Вирок № 63135864, 02.12.2016, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1216/16-к

Провадження № 1-кп/147/108/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2016 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючий суддя: Костюк Г.М.,

секретар: Кучер І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт Тростянець кримінальне провадження, внесене 21.06.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016020300000207 про обвинувачення

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Тростянець Вінницької області, українця, громадянина України, з його слів одруженого, не працюючого, з неповною середньою освітою, проживаючого за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого:

- 11.10.1994 року Тростянецьким районним судом Вінницької області за ч.3 ст.140 КК України (в ред. 1960 року) до 3 роки 6 місяців позбавлення волі. В силу ст.43 КК України приєднано 6 місяців по вироку Тростянецького районного суду Вінницької області від 23.07.1993 року (ст.140 ч.3 КК України 3 роки позбавлення волі з відстрочкою на 2 роки) остаточно призначено міру покарання у виді 4 років позбавлення волі;

- 23.01.1995 року Тростянецьким районним судом Вінницької області за ст. ст. 140 ч.2, 229-2 ч.2, 242, 43 КК України (в ред. 1960 року) до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 06.03.1995 року Тульчинським районним судом Вінницької області за ст.140 ч.2 КК України (в ред. 1960 року) до 3 років позбавлення волі. В силу ст.43 КК України приєднано невідбутий строк по вироку Тростянецького районного суду від 23.01.1995 року, остаточно призначено міру покарання у виді 5 років 3 місяці позбавлення волі;

- 22.11.1999 року Тростянецьким районним судом Вінницької області за ст. 140 ч.3, 26 КК України (в ред. 1960 року) до 7 років позбавлення волі. В силу ст. 43 КК України приєднано невідбутий строк покарання по вироку Тульчинського районного суду від 06.03.1995 року, остаточно призначено міру покарання у виді 8 років позбавлення волі. Звільнився 03.06.2006 в зв'язку з відбуттям строку покарання;

- 15.10.2007 року Тростянецьким районним судом Вінницької області за ст.ст. 185 ч.3, 307 ч.2, 357 ч.3, 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. 08.07.2011 року звільнений умовно-достроково на невідбуту частину покарання 1 рік 7 місяців 21 день;

- Тростянецьким районним судом Вінницької області за ст. 185 ч.2, ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, ч.1 ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 5 років. Згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

сторони провадження: прокурор Ганай І.М., обвинувачений ОСОБА_1, захисник адвокат ОСОБА_1 С.М., потерпіла ОСОБА_3,

в с т а н о в и в :

20.06.2016 року близько 11.45 год. ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, через незачинені двері зайшов до під'їзду АДРЕСА_2 де на другому поверсі через незамкнені двері проник до квартири АДРЕСА_2, власником якої є ОСОБА_4 Скориставшись відсутністю господарів та інших осіб проник до квартири ОСОБА_4, дочка якої ОСОБА_5 на той мила на кухні посуд та не чула сторонніх звуків, де виявив на письмовому столі під'єднаний до мережі, увімкнений ноутбук «ASUS Х55А», який належить ОСОБА_4 Перебуваючи у кімнаті ОСОБА_1 від'єднав від ноутбука зарядний кабель та викрав вказаний ноутбук, вартість якого згідно висновку експерта складає 1740,00 грн. Після чого залишив місце злочину, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 1740,00 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, заперечив свою присутність у квартирі потерпілої. Суду показав, що 20.06.2016 року близько 09.00 год. зустрівся із знайомим на прізвище ОСОБА_6 поблизу місцевого стадіону. ОСОБА_6 проживає в одному будинку із потерпілою. Хвилин 40 вони разом розпивали спиртне, а саме пляшку горілки, ємністю 0,7 л, яку ОСОБА_1 придбав на передодні. Після цього пішов у напрямку місцевого військкомату, далі у напрямку центра селища, де взяв таксі та поїхав додому у с. Скибинці. Уже об 11.00 годині його у смт Тростянець не було. На наступний день з'явились працівники поліції, вимагаючи зізнанавальних показів у крадіжці планшета. Переконував суд у тому, що не знає що таке ноутбук, як ним користуватись, у зв'язку з чим не міг його викрасти. В подальшому після показів свідка ОСОБА_7 показав, що мав при собі пакет з коробкою цукерок та пляшкою шампанського.

