимог паспорта прив'язки при її встановленні; - невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив'язки; - надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив'язки ТС.

Статтею 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Судом встановлено, що постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.10.2016 року по справі 509/3141/16-а задоволений позов ОСОБА_1 до управління містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, визнано незаконним та скасовано рішення відповідача про анулювання паспорту прив'язки розміщення стаціонарної тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1. Вказане рішення згідно постанови суду прийнято на підставі листа Департаменту ДАБІ в Одеській області від 09.08.2016 року адресованому особисто ініціатору перевірки позивача - ОСОБА_4, якій в свою чергу передав його до управління.

Постановою суду від 03.10.2016 року встановлена відсутність підстав визначених п.2.27 Порядку №244 для анулювання дії паспорту прив'язки ТС та зазначено, що управлінням не визначено, в чому саме полягає недотримання ОСОБА_1 вимог паспорту прив'язки при встановленні стаціонарної тимчасової споруди (а.с.33-36).

По даній справі позивач оскаржує отриманий ним засобами поштового зв'язку припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.08.2016 року винесений головним інспектором Департаменту Сергєєвим О.Є.

У приписі від 05.08.2016 року головного інспектора Департаменту Сергєєва О.Є. за результатами перевірки позивача також не зазначено в чому саме полягає недотримання ОСОБА_1 вимог паспорту прив'язки при встановленні стаціонарної тимчасової споруди та відповідно є незрозумілим які саме порушення законодавства вимагає усунути головний інспектор Департаменту Сергєєв О.Є. від позивача, оскільки інших конкретних вимог оскаржуваний припис не містить.

При цьому суд враховує, що в оскаржуваному приписі від 05.08.2016 року зазначено про порушення позивачем ч.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», тобто не зазначена стаття Закону, яку на думку головного інспектора Департаменту Сергєєва О.Є., порушив позивач.

Крім того, в приписі зазначено про порушення позивачем ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Зазначена норма (ст.27 Будівельний паспорт забудови земельної ділянки) регламентує питання забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок на підставі будівельного паспорту забудови земельної ділянки, тобто дана норма не має відношення до позивача, якій отримав дозвіл на встановлення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, що регламентоване ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком №244.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання незаконним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.08.2016 року винесеного головним інспектором Департаменту Сергєєвим О.Є.

Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача не перешкоджати у здійсненні підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1, то суд вважає, що вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу щодо перешкоджання йому відповідачем у здійсненні ним підприємницької діяльності. Не належне виконання головним інспектором Департаменту Сергєєвим О.Є. своїх повноважень під час здійснення перевірки позивача не є перешкоджанням позивачу у здійсненні ним підприємницької діяльності.

Статтею 86 КАС України визначено, що, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Ухвалою суду від 17.11.2016 року відповідачу як суб'єкту владних повноважень запропоновано надати заперечення на позов та вказано на його обов'язок відповідно до п.5 ч.5 ст.107 КАС України у разі заперечення проти позову надати всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення. Також зобов'язано ухвалою суду третю особу на стороні відповідача Департамент ДАБІ в Одеській області - суб'єкта владних повноважень надати матеріали перевірки відносно позивача та запропоновано надати заперечення пояснення на позов.

До суду не надійшло будь-яких доказів та заперечень на позов ОСОБА_1 від відповідача та третій особи, які є суб'єктами владних повноважень, та на яких відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Сергєєва Олександра Євгеновича, третя особа на стороні відповідача Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, про визнання незаконним та скасування припису, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.08.2016 року, складеного головним інспектором будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Сергєєвим Олександром Євгеновичем;

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови у порядку ст.ст.160,167,185-187 КАС України.

Суддя Катаєва Е.В.