Ухвала суду № 63134249, 30.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" листопада 2016 р. м. Київ К/800/51639/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А.СуддівЄрьоміна А.В. Кравцова О.В. секретар судового засідання Носенко Л.О.,

за участі представників: Приватного підприємства "Здобуток-II" - Суходольського В.В. та Ржешніовецького І.П., Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області - Дудник Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційному порядку у залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства (далі - ПП) "Здобуток-II" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (далі - ІДАБК) у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови за касаційною скаргою ПП "Здобуток-ІІ" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року ПП "Здобуток-ІІ" у Житомирському окружному адміністративному суді пред'явило позов до ІДАБК у Житомирській області про визнання дій незаконними,визнання протиправною та скасування постанови.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що ІДАБК у Житомирській області провела перевірку з перевищенням повноважень, оскільки вона проведена без передбаченого чинним законодавством направлення на перевірку ПП

"Здобуток-ІІ".

Вважає, що ПП "Здобуток-ІІ" як проектувальником, правильно та у відповідності до будівельних норм та державних стандартів віднесено об'єкт будівництва до ІІІ категорії складності; віднесення ж об'єктів до ІV або V категорії складності не належить до повноважень відповідача.

Просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 04 вересня 2013 року № 83/6-ю про накладення штрафу.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року, залишеною без зміни ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у задоволенні позовних вимог ПП "Здобуток-ІІ" відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів ПП "Здобуток-ІІ" подало касаційну скаргу, в якій зазначило, що суди неповно та неправильно встановили обставини справи, невірно застосували норми матеріального права, обставини встановлені на підставі інформації, наданої відповідачем, яка є недостовірною.

В касаційній скарзі просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що відповідач довів правомірність своїх дій щодо віднесення об'єкту будівництва "Технічне переоснащення існуючої АЗС № 06-03 в селі Садки Житомирського району Житомирської області" до V категорії складності, та відповідно правомірність оспорюваної постанови від 04 вересня 2013 року № 83/6-ю про накладення на позивача штрафу.

З цим погодився й суд апеляційної інстанції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що такий правовий висновок судів першої та апеляційної інстанції ґрунтується на не повно та не всебічно встановлених обставинах справи, а отже є поспішним, що призвело до ухвалення незаконних та необґрунтованих судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VІ), Законом України від 22 грудня 2011 року № 4220-VІ "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон № 4220-VІ), постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 "Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" (далі - Постанова № 553), наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2012 року № 240 "Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" (далі - Наказ № 240).

Статтею 9 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV "Про архітектурну діяльність" визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 3038-VІ управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом, зокрема контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 3038-VІ державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою № 553 затверджено Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок).

Згідно з пунктами 16, 17 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

У відповідності до пунктів 18, 19 Порядку акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник акту надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Таким чином, акт перевірки та припис мають складатись відносно того суб'єкта містобудування, відносно якого проводиться перевірка.

Пунктом 7 Порядку визначено, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Форма направлення для проведення позапланової перевірки встановлена додатком № 9 до Наказу № 240, у відповідності до якого одними з обов'язкових реквізитів направлення є "Назва та місцезнаходження об'єкту" та посилання на наказ про проведення такої перевірки.

З наданого відповідачем направлення на здійснення позапланової перевірки від 15 серпня 2013 року № 237/13 вбачається, що в графі "Назва та місцезнаходження об'єкта" йдеться про перевірку достовірності даних наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт по технічному переоснащенні АЗС № 06-03 (Підприємство з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна") за адресою: Житомирська область, Житомирський район, село Садки.

Перевірка, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21 серпня 2013 року проводилась на підставі направлення на здійснення позапланової перевірки від 15 серпня 2013 року № 237/13. З цього акта, також, вбачається, що позапланова перевірка проводилась за участю директора ПП "Здобуток-ІІ", але відносно Підприємства з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна". Постанова про накладення штрафу від 04 вересня 2013 року № 83/6-ю складена на підставі акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21 серпня 2013 року і припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21 серпня 2013 року № 54.

З викладеного вбачається, що направлення на проведення позапланової перевірки та сама перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил стосувались не ПП "Здобуток-ІІ", а конкретного суб'єкта містобудівної діяльності - Підприємства з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна".

Судами першої та апеляційної інстанції зазначеного не враховано, у зв'язку із чим не встановлено дійсних правовідносин, що виникли між сторонами та не надано оцінки цим правовідносинам.

Таким чином, суди дійшли передчасного висновку про правомірність дій ІДАБК у Житомирській області щодо складання акту перевірки від 21 серпня 2013 року, припису про усунення порушень від 21 серпня 2013 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21 серпня 2013 року та постанови про накладення штрафу від 04 вересня 2013 року, які оскаржуються

ПП "Здобуток-ІІ".

У відповідності до норм статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суди першої та апеляційної інстанцій не виконали вимог вказаного процесуального закону й постановили рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому, вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати вказівки суду касаційної інстанції, більш повно встановити обставини у справі та у залежності від встановленого - вирішити спір.

Так суду слід витребувати, дослідити та надати оцінку наказу ІДАБК у Житомирській області від 15 серпня 2013 року № 298-од, на який є посилання в направленні на здійснення позапланової перевірки від 15 серпня 2013 року № 237/13, на підставі якого здійснювалась зазначена перевірка.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Здобуток-ІІ" задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі за позовом Приватного підприємства "Здобуток-II" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Горбатюк С.А.

Єрьомін А.В.

Кравцов О.В.