Потерпіла ОСОБА_4 суду показала, що 20.06.2016 року близько 11.00 год. вийшла з дитиною маленькою погуляти. Відійшли від будинку та пішли до дитячого майданчика «Рошен», що у центрі. Дома залишилась старша донька. Двері на ключ не замикала. Коли близько 12.00 год. повернулась додому, донька запитала чому вона поверталась додому, оскільки чула як гупнули двері. Відповідала доньці, що додому не поверталась. Відразу кинулись по кімнатах перевіряти чи все на місці. У кімнаті виявили відсутність ноутбука «ASUS Х55А», який був нею придбаний за 4000,00 грн. у 2013 році в м. Ладижин, та переданий у користування доньці. На столі залишився лише зарядний шнур до ноутбука, увімкнений у мережу. Наполохались крадіжкою, відразу вибігла на сходи у під'їзд, де зустріла сусідку. Та сказала, що це крадіжка. На крик прийшов сусід ОСОБА_7, та сказав, що це скоріше за все зробив ОСОБА_1, який є крадієм, і його нещодавно бачив у під'їзді між поверхами. Відразу викликали поліцію, на місці були зняті відбитки пальців із зарядного шнура, нею та іншими понятими були підписані відповідні процесуальні документи. Ноутбук їй не повернуто, цивільного позову не заявляла. У вирішенні питання виду та міри покарання обвинуваченому поклалася на розсуд суду.

Не дивлячись на невизнання обвинуваченим винуватості у скоєнні злочину, вона доводиться також допитаними під час судового розгляду свідками, дослідженим письмовими доказами, речовими доказами.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що потерпіла доводиться йому дружино, з якою проживають у незареєстрованому шлюбі. 20.06.2016року зранку був на роботі. Близько 12.00 год прийшов додому і довідався про крадіжку ноутбука. Ноутбук «ASUS Х55А» був ними придбаний за 4000,00 грн. у 2013 році в м. Ладижин. У той день виявили відсутність ноутбука. Залився лише зарядний шнур, увімкнений у мережу. Відразу викликали поліцію.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що проживає з потерпілою в одному будинку, в одному під'їзді, вона на другому поверсі, він - на п'ятому. Обвинуваченого знає, він сусід його матері у с. Скибинці, має прізвисько «ОСОБА_9», що власне підтвердив в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1. 20.06.2016 року дружина відправила його до магазину за продуктами до сніданку. Коли спускався по сходах, між першим та другом поверхом на сходиновій клітині побачив ОСОБА_1, який відвернувся до вікна обличчям, до нього спиною, та як зрозумів свідок з тим, щоб не бути упізнаним. Вони не вітались. Свідок рушив далі у магазин. Повертаючись уже із магазину побачив ОСОБА_1 біля райдержадміністрації, поряд з дошкою пошани, він підкурив цигарку у якогось чоловіка та пішов у напрямку центру. Під пахвою ОСОБА_1 мав чорний пакет прямокутної форми, жорсткої конструкції. У під'їзді застав галас, у ОСОБА_4 з квартири будо викрадено ноутбук. Тому він відразу сказав, що крадіжку вчинив ОСОБА_1, якого на передодні бачив у під'їзді. Відразу сказав, що той - злочинець, слід викликати поліцію, що і зробили. Був присутнім як понятий при огляді місця події. Підписував усі складені процесуальні документи.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що ОСОБА_1 знає з 1985 року під прізвиськом «ОСОБА_9». 20.06.2016 року вранці біля місцевого стадіону зустрів ОСОБА_1, який запропонував з ним випити горілку. Він не відмовився, оскільки бажав похмелитись. Тут же розпили шляшку, закусили плодами абрикоса, що ріс поряд. Близько години посиділи та розійшлись. ОСОБА_1 віддав йому недопиту пляшку, та пішов у напрямку військкомату, а свідок навпрожки додому. ОСОБА_1 ніколи не був у нього дома. З потерпілою проживають у різних під'їздах. Його під'їзд закривається на кодовий замок, решта під'їздів - ні. Про крадіжку йому не відомо. ОСОБА_1 при собі не мав інших пляшок та коробки цукерок.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_1 доводиться дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зібраними в межах кримінального провадження, відомості про злочин у якому внесені за №12016020300000207 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а саме:

