Рішення № 63135179, 25.11.2016, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1814/15-ц

Провадження № 2/191/41/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2016 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у

складі: головуючого - судді Прижигалінської Т.В.

за участю секретаря - Каліневич Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, яку в подальшому уточнила.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що вона проживає за адресою : АДРЕСА_7, разом із своєю сім'єю : донькою - ОСОБА_4, зятем - ОСОБА_5, онукою - ОСОБА_6, чоловіком онучки - ОСОБА_7 та правнуком - ОСОБА_8

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла її сусідка - ОСОБА_9, яка на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16.04.1998 року, виданому виконкомом Роздорської селищної ради, була разом зі своїм чоловіком - ОСОБА_10 власником квартири в одноквартирному житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_8. Частина цього будинку розташована на земельній ділянці її домоволодіння.

Після смерті ОСОБА_9 ніхто із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався. Але, її чоловік - ОСОБА_10 на момент смерті ОСОБА_9 проживав разом з нею в одному будинку і на підставі ст. 549 ЦК України 1963 року ( який діяв на той час) він визнається таким, що прийняв спадщину у вигляді ? частини житлового будинку шляхом фактичного вступу в управління і володіння спадковим майном. З невідомих причин спадкоємець ОСОБА_10 під час свого життя не скористався своїм правом на прийняття спадщини та на отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті його дружини, хоча протягом місяця фактично вступив в управління та володіння спільним майном подружжя, в тому числі, й часткою спадкодавця ОСОБА_9.

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_10 помер.

Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді ? частини житлового будинку, яка належала ОСОБА_10 на праві особистої власності та у вигляді права на спадкування за законом другої ? частини цієї квартири після смерті його дружини, яке він не встиг реалізувати.

10.05.2000 року до Другої Синельниківської державної нотаріальної контори звернулася рідня сестра померлого - ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини після смерті її рідного брата, в якій зазначає, що вона згідна прийняти ? частину житлового житлового будинку, яка належала її братові.

Про існування у складі спадкового майна спірного приміщення ОСОБА_2 знала достовірно, але з 2000 року до даного часу вона жодного разу не відвідала помешкання свого брата, не підтримувала приміщення у належному технічному стані, не виконувала будь-які ремонтні роботи, навіть не очищувала двір від бур'яну. Хоча вона не є власником приміщення, але вона є законним правонаступником і згідно вимогам ст. 322 ЦК України тягар утримання майна лежить саме на ній. Крім того, на протязі п'ятнадцяти років ОСОБА_2 жодного разу не з'являлась до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину.

Всі ці дії (бездіяльність) ОСОБА_2 свідчать про те, що вона у дійсності не бажає оформляти спадщину після смерті її брата на себе і їй байдуже до кого перейде це майно, хоча вона є законним універсальним спадковим правонаступником померлого власника спірного приміщення,до якої перейшли всі права і обов'язки спадкодавця в повному обсязі.

Роздорська селищна рада та територіальна громада за весь цей час до суду із позовом про визнання спадщини відмерлою не зверталась, хоча достовірно знали про смерть спадкодавця і існування цього приміщення та мали реальну можливість зробити це. Ніяких ремонтних робіт з підтримання цього домоволодіння Роздорська селищна рада жодного разу не проводила.

Згідно листа Роздорської селищної ради від 10.03.2015 року за № 71/02-14 інформація та документи щодо власників та будь-яких претендентів на зазначену власність в Роздорській селищній раді відсутні, тобто відповідачу, як й позивачу, власники спірного приміщення невідомі.

Оскільки спірна квартира одноквартирного житлового будинку після смерті власника почала руйнуватися, а її частина розташована на земельній ділянці позивача, що належить їй на праві особистої власності, позивач з метою запобігання руйнуванню стін, даху та стелі свого сараю ( Б-1) та сараю (В-1 ), які входять у склад її домоволодіння, самостійно та за допомогою членів її родини з вересня 2004 року до даного часу постійно доглядає за частиною цього будинку, робить поточні та капітальні ремонти, за свої особисті кошти купляє будівельні матеріали, витрачає особистий час та зусилля на ремонтні роботи, та використовує частину будинку в особистих інтересах, а саме: коридор 1-1 площею 1,4 кв.метрів, коридор 1-2 площею 3,2 кв. метрів, кухня 1-3 площею 6,3 кв. метрів, кімнату 1-4 площею 8,8 кв.метрів, кімнату 1-5 площею 4,4 кв. метрів, кухня 1-6 площею 8,0 кв.метрів, кімнату 1-7 площею 16,7 кв.метрів, а всього загальною площею 48,8 кв. метрів. При цьому, позивач не наносить квартирі ніякої шкоди, а навпаки, добросовісно підтримую її у належному стані.

Таким чином, у вересні 2004 року позивач добросовісно заволоділа чужим майном і до даного часу продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном на протязі майже 12 років.

На час заволодіння частиною спірного будинку і до даного часу позивачу не було відомо про те, що цей будинок має власника чи його спадкоємця, який бажає прийняти та оформити спадщину на себе. Позивач добросовісно вважала, що власників будинку немає. Це було підтверджено і Роздорською селищною радою, яка в своєму листі № 71 /02-14 від 10.03.2015 року надала їй офіційну відповідь про те,що інформація та документи щодо власників та будь-яких претендентів на зазначену власність в Роздорській селищній раді відсутні. До цього листа їй про це було відомо зі слів працівників Роздорської селищної ради та інших мешканців селища. Тому позивач вважає, що вона заволоділа чужим майном добросовісно, оскільки не знала і не могла знати про те, що вона заволоділа чужим майном.

У зв'язку з цим, позивач просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на квартиру одноповерхового житлового будинку, що належала померлим ОСОБА_9 та ОСОБА_10, розташованої на земельній ділянці Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області за адресою : АДРЕСА_1, та складається з коридору (1-1) площею 1,4 кв.м., коридору (1-2) площею 3,2 кв.м., кухні (1-3) площею 6,3 кв.м., кімнати (1-4) площею 8,8 кв.м., кімнати (1-5) площею 4,4 кв.м., кухні (1-6) площею 8,0 кв.м., кімнати (1-7) площею 16,7 кв.м., а всього 48,8 кв.м.

Представник позивача в судовому засідання уточнені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Також зазначив, що в даному будинку ніяких добудов та перебудов позивачем не проводилося.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася по невідомій суду причині, хоча була неодноразово повідомлена належним чином.

Представник відповідача Роздорської селищної ради - Слєпуха С.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що селищна рада просила позивача виселитися протягом 10 років зі спірного будинку. ОСОБА_10 спадщину після смерті своєї дружини - ОСОБА_9 не прийняв. Тому після смерті ОСОБА_10 відкрилася спадщина на ? частину одноповерхового житлового будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_1, а інша ? частина, що належала ОСОБА_9 належить Роздорській селищній раді, оскільки спадщину на цю частину ніхто не прийняв.

Свідок - ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що з позивачем з березня 2010 року та по цей час є сусідами. До березня 2010 року її мати проживала по сусідству з позивачем, вона постійно приїжджала до матері. Ні ОСОБА_9, ні ОСОБА_10, ні ОСОБА_2 вона не знає. З 2005 року вона знає ОСОБА_1, яка займалася ремонтом другої частини будинку, вивозила сміття. Цю частину приміщень позивач використовує для господарських потреб. Частину майна, що займає позивач, складається з семи приміщень, які вона застосовує для господарських потреб. В цій частині будинку ОСОБА_12 також була в 2016 року чи в 2015 році, а раніше позивач проводила ремонтні роботи.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що з позивачем дружить з 2006 року. Про хазяїв частини жилого будинку, що зайняла позивач, вона нічого не знає. Позивач в даній частині будинку проводила ремонті роботи, вивозила смітті, вона в цьому їй допомагала в 2009 році. Це приміщення складається з семи приміщень, які позивач використовує для господарських потреб. ОСОБА_1 відкрито користується цим приміщенням, щорічно підтримує приміщення в належному стані.

В судовому засідання свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона є онукою позивачки. З 2005 року вона проживає з бабусею - ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_2. ОСОБА_14 вона не знала. З бабусею вони почали підтримувати приміщення в належному стані, проводити ремонті роботи. За останні 10 років ніхто з хазяїв не заявляв прав на це приміщення. Це приміщення складається з п'яти кімнат та двох коридорів та використовується позивачем під господарські потреби. Факт користування приміщенням бабуся не приховує. З вересня 2005 року вони з бабусею почали займатися ремонтом приміщення, з цього часу ОСОБА_1 постійно користується цим приміщенням.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засідання пояснив, що кілька разів бачив ОСОБА_1, він допомагав її зятю - ОСОБА_16 по господарству приблизно в 2011-2012 роках, він вивозив сміття, допомагав ремонтувати дах в будинку, яким користується позивач.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.

Згідно копії акту про смерть № 43 від 11.11.1999 року ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_8

ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується копією акту про смерть № 51 від 20.12.1999 року.

З витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно КП «Синельниківське МБТІ» ві 14.06.2005 року вбачається, що власником квартири, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу ( ВСА № 824826 р.194 від 08.04.2005 року).

В матеріалах справи містяться квитанції за 2005 рік, 2011 рік, 2012 рік, які підтверджують факт придбання будівельних матеріалів.

З довідки КП «Синельниківське МБТІ» № 80 від 21.03.2011 року одноквартирний житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_9, ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане 16.04.1998 року виконкомом Роздорської селищної ради. Також зазначено, що квартири АДРЕСА_3 «а» в с. Роздори не існує.

З довідок № 893 від 23.09.2015 року, № 894 від 23.09.2015 року, 895 від 23.09.2015 року, виданих виконкомом Роздорської селищної ради вбачається, що на день смерті померла ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_9 проживала за адресою : АДРЕСА_1. На момент її смерті разом з нею проживав чоловік ОСОБА_10. На день смерті ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 разом з ним за адресою : АДРЕСА_1 ніхто не проживав. За період з 01.01.2004 року по 28.05.2015 року за адресою : АДРЕСА_1 ніхто не був зареєстрований.