-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.06.2016 року, згідно якого в період часу з 11.00 год. по 12.00 год. 20.06.2016 року невідома особа з приватної квартири за адресою АДРЕСА_3, при невідомих обставинах вчинила крадіжку ноутбука марки «ASUS Х55А». Попередня правова кваліфікація: ст. 185 ч.1 КК України;

-рапортом оперативного чергового по Тростянецькому ВП від 20.06.2016 року до ГУ Нацполіції у Вінницькій області про прийняття по телефону 102 від ОСОБА_4, жительки АДРЕСА_3 повідомлення про крадіжку ноутбука марки «ASUS Х55А»;

-заявою від 20.06.2016 року ОСОБА_5 про крадіжку ноутбука марки «ASUS Х55А»;

-протоколом огляду місця події від 20.06.2016 року з фототаблицею до нього, згідно якого було оглянуто квартиру за адресою АДРЕСА_3, власником якої є ОСОБА_4, згідно якого встановлено місце знаходження до крадіжки ноутбука марки «ASUS Х55А», оброблено поверхню зарядного пристрою до ноутбука магнітним порошком;

-постановою про отримання зразків для проведення експертизи від 09.07.2016 року, протоколами отримання зразків для експертизи від 09.07.2016 року, згідно яких у ОСОБА_4, ОСОБА_8 відібрано зразки слідів пальців рук для проведення судово-дактилоскопічної експертизи;

-постановою про отримання зразків для проведення експертизи від 10.07.2016 року, протоколом отримання зразків для експертизи від 10.07.2016 року, згідно яких у ОСОБА_1 відібрано зразки слідів пальців рук для проведення судово-дактилоскопічної експертизи;

-висновком експерта №697-Д від 09.08.2016 року за результатами проведення дактилоскопічного дослідження, згідно якого сліди пальців рук розмірами 15х29мм, 12х11мм, 16х33 мм та 22х38мм, які були вилучені 20.06.2016 року під час огляду місця події за фактом крадіжки з квартири ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3, придатні для ідентифікації за ними особи, а слід пальця руки розмірами 12х21 мм - не придатний для ідентифікації за ним особи.

Слід пальця руки розмірами 15х29 мм залишений безіменним пальцем лівої руки ОСОБА_1, слід пальця руки розміром 12х11 мм залишений безіменним пальцем лівої руки ОСОБА_1, слід пальця руки розміром 16х33 мм залишений середнім пальцем лівої руки ОСОБА_1, слід пальця руки розміром 22х38 мм залишений великим пальцем лівої руки ОСОБА_1. Встановити чи залишений слід пальця руки розмірами 12х21 мм, пальцями рук ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_1, не представляється можливим, у зв'язку з визнанням зазначеного сліду непридатним для ідентифікації за ним особи.

-висновком експерта №989 від 17.08.2016 року за результатами проведення товарознавчого дослідження, згідно якого ринкова вартість ноутбука марки «ASUS Х55А», з урахуванням зносу, станом на 20.06.2016 року могла становити 1740,00 грн.;

-протоколом огляду предмету від 23.09.2016 року з фототаблицею до нього, відповідно до якого оглянуто зарядний пристрій до ноутбука «ASUS Х55А», чорного кольору, з якого 20.06.2016 року під час огляду місця події вилучено сліди відбитків пальців рук, та постановою слідчого Тростянецького ВП від 23.09.2016 року про приєднання до справи в якості речового доказу зазначеного зарядного пристрою.

Крім того, в судовому засіданні оглянуто речовий доказ - зарядний шнур до ноутбука марки «ASUS Х55А», який за зовнішніми ознаками, ідентифікуючими даними відповідає даним з протоколу огляду предмету - вказаного шнура.

Оцінюючи показання допитаних в судовому засіданні свідків, суд вважає їх допустимими, належними та достовірними, які своєю сукупністю доводять та знайшли своє підтвердження під час допиту в судовому засіданні, в яких не заперечуються та підтверджуються обставини даного злочину, з фактичного боку. Покази допитаних в судовому засіданні свідків є послідовними та чіткими.