З довідки Другої Синельниківської державної нотаріальної контори № 01-16/994 від 03.11.2015 року вбачається, що спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_9 не заведена.

В матеріалах спадкової справи після смерті ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 міститься заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті рідного брата - ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_7

Також, в матеріалах спадкової справи містяться довідки виконкому Роздорської селищної ради від 28.03.2000 року, згідно яких померлий ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_10 та померла ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_9 в Роздорській селищній раді заповіту не складали. ОСОБА_10 проживав за адресою АДРЕСА_1 з 16.04.1998 року по день смерті, а ОСОБА_9 теж з 16.04.1998 року по день смерті.

Згідно звіту про оцінку станом на 17.10.2016 року, об'єктом оцінки була трикімнатна квартира, яка складається із кімнати 4 - пл..8,8 кв.м., кімнати 5- пл..4,; кв.м., кімнати 7 - пл.. 16,7 кв.м., також коридор 1- пл.. 1,4 кв.м., коридор 2-пл. 3,2 кв.м., кухня 3 - пл..6,3 кв.м., кухня 6 - пл.. 8,0 кв.м., що знаходиться на 1-му поверсі одноквартирного житлового будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_1.Загальна площа - 48,8 кв.м.

З інвентаризаційної справи №792 вбачається, що квартира розташована на першому поверсі одноповерхового будинку та складається з 3-х кімнат жилою площею 29,9 кв.м., у тому числі 1-а кімната 8,8 кв.м., 2-а кімната 4,4 кв.м, 3-я кімната 16,7 кв.м., кухні площею 14,3 кв.м., коридору 4,6 кв.м.. Загальна площа квартири становить 48,8 кв.м. Дані приміщення розташовані за адресою : АДРЕСА_1

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п.8 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є ( ч.2 ст.344 ЦК України ).

Згідно ч.4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Пунктом 9 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Згідно п. 11 вищезазначеної Постанови, враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК). Виходячи зі змісту статей 335 і 344 ЦК, взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вона розміщена, і наступна відмова суду в переданні цієї нерухомої речі у комунальну власність не є необхідною умовою для набуття права власності на цей об'єкт третіми особами за набувальною давністю. Ураховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року. При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.

Отже, в судовому засіданні встановлений факт добросовісного заволодіння позивачем чужим майном, а саме, квартири одноповерхового житлового АДРЕСА_1 Крім того, позивач більше десяти років, а саме з 2005 року й по цей час, продовжує добросовісно, відкрито та безперервно володіти та користуватися спірним нерухомим майном, що підтверджується узгодженими між собою показаннями свідків та квитанціями про придбання будівельних матеріалів. Крім того, з інвентаризаційної справи №792 та звіту про оцінку майна станом на 17.10.2016 року вбачається, що загальна площа спірного майна становить 48,8 кв.м., тобто площа квартири не змінилася, що свідчить про те, що позивач не здійснювала побудов та перебудов в приміщенні квартири одноповерхового житлового АДРЕСА_1

Також, в судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 10.05.2000 року звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_7, але до цього часу своїх спадкових прав документально не оформила та не вживала жодних заходів щодо належного утримання спірного майна. Крім того, ОСОБА_2 було відомо про розгляд даної цивільної справи, оскільки вона неодноразово була належним чином повідомлена про судові засідання, але свого права на спірне майно вона не заявила, що свідчить про відсутність її наміру володіти на праві власності спірним майном.

Доводи представника відповідача - Роздорської селищної ради про належність спірного майна селищній раді є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не знайшли свого повного підтвердження в ході судового розгляду, у зв'язку з чим не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги ґрунтуються на законі, не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки позивач звернулась до суду 28.05.2015 року, а на той час згідно Закону України «Про судовий збір» органи місцевого самоврядування були звільнені від сплати судового збору, то стягненню на користь позивача відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 569,20 грн. з відповідача ОСОБА_2

На підставі викладеного та ст.ст.328, 344 ЦК України, п.9,11 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», п.8 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на квартиру одноповерхового житлового будинку, що належала померлим ОСОБА_9 та ОСОБА_10, розташованої на земельній ділянці Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області за адресою : АДРЕСА_1, та складається з коридору (1-1) площею 1,4 кв.м., коридору (1-2) площею 3,2 кв.м., кухні (1-3) площею 6,3 кв.м., кімнати (1-4) площею 8,8 кв.м., кімнати (1-5) площею 4,4 кв.м., кухні (1-6) площею 8,0 кв.м., кімнати (1-7) площею 16,7 кв.м., а всього 48,8 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серія НОМЕР_2, виданий 15.12.1978 року ВВС Бабушкінського райвиконкому м. Дніпропетровська, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер : НОМЕР_1, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 569 ( п'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 20 копійок.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної

скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Т. В. Прижигалінська