Суд визнає безпідставними доводи обвинуваченого про те, що він був жорстоко побитий співробітниками відділу поліції, та відсутність належного реагування з цього приводу прокуратури, оскільки такі факти документального підтвердження не знайшли, натомість були спростовані показаннями допитаного як свідка слідчого Барського О.М. з приводу наведених обставин. Зокрема, свідок показав, що з початку досудового розслідування у вказаному провадженні приймав участь як слідчий, під час слідчих дій ОСОБА_1 візуальних ознак, слідів побиття, мордування, катування не мав, не висловлював жодних скарг з цього приводу.

Є безпідставним також твердження обвинуваченого про те, що у нього не відбирались зразки відбитків пальців рук, вони слідчим були взяті з іншого кримінального провадження проти нього та спростовуються оглянутими в судовому засіданні дактилокартами відбитків пальців рук як ОСОБА_1, так і потерпілої ОСОБА_4 та її чоловіка ОСОБА_8, що містяться в пакеті експертної служби, підписані наживо вказаними особами та були об'єктом експертного дослідження.

За таких обставин, ґрунтуючись на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин справи, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, тлумачачи при цьому всі сумніви на користь обвинуваченого, суд вважає доведеним факт крадіжки ОСОБА_1, тобто таємного викрадення майна - ноутбука марки «ASUS Х55А», вчиненої повторно, поєднаної з проникненням у житло.

Таким чином, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, враховуючи при цьому визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд бере до уваги тяжкість скоєного ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, поведінку обвинуваченого після вчиненого, яка не містила ознак каяття, відомості, що характеризують його особу, а саме: раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення тяжких злочинів та злочинів, проти власності, проте належних висновків для себе не зробив, вчинив даний злочин в період іспитового строку, не працює, за місцем проживання характеризується негативно, має задовільний стан здоров'я.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено. Обставинами, що обтяжують його покарання в судовому засіданні встановлено та визнаються судом - рецидив злочинів, та вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, визначену ч. 2 ст. 50 КК України мету покарання, суд вважає за можливе виправлення та перевиховання обвинуваченого виключно в умовах ізоляції від суспільства, а відтак, призначивши йому покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст.71 КК України, не знаходить підстав для застосування правил ст. 75 КК України, оскільки саме таке рішення, на думку суду, як виняток, є гуманним і справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нового злочину.

ОСОБА_1 неодноразово судимий, останній раз Тростянецьким районним судом Вінницької області 29.12.2015 року до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки. Тому, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд при визначенні покарання за правилами ст. 71 КК України до покарання за новим вироком частково приєднує невідбуту частину покарання, призначеного судом ОСОБА_1 вироком Тростянецького районного суду Вінницької області від 29.12.2015 року.

Долю наявних у провадженні речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов не заявлено.

Враховуючи обґрунтованість висунутого обвинуваченому ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, обраний судом вид покарання, достатність підстав вважати, що обвинувачений, з огляду на його попередні судимості, зможе ухилитися від виконання процесуальних рішень суду (ризик переховування), суд, приймаючи до уваги стан його здоров'я, вважає за необхідне до набрання вироком законної сили в порядку ст. 377 КПК України змінити раніше обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на взяття під варту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, виконання процесуальних рішень суду, прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку.

Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Визнати винуватим ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

Згідно ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Тростянецького районного суду Вінницької області від 29.12.2015 року, та остаточно визначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

Змінити раніше обраний щодо ОСОБА_1 запобіжний захід особисте зобов'язання на тримання під вартою - взявши його під варту в залі суду і до набрання вироком законної сили утримувати його у слідчому ізоляторі Вінницької УВП.

Строк покарання ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні рахувати з дня приведення даного вироку в частині взяття обвинуваченого під варту до виконання та, до набрання вироком законної сили зарахувати даний строк у строк відбування покарання, як попереднє ув'язнення, із розрахунку один день попереднього ув'язнення дорівнює двом дням позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої, судово - дактилоскопічної експертиз на загальну суму 792 (сімсот дев'яносто дві) грн. 04 коп.

Речові докази по справі, а саме: зарядний шнур до ноутбука марки «ASUS Х55А», що переданий на зберігання ОСОБА_4, залишити їй же.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - з дня вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя